ПОЧАЇВ ‒ Тернопільська обласна рада закликає Міністерство культури та інформаційної політики розірвати договір оренди на комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври, а також розслідувати антиукраїнську діяльність священнослужителів УПЦ (Московського патріархату) на Тернопільщині, провести інвентаризацію майна лаври і передати комплекс Православній церкві України. Це не вперше представницький орган влади звертається до уряду з таким проханням.
За інформацією Радіо Свобода, після Києво-Печерської лаври аудит проведуть у Почаївській лаврі УПЦ (МП).
Чи змінилась ситуація і настрої у Почаївській лаврі після обшуків СБУ і після того, як в Успенському соборі Києво-Печерської лаври глава ПЦУ Епіфаній провів різдвяне богослужіння?
У час різдвяних свят у Почаєві немає прочан. Біля лаври зменшилась кількість наметів, де продають різні товари ‒ від сувенірів до хустин і довгих спідниць. Минуло пів дня, а кілька продавчинь ще нічого так і не продали. Дорогою у святиню сиділи двоє прохачів милостині, хоча раніше їх було десятки.
Немає охочих паломниць взяти хустку чи спідницю, бо з непокритою головою чи у штанах заборонено заходити на територію святині. Охоронці роблять зауваження жінкам щодо відсутності покриття на голові, але вже агресивно не прискіпуються до них, як було раніше, щодо довжини пальта чи спідниці.
Скрізь при вході у лавру стоїть охорона. Але не в однаковій зеленій формі «козачків». В охороні працює багато чоловіків із Почаєва і ближніх сіл. Відповідає за охорону монах лаври. І саме він надає дозвіл на проведення фото і відеозйомки на території святині.
У передсвятковий день було обмаль людей на богослужінні в Успенському соборі, головному храмі лаври. Серед вірних чимало з видимими ознаками психічної недуги. Служба проводилась зросійщеною церковнослов’янською мовою. Отці проповідують російською і українською мовами. Втім, здебільшого російською, розповіли Радіо Свобода жителі Почаєва:
– Проповіді, як коли. У більшості випадків говорять російською мовою. Але зараз трішки змінилось ставлення у лаврі, хоча воно фіктивне, як пристосуванське, бо така ситуація. Я б хотіла, щоб це була лавра ПЦУ. Завжди, коли йду у свою лавру, то молю Богу, щоб чула там рідну мову, молитву рідної українською мовою, проповіді. Хочу, щоб тут звучала рідна мова моїх батьків, предків.
Лавра має бути українська. Війна змінила ставлення мешканців до лаври
– Я ставлюсь нейтрально до лаври. Це українська церква, ніби. Я в лавру ходжу лише у великі свята. Мені видається, що скоро тут буде справді український патріархат.
– Ми ходимо у лавру до ікон і молимось. Мова проповідей і російська, і українська. Але я лише у лаврі буває на великі свята, а також ходжу в нашу Миколаївську маленьку церкву ПЦУ.
– У людей віра стала більша. Лавра має бути Божа. Це не місце для дискусій, а церква це місце, де є Бог, куди приходять люди помолитись і розкаятись. Служба має бути Божа, щоб бачити свої гріхи і розкаятись.
– Лавра має бути українська. Війна змінила ставлення мешканців до лаври. Кому має належати? Думаю, люди самі розберуться, до якої конфесії йти. Ходжу у лавру на служби, бо туди ходили мої діди, батьки. Йдемо туди за традицією. Але мене там гнітить усе: оті козачки на вході, як в зону попадаєш, раніше говорили про іновірців. Тепер притихли вже.
Оголошення про іновірних прибрали
Після обшуків СБУ на території Почаївської духовної семінарії наприкінці минулого року, після того, як держава повернула у свою власність два головні храми Києво-Печерської лаври, а 7 січня предстоятель ПЦУ Епіфаній провів різдвяне богослужіння в одній із цих церков, у Почаївській лаврі дещо принишкли.
