Союзникам по НАТО необхідно подумати про те, які гарантії безпеки вони можуть дати Росії, коли та погодиться повернутися за стіл переговорів з Україною, заявив 3 грудня в інтерв’ю телеканалу TF1 президент Франції Емманюель Макрон. На його думку, це питання могло б обговорюватися в контексті нової архітектури безпеки в Європі після завершення війни.
«Ця тема буде частиною факторів миру, і тому ми також повинні підготуватися до неї: що ми готові зробити, як ми захистимо наших союзників і держави-члени НАТО, даючи при цьому гарантії власної безпеки Росії того дня, коли вона повернеться за стіл переговорів», – заявив президент Франції.
Макрон згадав, що російський президент Володимир Путін неодноразово висловлював побоювання, що «НАТО наближається до його дверей». За словами президента Франції, майбутню архітектуру безпеки він обговорював під час недавнього візиту до США із президентом Джо Байденом.
Макрон при цьому наголосив, що найближчим часом завдання Франції та її союзників – допомогти вистояти Україні, у тому числі «захистити українські електростанції» та «підготуватися до того дня, коли всі повернуться до переговорів». За словами Макрона, Франція продовжить постачання зброї Києву.
Президент Франції зазначив, що українці самі мають ухвалювати рішення щодо кордонів своєї держави. Він провів паралелі між Україною та Францією, яка добивалася повернення захоплених нацистською Німеччиною Ельзасу та Лотарингії.
Тим часом, голова владної фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія перерахував вимогs до Росії, при виконанні яких Україна готова сісти за стіл переговорів.
«Україна готова забезпечити Росії гарантії безпеки. Для цього достатньо: покинути територію нашої країни; виплатити репарації; покарати всіх воєнних злочинців; добровільно здати ядерну зброю. Після цього ми готові сісти за стіл переговорів і поговорити про гарантії безпеки», – написав Арахамія у телеграмі.
Аналітики з американського Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що вимоги Росії щодо нібито «гарантій безпеки» є частиною великої російської інформаційної операції. «Гарантії безпеки, які Україна, НАТО та решта Європи приймуть від Росії після неспровокованої та жорстокої загарбницької війни Кремля проти України, можуть бути більш доречною темою для розмови для західних лідерів, які розглядають можливість переговорів із Москвою», – йдеться в звіті ISW.
Росія висунула вимоги про «гарантії безпеки» за кілька місяців до лютневого повномасштабного вторгнення в Україну. Москва вимагала зокрема відмови від прийняття України та Грузії до НАТО й розміщення в цих країнах іноземних військових, а також повернення військової інфраструктури НАТО в Європі до стану 1997 року.
Країни НАТО назвали ці вимоги неприйнятними, заявивши про готовність обговорювати з Росією питання обмеження озброєнь, розміщення тих чи інших систем у прикордонних регіонах тощо.
