Телеканал «Первый Севастопольский» і служба новин ForPost поширили повідомлення директора «Херсонеса Таврійського» Олени Морозової про те, що з 1 лютого «буде представлена дорожня карта щодо входження історико-археологічного заповідника «Кам'яна могила», що в Запорізькій області, до складу севастопольського музею-заповідника «Херсонес Таврійський».
Олена Морозова заявила, що метою цієї чергової «прихватизації» ще одного «трофея» Росії є «збереження багатої фондової колекції запорізького музею відповідно до російських вимог».
Як виявилося, презентацію «Кам'яної могили» до Севастополя привезла «делегація із Запорізької області» на чолі з «регіональним міністром культури» Юрієм Кованим.
Самозваний «міністр культури» із Запоріжжя представив у Севастополі брехливу картину про стан заповідника «Кам'яна могила». Як повідомляють севастопольські ЗМІ, «гість нарікав на занедбаний стан «Кам'яної могили» через те, що довгий час заповідник не отримував належного фінансування».
За його словами, «зараз «Кам'яна могила» забута і є скупченням різних об'єктів, у тому числі привезених з інших територій». Він стверджує, що «саме місце використовувалося для проведення язичницьких обрядів».
За словами Юрія Кованого, допомоги та підтримки потребують усі об'єкти культури Запорізької області. Багато з них «давно використовуються не за призначенням, а технічний стан усіх об'єктів культури в регіоні не відповідає вимогам російського законодавства».
Ініціатори передачі запорізького пам'ятника севастопольським музейникам стверджують, що вони мають намір «зараз околиці Кам'яної могили захистити від забудови, а на неї вже виділяється фінансування». Представники «Херсонеса Таврійського» планують у березні вирушити до Мелітополя, щоб оцінити стан «Кам'яної могили» та скласти план облаштування та реконструкції музею-заповідника.
Ініціатива музейників зустріла спротив навіть серед севастопольців, які на власні очі бачать, як нова російська адміністрація сплюндрувала «Херсонес Таврійський»
Слід зазначити, що ініціатива музейників зустріла спротив навіть серед севастопольців, які на власні очі бачать, як нова російська адміністрація сплюндрувала «Херсонес Таврійський». Серед багатьох нотаток жодного позитивного відгуку. Сама редакція ForPost супроводжує текст підзаголовком «Чекаємо на дерев'яні настили та плакати з цитатами великих?» Містяни відзначають суттєві історичні помилки музейників. Читач із ніком «Верещагін» пише: «Херсонес займеться облаштуванням та реконструкцією «Кам'яної могили» у Мелітополі» – заголовок лякає у всіх сенсах!
Якщо облаштуванням має зайнятися ще той давній Херсонес (місто-держава), це пахне окультизмом… А якщо це робитимуть нинішні адміністратори Херсонеса, то хана тим скіфським надгробкам! Буде «Нова могила» з невеликим готелем для паломників (місць на 1000), студією «дитячої новомогильної творчості», дерев'яні доріжки зі прапорними дацзибао через метр, магазинчиками для торгівлі сувенірами (типу «зменшена копія скіфської баби», відлита з бронзи сідла водяного крана) та двома-трьома концертними майданчиками для проведення заходів».
Під тиском «благоустрою»: як древній Херсонес втрачає своє обличчя (фотогалерея)
- Читач «Paganel (Севастополь)» зауважує: «Тож обгородять парканом, зроблять платний вхід, і захаращать весь вільний простір уродськими новоробними конструкціями для успішного проведення різноманітних «культурних» заходів?»
- Севастополець із ніком «tatarin67 (Севастополь)» припускає, що буде ще одна «філія «Артека», дерев'яні настили, перголи та театралізовані вистави. Що ще може запропонувати бояриня?
- Читачка, що позначила себе «Аурелія 77» із Севастополя, запитує, що «Чембало, Каламіту, Загайтання, що входять до музею-заповідника «Херсонеса», вже чудово зберегли?»
- Читач «Sana0206» із Севастополя передбачає «Ну все, прощавай музей-заповідник. Облаштують черговий шоу-бізнес майданчик, а то ще й будинки для паломників. І буде черговий парад лицемірства».
Характерно, що «міністр» Юрій Кований представляв заповідник «Кам'яна могила» навмисне упереджено, з далеким наміром на те, що, мовляв, Україна не могла впоратися з упорядкуванням заповідника, і тут прийшли росіяни і все виправили.
Насправді окупанти завдали заповіднику смертельної небезпеки, коли замінували його у квітні 2022 року. Про факт мінування стало відомо від одного з головних мелітопольських колаборантів Юрія Радькова, родича якого призначено головою окупаційної міліції. Він сказав місцевим про те, що лісиста місцевість та дороги до «Кам'яної Могили» заміновані.
