Що означає включення окупованих українських територій до Південного військового округу Росії? Чим це загрожує місцевому населенню і як вплине на хід війни? Чи зацікавлена Росія у мобілізації чоловіків на окупованих територіях півдня, чи, навпаки, утримається від цього кроку? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Росія включила окуповані території України до свого Південного військового округу, повідомило 3 лютого російське інформаційне агентство ТАСС із посиланням на дані Міністерства оборони Росії.
- У звіті британської розвідки наступного дня зазначили, що це навряд чи вплине на перебіг війни. У повідомленні сказано, що захоплені райони Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей будуть перебувати під контролем російського військового штабу, розташованого у Ростові-на-Дону. Цьому передувала заява міністра оборони Росії Сергія Шойгу про формування так званих «самостійних військових угруповань» на українських територіях. У британській розвідці цей крок вважають частиною російських довгострокових планів щодо інтеграції окупованих територій. Однак навряд чи це матиме безпосередній вплив на перебіг бойових дій, зазначили у відомстві і додали, що зараз Росія розгортає сили з усіх військових округів під командуванням спеціального розгорнутого штабу.
- Водночас у Росії можуть мобілізувати депортованих українців разом з мігрантами, аби зменшити напругу серед росіян через мобілізацію, повідомив Центр національного спротиву. Пропозицію мобілізувати всіх мігрантів, хто отримав паспорт Росії, раніше офіційно озвучив голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін.
- Проте, за даними Центру національного спротиву, йдеться і про мобілізацію чоловіків, депортованих з окупованих територій України. Це одна з причин ухваленого урядом Росії рішення щодо видачі паспортів за місцем проживання і безпосередньо націлено на примусову паспортизацію депортованих українців, сказано у повідомленні.
- Тим часом у січні цього року Головне управління розвідки при Міністерстві оборони України зафіксувало, що Росія планує мобілізувати до війська від 300 до 500 тисяч людей. Про це заявив представник ГУР Вадим Скібіцький. За його даними, ці резерви Росія планує застосувати для наступу на сході та півдні України навесні та влітку цього року.
- Президент Росії Володимир Путін підписав указ про часткову мобілізацію 21 вересня минулого року. Офіційне закінчення мобілізації можливе лише у випадку підписання відповідного указу, втім, його досі немає, пишуть російські ЗМІ.
Які є ризики?
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що включення окупованих територій до Південного військового округу Росії не призведе до суттєвого збільшення армії цієї країни.
«Це подальші кроки, які проводить Росія загалом для продовження окупації і фактично незаконної анексії цих територій. Це з юридичної точки зору. З практичної точки зору, це мало що змінює насправді», – сказав він.
«Ви розумієте, що якщо немає можливостей збільшити вагому військову присутність, я маю на увазі російських військ, то рішення про створення округів чи включення цих окупованих територій до Південного військового округу насправді мало що змінює. З точки зору того, що Росія може розташовувати там якісь свої військові об'єкти, місця перебування для своїх військових, то це вже має місце. Це вже те, що є», – пояснив експерт.
Мобілізація у Росії триває, і ризик опинитися у російській армії у жителів окупованих територій зберігається, каже він. Втім, російську владу поки що стримує від таких кроків розуміння, що більшість місцевого населення не є лояльним до них, зауважив Мусієнко.
Виникає занепокоєння, чи не можуть вони готувати якісь репресивні місця і катівні для неугодних громадянОлександр Мусієнко
«Якщо говорити для громадян, то було ще одне рішення ухвалене не так давно російським урядом – про збільшення кількості місць позбавлення волі, слідчих ізоляторів на окупованих територіях. Виникає занепокоєння, чи не можуть вони готувати якісь репресивні місця і катівні для неугодних громадян. Ось це я думаю може впливати на життя людей там», – вказує дослідник.
Російські окупаційні сили можуть примусово залучати жителів окупованих територій до так званих добровольчих загонів, незалежно від наявності паспортів Росії, зазначив експерт.
«Щоб призвати громадян України до російської армії, немає жодних правових підстав, і це розуміє навіть ворог, це розуміє Росія. Тому вони пропонують рішення про розширення і розгалуження приватних військових компаній або, скажімо, створення так званих «добровольчих загонів», які створюються для захисту тих місць і тих окупованих територій за зразком українських загонів територіальної оборони. Це та ідея, яку Росія вкрала дещо в України. І таким чином вони створюють подібні організації для того, аби туди примусово залучати громадян України. Тобто ось в цьому є ризики», – пояснив Мусієнко.
«Боялися давати зброю херсонцям»
Історик із Херсону, який був у місті під час російської окупації, Артем Петрик розповів «Новинам Приазовʼя», що російські військові залякували місцеве населення мобілізацією протягом усього періоду, поки контролювали регіон.
