Хлібне, шкільне, Різдвяне і всеосяжне: такі перемир'я вже оголошувалися в російсько-українській війні з 2014 року.
Радіо Донбас. Реалії нагадує хронологію усіх нездійсненних режимів тиші.
5 січня президент РФ Володимир Путін доручив російському міністру оборони Сергію Шойгу запровадити режим припинення вогню. У Міністерстві оборони Росії повідомили, що військам віддано вказівку дотримуватися з 12:00 6 січня до 24:00 7 січня режиму припинення вогню по всій лінії фронту в Україні.
Сьогодні Москва заявила, що з 12:00 6 січня російське угрупування дотримується режиму припинення вогню і звинуватила українських військових в продовженні обстрілів. Українська сторона повідомляла про обстріли Херсона та Курахового.
У 2015 році в період з 6-7 січня, за даними РНБО, українські позиції військових формування РФ обстріляли 24 рази.
У 2016 році українські військові взагалі заявили про рекордну кількість обстрілів на Донбасі. Впродовж доби 6 січня 2016 підконтрольні Росії угруповання «ЛДНР» здійснили 51 обстріл. Ще 24 обстріли – 7 січня.
У 2017 році в РНБО також повідомляли, що саме 6 січня кількість випадків порушення режиму тиші збільшилася на десять у порівнянні з попередньою добою (до 42). А 7 січня ця кількість збільшилася до 72 обстрілів.
2018 рік міг би стати виключенням, бо 6 січня українські позиції було обстріляно один раз, але все змінилося вже наступного дня – противник з 82-мм мінометів та стрілецької зброї вів вогонь по оборонних укріпленнях сил АТО біля Верхньоторецького. «Випустили у бік наших захисників півтора десятка мін», повідомляли в штабі.
У 2019 році загалом за два дні 10 разів порушували режим тиші. Приблизна така ж статистика і в наступні роки: 2020 - 7, 2021 - 13, 2022 - 5.
Скільки разів Росія зривала інші перемир'я?
5 вересня 2014 року
Мінська зустріч за участю другого президента України Леоніда Кучми, посла Росії в Україні Михайла Зурабова, спецпредставника ОБСЄ Хайді Тальявіні, лідерів угруповань «ЛДНР» Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького завершилася підписанням протоколу про припинення вогню на Донбасі з 18:00 5 вересня.
Уже наступного дня, 6 вересня, в РНБО заявили, що формування РФ обстріляли позиції України 10 разів вже після оголошення «режиму припинення вогню».
15 лютого 2015 року
12 лютого 2015 року під час переговорів між лідерами Україні, Німеччини, Франції та Росії було підписано документ про комплекс заходів з імплементації Мінських угод. Серед пунктів – припинення вогню з 15 лютого.
За даним штабу АТО, протрималося воно кілька хвилин – формування РФ обстріляли український блокпост біля Золотого в Луганській області. Загалом за одну добу «режиму припинення вогню» загинуло 5 український воїнів, 25 було поранено.
1 вересня 2015 року
26 серпня у Мінську переговорники висловили намір забезпечити тривале припинення вогню на Донбасі з 1 вересня у зв’язку з початком нового навчального року.
1 вересня близько 23:00 російські гібридні сили обстріляли обстріляли опорний пункт ЗСУ в районі села Кримське на Луганщині. Загалом українські військові нарахували п’ять випадків порушення перемир’я з боку Росії.
23 грудня 2015 року
22 грудня спеціальний представник ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Мартін Сайдік закликав сторони конфлікту на Донбасі дотримуватися домовленості щодо припинення вогню з 00:00 23 грудня, щоб жителі Донбасу могли спокійно зустріти свята.
Перемир’я ще не почалось, а угруповання «ЛДНР» вже увійшло в селище Комінтернове поблизу Маріуполя. І це попри те, що цей населений пункт, відповідно до мінських перемовин, мав залишатися нейтральною територією. Російські сили проводили обшуки в будинках місцевих жителів і мінували території.
Крім того, угруповання «ЛНР» тричі порушило режим тиші поблизу Попасної та Троїцького, один раз – біля Гранітного. На донецькому напрямку фіксувалась низька бойова активність проросійських сил – кілька неприцільних обстрілів і робота снайперів.
30 квітня 2016 року
На засіданні Контактної групи домовилися про режим повного припинення вогню, який мав настати з 30-го квітня. Але спочатку зірвався обмін заручниками і сторони звинуватили одна одну у зриві процесу. Дещо скоротилася кількість обстрілів, але повного режиму тиші так і не настало.
1 вересня 2016 року
Почалася чергова спроба ввести «режим тиші». Президент Франції Франсуа Олланд і канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляли, що перемир’я, яке почало діяти на сході України з 1 вересня, «має стати початком тривалого припинення вогню». Насправді ця домовленість зменшила інтенсивність бойових дій, але не привела до повного дотримання «режиму тиші». Нові домовленості про перемир’я передбачали повне припинення вогню з півночі 15 вересня.
16 вересня на 13-й зустрічі «Ялтинської європейської стратегії», президент України Петро Порошенко наголосив, що за ніч українські території обстріляли «щонайменше 30 разів».
Насправді ж припинення вогню з боку Росії сталося лише на рівні важкої артилерії, найбільш гарячим був Маріупольський напрямок. Проте активізувалась діяльність диверсійно-розвідувальних, штурмових та снайперських груп. Останні стали головною причиною втрат української сторони. Всього ж за період від 15 вересня до 30 вересня Україна втратила трьох захисників, а ще 30 отримали різної важкості поранення чи контузії.
24 грудня 2016 року
У перший день дії домовленості про припинення вогню один український військовослужбовець зазнав поранень на Донбасі. Перестрілки на Світлодарській дузі та у деяких інших районах, наприклад Широкиному, не стихали.