«За нашою інформацією, це справді так. Окупанти намагаються не лише обмежити пересування мирних жителів, а ще, мабуть, бояться, що ті почнуть партизанити. Крім того, окупанти риють окопи в селах поблизу заповідника, а на джерелах села Терпіння облаштовують свій табір», – підтвердив тоді інформацію прессекретар Запорізької обласної військової адміністрації Іван Ареф'єв.
- Музей-заповідник «Кам'яна могила» – найдавніша пам'ятка культури та об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
- Це невеликий (240 на 160 метрів) масив із брил пісковику в долині річки Молочної. Містить 87 гротів і печер, у 65 з яких збереглися тисячі унікальних петрогліфів, що охоплюють величезний історичний період від пізнього палеоліту до Середньовіччя.
- Цей пам'ятник в українському степу давніший за Єгипетські піраміди і Стоунгендж.
Відомості про злиденність та занедбаність пам'ятника – суцільна брехня. Щорічно заповідник відвідувало понад 50 тис. туристів, серед яких було багато іноземців. У різний час «Кам'яну Могилу» відвідували Верховний Лама Непалу, видатний дослідник океану Жак Ів Кусто, президенти та прем'єри багатьох країн. 2006 року за рахунок спонсорської допомоги від ВАТ «Дніпроспецсталі» у будівництво музейного комплексу було інвестовано 2020 тис. грн. З 2008 року заповідник фінансувався із державного бюджету. На проведення капітального ремонту будівлі музею-комплексу було відкрито фінансування на суму 800 тис. грн. Заповідник був включений у внутрішні та міжнародні туристичні маршрути як об'єкт для відвідування учасниками та гостями Євро-2012.
І музей, і заповідник створено українськими вченими
Більше того, якихось заслуг Росії у збереженні та музеєфікації цього об'єкта історики не знають. «У дореволюційній Росії ніхто не звернув належної уваги на унікальні малюнки Кам'яної Могили, – наголошують історики. – Вони були довго забуті, хоча вже тоді могли стати в один ряд із визначними зразками первісного мистецтва Західної Європи». І музей, і заповідник створено українськими вченими. Вузловим пунктом історії вивчення пам'ятки первісної культури стали 1936-38 роки, коли у Південній Україні працювала Азово-чорноморська археологічна експедиція. У 1950-х роках у Північному Приазов'ї, що в долині річки Молочної, намічалося будівництво Молочанського водосховища, що дозволяло провести зрошення степового краю. У зону затоплення потрапляв і неповторний пам'ятник. Тоді зусиллями вчених його було врятовано, і, відповідно, проведено ретельну експедицію.
У наші дні Кам'яна Могила стала місцем масового туризму, сюди приїжджали з різних куточків країни та з-за кордону численні любителі історії. З північного боку біля підніжжя пагорба розташована будівля музею «Первинне мистецтво Кам'яної Могили», де зібрано унікальні експонати історії мешканців південних степів від епохи пізнього палеоліту до бронзового віку та середньовіччя. За дорученням Ради Міністрів України у 1986 році Міністерство культури України створило Державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна Могила», завданням якого є вивчення, охорона та пропаганда пам'ятника. У 2007 році «Кам'яна Могила» стала Державним історико-археологічним заповідником, а указом Президента України від 10 вересня 2008 року заповіднику надано статус Національного.
Вирішальну роль в організації музею та заповідника відіграв український вчений Борис Михайлов (1936-2008), засновник і перший директор музею-заповідника, уродженець Мелітополя. Результатом дослідницької роботи Михайлова стало видання понад 100 наукових публікацій у виданнях НАН України та Росії, у тому числі монографії «Петрогліфи Кам'яної Могили» (1994, 1999, 2005), «Історія міста Мелітополя» (1998, 2006), «Підземний «Ермітаж» Приазов'я» (1998, 2005, 2008), «Мелітополь: природа, археологія, історія» (2002, 2007), збірка наукових статей «Кам'яна Могила та її околиці» (2003). 2003 року вийшов фотоальбом «Кам'яна Могила – світова пам'ятка давньої культури в Україні», який став «Книжкою року-2004».
Щодо ситуації на фронті зрозуміло, що навіть якщо заповідник «Кам'яна могила» буде привласнений російськими музейниками із Севастополя, то до звільнення Запорізької області вони нічого зробити не встигнуть, проте нашкодити можуть, що й становить найбільшу небезпеку.
Костянтин Подоляк – журналіст
Оригінал – на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
