Російські військові кожного дня обстрілюють Правобережну Херсонщину. Як повідомляє голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич, 3 грудня окупаційні сили Росії 46 разів поцілили у звільнену територію: у приватні та багатоквартирні будинки. У результаті одна людина загинула, двоє – зазнали поранень, заявив Янушевич. Задля збереження життів українська влада закликає жителів Херсонщини евакуюватися якомога далі від лінії фронту.
Чи намагаються жителі Правобережної Херсонщини виїхати через постійні обстріли російських військових? Які є можливості для евакуації з Херсону? Чи виїжджають жителі Лівобережної Херсонщини та які в них є можливі шляхи для евакуації? Про це у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Херсонці евакуюються в Миколаїв, Одесу та на Хмельниччину
Жителі Херсонщини можуть евакуюватися до Хмельницької та Кіровоградської областей. Ці регіони визначені державою як пріоритетні області, які приймають вимушено переміщених осіб. Про це 30 листопада у своєму телеграм-каналі написав голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. За його словами, на Хмельниччині та Кіровоградщині можуть як розселити херсонців, так і надати їм грошову та гуманітарну допомоги. Янушевич наголосив, що виїхати з регіону можуть усі охочі.
Рекомендований українською владою спосіб виїзду – евакуаційний потяг «Херсон – Хмельницький». Маршрут евакуації до Кіровоградської області ще опрацьовується. Жителям Херсонщини, які вирішують евакуюватися автобусом, очільник області рекомендує користуватися послугами перевірених волонтерів, які співпрацюють з координаційним штабом Херсонської ОВА. Він зазначає, що в цьому випадку після виїзду громадяни гарантовано отримають допомогу з розселенням, продуктові набори та грошові виплати.
У коментарі «Новинам Приазов’я» начальник Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова пояснила, що записатися на евакуацію жителі можуть у «Пунктах незламності» в Херсоні.
Щодня, о 18-й годині, курсує потяг – й усі охочі можуть покинути Херсон та поїхати до Хмельницького. У дорогу ми даємо сухий пайокГалина Лугова
«У нас працює гаряча лінія, куди люди звертаються щодо питань евакуації, працюють «Пункти незламності», де люди можуть погрітися, зарядити свої гаджети та записатися за допомогою наших фахівців на евакуацію. Щодня, о 18-й годині, курсує потяг – й усі охочі можуть покинути Херсон та поїхати до Хмельницького. У дорогу ми даємо сухий пайок. Родини з дітьми отримують допомогу з одягом. У штабі мами з дітьми підбирають речі», – сказала вона.
За інформацією журналістів «Суспільного», 1 грудня потягом до Хмельницького в чотирьох плацкартних вагонах виїхали до 200 людей.
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко розповів, в яких напрямках можна безоплатно евакуюватися автобусами.
«Працюють евакуаційні автобуси, які вивозять людей до Одеси та Миколаєва. Там на пунктах прийому тимчасово переміщених осіб, у залежності від бажання людей, ми їх розміщуємо, надаємо можливості для довготривалого очікування або проживання. Потім вони направляються в інші області України», – повідомив він.
Волонтери везуть людей або до миколаївського, або до одеського залізничного вокзалу, а там їх зустрічають громадські організаціїСтаніслав Трошин
Своєю чергою заступник голови Херсонської районної ради Станіслав Трошин зазначає, що люди, які хочуть евакуюватися у Миколаїв або Одесу, утворюють живу чергу на міському автовокзалі.
«Здебільшого цю евакуацію здійснюють волонтери або мікроавтобусом, у якому від 8 до 18 місць, або 50-місними автобусами. Ці волонтери везуть людей або до миколаївського, або до одеського залізничного вокзалу, а там їх зустрічають громадські організації. Спочатку цей процес був досить хаотичним. Не можна було порахувати, скільки людей виїхало в Одесу, тому не всіх їх забезпечували гарячим харчуванням. Були нарікання. Зараз цей процес стабілізується», – сказав Трошин.
