Яка живе Херсон у перші дні після звільнення від російських окупантів? Чому влада закликає тих херсонців, які виїхали, поки утриматися від повернення додому? Як деокупація Херсона впливає на іміджу Путіна та ситуацію в Росії? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Херсон повернувся під контроль влади України. 11 листопада Міністерство оборони України повідомило, що до міста заходять ЗСУ. Шляхи відступу російських окупантів перебувають під вогневим контролем української армії, повідомили у Міноборони. Того ж дня у центрі міста підняли український прапор.
- 12 листопада у звільненому Херсоні почали працювати законні обласна та міська військові адміністрації, а також Служба безпеки України та Національна поліція. Водночас у Херсоні ввели комендантську годину з 17 вечора до 8 ранку.
- Голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич 13 листопада повідомив, що російські військові замінували у місті «майже все».
- Також окупанти перед виходом із правобережної частини Херсонщини знищили або пошкодили об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема, енергозабезпечення, газо- та водопостачання, повідомив перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін. За його словами, діяльність вибухотехнічних та піротехнічних служб Нацполіції, ДСНС сконцентрована на якомога швидшому обстеженні зазначених об’єктів із тим, щоб відповідні спеціальні служби могли в найкоротші терміни повернути Херсонщині світло, тепло, зв’язок і опалення.
- 14 листопада звільнений Херсон відвідав президент України Володимир Зеленський. Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив про офіційне підняття державного прапора у деокупованому місті та оприлюднив відео церемонії.
- Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 14 листопада не захотів коментувати приїзд Зеленського у Херсон, але заявив, що це місто – «територія Росії».
«Без води, електрики, звʼязку»
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань називає Херсон «символом боротьби українського народу» у війні з Росією.
«Це неймовірна радість для кожного херсонця, взагалі для всіх українців. Херсонщина повертається додому. Є лівобережна частина, яка знаходиться, на превеликий жаль, ще в окупації. Є багато дзвінків з цієї території. Жителі з Каховки, Нової Каховки, Горностаївки, Генічеська, Скадовська кажуть, що у людей велика радість навіть на окупованих територіях», – запевнив політик.
За його словами, гуманітарна ситуація у Херсоні залишається складною.
Немає світла, води, водовідведення, інтернету, зв'язку, ситуація критична з харчами, з водою, але настрій у людей від цього не зіпсувавсяСергій Хлань
«З шостого числа (листопада – ред.) немає світла, води, водовідведення, інтернету, зв'язку, ситуація критична з харчами, з водою, але настрій у людей від цього не зіпсувався. Настрої людей піднялися. Люди кажуть, ми перенесемо усі труднощі, ми з усім впораємося, ми не замерзнемо, ми будемо грітися. Головне, що ми під контролем ЗСУ, головне, що у нас український прапор, головне, що ЗСУ поруч, а все інше, то ми все зробимо, відбудуємо та будемо жити краще, ніж жили», – розповів депутат.
Він зазначив, що на сьогодні важливо захистити Херсон від обстрілів з боку російських військ.
«Першочергове завдання – закрити небо, встановити ППО, яке буде захищати Херсон і, відповідно, взяти під вогневий контроль розташування ворога, які вони облаштували на лівому березі Дніпра», – сказав Хлань
Першочергове завдання – закрити небо, встановити ППОХлань
«Дійсно, питання безпеки стоїть дуже гостро і тому є заклик, щоб херсонці, які хочуть повернутися сьогодні додому, все-таки певний час ще перебували у тих місцях, де зараз знаходяться. Є велика небезпека того, що окупанти будуть обстрілювати місто та вчиняти провокації. До речі, є заклик по можливості на якийсь час покинути місто з огляду безпеки», – зауважив він.
Чому ще не варто повертатися?
Радник міського голови Херсона Роман Головня у коментарі «Новинам Приазов’я» підтвердив, що велика кількість херсонців хочуть повернутися до міста. Але він закликав не поспішати з цим.
