Не вщухають скандали навколо Міністерства оборони – у січні журналісти «Дзеркала тижня» виявили, що відомство за новими контрактами могло б закуповувати продукти дорожче, аніж середні ціни на ринку. Наприклад, яйця по 17 гривень за штуку.
Після розголосу з посади пішли заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення, зокрема постачання харчів, та директор департаменту закупівель Богдан Хмельницький.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив зробити систему закупівель міністерства оборони публічнішою, окрім пункту, що стосується озброєння. Уже 31 січня Резніков анонсував, що Міноборони повертає громадський контроль над закупівлями продуктів харчування та майна з урахуванням обмежень воєнного стану.
Здавалося, проблему вирішили. Однак після цього антикорупційні організації звернули увагу на чиновника, який відповідає за закупівлю зброї.
Мова йде про Олександра Лієва, який з січня 2022 року тимчасово виконує обов'язки керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ. Згідно з інформацією на сайті Міноборони, саме цей департамент відповідає за закупівлі озброєння та військової техніки.
Хто такий Олександр Лієв?
Олександр Лієв народився в Росії. Сам він зазначає, що «трирічною дитиною став мешканцем українського Армянська, АР Крим».
У 2004 році Олександр Лієв, який на той момент був заступником голови Кримської організації Народно-демократичної партії, блокував агітаційну автомобільну колонку Віктора Ющенка «Потяг дружби» в районі Армянська.
Голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін пише, що у 2006 році Лієв блокував в’їзд українських моряків до маяків у Великій Ялті, Феодосії та Генічеську. Зокрема Лієв немовби організовував зведення блокпостів біля маяків, які мали належати Україні, але їх незаконно утримував Чорноморський флот Росії.
Тоді бронетранспортер морської піхоти Чорноморського флоту Росії загородив в’їзд на маяк на мисі Сарич, який, за словами України, належить державному підприємству «Гідрографія» Міністерства транспорту України.
Шантаж...вигадана історіяЛієв
На місце прибули активісти Всеукраїнської громадської організації «Студентське братство», міліція та бійцями підрозділу МВС «Беркут». Після цього росіяни відтягнули бронетранспортер, але загородили підступ до маяка краном «Івановець» та бетонними загорожами.
Олександр Лієв натомість наполягає, що це вигадка.
«Першу таку кампанію влаштував власник Чернівецької газети «ЧАС» Петро Кобевко 15 років тому. В той час я працював в Чернівецькій ОДА, а цей пан вимагав щомісячний платіж у 10 тис. доларів США в обмін на лояльність. Про цей шантаж я розповів місцевим журналістам на прес-конференції. (...) Звідси була взята абсолютна вигадана історія», – зазначив Лієв.
Кар’єру ж Лієв почав з Кримського науково-виробничого підприємства «Сиваш» та «Бром», які надавали податкові та митні пільги.
Головою адміністрації «Сиваш» був Сергій Куніцин, який став головою міської ради Красноперекопська, а потім головою уряду АР Крим. Саме він і забрав із собою Лієва в політику, стверджує Шабунін.
«До першої урядової команди Куніцина увійшов Володимир Куліш – земляк Фірташа і заступник директора контрольованого ним «Кримського титана». Куліш отримав посаду міністра економіки Криму, а у 2006 році був призначений головою Чернівецької облдержадміністрації. Туди ж за ним поїхав і Лієв, який займав різні посади в ОДА», – пише голова «Центру протидії корупції».
Чиновник визнає, що був членом команди Куніцина, але діяли вони «в офіційній опозиції до кримської влади та в українському правовому полі».
Олександр Лієв працював заступником керівника апарату Чернівецької обласної адміністрації, а з 2007 по 2009 роки – начальником Головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької обладміністрації. Після відставки Куліша повернувся в Крим, де його призначили керівником управління Антимонопольного комітету.
З 2009 по 2010 Лієв стає головою Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету, потім перейшов на посаду голови Республіканського комітету з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства, поки у 2010 році не став міністром курортів і туризму АР Криму.
У 2010-2014 роках перебував у партії «Партія регіонів». У 2013 році Лієв отримав орден святої Анни третього ступеня від голови російського Імператорського дому. Про це Лієв написав у соціальних мережах, але пізніше видалив допис.
У 2012 році в інтерв'ю Радіо Свобода Лієв казав, що не бачить проблем в тому, що Крим російськомовний.
«Якщо буде потреба у суспільства в тому, щоб українська мова була більш присутня в туристичній галузі, то це вирішується не за допомогою держави», – сказав він.
У 2023 році, після хвилі звинувачень Лієв пише у фейсбуці, що його діти говорять українською, і навіть в Криму говорили так.
У київській школі «мої діти в україномовній меншості та чи не єдині, хто навіть на перервах говорить українською», – написав Лієв.
Період окупації
5 березня 2014 році в інтерв'ю Hromadske Лієв закликав Київ «легалізувати референдум» про статус Криму.
У 2023 році Лієв прокоментував свою заяву:
Я говорив про необхідність збільшення повноважень АРК і підкреслював, що саме у складі України»Лієв
«В той лютневий день 2014 року ранком була розповсюджена інформація про референдум, на якому нібито буде запропоновано розширення повноважень АР Крим у складі України. В ті часи українські області та АР Крим практично не мали повноважень. Напевно, зараз після децентралізації це важко пригадати, але пригадайте. На тому відео-коментарі кореспонденту «Громадського» я говорив про необхідність збільшення повноважень АРК і підкреслював, що саме у складі України».