В Успенському храмі біля записного столу вже немає оголошення, що не приймають пожертви і записок на молитву від «нехрещених, іновірців, а саме від греко-католиків і вірних ПЦУ, розкольників». В одній із машин, якою їхали монахи, був маленький синьо-жовтий прапор. Таке було немислимо ще кілька місяців тому.
В «іконній лавці», тобто крамниці, на території лаври понад 90% літератури ‒ російськомовної. Між собою ченці говорять російською. З прилавку прибрали антиукраїнську літературу. Адже під час обшуку в духовній семінарії СБУ виявила літературу, в якій заперечується існування українського народу, його мови, право України на державність, брошури та книги ксенофобського і ненависницького змісту з образливими вигадками про інші національності та релігії.
Кременецький районний суд Тернопільської області оштрафував ректора Почаївської семінарії УПЦ (МП) Іова Шумського на 8,5 тисячі гривень «за розпалювання релігійної ворожнечі».
У Почаєві більшість людей підтримують УПЦ (МП). Протягом багатьох років люди з Росії, Молдови приїжджати сюди, купували житло, отримували пропискуМикола Замковський
У 2015 році тут продавались брошури, в яких пропагувався сепаратизм та ідеї так званої «Новоросії».
«У Почаєві більшість людей підтримують УПЦ (МП). Причина в тому, що протягом багатьох років люди з Росії, Молдови приїжджати сюди, купували житло, отримували прописку і ставали групою підтримки Московського патріархату. Ті, хто підтримує ПЦУ, в меншості.
Йти штурмувати цю святиню ніхто не буде. Адже вона є українська, тільки тимчасово окупована російським, Московським патріархатом, форпост «русского мира».
Багато людей зараз обороняють незалежність України на фронті. Їхні батьки переглянули своє ставлення до МП, в яку церкву їм ходити. Багато людей працювало в Почаївській лаврі, але зараз скрута і штат працівників різко скорочений, нема такої кількості, як раніше, менше проводиться ремонтних робіт. Так було, що жителі Почаєва в якійсь мірі завжди були прив’язані до церкви, до лаври, щоб там заробити якусь копійку», ‒ каже Радіо Свобода громадський активіст Почаєва Микола Замковський.
Почаїв ‒ невелике містечко і люди дуже пов’язані з лаврою і ченцями. Вони воліють нічого не коментувати. Мовляв, церква і політика, церква і війна ‒ це різні речі. Таке говорять і охоронці лаври. Можна почути такі слова і від представників влади у Почаєві та Кременці.
У Почаєві проживає близько 8 тисяч людей. Сюди приїхали внутрішньо переміщені особи. Коли почалась повномасштабна війна, то деякі люди, які жили у Почаєві з російською пропискою, виїхали.
Мер Почаєва Василь Бойко уникає відповіді, кому має конфесійно належати Почаївська лавра.
Нам не треба російських церковВасиль Бойко
«Належати має українському народові. Мешканці Почаєва ходять на службу і прирівнювати релігію до Росії ‒ ні. Ми в Україні живемо, у нас українські святині, українські церкви. Нам не треба російських церков. А чого до священника ставити претензії, якщо він молиться і хоче того самого. По монастирях, там своя така структура зі своїми моментами і вони теж багато допомагають нашому війську, і машинами, і продуктами. Серед них, напевно, є агенти ФСБ, це виявляють СБУ, люди підказують. Ми хочемо, щоб у нас була одна українська православна церква. Конфліктів нам не треба», ‒ говорить мер Почаєва Василь Бойко.
До слова, Центр із надання соціальних послуг Почаївської міськради очолює Юрій Гичка (ієрей монастиря Почаївської Успенської лаври Георгій). За його підписом митрополит Почаївський, намісник лаври Володимир Мороз нагороджений грамотою у Міжнародний день волонтера «за волонтерську діяльність, допомогу переселенцям, за збереження територіальної цілісності і суверенітету України».
