Український комерційний супутник, який було виведено на орбіту Землі 3 січня, почав свою роботу на орбіті. Загалом в межах місії Transporter 6 з Мису Канаверал ракетою Falcon-9 компанії SpaceX було виведено 114 одиниць корисного навантаження, серед них два українських супутники. Чому ця подія важлива для України? Які функції в українських супутників? Чи допоможуть вони у війні проти Росії? Про це Радіо Донбас.Реалії запитали незалежного експерта-аналітика з питань космічної діяльності, ексрадника голови Державного космічного агентства Андрія Колесника.
Навіщо потрібен супутник від КПІ?
Наносупутник PolyITAN-HP-30 створили науковці Київського політехнічного інституту до 30-річчя Незалежності України виключно за бюджетні кошти. Це невеликий апарат розміром 20х10х10 сантиметрів. З 2014 року це вже третій супутник від Київського політехнічного інституту.
«Перший досі на орбіті. Радіоаматори досі можуть визначати, де він знаходиться по сигналу. Другий, який було випущено у 2018 році, створили в рамках міжнародної програми і він відслідковував стан космічного простору. Нинішній супутник – науково-технічний», – каже Андрій Колесник.
За його словами, на супутникові PolyITAN-HP-30 проводитимуть науковий експеримент з дослідження ефективності алюмінієвих теплових мінітруб – як основного елемента систем термостабілізації космічних апаратів.
В умовах вакууму проблематично відводити тепло від електричних компонентів космічного апарату, каже Андрій Колесник. Тому нові технології системи терморегулювання потрібні, щоб під час своїх місій в космічному просторі апарати могли працювати довго і продуктивно.
«Система терморегулювання будь-якого супутника направлена на те, щоб не перегрівалися ті прилади, які знаходяться зі сторони Сонця. Бо сонячні промені в космосі дуже сильно нагрівають поверхню супутника. А з іншого боку – частина приладів, яка знаходиться в тіні, може замерзати через космічний холод. Системи терморегулювання перекидають тепло з сонячної сторони на тіньову, зберігається комфорт космічного апарату. І всі прилади працюють правильно», – каже Андрій Колесник.
У цьому класі КПІ є одним зі світових лідерів, додає експерт. У 2014 році японський космічний апарат «Хаябуса 2», досягнув астероїд Рюгу, щоб дослідити його поверхню. Апарат мав кілька наукових інструментів для дистанційного зондування, відбору зразків, серед них і MASCOT, який розробили Німецький аерокосмічний центр та Національний центр космічних досліджень Франції. Українські вчені долучилися саме до розробки системи терморегуляції цього MASCOT.
Чим допоможе комерційний супутник?
Супутник EOS SAT-1 компанії EOSDA – це частина космічної групи «Ноосфера», українця Макса Полякова. Перший супутник власного сузір’я, яке створює компанія, для того, щоб надавати послуги спостереження сільського господарства.
«Цей супутник має допомогти агробізнесам виявляти проблеми, що загрожують посівам: виявляти спеку чи холод, нестачу води, поширення бур’янів. Таким чином давати фермерам можливість підвищувати врожайність», – каже Андрій Колесник.
Такий супутник EOS SAT-1 відстежує до одного мільйона квадратних кілометрів щодня, використовуючи 11 агроорієнтованих діапазонів, кажуть в команді. Загалом така мережа налічуватиме сім невеликих оптичних супутників.
Сьогодні, 5 січня, на своїй сторінці у Фейсбуці, Макс Поляков зазначив, що супутник уже вийшов на звязок та передав телеметрію.
EOS SAT-2 і наступні супутники вийдуть на орбіту протягом наступних двох років. Загалом же за планами компанії, до 2025 року угруповання щоденно спостерігатиме за площами до 12 мільйонів квадратних кілометрів. Після досягнення повної функціональності ця мережа супутників охоплюватиме країн із найбільшою площею сільськогосподарських угідь та лісів, що становить 98,5% таких земель на всій планеті.
Скільки українських супутників на орбіті загалом?
Зараз важко прогнозувати, чи запрацюють ці два нові супутники, каже Андрій Колесник.
«Потрібен час на те, щоб вони вийшли у космос, розгорнули свої сонячні панелі, відбулося тестування апаратури, чи правильно вона буде працювати, калібрувати її, зрозуміти, чи витримала техніка пускові навантаження, чи демонструють необхідні характеристики. Через місяць – два ми будемо знати точно, чи працює супутник», – каже Андрій Колесник.
Що стосується попередніх супутників, за словами експерта, то всі вони досі літають в космосі, але апарати, які були запущені у 2014 та 2018 роках вже виконали всі заплановані програми. Тому вважається, що зараз на орбіті маємо три супутники – два з них, які запустили на початку 2023.
«Січ 2-30», який випустили минулого року не закінчив свої льотні тестування через повномасштабне вторгнення. Управляти ним можна, але брати з нього інформацію поки що важко», – пояснює експерт.
Супутники у війні допоможуть?
Ці супутники не є військовими. Проте Андрій Колесник наголошує, що розподіл на суто військові, суто комерційні – це грань, яка вже стерлася.
«Військові супутники, показали в цій війні, що вони не можуть повністю виконувати усі роботи, щоб задовольняти, наприклад, вимоги розвідки. У деяких аспектах застосовуються ще й комерційні супутники спостережень Землі з космосу – наприклад, ті, які запрограмовані для картографування, урбанізації», – пояснює експерт.
А Україна зможе створювати супутники далі?
За словами фахівця, в Україні вистачає вищих навчальних закладів, які можуть використовувати космічні технології, розробляти космічні апарати, і не тільки для військових, але й для комерційних завдань. Головна проблема, на думку Андрія Колесника, що не перебудовується українська ракетна промисловість з того стану, яка передана від Радянського Союзу.
«Треба перебудувати саме систему організацій космічної діяльності в Україні, яка б могла б чітко розділити всі напрямки космічної діяльності. А тоді фінансувати їх окремо - оборонну, економічну, екологічну (зміну клімату, наприклад), наукових ті ж дослідження глибоко космосу. У нас є фахівці, які зможуть швидко підняти рівень з низького базісу, в якому Україна зараз опинилася», – каже Андрій Колесник.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите.