«Зараз не варто квапитись із цим рішенням, потрібно як мінімум дочекатися повернення електроенергії, водопостачання, тепла в місто, повинно бути все безпечно розміновано. Про це все повідомить військова адміністрація та дасть вказівки чи повертатись, якщо повертатися, то як, куди, які правила цієї процедури», – пояснив він.
Радник зазначив, що українська влада зараз намагається вирішити проблемні для міста питання.
«Окупанти протягом декількох місяців фактично блокували ввезення в місто гуманітарної допомоги, лікарських засобів, і також максимально вивезли все при так званій евакуації, депортації населення. Тобто лікарні були обчищені, магазини також. Зараз ця ситуація виправляється з точки зору ввезення гуманітарної допомоги, допомоги з медициною», – повідомив радник.
Окупанти своїм відступом фактично помстилися і здійснили ряд терактів проти цивільного населення. Підірвавши лінії електропередач, опориРоман Головня
Політик розповів, що у Херсоні почав з'являтися мобільний зв'язок, а також ведуться роботи для відновлення електроенергії та водопостачання.
«Окупанти своїм відступом фактично помстилися і здійснили ряд терактів проти цивільного населення. Підірвавши лінії електропередач, опори, замінувавши фактично всю життєво необхідну інфраструктуру міста та завдавши шкоду максимальну, щоб люди не мали ні води, ні електроенергії, ні тепла, ні газопостачання», – повідомив Головня.
«Несподівана» деокупація
Житель Херсона Іван, який започаткував у місті рух опору «Жовта Стрічка», розповів «Новинам Приазовʼя», що звільнення міста для нього було несподіванкою.
«Мені колеги з іноземного медіа о 10 вечора сказали: «Ми тут в області, до ранку все буде». Я їм відповів: «Сподіваюсь на це, але поки не взяли Киселівку та Чорнобаївку, мова про Херсон не йде». Це кожен херсонець знає, що б там експерти не говорили. Зранку прокидаюсь – звільнено. І мені скидають фото: «зустріли там-то, така-то вулиця, наш військовий». І прапори, всі на вулицю виходять і як рок-фестиваль, я постійно це повторюю», – поділився активіст
Стільки української символіки я не бачив ніколи, ми знали, що її заховали, але не в таких масштабахАктивіст з Херсона
Він також розповів, що його вразила кількість української символіки на вулицях Херсона одразу ж після звільнення.
«Стільки української символіки я не бачив ніколи, ми знали, що її заховали, але не в таких масштабах. От це мене дуже вразило. І те, що, коли ти гуляєш містом в окупації, то з кожним разом ставало все менше й менше людей, люди виїжджали, потім вся ця депортація російська та вулиці порожніли й порожніли. А тут просто тисячі вийшли й ти такий: «Ви тут весь час були?». От це було цікаво», – зазначив чоловік.
Херсон після визволення ЗСУ: святкування, знищений аеропорт та підірваний Антонівський міст (фотосвідчення)
«Цієї війни їм не виграти»
Єгор Чернєв, народний депутат України родом із Бердянська, заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки – у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що ситуація у Херсоні не відрізняється від того, що спостерігалося після деокупації Харківщини та інших захоплених Росією регіонів.
Знаходять і катівні, мародерство, варварство спливають. Всі українські символи практично були знищеніЄгор Чернєв
«Там знаходять і катівні, мародерство, варварство спливають. Всі українські символи практично були знищені. В принципі, що відбувалося на окупованих територіях і відбувалося за часів Радянського Союзу в Україні. Зараз намагаються знищити українську культуру та українців. Але ми поступово звільняємо території та всі інші території звільнимо», – запевнив політик.
Він зазначив, що російська армія більше не має плацдарму для наступу на Миколаїв і Одесу. Відтак, не зможе захопити весь південь України та повністю контролювати Чорне море.
Це, звісно, моральний злам для російських солдатів і російської еліти, які точно розуміють, що цієї війни їм не вигратиЄгор Чернєв
«Це зменшує загрозу взагалі на півдні. Більш того, ми тепер маємо вогневий контроль над трасами, що йдуть з Криму, а це основна дорога постачання для всього південного угруповання військ РФ. Це, звісно, моральний злам для російських солдатів і російської еліти, які точно розуміють, що цієї війни їм не виграти.