За інформацією Самойленка, з Херсону до Києва курсує евакуаційний потяг для людей, які потребують додаткового догляду, зокрема для лежачих хворих. Нещодавно евакуювали жителів психоневрологічного диспансеру, каже голова Херсонської облради.
Я впевнений, що люди, які погодилися на евакуацію коштом держави, повністю всім забезпеченіОлександр Самойленко
«Далі вирішується питання про евакуацію паліативних хворих, які потребують додаткового догляду. Програма пропрацьована з Мінреінтеграції. Усе централізовано. Я впевнений, що люди, які погодилися на евакуацію коштом держави, повністю всім забезпечені», – говорить Самойленко.
Він також висловив сподівання, що «евакуація не триватиме дуже довго, й люди повернуться до своїх домівок».
Журналіст із Херсону, головний редактор видання «Мост» Сергій Нікітенко каже, що на евакуаційний потяг бувають черги.
«Коли я дивився, були квитки на звичайний потяг до Києва, 102-й. На евакуаційний – є якась черга, і це (виїзд відбувається – ред.) не так швидко, як хотілося б», – зауважив він.
Нікітенко розповів про напрямки, які обирають для евакуації херсонці: «Багато з них їдуть у Миколаїв, бо його вже перестали так сильно обстрілювати й це близько. Їдуть в Одесу, в Київ».
Школи та дитсадки на Хмельниччині – тимчасові притулки для херсонців
Людей заселяють або у школи чи дитячі садочки, які тимчасово не працюють, або у родиниСтаніслав Трошин
Те, як приймають жителів Херсонщини у Хмельницькій області, прокоментував заступник голови Херсонської районної ради Станіслав Трошин.
«Люди з мого округу, будинки яких постраждали, вже заселені в Кам’янець-Подільський район. Їх приймають сільські та селищні громади. Їх заселяють або у школи чи дитячі садочки, які тимчасово не працюють, або у родини. Умови більш-менш нормальні. Якщо когось не влаштовують умови, то вони звертаються або до херсонської, або місцевої влади», – розповів він.
За словами Трошина, жителі Бериславського району – Великоолександрівської, Калинівської, Високопільської, Нововоронцовської та Борозенської громад – можуть виїхати великими автобусами в напрямку Кривого Рогу. Транспорт курсує кілька днів на тиждень за наповненістю та наявністю дозволу на проїзд від військових, додав він.
Куди евакуюється лівий берег Херсонщини?
На лівому березі Херсонщини немає масової евакуації – про це «Новинам Приазов’я» розповів мер Нової Каховки Володимир Коваленко. За його словами, місцеві жителі здебільшого виїжджають у Запоріжжя, Генічеськ чи на Арабатську Стрілку.
«За тиждень можуть виїхати від п’яти до десяти осіб через Василівку. Це на умовах, які ставить ворог (російські окупаційні сили – ред.): за три тижні подати відповідні документи й виїхати після 20 днів очікування, і це не стосується чоловіків. Бо чоловіки призовного віку ризикують, що їх або не пропустять, або з ними що-небудь вчинять», – прокоментував Коваленко.
Жителів у Новій Каховці залишилось дуже мало, каже мер. За його даними, чимало містян раніше виїхали на Арабатську Стрілку.
На один-два дні повертаються в Нову Каховку подивитися, в якому стані їхні квартири, і знову повертаються на Арабатську СтрілкуВолодимир Коваленко
«Є санаторії на Арабатській Стрілці, й велика кількість людей виїхали туди давно. Вони там [постійно] перебувають, на один-два дні повертаються в місто подивитися, в якому стані їхні квартири, і знову повертаються на Арабатську Стрілку», – пояснює Коваленко.
Він зазначив, що деяким жителям Нової Каховки вдалося виїхати з окупованих територій у Росію, а далі – в країни ЄС.
«Не один десяток моїх знайомих, жителів громади, виїхали саме таким чином. Деякі з них затрималися в Естонії, деякі поїхали у Польщу, частина повернулася (на підконтрольну Києву територію – ред.). Точно знаю, що один директор школи повернувся через країни Балтії та Польщу в Україну та тепер очолює навчальний заклад, перебуваючи в Києві», – говорить мер.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