1 квітня 2017 року
За даними штабу АТО, російські сили та їхні найманці порушили перемир’я 18 разів: стріляли на Маріупольському і Донецькому напрямках, проте на Луганщині було тихо.
24 червня 2017 року
За домовленостями чергова спроба ввести режим тиші мала відбутися 24 червня 2017 року. Але російські гібридеі угруповання «не спромоглися в повному обсязі виконати взяті на себе зобов'язання». За інформацією українських військових, проросійські угруповання 6 разів атакували українські території.
25 серпня 2017 року
22 серпня керівники України, Німеччини, Франції і Росії в телефонній розмові в так званому «нормандському форматі» висловили рішучу підтримку рішенню оголосити новий режим припинення вогню з нагоди початку навчального року. Дату обрано – 25 серпня.
За даними української сторони СЦКК, вже на другій хвилині встановлення «шкільного» режиму тиші угруповання «ЛДНР» обстріляли зі стрілецької зброї і кулеметів великого калібру позиції сил української армії в районі селища Талаківка.
Загалом, за два тижні цього перемир’я проросійські угруповання обстріляли українські позиції 369 разів – 1 український воїн загинув, 5 поранено.
23 грудня 2017 року
І знову новорічні свята, перемир’я, і нічого не змінилося. Як йдеться в повідомленні штабу ЗСУ, 23 грудня, в перший день тиші, під обстріли проросійського угруповання потрапили оборонні укріплення ЗСУ довкола Луганського, що на Світлодарські дузі, поблизу Авдіївки та Лебединського. Загалом проти української армії тричі відкривали вогонь.
5 березня 2018 року
Ще одна спроба припинити вогонь у 2018 році завершилася вже за одну годину. В районі населеного пункту Щастя сили РФ протягом півтори години вели вогонь у бік українських позицій з 82-міліметрових мінометів, автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї. Загалом за 22 дні «тиші» угруповання «ЛДНР» здійснили щонайменше 153 обстріли, під час яких шестеро українських військовослужбовців загинули, 12 зазнали поранень.
30 березня 2018 року
Третя спроба фінішувала так само швидко - 30 березня об 11:00 українська сторона вже заявила, що зафіксовано шість порушень режиму перемир'я. Але далі було спекотніше: за квітень штаб АТО зафіксував 1365 обстрілів. Угруповання «ЛДНР» масово застосовували важке озброєння.
1 липня 2018 року
Першого дня «хлібного перемир’я» проросійські сили здійснили 25 обстрілів по позиціях ЗСУ.
29 серпня 2018 року
Кількість обстрілів зменшилася, але тиші так і не було. «Шкільне перемир'я» окупаційні війська розпочали з шести порушень режиму припинення вогню, а один раз – із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
29 грудня 2018 року
У перший день «новорічно-різдв'яного перемир'я» проросійські сили обстріляли українські позиції в районі населених пунктів Залізне, Гнутове, Водянеселищ Новомихайлівка, Опитне. Загалом – шість порушень домовленосте про режим тиші.
21 липня 2019 року
У день, коли Україна обирала нового президента України, розпочалося хлібне перемир'я. Вперше з мінімальним порушенням – один обстріл українських позицій.
Жовтень 2019 року
Один день тиші. Причина – Тристороння контактна група 1 жовтня домовилася про розведення військ біля Петрівського й Золотого, але саме розведення кілька разів відкладалося, якраз через обстріли.
Перемир'я за президентства Володимира Зеленського
З 27 липня 2020 на сході України був оголошений режим повного припинення вогню. Таке рішення ухвалила Тристороння контактна група. Проте вже через 30 хвилин сили РФ обстріляли 36-ту окрему бригаду морської піхоти зі стрілецької зброї, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів, йдеться у звіті ООС. Обстріли були здійснені в районах населеного пункту Водяне, біля Південного і неподалік Новомихайлівки.
У ніч із 29 на 30 жовтня 2020 гранатометним вогнем було вбито двох морських піхотинців у Водяного. Двоє інших військовослужбовців на цій ділянці було поранено.
Через це загострення було відразу скликано позачергову Тристоронню контактну групу. Вона домовилася продовжити «всеосяжне перемир'я» на Донбасі та обговорила заходи для запобігання порушенням у майбутньому. Але дотримування цих домовленостей тривало недовго – обстріл стався знову.
Загалом перемир'я намагалися проросійські сили дотримуватися перші місяці. Як казали аналітики, можливо, сподіваючись, що з новим президентом України Володимиром Зеленський вдасться завершити війну на вигідних умовах. Коли ж цього не сталося – на фронті стало знову спекотно. У січні 2021 сталося 175 порушень режиму тиші, що втричі більше, ніж було зафіксовано у серпні 2020 – 48 обстрілів.
Різдво в пеклі війни: волонтер привіз дітям подарунки у Бахмут (фоторепортаж)
Чому тоді Путін зараз заговорив про перемир'я?
Російським військам треба перерва
Армії Росії треба зібратися з силами та зупинити контрнаступ українських військ. Про це кажуть як ISW, так і українські військові експСаме тому, ідею про перемир'я не підтримала українська сторона.
Російській армії треба передислокуватися
У лютому 2015 року поки відбувалися перемовини в Минську, на Донбас зайшла російська техніка через Ізварино. Тоді українські військові нарахували 50 танків, 40 реактивних систем «Смерчі», «Урагани» та «Гради», а також «БТРи».
Також Американський Інститут дослідження війни (ISW) вважає, що таким чином Путін додатково підсилює «російську інформаційну операцію, яка представляє Україну як гонителя релігійних груп і позиціонує Путіна як справжнього захисника християнської віри».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите.
