Навіщо російські військові обстрілюють правобережну частину Херсонщини? Які населені пункти найбільше від цього страждають і що розповідають місцеві жителі? Наскільки відрізняється безпекова ситуація у різних громадах Бериславського району Херсонщини, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Армія РФ обстрілює правобережну Херсонщину, намагаючись погіршити моральний стан цивільного населення, повідомила 1 лютого британська розвідка. У звіті сказано, що останніми днями одні з найбільш інтенсивних обстрілів, ймовірно, відбулися вздовж річки Дніпро на півдні України. Водночас тривають російські артилерійські обстріли Херсона, який залишається найбільш регулярно обстрілюваним великим українським містом за межами Донбасу, наголошують у британській розвідці.
- Речник Генштабу Збройних сил України Олександр Штупун 2 лютого повідомив, що протягом попередньої доби російські військові обстріляли Херсон, Берислав та Антонівку.
- В Херсонській ОВА нараховують по 65 обстрілів області на добу з боку російської армії. За даними очільника Бериславської районної військової адміністрації Володимира Літвінова, російські війська протягом доби обстріляли п’ять громад Бериславського району. Пошкоджений дитячий садок, будинки та господарські споруди. В селі Бургунка дві людини отримали поранення. Також поблизу Михайлівки поранено ще двох жителів.
- 3 лютого Херсонщину обстріляли 47 разів, 4 лютого – 60 разів. Херсонська ОВА 5 лютого повідомила, що напередодні окупанти обстрілювали регіон з артилерії, реактивних систем залпового вогню, мінометів, танків, БМП та ПТРК.
- У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 2 лютого повідомили, що евакуація з небезпечних регіонів України триває. За даними відомства, за останні кілька місяців з Херсонщини виїхали майже 17 тисяч людей.
«Сіл здебільшого не існує»
Голова Бериславської районної ради Дмитро Сливченко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що безпекова ситуація у різних частинах району відрізняється.
Є, на жаль, поранені і майно пошкоджене, і дитячі садочки, школи, вся інфраструктураДмитро Сливченко
«Всі села, які розташовані на березі Каховського водосховища, від Золотої балки до Берислава – постійно під обстрілами, щодня туди стріляють. Є, на жаль, поранені і майно пошкоджене, і дитячі садочки, школи, вся інфраструктура – постійно під обстрілами», – каже він.
«Туди, де без обстрілів, люди повернулись, багато хто повернувся. Відновлюють своє житло, ремонтують дахи, вікна, потроху життя відновлюється. Частина, де Калинівська громада, де була лінія зіткнення до звільнення, там дуже пошкоджені будинки, там є такі, що сіл здебільшого не існує, фундаменти тільки залишилися», – додав голова районної ради.
Сливченко також зазначив, що у Бериславському районі продовжують ставатися випадки, коли місцеві жителі підриваються на мінах.
«Найчастіше люди йдуть у лісосмуги за дровами та потрапляють на різні протипіхотні розтяжки, міни тощо. А сапери ж не можуть пройти всі ці лісосмуги зараз. На це потрібен час і люди. Вони зараз займаються тільки там, де йдуть електромережі, там, де інфраструктура задіяна. А ті всі лісосмуги вони, на жаль, не встигають пройти та розмінувати», – зауважив він.
«Ти не знаєш, куди прилетить»
Жителька Берислава Антоніна Гордійчук вирішила евакуюватися з міста через постійні обстріли. Російські військові атакують Берислав щодня, розповіла кореспонденту «Новин Приазовʼя» жінка.
Вони стріляють неточно. Вони стріляють, аби куди вистрілити. З танків, з мінометів вони стріляють, і ти не знаєш, куди воно прилетитьЖителька Берислава Антоніна
«Це дуже страшно, бо вони стріляють неточно. Вони стріляють, аби куди вистрілити. З танків, з мінометів вони стріляють, і ти не знаєш, куди воно прилетить. Тільки по звуку чуєш, куди воно приблизно прилетіло. А потім, як обстріли закінчувались, ми сідали в машину і їхали, оглядали», – поділилася Антоніна.
«Я на свої очі бачила, як прилетіло. Як вони вистрілили з танка і прилетіло в будинок. Там одна пилюка стояла і будинку не було, це дуже страшно. Ми були випадковими свідками. А потім прилетіло ще в один будинок, ми в машину сіли й поїхали, поїхали додому ховатись, бо ми не знали, куди воно далі буде стріляти», – розповіла жителька Бериславу.
Постріли з-за Дніпра зазвичай чути, каже вона.
Ми чуємо постріл з самої Каховки й вже знаємо, що кудись летитьЖителька Берислава Антоніна
«Коли вони вистрелюють з Каховки, ми чуємо постріл. Нам через Дніпро, зараз вода відійшла від берегів дуже сильно і ми чуємо постріл з самої Каховки, й вже знаємо, що кудись летить. І ти починаєш чи під стінку ховатися десь, чи у підвал. Взагалі у нас підвалу немає, тому у нас правило двох стін», – зазначила Антоніна.
Під час окупації російські військові закликали жителів Берислава виїжджати на лівобережну Херсонщину, частина людей на це погодилася, розповідає жінка.