В інтерв’ю «Українській правді» у квітні 2014 року розповів, що окупація пів острову стала для нього несподіванкою попри те, що «російська армія перебувала в Криму років триста».
На питання, чому не вийшов з «Партії регіонів», відповів, що партія для нього – «це не Янукович, а люди», з якими він працював. Також заявив, що відмовився від пропозиції працювати в російському окупаційному уряді.
«У той момент я склав із себе повноваження, провів прощальну прес-конференцію, написав концепцію розвитку туризму в умовах революції, зустрівся з новим міністром – нормальний європейський процес, з усіх тих, що відбувалися на той час в Криму. Передав йому документи, умовив людей не йти і залишитися з новим міністром, бо йому треба на когось спиратися, він не сильно орієнтується в цих справах», – розповів Лієв.
Серед іншого, запам'ятали, що Лієв виступав проти знесення пам’ятників Леніну, оскільки «це пам’ять».
Виїзд із окупованого Росією Криму
У квітні 2014 року Лієва внесли у список небажаних для перебування в Криму людей. Свій виїзд з півострова він коментує так: «Мій переїзд з Криму в той час був найбільшою трагедією мого життя, але моїм свідомим вибором».
Трагедія, але свідомий вибірЛієв
У тому ж році переїжджає до Києва та починає працювати в Національній суспільній телерадіокомпанії, куди Лієва запросив Зураб Аласанія. Спочатку долучився до проєкту як перший заступник генерального директорка, згодом став відповідати за реформу НСТУ.
«Нам треба було об’єднати 31 державну телерадіокомпанію в єдину Суспільну, провести оптимізацію структури та видатків на її утримання. Роль виконавчого директора була потрібна для координації цих масштабних змін», – зазначив Лієв.
У 2019 році Лієв звільняється через «наступний етап реформи, для цього в компанії вже затверджена нова структура управління, яка не передбачає посади виконавчого директора».
У 2014 році Лієв заснував Асоціацію гостинності, яка мала на меті сприяти внутрішньому туризму в Україні. Також є засновником та керівником громадської організації «Правозахисна група 20 лютого», яка працює з тимчасово окупованим Кримом.
У лютому 2015-го по квітень 2016 року Олександр Лієв працював радником міністра аграрної політики Олексія Павленка – очолював патронатну службу та організовував процедуру конкурсів на керівників міністерства.
«Центр протидії корупції» зазначає, що на кінець 2016 року Лієв декларує 345 тисяч доларів готівкою, походження якого важко визначити. Також дружина Лієва, Тетяна Лієва, у 2017 купила квартиру площею у 201,4 кв м в центрі Києва, ще одну придбала у 2019 – площа 38,7. Тетяна Лієва є бенефіціарною власницею ТОВ «Зручно», яке займається працевлаштуванням та комерційною діяльністю.
Як зазначає Шабунін, організація не мала великих оборотів, але отримала незначні державні тендери для розміщення інформації, зображень на порталі «Zruchno.Travel». Сам Лієв поки не коментував цих даних.
Період повномасштабної війни
У березні 2022 року Олександр Лієв заявив про свій вступ до Територіальної оборони, у травні отримав нагрудний знак «За заслуги перед ЗСУ» від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Як розповів сам Олександр Лієв, з 24 лютого він обороняв Київ, а з березня доставив 14 тисяч тонн зброї у зону бойових дій.
«З Віталієм Кімом озброювали Миколаївщину, з Дмитром Живицьким – Сумщину, з Сергієм Гайдаєм – Луганщину, з Віталієм Ковалем – Рівненщину, Олексієм Кулебою – Київщину», – написав він.
Але минуле чиновника викликає запитання і в політиків із провладної партії.
Народна депутатка від партії «Слуга народу» Мар'яна Безугла у Facebook написала, що звільнити Лієва рекомендували міністру оборони Резникову ще кілька місяців тому та зверталися до СБУ.
«Вважаю, усі фахівці «середньої ланки», «інституційна пам’ять» міністерства мають бути скрупульозно проаналізовані. Адже часто ця «тиха інституційна пам’ять» – з часів Януковича, Тимошенко і Ко», – написала Безугла.
Знову поліграф?
Олександр Лієв на своїй сторінці у Facebook виклав документи, які свідчать про те, що перед початком роботи у міністерстві оборони України він пройшов поліграф.
«Міністр оборони (Резніков – ред.) звернувся до СБУ і мене запросили в кабінет психологічної експертизи в центральний офіс СБУ, що на Володимирській вулиці. Чотири з половиною години доволі нудної процедури. Запитання стосувалися державної таємниці, зв’язків із різними іноземними громадянами та спецслужбами, і корупційних ризиків. Відвертість моїх відповідей була підтверджена», – написав Лієв.
- Олександр Лієв, після опублікованого Віталієм Шабуніним, спочатку заявив про готовність знову пройти поліграф, а також піти у відставку.
- Увечері 1 лютого Лієв в інтерв'ю Цензор.Нет повідомив, що вже написав заяву на звільнення. Але міністр оборони Олекій Резніков ще не розглянув заяву, оскільки перебуває у відрядженні.
- Радіо Свобода готова опублікувати реакцію Лієва на публікацію, якщо така буде
