В Україні на прохання польської сторони було стерто допис у Твіттері Верховної Ради з фотографією головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного біля портрета провідника ОУН(б) Степана Бандери. Твіт було оприлюднено в перший день Нового року, коли відзначають день народження Бандери. Але цей крок з усуненням твіту викликав неоднозначну реакцію, а в Україні також лунають голоси, які кажуть, що Бандера є символом спротиву саме Росії на тлі війни, яку розв’язав Кремль проти України.

Зазвичай, в Україні першого січня – у день народження Степана Бандери (а цього року виповнилося 114 років) – крайні праві йдуть ходою центром Києва. Цього року ходи не було через ситуацію із безпекою і постійні обстріли Києва російськими ракетами та дронами, які не припинялись навіть у новорічний період.

Але про Степана Бандеру згадали. Зокрема через селфі, що його зробив біля портрету керівника ОУН головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.

Пост про Бандеру

Ще другого січня в українському медіа просторі з’явились кілька новин, пов’язаних із Польщею і Бандерою.

Польський прем’єр Матеуш Моравецький повідомив, що планував розмову з українським колегою Денисом Шмигалем і хотів підняти тему «героїзації Бандери» на офіційний сторінках органів влади України.

За повідомленням польської агенції РАР, Моравецький сказав журналістам, що «до будь-якої героїзації чи навіть згадки про Бандеру ми ставимося вкрай критично, дуже-дуже негативно. У моїй першій розмові з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем після того, що сталося, я буду говорити про це дуже і дуже однозначно».

Польський прем’єр також назвав Бандеру «ідеологом злочинних часів, часів війни», коли відбулись «страшні українські злочини». Тему також активно висвітлювали польські ЗМІ.

Наступного дня, третього січня, пост до 114-ї річниці від дня народження Степана Бандери зник з облікового запису Верховної Ради України у Twitter після розмови прем'єр-міністрів України та Польщі, повідомили польські медіа.

Ось як виглядав твіт Верховної Ради України:

У прибраному твіті Верховної Ради, поруч зі світлиною Залужного біля портрету Бандери, начебто було написано: «Повна і остаточна перемога українського націоналізму настане коли Російська імперія припинить існувати. Боротьба проти Російської імперії відбувається нині. І настанови Степана Бандери добре відомі головнокомандувачу Збройних сил».

Опозиційний депутат Верховної Ради, колишній голова Українського Інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович в інтерв’ю «Обозревателю» скритикував наполягання польського прем’єра.

«Сталася якась неадекватна реакція польської сторони. По-перше, дуже дивно, що звертаються до прем’єр-міністра, щоб він звернувся до Верховної Ради, щоб СММ-емник Верховної Ради щось там прибрав. Забули, що у нас все ж країна демократична і маємо поділ влади на законодавчу і виконавчу. Якщо якісь претензії, то їх треба було адресувати безпосередньо керівництву Верховної Ради…», – сказав В’ятрович «Обозревателю».

Постать Степана Бандери й раніше була приводом для дискусій у польсько-українських відносинах. У Варшаві його вважають причетним до так званої Волинської трагедії липня 1943 року, яку там називають геноцидом польського населення, а також пропаганди недружнього ставлення до Польщі.

Проте в деяких містах, не дивлячись на війну і постійні сирени повітряної тривоги, вшанування пам’яті Бандери таки відбулося.

Наприклад, у Львові, де мер Андрій Садовий написав у фейсбуці, що «на прикладі Бандери виросло нове покоління, яке пішло у бій з новою московською ордою».

Війна внесла корективи, але не до кінця, у тому як ім’я Степана Бандери фігурує в сучасних польсько-українських відносинах. Україна й Польща дуже зблизились на тлі російської агресії проти України, але старі історичні проблеми було не до кінця вирішено, їх просто усунули з переднього плану.

Різні думки

Історія з нібито усуненням твіту Верховної Ради про Степана Бандеру викликала різні оцінки й коментарі – часто навіть різні від людей з того самого політичного табору.

«На мій погляд, з боку радників Залужного – це була стратегічна помилка. По-перше, Залужний вже значно більше Бандери, бо його рішення знищили більше ворогів і змогли захистити Україну. По-друге, на відміну від Бандери, на Залужного нема «компромату» – він не співпрацював з Вермахтом і не був вбивцею міністра-політика.

