Як виїжджають люди з окупації після введення російськими військовими пропускного режиму? Яку інформацію про людей збирають військові РФ? Яка гуманітарна ситуація в Енергодарі та що відбувається на атомній станції? Про це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповіла жителька Енергодару, якій вдалося виїхати з окупованого міста.
«Стрілянина по АЕС»
«Люди налякані» – так жителька Енергодару у двох словах описала загальну ситуацію в місті. Саме через цей страх, багато з тих, хто вже виїхав з міста, не наважуються відкрито розповідати про те, що там відбувається. Саме тому жінка просить не розкривати її прізвище, бо страх досі нікуди не подівся.
За словами співрозмовниці, в місті досить складна гуманітарна ситуація – і в моральному, і в матеріальному плані. Можливості передати ліки з підконтрольної владі України території майже немає, а продукти в магазинах переважно російського виробництва та за високими цінами.
Гривню взяти ніде. Зараз там в основному продукти всі за рублі
– Люди вимушені там, щоб вижити, брати російські пенсії. Знаю, що за якісь підписи вони там брали ці гроші, я особисто не бачила, але чула таке. Але людям реально доводиться виживати. Готівку зняти там можна в деяких кіосках. Можна було втридорога щось купити за українську гривню по картці. Гривню взяти ніде. Зараз там в основному продукти всі за рублі.
Жителька Енергодару повідомила, що люди налякані через обстріли Запорізької АЕС.
– Це небезпека для всієї Європи. Там, дійсно, є постріли і на атомній станції. Дуже великі постріли були, коли приїжджало МАГАТЕ в Енергодар, це було 1 вересня. І там дуже людей налякали, тому що і гвинтокрил літав, і стріляли по атомній, і по місту були прильоти. Бояться. Люди бояться. Вибиває світло, коли прильоти кудись у важливі об’єкти, і вода пропадає.
За словами жінки, через зникнення електрики на тривалий час декому доводиться готувати їжу на вулиці.
– У нас завжди була гаряча вода, завжди було опалення, а зараз я знаю, що люди намагаються купити бойлери, але вони там також коштують втридорога. Люди переживають, що буде холодно взимку. Взагалі вони не знають, що буде далі. Чи буде вода, чи буде світло?
Українка стверджує, що з міста виїхало близько 80% населення.
– Дуже багато повиїжджало насправді людей. Дуже багато повиїжджало перед 1 вересня, перед школою та садком. Мам з дітками, молодих сімей. Мабуть, 80% виїхали. Але є і такі, що залишилися там і вони не знають, що буде далі.
«Окупанти тиснуть»
Жінка разом з чоловіком та двома дітьми виїхала з окупованого Енергодару наприкінці квітня. Переселенка розповіла, що залишатися в місті було морально важко та страшно.
Люди, спілкуючись один з одним, не знають, хто за Росію, хто за Україну. Ти не знаєш, хто тебе може здати за твою проукраїнську позицію
– Ситуація дуже важка. Коли ти в окупації, по-перше, ти не знаєш, хто є колаборантом. Як виявилося, навіть мої знайомі, з якими я спілкувалася, ми побачили відео, як ходять збирають ці бюлетені, беруть участь у так званому референдумі. Тобто люди, спілкуючись один з одним, не знають, хто за Росію, хто за Україну. Ти не знаєш, хто тебе може здати за твою проукраїнську позицію. Я знаю, буває таке, що просто приходять додому, вибивають двері, знаходять те, що ти там колись щось казав, слухав українську музику.
Жінка розповіла в якій атмосфері перебували на той час працівники ЗАЕС, але вона впевнена, що зараз ситуація на станції ще гірша.
Деякі робітники ЗАЕС повиїжджали через те, що морально були не готові ходити на роботу. Тому що там спостерігають, стоять за робітниками, в їдальнях спостерігають
– Там теж була напружена ситуація, тому що були люди, які підтримують Росію. І просто люди ходили, мовчки відпрацювали свій час і повертались. Знаю, що деякі повиїжджали через те, що морально були не готові ходити на роботу. Тому що там спостерігають, стоять за робітниками, в їдальнях спостерігають. Там важко працювати було. Зараз також є люди, які залишилися, працюють, тому що нікому працювати та їх вже не випускають з міста».
Жителька Енергодару сказала, що в першу чергу російські військові в окупації починають шукати активістів та ветеранів АТО.
– В мене чоловік був в АТО й нам треба було виїжджати з міста дуже швидко. Ми на той момент не знали, хто буде співпрацювати з «рашистами» (російськими військовими – ред.), а хто проукраїнську позицію займає. Тому дуже був тиск в суспільстві, тому ми вирішили виїжджати.