Порозмовляти з намісником лаври про обшуки, ситуацію у монастирі, волонтерську діяльність і як захищає територіальну цілісність, Радіо Свобода не вдалося. Як пояснив представник монастиря, митрополит Володимир Мороз дуже зайнятий. Не вперше намісник лаври не спілкується з Радіо Свобода.
Православна та греко-католицька історія лаври
У крамниці Почаївської лаври є книга про історію святині українською мовою. Але деякі сторінки з історії обителі пропущені. Зокрема, не згадується про XVIII століття, коли лавра була одним із найголовніших осередків українського культурного руху.
Успенський собор збудований у василіанський періодВолодимир Бондарчук
«Почаївська лавра виникла, згідно з офіційною версією, 1240 року (через напад монголо-татарської орди ченці з Києва змушені були втекти і оселитись у різних місцях. Зокрема, на Почаївській горі, де у печерах жили ченці ‒ ред.). Так почалась історія монастиря і з часом він став центром культури, освіти на даній території. Успенський собор збудований у василіанський період (василіани ‒греко-католицький монаший чин ‒ ред.) на гроші Миколи Потоцького, який виділив 2 млн 240 тисяч злотих, це перше поступлення коштів. Храм збудували, потім там сталась пожежа. 1831 року після польського повстання монастир повертається у православ’я», ‒ розповідає Володимир Бондарчук, старший науковий працівник Почаївського історико художнього музею.
Власне про греко-католицький період у Почаївській лаврі і не розповідають. А монахи-василіани були тут із 1713 до 1832 року, про що свідчать архівні документи. У цей час розбудували келії для ченців, зведений Успенський храм (1771–1791 роки) за фінансування магната Миколи Потоцького, який став монахом василіанського монастиря, також підземний храм, галерею до Печери Іова, архиєрейський дім, оборонний мур. Відому ікону Почаївської Божої Матері було короновано папою Римським у 1773 році.
Монахи-василіани мали власну друкарню, видавали багато книг церковнослов’янською, українською, польською, латинською мовами. Це був період розквіту монастиря і просвітництва. Однак після польського Листопадового повстання (1830–1831 роки) російський імператор Микола І забрав Почаївську лавру в Греко-католицької церкви і віддав її Російській православній церкві (РПЦ). Ченців у цей монастир привозили з православних регіонів Російської імперії. На початку ХХ століття Почаївську лавру перебудували. Збудували Троїцький собор за копією одного з російських храмів. Почаївська лавра була й осідком чорної сотні. І вже тоді на території монастиря видавали антиукраїнську літературу.
З 1920 року лавра перебувала, як і весь регіон, у складі Польщі, і була підпорядкована до 1939 року Польській православній церкві.
У радянський час Почаївська лавра діяла, як святиня Російської православної церкви. До слова, з 1988 до 1990 року намісником лаври був нинішній митрополит і глава УПЦ (МП) Онуфрій (Березовський).
На початку 90-х років ХХ століття, коли було проголошено Незалежність України, намісником Почаївської лаври був проукраїнський єпископ Яків (Панчук), який підтримав УПЦ (Київського патріархату), запроваджував богослужіння українською мовою. Але у лаврі проти його особи піднявся неоднозначний протест і намісника Якова вигнали з монастиря.
Відтак понад чотири століття Почаївський монастир входив до складу Київської митрополії Константинопольського патріархату, понад 100 років до Греко-католицької церкви, майже 20 років перебував у Польській православній церкві. Розбудовували монастир РПЦ і УПЦ (МП).
На горі ведеться будівництво
Архітектурний комплекс Почаївської лаври до 2052 року переданий у безоплатне користування УПЦ (МП), згідно з рішенням у 2003 році уряду, очолюваного Віктором Януковичем. Тоді ж урядовою постановою було виключено зі складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври. Але у 2018 році Міністерство юстиції скасувало розпорядження №438 від 17 липня 2003 року.
