ЛЬВІВ – Смітсонівський інститут і Фонд Костюшка у США спільно з польським фондом «Фольковіско» об’єднались задля допомоги у справі захисту та збереження української культурної спадщини, щоб не допустити її втрати у час російсько-української війни. Адже більшість експонатів, зокрема у Львові, евакуйовані і для їх збереження потрібні належні умови.
Зали Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові порожні вже понад рік. Власні експонати заховані у перші дні повномасштабної війни. Хіба що організовують тематичні виставки.
Національний музей у Львові став першим, кому допомогли Смітсонівський інститут, Фонд Костюшка зі США і польський фонд «Фольковіско». Для львівського музею придбали, за зібрані у США гроші, професійні зволожувачі й осушувачі повітря, генератори озону. Все це обладнання призначене для фондосховищ, в яких зберігаються давня дерев’яна скульптура, іконопис, живопис. Вже рік ці твори не експонуються через російське масштабне вторгнення на територію України. Працівники музею перенесли їх у більш безпечні місця для зберігання. А щоби ці унікальні мистецькі речі зберегти, слід дотримуватись встановлених норм вологості і температури повітря. Адже надмірна вологість, зокрема у підвалах, є причиною руйнування мистецьких творів. Живописним полотнам та іконам шкодить дуже сухе повітря.
Головна хранителька Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові Данута Посацька пригадує, як перші дні війни працівники евакуювали музейні експонати.
Ікони потребують вологості, як і мистецькі речі, що на дерев’яній основіДанута Посацька
«Музей став пусткою. Ми ще до тих подій старались берегти фонди і мали спеціальне обладнання. Але почались проблеми з електропостачанням через російські обстріли. Тому я пригадали народні методи і сама створювала вологий клімат. Принесла светри, вони важкі і висять на гратах вікон. Проходить повітря, висушує вологі светри, і ця вода йде на фондосховище до тих робіт, які це потребують. Має бути не менш як 50% вологості. Ось таким народним методом рятувала. Або ж кам’яна підлога – і її зволожувала. Методи смішні, але коли відсутнє електропостачання, то це порятунок. Ікони потребують вологості, як і мистецькі речі, що на дерев’яній основі», – каже Данута Посацька.
Не вдаватись до таких народних методів зволоження фондосховищ тепер допоможе нове обладнання, закуплене американськими фондами на понад півтора мільйона гривень.
Смітсонівський інститут, заснований ще у в першій половині ХІХ століття, складається з понад 20 музеїв, освітніх центрів, культурних, дослідницьких.
Допомагає науковцям і займається порятунком культури у різні кризові ситуації. Бо в цій інституції вважають, що захист культурної спадщини, а це творів мистецтва, історичних місць, традицій, є важливим елементом збереження ідентичності народу. Смітсонівський інститут звернувся до Фонду Костюшка у Вашингтоні, щоб спільно допомогти Україні, де через російське вторгнення зруйновані музеї і знищені культурні надбання.
Президент Фонду Костюшка (Нью-Йорк, США), польський американець Марек Скулімовський у перші дні повномасштабного нападу Росії на територію України якраз перебував на своїй батьківщині – у Польщі і одразу ж активно включився допомагати українцям. Спершу це була робота на кордоні, через який йшли і їхали сотні тисяч українських біженців.
За рік війни в Україні ми для поєднання і зближення українців і поляків зробили більше, аніж за останні 30 роківМарек Скулімовський
«Я проживаю неподалік від польсько-українського кордону і поїхав у свій родинний дім. Перші тижні власними руками завозили всю допомогу, возили людей. Ніхто собі не міг уявити такої ситуації. Ми бачили картинку Другої світової війни. Але потім почали думати про щось більше. Почали збирати гроші у блискавичних темпах. Ці кошти виділяли для гуманітарної допомоги на кордоні, тоді на освітні програми, надали гранти понад 50 українським науковцям, які втекли від війни, для митців. А ще організовували табори для українських дітей, які вивчали з польськими дітьми англійську мову. Діти проводили час разом. За рік війни в Україні ми для поєднання і зближення українців і поляків зробили більше, аніж за останні 30 років», – розповідає Марек Скулімовський.
Марек Скулімовський – нащадок поляків, які жили до Другої світової війни на території сучасної України. Він наголошує, що історія з руйнуванням культурної спадщини продовжується, як це було вже у ХХ столітті, коли знищено і великий пласт польської культурної спадщини в Україні.
