Що відомо про тих, хто співпрацював з російськими окупантами на Херсонщини? Хто вони – ці люди? Як російські військові схиляли до співпраці жителів Херсона й окупованої частини області? Наскільки для населення регіону є важливим справедливе покарання колаборантів? Інформацію про це, а також думки експертів, зібрав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- З початку повномасштабної агресії Росії Служба безпеки України викрила понад 700 осіб, яких підозрюють у колабораційній діяльності, повідомив 10 листопада речник СБУ Артем Дехтяренко. За його словами, відомство працює, щоб «не лише викрити зрадників і колаборантів, але і якісно задокументувати їхні злочини та в результаті притягнути до відповідальності».
- Державне бюро розслідувань (ДБР), своєю чергою, розглядає понад тисячу кримінальних проваджень щодо підозрюваних у державній зраді та колабораційній діяльності від початку повномасштабного вторгнення. Найбільше проваджень ДБР відкрило в Луганській, Запорізькій, Донецькій, Харківській та Херсонській областях.
- Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 13 листопада заявив, що «колаборанти, які брали участь у скоєнні злочинів на території Херсонської області, будуть суворо покарані згідно з українським законодавством, кожен випадок співпраці з окупантами розглядатиметься окремо».
- Самосуд – є незаконною розправою, без звернення до державних органів, над злочинцем (який отримав вирок) чи підозрюваним у скоєнні злочинів. Самосуд є неприпустимим у цивілізованому суспільстві, бо підриває головні принципи співжиття людей і може призвести до покарання невинуватого. Дії кожної людина мають розслідуватися у законний спосіб, а її провину і покарання має встановити суд.
«На співпрацю пішли понад 100 осіб»
Головний спеціаліст з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що правоохоронці майже щодня документують факти, які свідчать про співпрацю деяких місцевих жителів з російськими окупаційними силами.
Відомо, що на бік окупантів переходили як представники місцевої влади, правоохоронці, освітяни, так і пересічні громадяни. Ролі їхні при окупаційній владі різніАнастасія Весіловська
«Херсонською обласною прокуратурою здійснюються процесуальні керівництва понад 600 кримінальних проваджень проти основ нацбезпеки. Це дії, які підпадають під ознаки вчинення державної зради, колабораційної діяльності та пособництва держави-агресора.
Відомо, що на бік окупантів переходили як представники місцевої влади, правоохоронці, освітяни, так і пересічні громадяни. Ролі їхні при окупаційній владі різні, але мета одна – зашкодити Україні. Таких вже встановлено понад 100 осіб. По деяких з них обвинувальні акти вже скеровано до суду», – повідомила представниця прокуратури.
Також Весіловська розповіла про результати діяльності відомства у деокупованій частині області.
«За клопотанням Херсонської обласної прокуратури чотирьом учасникам незаконного референдуму на ТОТ Херсонщини обрано безальтернативний запобіжний засіб – утримання під вартою. Вони підозрюються у колабораційній діяльності, вчиненій за попередньою змовою групою осіб. За даними слідства, вони брали участь у роботі виборчої комісії, створеної окупаційною владою для проведення псевдореферендуму», – розповіла Весіловська.
«Більшість втекли»
Заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський розповів «Новинам Приазов'я», що, за його даними, більшість тих, хто співпрацював з російськими окупаційними силами на звільненій частині Херсонщини, виїхали з регіону.
«Зрозуміло, що більшість зрадників виїхали одночасно з «орками». З російськими військовими, з ФСБшниками, але зараз проводяться фільтраційні дії, працюють правоохоронні органи, поліція, Служба безпеки України щодо встановлення осіб, які можуть бути підозрюваними в злочинах відповідних», – запевнив політик.
Взагалі відсоток колаборантів на Херсонщині відносно кількості населення, я б не сказав, що він дуже великий. Насправді у нас дуже патріотична областьЮрій Соболевський
Соболевський зазначив, що робота з виявлення всіх, хто співпрацював з окупантами, може зайняти певний час. Втім, притягнути до відповідальності потрібно кожного.