У складі Почаївської Свято-Успенської лаври перебуває 6 пам’яток архітектури національного значенняВадим Микулич
«У складі Почаївської Свято-Успенської лаври перебуває 6 пам’яток архітектури національного значення: це Успенський храм (головний), надбрамна вежа, архиєрейський будинок, комплекс келій і Троїцький собор, дзвіниця. Крім того, там є майно, яке не є пам’ятками і не належить державі. Це новий храм, господарські будівлі. Ми є балансоутримувачі, а власником є держава в особі Міністерства культури. Наша функція ‒ це нагляд за дотриманням законодавства в сфері охоронної і культурної спадщини. Вся лавра не є заповідником», ‒ каже директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Вадим Микулич.
У 2011 році УПЦ (МП) почала будувати поруч із архітектурним комплексом на Почаївській горі новий храм ‒ Спасо-Преображенський. За масштабами будували так, щоб ця церква переважала за розмірами давній Успенський храм. Сьогодні нова церква ‒ діюча, на ній встановлені 33 дзвони.
Храм вражає внутрішнім, дуже дорогим оздобленням. Мозаїка виконана на стінах і на стелі, встелена мармурова підлога, встановлено різьблений і позолочений іконостас.
До цього храму зробили окремий заїзд, облаштували автостоянку. Будівельні роботи біля церкви і надалі продовжуються.
«Успенський храм ‒ це музей, а тут –власний храм УПЦ», зауважив у розмові один із ченців лаври.
У разі передачі Почаївської лаври, для прикладу ПЦУ чи УГКЦ, УПЦ (МП) має храм і господарські приміщенні окремо від архітектурного комплексу XVIII–ХХ століть. Тобто, цілковито відокремлену територію на Почаївській горі.
Але чи законно збудований храм на Почаївській горі? Це мала б з’ясувати урядова комісія. У Почаївському монастирі проведуть аудит, як і в інших лаврах МП.
Позиція ПЦУ і УГКЦ щодо лаври
Сьогодні окремі священники ПЦУ закликають передати лавру в користування ПЦУ. Деякі греко-католицькі отці розпочали навіть флеш-моби з закликом передати лавру УГКЦ. До слова, у Почаєві можна почути, що «греко-католики хочуть відібрати лавру» і ця теза активно закидається представниками УПЦ (МП) в голови православних вірних.
Глави УГКЦ і ПЦУ висловились щодо ситуації з Почаївською лаврою.
- Предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній зазначає, що для Православної церкви України актуальними є дві Лаври ‒ Києво-Печерська і Почаївська.
- Тернопільська обласна рада запросила митрополита Епіфанія провести таке ж історичне богослужіння у Почаївській лаврі, як і в Києво-Печерській. На черговій сесії облради ініціюватимуть звернення про негайну передачу комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської лаври в користування ПЦУ.
- А ще обласна рада має намір створити робочу групу, щоб з’ясувати, що сьогодні у комплексі Почаївської лаври належить УПЦ (МП), який бізнес проводять духовні особи у Почаєві, скільки монастиреві належить землі.
Глава УГКЦ Святослав Шевчук нагадав про те, що понад 100 років Почаївська лавра належала греко-католикам.
«Там свого часу розміщувався знаменитий василіанський монастир, почаївська ікона Богородиці коронована папськими коронами. Про це треба пам’ятати. Там був і важливий центр книгодрукування нашої Церкви. І нам не байдуже, що там відбуватиметься», – зауважив глава УГКЦ.
Нещодавно у Почаївській лаврі побував митрополит УПЦ (МП) Онуфрій (Березовський).
Ситуацію з Почаївською лаврою, можливо, буде вирішити набагато складніше, ніж з Києво-Печерською. Чи не буде провокацій? Однозначної відповіді немає, але очевидно, що для УПЦ (МП) Почаївська лавра на західних теренах України, як осідок Московського патріархату, є важливою, передусім ідеологічно.