Чекали звідусіль загрози, що можуть прийти, з дому забрати. Мобілізували, ми знаємо, і цивільних у сільській місцевостіАртем Петрик
«Страх був повсюдно і кожен день, що мобілізують, тому що про це говорили постійно. Чекали звідусіль загрози, що можуть прийти з дому забрати. Мобілізували, ми знаємо, і цивільних у сільській місцевості для робіт якого характеру? Будування укріплень, для земляних робіт така трудова скоріше була примусово повинність з боку окупантів», – згадав він.
«Також це стосувалося ув'язнених. Були спроби створення різних сепаратистських або окупантських формацій на території Херсонщини, але вони були провальними й найбільший яскравий приклад – це намагання створити цей «батальйон ім. Маргелова», – додав історик.
Те, що відбувалося – це партизанський рух і загальне несприйняття, негативне ставлення переважної більшості до ворогаАртем Петрик
Окупанти не ризикнули проводити мобілізацію у Херсоні через позицію місцевого населення, каже Петрик.
«Весь світ тепер знає про оборону Антонівського мосту, про подію в Бузковому парку. Це, звичайно, шокуючий для ворога цивільний спротив – тисячі херсонців, які виходили на мітинги. Звичайно, те, що відбувалося – це партизанський рух і загальне несприйняття, негативне ставлення переважної більшості до ворога. Довіри до місцевих не було. Тому боялися просто давати зброю місцевим чоловікам, місцевому населенню», – розповів Петрик.
Ті, хто пішов на співпрацю з окупантами, долучалися здебільшого до силових структур, зауважив херсонець.
«Здебільшого тут були переходи на бік ворога, вмотивовані фінансово. Не треба думати, що там геть всі були в окупаційній поліції кадровими поліцейськими. Часто були люди з вулиці, які мали проросійські погляди, антиукраїнські. І такі люди були. Це не була якась критична маса. Населення міста та регіону у переважній своїй більшості було українським і залишалося таким до моменту звільнення», – наголосив він.
Артем Петрик вважає, що на лівобережній Херсонщині, так само, як і на правобережній, місцеве населення не сприймає ідею воювати на боці російської армії. Втім, окупанти можуть вдатися до примусу.
Це люди, які будуть абсолютно демотивовані та при першій нагоді вони будуть пробувати перейти на бік української арміїАртем Петрик
«Я думаю, що це більш пропагандистські ходи, які мають показати внутрішньому російському споживачу підтримку хоча б якусь на окупованих територіях. Для цього це робиться примусово, під дулом автомата», – каже історик.
«На жаль, я думаю, якусь частину людей вони візьмуть капітально. Але яка буде якість? Це люди, які будуть абсолютно демотивовані та при першій нагоді вони будуть пробувати перейти на бік української армії. Не кажучи про те, що вони будуть нести загрозу самим російським офіцерам, командирам, якщо отримають зброю», – зазначив він.
«Масова мобілізація в Криму»
Експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін зазначив, що спроби окупантів створити так звані «добровольчі батальйони» зазнали невдачі як у Херсонській, так і у Запорізькій області.
«Майже за рік, за 9-10 місяців цих заяв, вони фактично не змогли набрати місцевих мешканців у цей злочинний батальйон. Вони туди залучають кого завгодно, там з'явилися сербські найманці, російські нацисти, якісь нацисти з окупованого Криму, навіть вони показували якихось громадян Туреччини. Тобто, кого завгодно, крім місцевих мешканців. І тут це дуже такий характерний приклад, що мешканці окупованих територій добровільно не хочуть вмирати за агресора», – підкреслив експерт.
Не змогли створити так звані «добровольчі підрозділи» і в Криму, каже Бабін.
«Заявляли, що вони начебто формують якийсь фейковий злочинний батальйон «Крим», але кримчан, крім окремих, дуже відзначених колаборантів, не було помічено. Цікаве було фіаско, коли ці ряджені «казаки», усіляка злочинна «самооборона» та інші злочинні структури, які активно використовувалися окупантом в пропаганді «русского мира», так званого, до масштабної агресії, після лютого 2022 року, вони всі кудись більш-менш зникли. Крім окремих говорящих голів, які, очевидно, не бояться за свою долю, вони, як кажуть, зловили тишу і також чомусь не хочуть вмирати за ті злочинні ідеали, які вони прославляли», – зауважив Бабін.
Втім, на окупований Крим поширює свою діяльність приватна військова компанія «Вагнер», додав експерт.