Київ не буде підконтрольний, Україну вони не зможуть окупувати та це все дозволяє зробити такий фон для можливих переговорів, про які багато кажуть партнери. Але наша позиція незмінна – вихід на кордон 1991-го року, покарання всіх воєнних злочинців і виплата репарацій», – зауважив Чернєв.
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки впевнений, що втрата контролю над Херсоном дестабілізує Росію зсередини.
«Ми бачимо розкол по лінії Міноборони з однієї сторони, оці приватні воєнні компанії типу Пригожина, Кадирова з іншої, ФСБ з третьої. Звинувачуючи один одного, поглиблюючи це внутрішнє протистояння, вони призводять до ерозії державності всередині країни, тому можливий і розкол, і фактично без бою передача Україні Криму. Ці процеси запущені, вони дійдуть до свого фінального етапу, але в не найближчі тижні чи місяці», – пояснив нардеп.
Депутат розповів, які завдання наразі є першочерговими у звільненому Херсоні.
Всі, хто співпрацював з окупаційною владою, мають понести покаранняЄгор Чернєв
«У нашої контррозвідки дуже багато роботи по виявленню колаборантів. Всі, хто співпрацював з окупаційною владою, мають понести покарання. Зараз проводяться процеси розмінування. Цивільна влада повертається до Херсону, а це означає, що мають бути повернуті всі комунальні послуги, бо зараз немає водопостачання, електроенергії тощо. Це також буде відновлюватися», – каже Чернєв.
«Укрзалізниця» працює, щоб відновити рух потягів. Тобто це проведення гуманітарних вантажів, поступове повернення цивільного життя в Херсон. Але ми розуміємо, що це прифронтова зона та на сьогодні там все одно буде небезпечно залишатися, поки ми не звільнимо лівобережну частину Херсонської області», – додав політик.
«Провал путінського режиму»
Генерал армії України, колишній голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж називає звільнення Херсона «системним провалом путінського режиму».
«В першу чергу це було визначено на східному напрямку, коли стратегічні наступальні операції призвели до великих відступів і звільнення територій Харківщини, частково Луганщини та потужних ударів навіть на донецькому напрямку, де ми перемогли велику кількість і вагнерівців, і кадирівців, збройних сил в цілому РФ. Тому на цей момент вони не змогли зібрати такі сили, щоб утримати Херсон», – зазначив Маломуж.
ЗСУ дуже чітко та грамотно проводили операцію по знищенню боєприпасів, інфраструктури, комунікаційних шляхівМикола Маломуж
«Операція, яка проводиться по Херсону, була дуже чітко спланована. Ми не атакували просто в лоб, не проводили масштабних наступних операцій на ті укріплення, які вони робили біля Херсона та по всьому правобережжю, але дуже чітко та грамотно проводили операцію по знищенню боєприпасів, інфраструктури, комунікаційних шляхів», – пояснив експерт.
Він зауважив, що російське військове угруповання в Херсоні було приречене.
«Навіть ті важливі засоби, які застосовувалися для підтримки з лівобережжя Херсонщини, вони були або нейтралізовані, або ефективно зменшені за допомогою новітнього озброєння: і «Хаймарсів», і нових ракетних комплексів з Британії, Іспанії, Франції, Німеччини, США, Канади. Це те, що вже було залучено як формат не тільки стримування ворога, а завдання ударів на упередження та недопущення підтримки херсонського угруповання. Тому командування Росії зрозуміло, сам Путін побачив, що шансів там немає. Знищення угруповання десь під 40 тисяч – це може бути потужний удар по режиму Путіна», – вважає ексрозвідник.
Росія намагатиметься зберегти сухопутний коридор до Криму, тому для її армії зараз «критично» важливо зберегти контроль за лівобережною частиною захопленого півдня, каже Маломуж.