Нерозумно так було звужувати аудиторію і створювати ситуацію, після якої знімати фото», – написав у фейсбуці блогер і коментатор Віктор Уколов, який співпрацює з опозиційною «Європейською солідарністю».

«Це дуже неприємне нагадування щодо того, що для деяких польських політиків питання внутрішньополітичної підтримки серед правого електорату є важливішим, аніж питання якихось нормальних приязних стосунків між Україною і Польщею. Я вважаю абсолютно неприпустимим такого роду втручання у внутрішні справи України», – сказав опозиційний депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович.

А у твіттері В’ятрович написав: «Поважаєте українців – не зневажайте тих, кого поважають вони».

Депутат польського Сейму Радослав Фогель написав у Твіттері:

«Вшанування пам’яті Степана Бандери, відповідального за масові вбивства поляків на східних теренах Другої Речі Посполитої, на профілі Верховної Ради України має викликати спротив. Треба про це чітко говорити, особливо друзям. Тим більше, що Україна сьогодні має нових, справжніх героїв».

Депутат польського парламенту Павел Залевський пише в Твіттері, що «перемога України над Росією і її входження до НАТО та ЄС є в інтересах Польщі. Не знаю, чи особа Бандери мобілізує українців на боротьбу. Знаю, що в Польщі відвертає увагу від допомоги їм (українцям). Історію ми не змінимо, а поразка України буде нам дорого коштувати. Давайте пам’ятати про це в обох країнах».

Бандера – символ, але проти кого?

В Україні багато хто звертає увагу, що Бандера є символом не проти Польщі, а якраз проти Росії, яка вважає його заклятим історичним ворогом і президент якої Володимир Путін офіційно декларує намагання знищити Україну як незалежну державу.

«Якщо йдеться про постать Степана Бандери, то не розуміти, що зараз для українців означає Степан Бандера, напевно, дуже важко. Абсолютна більшість поляків і польських політиків розуміють, що Бандера залишається для українців саме антисовєтським, антиросійським символом. Нічого антипольського у вшануванні Степана Бандери немає і не було. Відтак, всі ці зауваження не мають нічого спільного з історичною роллю того ж Степана Бандери в минулому українсько-польських стосунків», – каже «Обозревателю» Володимир В’ятрович.

«Загалом, мені здається, українці вже навчені, що маємо одного з сусідів, який дуже ретельно намагається нав’язувати нам своє бачення нашої історії. Нам це дуже не подобається. І дуже неприємно, що наші західні сусіди намагаються наслідувати наших східних сусідів в тому, щоб вказувати українцям кого нам варто шанувати», – додає історик і депутат Верховної Ради.

За його словами, Україна і Польща мають погодитись не погоджуватись щодо певних постатей історії. Просто мати різні думки і змиритись з тим, зо чийсь антигерой може бути чиїмось героєм і навпаки.

Якщо в Польщі дуже шанують Юзефа Пілсудського, який зміг відновити незалежну Польщу понад 100 років тому, то не обов’язково українцям докоряти полякам шаною до Пілсудського, каже він.

«Ми ж не вказуємо нашим польським колегам кого і яким чином шанувати. Ті персони польської історії, які дуже далекі від того, щоб їх називати героями для українців – той же Юзеф Пілсудський, – каже Володимир В’ятрович. – Звичайно, що він для українців ніколи не буде героєм, але я вважаю абсолютно неприпустимим і ненормальним якби якийсь український політик сказав полякам: а ну, негайно припиніть вшановувати Юзефа Пілсудського, бо ми знаємо, що в його біографії були сторінки, які відверто можна трактувати як антиукраїнські... Ми маємо об’єднатися перед обличчям справжньої загрози, якою є Росія».

Що говорять опитування?

Опитування, оприлюднене в жовтні минулого року, засвідчило, що майже половина опитаних українців вважають діяльність Бандери скоріше позитивною для України.

49,6% опитаних українців вважають, що діяльність Бандери була скоріше позитивною для України, свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Опитування проводилось на початку серпня 2022 року.

Як повідомляла агенція Інтерфакс-Україна, зокрема, на запитання, чи на думку респондентів діяльність історичної постаті Степана Бандери була скоріше позитивною чи негативною для України, 49,6% відповіли, що скоріше позитивною (у 2021 році – 31,1%), 11,1% – скоріше негативною (у 2021 році – 31,7%), 19,4% – на скільки позитивною, на стільки і негативною, 1,8% – не чули про такого діяча, а 18,1% важко відповісти на запитання.

Тобто, на тлі війни Росії проти України популярність Бандери в суспільстві зростає, хоча й існують регіональні відмінності.

Так, скоріше позитивно діяльність Бандери на Заході країни оцінюють 72,7%, у Центрі – 51,3%, на Півдні – 19,5% і на Сході – 30,4%. Водночас скоріше негативно діяльність Бандери на Заході країни оцінюють 2,6%, у Центрі – 8,5%, на Півдні – 29,8% і на Сході – 18,4%, свідчать результати минулорічного опитування.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

Степан Бандера: у пошуках історичної правди

Степан Бандера був лідером українських націоналістів, який став суперечливою постаттю, особливо на міжнародній арені.

Чимало українців ставляться до Бандери як до героя визвольної боротьби, інші називають його «нацистським прислужником». Польща й Ізраїль наполягають, що послідовники Бандери брали участь у брутальних етнічних чистках, від яких загинули тисячі поляків і євреїв. Москва розглядала Бандеру як заклятого ворога. Радянська, а пізніше російська пропаганда створили з нього символ боротьби проти Кремля.

Степан Бандера народився у 1909 році в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині. Він став відомим через політичні замахи проти представників польської влади. У 1936 році Бандеру засудили в Польщі за членство в Організації українських націоналістів (ОУН) і організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького, який проводив жорстокі акції проти українського населення.

Ідеологія Бандери була типовою для багатьох країн, партій та рухів 1930-х років і відзначалась радикалізмом і недемократичністю та тоталітарними тенденціями.

У 1941 році Бандеру обрали головою проводу ОУН(б), який ухвалює Акт про відновлення Української держави. У документі йшлося і про співпрацю з нацистською Німеччиною, яка під проводом Гітлера мала б допомогти Україні визволитися від московської окупації. Спершу німці загравали з Бандерою, але влітку 1941 року його заарештувало гестапо за відмову відкликати Акт про державність. Близько півтори тисячі членів ОУН (б) були заарештовані нацистами, багатьох з них німці розстріляли.

Бандера провів більшу частину війни в нацистському концтаборі «Заксенгаузен». Два його брати загинули в концтаборі «Аушвіц». Батька Бандери закатував радянський НКВС, а сестри провели багато років в таборах ГУЛАГу.

Наприкінці 1944 року нацисти випустили Бандеру з концтабору у сподіванні сформувати новий антирадянський альянс із українськими націоналістами. Бандера покинув Німеччину і повернувся на її територію вже після завершення Другої світової війни. Зі свого осередку в Мюнхені він співпрацював із британськими і західнонімецькими спецслужбами, надаючи підтримку у проведенні таємних операцій у Західній Україні. Бандеру вбив агент КДБ у Мюнхені в 1959 році.

Що кажуть політики?

У 2008 році український парламент вирішив відзначити ювілей Бандери на державному рівні.

У 2010 році президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв Бандері звання Героя України. Через кілька місяців, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд скасував цей указ. Суд пояснив це тим, що звання Героя можна присвоювати лише громадянам України.

У 2010 році Європейський парламент за ініціативою польських депутатів висловив жаль через указ Ющенка, зазначивши, що «ОУН співпрацювала з нацистською Німеччиною». У відповідь депутати трьох обласних рад Західної України назвали це «наклепом».

У 2018 році група конгресменів США звинуватила Україну у прославлянні «нацистських колаборантів», таких як Бандера. Тодішній директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович це назвав «змішуванням некомпетентності та свідомого спотворення інформації».

Петро Порошенко як президент України у 2017 році заявляв, що Бандера зробив «величезний внесок» у національно-визвольний рух і закликав оцінити його постать комісію з історичних питань.

Володимир Зеленський як кандидат у президенти у 2019 році казав, що Степан Бандера «герой для якогось відсотка українців», «один з тих людей, які захищали свободу України», а згодом наголошував, що відповідь про роль Бандери має дати час.

Громадська думка в Україні залишається поділеною щодо того, чи був Бандера національним героєм, як вважають його прихильники й частина українських патріотів, а чи злочинцем, як стверджують його супротивники, а також антиукраїнська пропаганда.

Згідно з опитуваннями, позитивно до Бандери ставляться 36 відсотків українців, негативно – 34 відсотки.

Словом «бандерівець» деколи називають українських націоналістів чи загалом патріотів України – чи то в позитивному сенсі, чи в негативному.