«Є певна кількість кримінальних проваджень, які розслідуються за цими злочинами. Я знаю, що насправді цих кримінальних проваджень достатня кількість. Але взагалі відсоток колаборантів на Херсонщині відносно кількості населення, я б не сказав, що він дуже великий. Насправді у нас дуже патріотична область», – зауважив заступник голови облради.
Журналіст із Херсона, головний редактор видання «Мост» Сергій Нікітенко розповів, що для місцевих жителів, з якими він спілкувався, важливо, щоб були покарані ті, хто співпрацював з російськими окупаційними силами.
Всі підіймали тему колаборантів, питали чи точно їх покарають.Сергій Нікітенко
«Люди, з якими я спілкувався фактично декілька днів тому в Херсоні, всі підіймали тему колаборантів, питали чи точно їх покарають. Бо люди вже бачили як це відбувалося в деяких деокупованих населених пунктах на півночі області, де місцеві жителі вказували на людей, які співпрацювали, але їх не затримували, не починали слідство. Це було для людей особистою проблемою, скажімо так», – повідомив журналіст.
Він впевнений, що робота правоохоронних органів має бути ретельною у кожному випадку підозри у колабораціонізмі.
«Викрадення, катування та пограбування»
У Службі безпеки України 16 листопада повідомили, що під час стабілізаційних заходів у звільненому Херсоні знайшли засекречені документи російської ФСБ, в яких є інформація про агентів, які з ними співпрацювали.
У повідомленні СБУ сказано – «за відкритими матеріалами встановлено, що поплічники ФСБ давали «наводку» окупантам на місця перебування патріотично налаштованих громадян, зокрема, учасників руху опору на території південного регіону. Також агенти російської спецслужби брали участь у незаконному переслідуванні місцевих жителів за сфабрикованими справами», – стверджують в СБУ.
У відомстві також повідомили, що виявлено задокументовані факти викрадення та катування потерпілих, а також розграбування їхніх осель під виглядом проведення «обшуків».
Заяви про згоду на співпрацю, швидше за все, вибивали у людей силою під тортурами та переважна частина, як мені здається, підписали, щоб вийти з катівеньСергій Нікітенко
Нікітенко закликав поставитися критично до цих списків, адже російські спецслужби могли їх створити навмисно, вважає він.
«По-перше, росіяни могли їх спеціально кинути для того, щоб страждали люди. По-друге, ці заяви про згоду на співпрацю, швидше за все, вибивали у людей силою під тортурами та переважна частина, як мені здається, підписали, щоб вийти з катівень. Тому тут би я був обережний в документах», – зауважив журналіст.
Також Нікітенко розповів, хто з місцевих жителів, за його спостереженнями, йшов на співпрацю з російськими окупаційними силами.
«По-перше, це люди, в яких були незадоволені амбіції. Якісь політики, які б ніколи не мали шансу обратися або стати хоч кимось. Люди, у яких були проблеми з законом. Також багато пішли працювати чисто за гроші, їм запропонували велику зарплатню. Працювали вони недовго, ну зараз десь сидять у піонерських таборах холодних і згадують Херсон», – зазначив Нікітенко.
Хто був прихильником окупантів?
Історик і політолог із Херсона Дементій Білий, який перебував у місті під час окупації, розповів які настрої там панували напередодні повномасштабного вторгнення.
«У нас є досить невеликий прошарок, десь відсотків 10, які були прихильні до Росії. В цілому десь 25% прорадянських, проросійськи налаштованих, тобто це політичний прошарок. Але коли прийшли окупанти, то багато людей, які входили до проросійської партії «ОПЗЖ», ми звикли, що вони б мали йти на роботу до окупантів, багато з позитивно налаштованих до Росії не пішли (на співпрацю – ред.) та засудили російську окупацію», – зауважив політолог.
