Conflict Observatory, програма, яку підтримує Державний департамент США, опублікувала незалежну доповідь, в якій детально описана широка мережа контрольованих Росією структур, що використовуються для переселення тисяч українських дітей на території, які перебувають під контролем російського уряду, повідомляє Держдепартамент.
Незаконну передачу і депортацію захищених осіб там названо «серйозним порушенням четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення». Такі дії становлять воєнний злочин, наголошують у Держдепартаменті.
«Те, що це переміщення і депортація дітей, є аморальним за будь-якими мірками. Росія має негайно припинити примусові переміщення і депортації та повернути дітей їхнім родинам або законним опікунам. Росія повинна надати реєстраційні списки переселених і депортованих дітей з України та надати зовнішнім незалежним спостерігачам доступ до відповідних об’єктів на окупованих Росією територіях України та в самій Росії», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті Держдепартаменту.
У доповіді, підготовленій партнерською програмою Conflict Observatory, Лабораторією гуманітарних досліджень Єльського університету, визначено 43 заклади, куди російський уряд переселив українських дітей – деякі з них за тисячі кілометрів від їхніх домівок.
«Федеральний уряд Росії керує системною мережею таборів та інших закладів, які сприяють перевихованню та усиновленню дітей з України. Ці заклади в Росії та окупованому Росією Криму утримували щонайменше 6000 дітей з України після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року», – йдеться у доповіді.
У звіті також наводяться докази систематичних зусиль російського уряду щодо розірвання зв’язку між вилученими дітьми та їхніми родичами в Україні, перешкоджання поверненню дітей в Україну та «перевиховання» їх, щоб вони стали проросійськими. Також йдеться про вивезення дітей з України та передачу їх на усиновлення сім’ям у Росії.
Дослідження Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету виявило кілька десятків російських чиновників та інших осіб, причетних до переселення і депортації українських дітей. «Це чітко свідчить про те, що систематичні зусилля Росії відображають рішення та дії, зроблені на всіх рівнях російського уряду. Цей звіт та інші подібні до нього підкріплюють рішучість США і міжнародної спільноти притягнути до відповідальності всіх осіб, причетних до воєнних злочинів та інших злочинів, скоєних в Україні», – заявили у Держдепартаменті.
Там наголосили, що все більше доказів дій Росії розкривають цілі Кремля – заперечувати і пригнічувати ідентичність, історію та культуру України.
«Руйнівні наслідки війни Путіна для дітей України відчуватимуться поколіннями. Сполучені Штати підтримуватимуть Україну та домагатимуться відповідальності за жахливі зловживання з боку Росії стільки, скільки буде потрібно», – йдеться в повідомленні.
Наприкінці січня верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді заявив, що Росія порушує фундаментальні принципи захисту дітей у воєнний час, видаючи українським дітям російські паспорти та віддаючи їх на усиновлення до російських родин. Йдеться про дітей, яких вивезли із окупованих територій України до Росії. Найчастіше, це відбулося проти волі дітей.
Уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук у січні заявляла, що її відомству «вдалося ідентифікувати та верифікувати дані 13 899 дітей, які були викрадені та депортовані російською армією». Дитячий омбудсмен України сказала, що лише 125 із них вдалося повернути додому.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