Військові РФ утворюють ніби фортецю в Мелітополі для того, щоб ми не могли нанести два наступальних стратегічних удари – на Херсонщині та на ЗапоріжжіМикола Маломуж
«Особливо важливим є підхід наших військ до Криму. Вони (російські військові – ред.) будуть застосовувати всі сили. Тому і перекинулись з правого берега Херсонщини. Ті сили тепер укріплюють лівий берег в цілому і відповідно сповільнити рух далі наших військ, як по херсонському лівобережжю, так і по запорізькому, особливо в бік Мелітополя. Вони утворюють ніби фортецю в Мелітополі для того, щоб ми не могли нанести два наступальних стратегічних удари – на Херсонщині та на Запоріжжі», – пояснив генерал.
Маломуж зазначив, що зараз для Збройних сил України важливо не зупинятися в деокупації територій на південному напрямку.
«Наші військові колеги з США та Британії підтвердили, що ситуація має бути в динаміці. Що ми для цього маємо? З одного боку дійсно не атакувати, не форсувати Дніпро, а знищувати ворога, виходячи з можливостей наших уже новітніх засобів – до 100 км можемо знищувати території лівобережжя повністю. З іншого боку, це не наступальні операції через Дніпро прямо на лівобережжя, а рух до Запорізької області та в інших напрямках, знищуючи комунікації, знищуючи резерви в період наступальних операцій, штаби, можливо те, що вони зараз підтягують через Крим і частково з Донеччини. Оце ті комунікаційні шляхи, які треба перекрити нашими засобами», – каже Маломуж.
Генерал вважає, що російські військові можуть обстрілювати Херсон, коли туди повернуться українські органи управління, військові частини, спецслужби, а також місцеві жителі.
На його думку, українським військовим потрібно максимально ефективно використати наступні 1,5-2 місяці, поки Росія не згенерувала нові резерви, які зможе знову перекинути на Херсонщину.
Мелітополь – наступний?
Російський військово-політичний оглядач із Праги Юрій Федоров вважає, що деокупація Херсона – це політичний удар по Кремлю, а також по російській армії та Росії в цілому.
«Це друга велика поразка російської армії після деокупації Харківської області. І втрачено Росією єдиний обласний центр, захоплений у перші тижні агресії Росії проти України. Крім того, звільнено правий берег Дніпра, ліквідовано плацдарм, з якого Росія загрожувала наступом на Одесу, у західному напрямку, у північно-східному на Кривий Ріг і Дніпро. У цьому основне військово-політичне значення втрати Херсона», – пояснив оглядач.
Росія не може досягти тих цілей, які вона поставила, а в районі від Сватового до Кремінної в Луганській області йдуть досить активні наступальні дії ЗСУЮрій Федоров
Експерт зазначив, що російська армія може перекинути війська, які вивели з правобережної частини Херсонщини, на Донбас.
«Або під Бахмут, чи під Сватове там, де становище російських військ складне. Загалом під донецьким напрямом Росія не може досягти тих цілей, які вона поставила, а в районі від Сватового до Кремінної в Луганській області йдуть досить активні наступальні дії ЗСУ. І для того, щоб зупинити цей поступ, росіяни, звичайно, будуть посилювати свій військовий потенціал», – запевнив Федоров.
Федоров вважає, що Мелітополь стане наступною територією, на яку спрямують свої дії ЗСУ.
«Говорять про те, що головне завдання ЗСУ полягає у звільненні Мелітополя. Якщо це станеться, то вся оборона росіян на півдні України впаде. Якісь кількісні оцінки давати важко, тому що поки не зрозуміло в якій кількості збройні сили обох сторін будуть перекинуті з-під Херсона на нові напрямки. Коли це стане більш-менш зрозумілим, тоді можна буде оцінювати перспективи успішного наступу ЗСУ», – сказав експерт.
- Російські війська захопили Херсон у перші дні війни, на початку березня цього року. 11 листопада Міністерство оборони Росії заявило, що всіх російських військових виведено з правого берега Дніпра, де розташований Херсон. Сталося це після того, як 9 листопада російське військове керівництво оголосило про відведення військ з правобережної частини Херсонської області.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