Він зазначив, що представники «ОПЗЖ» у Херсонській міській раді у березні розпустили свою фракцію та засудили агресію Росії. Більшість із тих, хто пішов на співпрацю з окупантами, зробили це під тиском, вважає Білий.
Це були люди частково кар'єристи. Я знаю кількох наших херсонців, які були ображені на українську владу та пішли на співпрацюДементій Білий
«Звісно, були частково політично налаштовані, які зробили свій вибір. Це були люди частково кар'єристи. Я знаю кількох наших херсонців, які були ображені на українську владу та пішли на співпрацю. Але більшість людей примусили та це були дуже непрості рішення для них. Ми пам'ятаємо історію із секретарем Новокаховської міської ради, якого тримали в ув'язненні. Він був представником «ОПЗЖ», але відмовився співпрацювати», – нагадав політолог.
Втім, за словами Білого, російським окупантам не вдалося знайти достатню кількість місцевих жителів, які були б готові з ними співпрацювати.
«Частина підприємців вимушені були співпрацювати. Таким чином я зроблю підсумок, хто ці люди. Лише невеличка частина політично налаштованих, які були прихильні до росіян. Всіх інших або підкупали грошима, або погрожували, або ламали. Вони (окупанти – ред.) не змогли знайти ту критичну частину колаборантів, яка могла б змінити цю ситуацію. Постійно їм не вистачало кадрів у всіх сферах», – запевнив політолог.
Білий додав, що, за його спостереженнями, основна частина тих, хто пішов на співпрацю з окупантами, були представниками партії «Блок Володимира Сальдо».
«Він досить популярною політичною був фігурою у нашому місті. Його партія мала представництво не лише в міській раді, але й обласній та інших радах. У нього було багато прихильників, його люди пішли за ним. Це якийсь «МММ» або мережевий маркетинг, коли один сформував піраміду й інші пішли за ним. Ця піраміда була не політичною, а пов'язана з впливом господаря-феодала, у якого були свої васали, які його підтримували», – зазначив херсонський політолог.
- 29 квітня Володимиру Сальдо, якого окупанти призначили керувати захопленою частиною Херсонщини, заочно оголосили підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора України. 14 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність партії «Блок Володимира Сальдо».
«Комусь спалять хати»
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов зазначив, що на окупованій частині Херсонщини виникають обурення з приводу деяких місцевих жителів, які формально не вчинили правопорушень, але також співпрацювали з російськими окупантами.
Люди обурені, обіцяють самосуди, бо російська окупація сприймається як абсолютне зло, контакти з нею також, відповідно, як абсолютне злоСергій Данилов
«Наприклад, годували у себе, разом вживали алкоголь з російськими солдатами, якимось іншим чином допомагали, але це не підпадає під дію закону. Це сіра зона, вона дуже конфліктна. Люди обурені, обіцяють самосуди, бо російська окупація сприймається як абсолютне зло, контакти з нею також, відповідно, як абсолютне зло. Ті, хто контактував, помічені клеймом зрадника та колаборанта. Хтось буде переїжджати на інші місця, комусь спалять хати, хтось буде каятися публічно та вступати в діалог», – певен експерт.
На його думку, важливу роль у врегулюванні цих питань мають відігравати органи місцевого самоврядування, лідери громадської думки, які не втратили свого авторитету. Інакше важко буде запобігти випадкам самосуду.
«Спілкуємося, і бачимо відеоматеріали, інтерв’ю людей з журналістами, які плачуть і говорять: «Як ми будемо тепер поруч з ними жити в одному селі?». В менших громадах непокарання когось буде сильно бити по спроможності громади, спільноти людей, по згуртованості. Це важливий фактор», – зауважив Данилов.
Приклад Донбасу
Головний редактор видання «Остров», президент Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш розповів, хто з жителів Донбасу співпрацював з російськими окупаційними силами та як склалася їхня доля.