«Вони (російські військові – ред.) зробили пабліки свої в інтернеті та там писали, що ніби евакуація на лівобережжя відбувається. А у нас в місті переважно ходили військові і казали: «Виїжджайте, бо тут нічого не залишиться, тут нічого не буде», – згадує жителька Берислава.
Багато людей зі страху повиїжджали на лівобережжя, а потім вони про це пошкодувалиЖителька Берислава Антоніна
За її словами, більшість людей були налякані, тому погоджувалися на російську «евакуацію».
«Прийшла якось в магазин, а там знайома питає у військового російського, виїжджати чи ні, а він каже: «А навіщо? Ви в себе вдома». От і я кажу, треба бути на місці і чекати. Але багато людей зі страху повиїжджали на лівобережжя, а потім вони про це пошкодували, що вони не дочекалися звільнення», – розповідає Антоніна.
Вона сподівається, що з часом зможе повернутися додому.
«Це моє місто. Це моя домівка. Там залишився чоловік, батьки, друзі. Я не можу довго без них. Якщо ми всі виїжджаємо, то що в місті буде? Я дуже сподіваюся, що за цей період стане спокійніше і буде безпечніше знаходитись, і ми обов'язково повернемося туди», – пояснила своє рішення евакуюватися жителька Берислава.
Куди повертаються жителі?
«Новини Приазовʼя» дізналися, якою є безпекова ситуація в інших частинах Бериславського району. Голова Високопільської територіальної громади Ганна Шостак-Кучмяк розповіла, що цей регіон поступово відновлюється.
Електричні мережі заміновані, й ворог їх навмисно мінувавГанна Шостак-Кучмяк
«Найосновніше, за що взялися – це поновлення електроживлення населених пунктів. На сьогодні у нас поновлене електропостачання в 11 населених пунктах, а 9 ще без світла. Ускладнюють всі ці процеси те, що електричні мережі заміновані, й ворог їх навмисно мінував», – зазначила голова громади.
За її словами, аналогічна ситуація з газовими мережами. Однак деякі жителі повертаються до громади, попри те, що їхнє житло може бути пошкоджене внаслідок бойових дій.
«Ми спрацювали так, щоб людям дали легкі ремонтні матеріали, щоб люди покривали дахи будинків тих, де ще можна щось врятувати, а потім відбудувати. Всі матеріали були надані в достатньому обсязі, вся громада забезпечена. Частково вже почали надходити матеріали – шифер, брус», – стверджує Шостак-Кучмяк.
Зруйновані будинки також планують відбудовувати, але пізніше, каже голова громади.
На території громади немає прильотів, але все одно війна поряд, і ми це добре розуміємоГанна Шостак-Кучмяк
«Це питання, звичайно, зараз не може вирішуватися дуже швидко, тому що ми всі розуміємо, що війна і ворог в нашій області, зовсім поряд, і це також небезпечно. Хоча на території громади немає прильотів, але все одно війна поряд, і ми це добре розуміємо. Тому капітально відбудовуватися зараз не на часі», – додала вона.
За словами Шостак-Кучмяк, до Високопільської громади приїжджають жителі більш небезпечних районів Херсонщини.
«Ми прийняли 6 громадян, які приїхали з Херсонської області, там, де ведуться активні бойові дії. Тому евакуації у нас немає, але ми все одно не втрачаємо пильність, бо ворог поруч, і все може бути. На сьогодні у нас проживає 3,5 тисячі громадян із 11 100 до війни. Збільшується майже щоденно ця цифра. Люди повертаються. На момент деокупації громади було 1200 людей», – розповіла вона.
Начальниця Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Наталія Корнієнко повідомила, що до цієї громади місцеві жителі також повертаються.
«Сама Великоолександрівська селищна рада була утворена рік тому шляхом об'єднання 12 селищних рад і громада налічувала 16,5 тисяч населення. На момент деокупації чисельність громади залишилась близько 3 тисяч населення. Сьогодні йде активне повернення населення до своїх осель і сьогодні налічує 9 тисяч населення», – сказала вона.
Деякі населені пункти громади зазнали значних руйнувань, зауважила керівниця: «Це село Давидів Брід. Воно було на лінії розмежування, на лінії вогню. Це села Іщенка та Брускинське, також під обстрілами опинилось село Твердомедове, Білогірка, в якому, на жаль, можна вважати, 95-98% будівель зруйновано».
Втім, до Великоолександрівської громади повертаються різні інституції і поступово налагоджується інфраструктура, додала Наталія Корнієнко.
«На сьогодні десь 2,5 тисячі населення повернулось з 16,5 тисяч. Дуже багато родин не повернулися, там, де є діти, й там, де йде дистанційне навчання. Бо у нас ще відсутній інтернет. На минулому тижні запрацювало відділення «Приватбанку» і буде працювати банкомат. У нас працює мобільний сервісний центр з реєстрації автомобілів. Працює також Пенсійний фонд, відділення соціального захисту, селищна рада та ЦНАП», – поділилася Корнієнко.
- Керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов в інтерв’ю ABC News анонсував великий наступ України навесні. За його словами, «найгарячіші» бої очікуються в березні.
- Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомляв, що у 2022 році українські військові звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх окупованих територій. На сьогодні, за його даними, українські військові продовжують стримувати противника на сухопутній ділянці протяжністю 3786 кілометрів, активна лінія фронту – 1500 кілометрів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