В Україні унікально інтегрувались українська, польська, єврейська культурні спадщиниМарек Скулімовський
«Твори мистецтва сьогодні евакуйовані, не виставляються в залах музеїв. Дерев’яна скульптура перенесена до пивниць, довго там уже перебуває в неналежних умовах, а це шкодить творам. В Україні унікально інтегрувались українська, польська, єврейська культурні спадщини. Маю надію, що ця варварська війна, імперіалістична, яка має на меті знищити українську культуру, мову, закінчиться і ми будемо в інший спосіб допомагати, тому що настане час для розвитку цих інституцій», – каже Марек Скулімовський.
Допомогу отримають понад 30 українських музеїв
Це лише перша партія допомоги львівському музею. За словами директора Національного музею імені Андрея Шептицького Ігоря Кожана, музей ще отримає обладнання для оцифрування і для збереження у належному стані збірок.
Це нове обладнання, яке ми отримали, порятунок для мистецьких творівІгор Кожан
«Нам пощастило, що зима була м’якою. І експонати зберігаються у задовільному стані і проблеми з електропостачанням не нашкодили творам мистецтва. У музеях прилади підтримують мікроклімат. Це нове обладнання, яке ми отримали, порятунок для мистецьких творів. Воно з автоматикою, комп’ютер підтримує завдану вологість. Живопис, дерев’яна скульптура, графіка, тканина, папір мають мати для збереження певний рівень вологості», – каже Ігор Кожан.
Таку допомогу у вигляді обладнання від американських фондів отримають понад 30 музеїв не лише у Львові, але Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі.
Маємо говорити світові про Україну, що українці воюють і захищають світМарцін Петровські
«Це війна за українську мову, культуру, тому важливо пам’ятати, що важливо підтримати армію і також культуру. Ми з першого дня надавали гуманітарну допомогу Україні, машини швидкої допомоги, а тепер хочемо захистити і культурну спадщину України. Нам важлива українська культура, і ми допомагаємо. Театрам допомогли з генераторами. Маємо говорити світові про Україну, що українці воюють і захищають світ», – говорить Марцін Петровські, керівник польського фонду «Фольковіско».
Організація «Фольковіско» створена у прикордонному селі Гораєць. Історія цього села дуже важка і трагічна. До Другої світової війни тут мешкала більшість українців і поляки, але війна принесла горе. Корінне українське населення звідти примусово виселили у 1945 році і під час операції «Вісла» у 1947 році.
Працюємо на різних фронтах, і 24 лютого 2022 року став для нас днем нових викликівМарцін Петровські
«Але за останній рік ми стільки зробили для українсько-польської співпраці, яку не зробили за 30 років. 4000 тон гуманітарної допомоги ми скерували в Україну. Працюємо на різних фронтах, і 24 лютого 2022 року став для нас днем нових викликів. Ми не хочемо, щоб з травмою цієї сучасної війни жили наступні покоління українців, як це було в Другу світову війну. Ми з цією травмою вже хочемо працювати. І щоби вона не наростала, робимо для цього багато справ. Українці приїжджають на психологічні тренінги, які проводять фахівцю з Ізраїлю, які мають досвід подолання воєнної травми», – каже Марцін Петровські.
За останніми даними ЮНЕСКО, Росія знищила понад 550 об’єктів української культурної спадщини. З них майже 240 перевірені фахівцями ЮНЕСКО. Лише, для прикладу, у Чернігові за менш як п’ять тижнів були знищені понад 70 культурних об’єктів. Українська влада повідомила, що за рік повномасштабної війни Росія пограбувала в Україні музеї, церкви, вивезли мистецькі твори, розбила пам’ятники.
Кореспонденти проєкту Радіо Свобода повідомляли, що експонати з Херсонського музею вивезені до музеїв в окупованому Криму і Росії. Місцеві мешканці говорять про те, що російські окупаційні сили навіть проводили рейди до помешкань колекціонерів, забирали речі з магазинів антикваріату. Майже всі експонати з художнього і краєзнавчого музеїв Херсону, за словами їхніх працівників, вивезені. Музейні зали порожні.
Міністерство культури та інформаційної політики та Національне агентство з питань запобігання корупції повідомили на початку лютого про початок роботи із запобігання незаконній торгівлі предметами мистецтва, які були викрадені російськими військовими в Україні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