Дорога з окупації
Жінка розповіла, що її родина виїжджала до Запоріжжя через Токмак. На шляху було понад 20 блокпостів окупантів.
– На кожному посту різні нам траплялися окупанти, були лояльні, а були такі, що з автоматами підходили, дивилися машину. Важка дорога була, взагалі як у всіх людей, які виїжджають з окупації.
На початку жовтня з окупації виїхали батьки співрозмовниці. За її словами, потрапити на підконтрольну владі України територію стало важче через введений окупантами пропускний режим.
Люди ночували там на вулицях або у когось орендували житло, хто недалеко в селах живе. Я навіть знаю такий момент, коли мої батьки виїжджали, там один чоловік в машині вмер
– Там дуже багато людей з Херсону стояло, прямо кілометрові черги, й вони не могли поїхати назад (до Херсону – ред.), щоб взяти цей пропуск. Їм видавали його в Василівці, але там дуже зараз повільно іде черга. До 1 жовтня черга проходила швидше, могли випускати по 200, 300 машин на день. А от коли мої батьки почали виїжджати та цей пропускний контроль з’явився, там виїжджало буквально по 30-40 осіб. Люди ночували там на вулицях або у когось орендували житло, хто недалеко в селах живе. Я навіть знаю такий момент, коли мої батьки виїжджали, там один чоловік в машині вмер», – розповіла жителька Енергодару.
Переселенка розповіла детальніше, як виїжджали її батьки.
– Вони стали в чергу. Спочатку вони були в черзі 600-і якісь, потім на 300-му місці. Потім 1 жовтня взагалі перестали випускати без перепусток. Вони поїхали додому, зробили ці перепустки. Вони там робляться від доби до десяти, тобто також довго чекати. Їм на другу добу вже дали результат, що вони пройшли, можна виїжджати. Вони поїхали до Василівки, стали вже не в цю кілометрову чергу, а з перепустками – в них якби перевага була. Вони були в списках і з цією перепусткою за добу проїхали.
«В атомників вже немає шансів виїхати»
За словами жінки, у співробітників ЗАЕС шансів виїхати з окупації зараз фактично немає. Вона повідомила, що для отримання перепустки люди вимушені надавати окупантам всі дані про себе.
У них є списки атомників, є списки активістів, списки АТОшників міста, тому вони все перевіряють
– Зараз атомників не випускають з міста, навіть якщо людині 50 років. Вони абсолютно всі дані збирають: паспортні дані, де ти працюєш, щоб було вказано. Якщо вони потім будуть перевіряти та дізнаються, що ти щось недописав, вони тебе не випустять взагалі ніколи. У них (російських військових – ред.)є списки атомників, є списки активістів, у них є списки АТОшників міста, тому вони все перевіряють. Плюс ще треба подавати інформацію сторони, що зустрічає: паспортні дані, телефон. Тобто ти подаєш повністю всю інформацію про себе, плюс про людей, які на вільній Україні тебе готові прийняти.
Жителька Енергодару розповіла, що навесні окупанти ще не мали повних списків, тому тоді виїжджали і працівники електростанції, і військовослужбовці.
– Ми не показували військовий квиток, сказали, що у нас немає. Перед нами виїжджали люди, які теж брали участь в АТО, їх пропустили. Тобто, можливо, тоді в них ще повного списку АТОшників по оцих окупованих територіях не було. І був такий пост, де у нас питали військовий квиток, чоловік сказав, що переробляє його. Довелось заплатили тисячу гривень.
Українка стверджує, що російські військові на блокпостах просять у людей їжу, цигарки, а іноді забирають гроші.
– Ось мої знайомі виїжджали, у них були долари й у них забрали 300 чи 400 доларів. Тобто, у кожного по-різному ситуація. А зараз, я знаю, якийсь ліміт вони поставили на гроші. Скільки можна вивозити гривень, євро, доларів. До сімей, коли є діти, вони більш лояльно відносилися. Перед нами їхав автобус, там були чоловіки молоді, їх дуже прискіпливо дивилися, документи і так далі».
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Від 4 березня Запорізька АЕС та місто-супутник ЗАЕС – Енергодар – перебувають під окупацією російських військ.
Росія відмовляється створювати демілітаризовану зону довкола ЗАЕС, як це пропонують в ООН.
Станція неодноразово зазнавала обстрілів. 5 серпня сталося вперше в історії станції на певний час повне відключення Запорізької АЕС від енергомережі.