«Є колаборанти, які через свої ідеологічні забобони якісь почали служити навіть не Росії, а Радянському Союзу, минулому просто. Таких переважно вже просто вбили. І тут про справедливість не може бути мови. Тому, що, на мій погляд, справедливість – це суд людський, а не просто, щоб доля його вбила», – вважає дослідник.
«Є колаборанти, на мій погляд, які працювали на ФСБ, на Росію. Є такий Дмитро Трапезніков, коли вбили Захарченка (Олександр Захарченко – загиблий ватажок незаконного збройного угруповання «ДНР» – ред.)він аж 7 діб був керівником так званої «ДНР» і коли Пушилін (Денис Пушилін – тепершній ватажок незаконного збройного угрупування «ДНР» – ред.) зміг отримати «владу», цей Трапезніков був призначений мером російського міста Ліски. Зараз він заступник керівника Республіки Калмикія в Росії. А є такі як та ж Губарєва (Катерина Губарєва – замглави окупаційної адміністрації Херсонщини – ред.)разом з її чоловіком. Є люди, які з самого початку почали брати участь у так званій «русской весне», тому що хотіли грошей», – повідомив головний редактор.
- Російські ЗМІ 16 листопада повідомили, що на окупованій території Херсонської області співробітники російського Міністерства внутрішніх справ затримали заступницю голови окупаційної адміністрації регіону Катерину Губарєву в кримінальній справі про економічний злочин.
- За даними низки телеграм-каналів, затримання Губарєвої може бути повʼязане з ймовірним «привласненням бюджетних коштів у складі групи». Телеграм-канали посилаючись на джерело в окупаційній адміністрації повідомляють про суму в 60 мільйонів рублів або більше. Повідомляється, що Губарєва «намагалася домовитися та навіть приїжджала до Москви», але все ж таки була затримана. Офіційного підтвердження цієї інформації не було.
- 18 листопада російські ЗМІ з посиланням на чоловіка Губарєвой повідомили, що вона вийшла на свободу. Павло Губарєв повідомив, що його дружина «була контужена ракетою «Хаймарс», яка прилетіла в будівлю Херсонської адміністрації та проходила лікування».
Журналіст Гармаш вважає, що такі звинувачення (привласнення російських коштів – ред.) можуть мати підстави.
«Швидше за все, і вона, і її чоловік, і хто був навколо них, брали у цьому участь не через якісь ідеологічні міркування, а тому, що хотіли отримати ті гроші, які вони возили з Москви та роздавали тим, хто стояв на площі, захоплював будівлю обласної адміністрації. Люди йшли збагачуватися, вони крали. Дуже конкурентне середовище серед тих, хто хоче красти. Тому я вважаю, що її цілком могли навіть за посередництво або участь у їх же оточені притягнути до відповідальності», – припустив Гармаш.
Коментарі самої Губарєвої стосовно повідомлень про затримання та привласнення коштів наразі відсутні.
- 7 вересня Служба безпеки України повідомила про підозру в колабораціонізмі так званій «заступниці керівника» окупованої частини Херсонщини Катерині Губарєвій. У СБУ зазначили, що Губарєва до цього очолювала так зване «міністерство зовнішніх справ «ДНР», а у червні цього року переїхала на окуповану частину Херсонської області. Їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 10 років, – сказано у повідомленні СБУ.
- Державне бюро розслідувань (ДБР) від початку повномасштабного вторгнення РФ розслідує 1098 злочинів проти основ національної безпеки. Серед них 899 кримінальних проваджень за фактом державної зради (ст. 111 Кримінального кодексу), 158 – колабораційної діяльності (ст. 111-1) та десять проваджень щодо пособників державі-агресору (ст. 111-2).
- За результатами роботи ДБР 436 фігурантам вже повідомили про підозру, 286 осіб оголосили у розшук, 1 тис. 224 особи перевіряються на причетність до державної зради та колабораційної діяльності. До суду за цими статтями вже направлено 94 провадження.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