Цей злочинний процес вже призвів до доволі значної кількості вантажу «200» до КримуБорис Бабін
«Щодо саме «вагнерівців» можна констатувати, що цей злочинний процес вже призвів до доволі значної кількості вантажу «200» до Криму. І якщо ті люди, так звані контрактники, так звані строковики, люди, які були незаконно призвані з Криму до країни агресора, і, зокрема, і мобілізовані, які були мобілізовані з Криму, вони повертаються вантажем «200» в Крим, а це також масове явище з сотнею осіб», – зазначає він.
Бабін також стверджує, що в окупованому Криму мобілізація до лав російської армії набуває масового характеру. Разом із цим є багато таких, що намагаються уникнути цього.
«Це масовий виїзд з Криму чоловіків, які рятуються себе від такої злочинної мобілізації. Як правило, вони виїжджають через РФ в треті країни, й на цей час накопичилися тисячі таких втікачів, які рятують своє життя. В першу чергу, це Туреччина, це країни ЄС та також, відповідно, Казахстан. Влада України, також представники Меджлісу кримськотатарського народу, вони активно сприяють вирішенню низки проблем цих осіб», – каже експерт.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Виграти війну кровʼю»
У Кремлі розуміють, що навряд чи втримають окуповані частини Херсонської та Запорізької областей. Втім, намагаються якнайбільше їх інтегрувати, в тому числі й до військових структур. Так вважає російський опозиційний політик, полковник ФСБ у відставці Геннадій Гудков.
Путін розуміє, що навряд чи збереже інші територіїГеннадій Гудков
«Путін розраховує, що йому вдасться виторгувати щонайменше 2 області. От такі от надії існують в Кремлі. Це про Донецьк та Луганськ, в першу чергу. Він розуміє, що навряд чи збереже інші території, але ці він намагається якось присвоїти собі та інтегрувати в складі якихось адміністративних структур, військових в склад РФ», – переконаний він.
«Ну ви ж бачите, що він заявляє, що «ядерні держави війну не програють». Зрозуміло, що це справжній ядерний шантаж. Прозорі натяки на готовність чи можливість застосувати у випадку чого зброю масового ураження. Тому я думаю, що все це йде в одному напрямку, вони вважають, що вони цього доб’ються, і починають потихеньку інтегрувати ці території в різні політичні військові, адміністративні структури», – пояснив Гудков.
Росія зацікавлена у мобілізації жителів окупованих територій і буде її проводити, поки триватиме війна, вважає політик.
Мобілізація йтиме до тих пір, поки буде війна. Вона не буде зупинена, вона не буде зупинятисьГеннадій Гудков
«Наймасштабніша мобілізація пройшла в Луганській і Донецькій областях, там усіх вигнали на фронт, кого тільки могли. Але мобілізація йтиме до тих пір, поки буде війна. Вона не буде зупинена, вона не буде зупинятись. Вона, можливо, не буде мати характер, коли усіх хватають і ловлять, відловлюють. Вона, швидше за все, буде в такому мʼякому варіанті», – впевнений Гудков.
«Вона буде постійно йти. Постійно, бо це «гарматне мʼясо», це те, що Путіну завжди буде потрібно для вимотування Заходу й України довготривалою війною. Щоб проводити довготривалу війну, треба постійно кидати туди свіжу силу. Тому він (Путін – ред.) буде вести мобілізацію постійно, поки не буде зрозуміло, коли і чим закінчиться війна», – додав політик.
Зараз Росія вже налагодила підготовку мобілізованих військових, підкреслив Гудков.
«Зараз якась підготовка ведеться, якісь бази створено, щось вони там встигли створити, щось вони зараз створюють. Але у Путіна «гарматного мʼяса» багато і відсутність якості підготовки і моральних стимулів компенсується числом.
Завалимо окопи противника трупами наших солдатів» – це тактика і стратегія війни РосіїГеннадій Гудков
«Завалимо окопи противника трупами наших солдатів» – це тактика і стратегія війни Росії як такої. Неважливо, як вона називалась, царська Росія, Радянський Союз, путінська Росія. Тактика і стратегія залишаються незмінними. Воюємо числом, людськими жертвами, завалюючи трупами солдатів окопи противника. Це те, що зараз робить Путін», – зауважив він.
Більша частина російського суспільства сприймає мобілізацію «у стані приреченості», додав політик.
«Ну на кшталт «діди воювали та гинули, батьки воювали й гинули, та тепер наша черга». От така покірність долі, вона присутня. І це дуже добре видно, помітно. І коли говорять, що от йдуть гроби, як це народ не реагує? А от так! Звикли, що у війні вмирає велика кількість людей в Росії. Що в Першій світовій – найбільші втрати в Росії, що в Другій світовій – жахливі втрати. Просто кров’ю виграна війна. Ну і зараз те саме. Історичний менталітет каже про те, що будь-яка війна призводить до великої кількості жертв», – нагадав політик.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Українська влада заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
- 11 листопада 2022 року Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
