Доступність посилання

ТОП новини

«Історичний день» та «блискуча промова»: реакції на візит Зеленського до США


Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президент США Джо Байден на пресконференції в Білому домі. Вашингтон, 21 грудня 2022 року
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президент США Джо Байден на пресконференції в Білому домі. Вашингтон, 21 грудня 2022 року

Візит президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів Америки активно обговорюють у всьому світі. Це його перший виїзд за кордон від початку повномасштабної війни Росії проти України. У США український президент зустрівся із американським лідером Джо Байденом, разом провели пресконференцію. Також Володимир Зеленський виступив із промовою у Конгресі США. З оцінками американських відвідин української делегації не забарилися міжнародні та українські коментатори.

«Ми прагнемо перемоги!» – саме це ключова фраза у виступі Зеленського, написав у твітері вашингтонський економіст і політолог Андерс Ослунд.

Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США оцінив день візиту президента України Володимира Зеленського до Америки як «Великий день для демократії». При цьому зауважив:

«Дивовижна промова. Героям слава. Бережи, Боже, Зеленського. Благослови, Боже, Україну».

Джон Спенсер, який очолює відділ досліджень міської війни в Інституті сучасної війни (MWI) у Вест–Пойнті (США), у своєму твітері про промову Зеленського зазначив:

«Його промова була не Черчилівською, вона була у стилі Зеленського. Це було чудово».

Виступ Зеленського перед Конгресом був під пильною увагою американців, зауважив аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок:

«Як війна все змінила. По суті зараз, що б не сказав Зеленський – це звучить сильно. Вся увага його. Кожне слово. За ним 40 млн., які він сьогодні представляє. Він цікавий американцям, це точно. І виглядає впевнено. Як рівний партнер, за яким мужній народ і потужна армія».

Допомогти Україні виграти війну після промови українського президента закликав у твітері американський волонтер та діяч Нейт Мук:

«Яка промова. Сильний і незабутній момент. Я впевнений, що всі почуваються добре. Але тепер ми маємо допомогти Україні виграти цю війну і швидко. Немає іншого виходу ні для України, ні для Америки, ні для світу. #СлаваУкраїні»

«Гідний виступ президента сильної країни», –

так на промову Володимира Зеленського дописом у фейсбуці відреагувала співголова парламентської фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко. Сполученим Штатам подякувала за підтримку і висловила сподівання – Америка не зволікатиме із військовою допомогою.

На теплому прийомі українського президента в Конгресі закцентував увагу журналіст «Голосу Америки» Остап Яриш. Каже: в особі Зеленського «американські законодавці вітали весь український народ та його захисників». А його промову «показували в прайм-таймі всі великі телемережі США».

Обличчями світової демократії Джо Байдена та Володимира Зеленського назвав народний депутат від «Слуги народу» Віталій Безгін.

Українського президента називає «​символом боротьби за вільний світ​». Американського – «​очільником цього вільного світу».

Обговорюють у соцмережах і зовнішній вигляд лідерів США та України. Користувачі звернули увагу на неофіційне вбрання Володимира Зеленського – світшот кольору хакі з тризубом. Також зауважили жовто-синю краватку Джо Байдена. Про символізм одягу президентів йдеться у дописі журналістки Марини Данилюк-Ярмолаєвої.

А от голова Східноєвропейського бюро «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе впевнена, українська делегація запроваджує нові тренди:

«Нові тренди ділового одягу від українських чиновників».

Надзвичайний і повноважний посол України у США в 2015–2019 роках Валерій Чалий у своєму дописі у фейсбуці зауважив, що

«пані посли України та США мали б також брати участь у зустрічі в Овальному кабінеті (як це завжди було)».

Водночас схвально оцінив жовто-синій дрес-код американських протоколісток.

«Байден особисто і США в цілому готові докластися до того, щоб зупинити Путіна і російський режим» –

такий головний політичний сигнал від візиту Зеленського до США, пише у Фейсбуці дипломат, міністр закордонних справ України в 2014–2019 роках Павло Клімкін. Також провів паралелі між нинішнім візитом Зеленського та відвідинами США Черчиллем у 1941–му.

«Черчилль приїхав до США у Різдвяні дні 1941 року, і вони стали початком стратегії перемоги у Другій світовій. В нас мало хто добре пам’ятає історію, але у США всі прекрасно пам’ятають. Ми почали нову фазу війни і маємо почати думати над спільною стратегією перемоги. Запрошення Байдена здіснити цей візит означає, що він до цього готовий. Це і є головна погана новина для Путіна».

Історичні паралелі між приїздом Володимира Зеленського до Америки і візитом США Вінстоном Черчиллем понад 80 років тому провела і державна секретарка Сполучених Штатів у 2009–2013 роках Гілларі Клінтон.

«Зеленський провів свій народ і свою країну через 10 місяців війни з мужністю та рішучістю Черчилля. Через 80 років після того, як Черчилль звернувся до Конгресу та Америки під час «Великого бліцу», наше послання тепер має бути таким самим, як і тоді: «Ми з вами».

«Перший за 10 місяців закордонний візит глави держави до США означає лише одне –​ наша війна переходить на якісно новий етап, змінюється її архітектура та базові установки», –

так про зміну філософії війни Росії проти України пише експерт із соціально–політичних питань, політолог та аналітик Максим Джигун. Тому впевнений: «рішення Зеленського прилетіти до Штатів на запрошення президента США –​ значно більше, ніж бажання підсумувати з Байденом результати співпраці та подякувати американцям за допомогу (хоча це також дуже важливо і потрібно)».

Мік Раян, аналітик вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень і генерал-майор австралійської армії у відставці аналізує візит Зеленського у твітері так:

«​Зеленський використає цю поїздку, щоб налагодити відносини з майбутнім республіканським керівництвом Палати представників Конгресу, а також в адміністрації Байдена. Він знає, що потребує підтримки адміністрації та Конгресу для фінансування військової та економічної допомоги».

Аналітик також зауважує: у своєму виступі Зеленський назвав допомогу Україні «не благодійністю – це пожертва глобальній безпеці та демократії, до якої ми ставимося найбільш відповідально».

Мік Раян переконаний, що «це важливий сигнал про підзвітність та відповідальне використання допомоги Україною».

За зенітно-ракетний комплекс Patriot, про передачу якого Україні оголосили у Вашингтоні, президенту США подякував міністр оборони України Олексій Резніков. У твітері нагадав:

«Рік тому Кремль протестував проти розміщення Patriots на берегах Вісли. Скоро вони побачать їх на берегах Дніпра. Дякую @POTUS,
@SecDef і американський народ. Це правильне рішення заради нашої спільної безпеки».

Військовий експерт Defence Express Іван Киричевський у фейсбуці зазначає: пакет допомоги на майже 2 мільярди доларів...

«...можна вважати відповіддю на спроби росіян зібрати військо в 200 тисяч погано озброєних «чмобків». Бо для перемоги над кепсько оснащеною ордою потрібна все ж краща зброя, досконаліша амуніція та високотехнологічні засоби зв’язку, а не ставка лише на масу».

Водночас додає, що однієї батареї зенітно-ракетного комплексу Patriot, який отримає Україна від США, мало, але можливості української ППО точно покращаться.

«Цього мало, щоб, скажімо, створити «купол» над одним із міст–​«мільйонників», куди б взагалі не змогли залітати крилаті ракети рашистів. Для ілюстрації, за довоєнними розрахунками, для прикриття Києва було б потрібно мінімум 4 батареї (fire unit).

Але нарешті наше військо матиме ЗРК, здатний збивати саме балістичні цілі, що уже покращує можливості нашої ППО».

На новину про постачання Україні батареї ЗРК Patriot відреагував і радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Впевнений: озброєння від партнерів буде ще більше:

«Просто ЗРК Patriot. Офіційно… Щоб «закрити небо» та зосередитися на знищенні залишків російської «армії». Далі – Leopard, Marder і… ракети певної дальності…»

Результатом візиту Зеленського до Америки має стати спільне бачення української перемоги і вироблена стратегія, як її досягнути. Про це у ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» заявила народна депутатка 8-го скликання Ганна Гопко:

«Я б хотіла взагалі, щоб в результаті цього візиту були домовленості по такій стратегії, щоб наступного року Байден прилетів у Крим. Хай ми не будемо знати половину інформації, я розумію, наскільки важлива певна секретність. Але щоб було чітке розуміння, що ми рухається до того моменту, що Крим –​ це мета, яку можна досягнути в наступному році».

Володимир Зеленський під час візиту до Вашингтона 21 грудня провів двосторонню зустріч із Джо Байденом і виступив у Конгресі США. Після зустрічі президент США заявив, що Зеленський готовий шукати справедливого миру, а Путін не має наміру закінчувати війну.

У Кремлі ж заявили, що під час візиту президента України Володимира Зеленського до США 21 грудня не прозвучало слів, які свідчили б про «готовність прислухатися до занепокоєнь Росії».

Візит до Вашингтона став першою закордонною поїздкою Володимира Зеленського після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.

21 грудня президент США Джо Байден, зокрема, оголосив про надання Україні нового пакета військової допомоги на 1,85 мільярда доларів. Вашингтон вперше надає Україні батарею системи протиповітряної оборони Patriot та боєприпаси до неї. У Кремлі заявили, що поставки ракетних комплексів, оголошені під час візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона, не сприятимуть врегулюванню конфлікту і не завадять Росії досягти своїх цілей.

Загалом Сполучені Штати надали Україні приблизно 21,2 мільярда доларів США з початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

  • Зображення 16x9

    Ірина Сисак

    Журналістка. До команди Радіо Свобода приєдналася 2022-го. У професії – понад 6 років. Половину з них працювала парламентською кореспонденткою на одному з українських телеканалів, відстежувала діяльність народних депутатів у Верховній Раді. Після 24 лютого 2022-го роблю аналітичні матеріали та інтерв’ю на тему війни Росії проти України

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG