Чому президент України Володимир Зеленський раптово оголосив про подання заявки на вступ до НАТО? Чи може Україна швидко стати членом Північноатлантичного альянсу? Якої реакції Росії на цей процес слід очікувати? Ці та інші актуальні питання проєкт «Новини Приазовʼя» обговорив із низкою експертів.
- Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою, заявив 30 вересня президент України Володимир Зеленський. Він повідомив про це в той самий день, коли президент Росії Володимир Путін підписав укази про так зване «приєднання» до Росії частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей.
- Під час свого відеозвернення Зеленський зазначив, що «саме в Україні вирішується доля демократії», і «де-факто Україна вже пройшла свій шлях до НАТО». Поки українська сторона чекатиме на затвердження від усіх членів Альянсу, вона пропонує реалізувати пропозиції щодо гарантій безпеки для України згідно з Київським безпековим договором.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ того ж дня заявив, що Альянс не визнає спроб Росії анексувати українські території, а двері НАТО «лишаються відкритими» для вступу нових членів. Рішення про членство тієї чи іншої країни в НАТО прийматимуть усі 30 членів Альянсу, заявив генсек, коментуючи заявку України. За словами Столтенберґа, зараз НАТО зосереджується на підтримці України, щоб вона захищалася від вторгнення Росії, і це головний фокус союзників Альянсу.
- Президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії та Словаччини 2 жовтня оприлюднили спільну заяву, в якій засудили «спроби Росії незаконно анексувати українські території» та заявили про підтримку України на її шляху до членства в НАТО.
- Радник президента Сполучених Штатів Америки з національної безпеки Джейк Салліван 30 вересня під час брифінгу в Білому Домі заявив, що питання вступу України в НАТО «поки не в пріоритеті». На його думку, зараз союзникам краще зосередитись на підтримці України в боротьбі з російською агресією. Салліван сказав, що США, як і раніше, підтримують політику «відкритих дверей» в НАТО. Будь-яке рішення про членство в альянс приймається 30 союзниками, а також країнами, які виявили бажання приєднатися, додав радник президента США.
- Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков 3 жовтня заявив, що намір України приєднатися до Північноатлантичного альянсу спричинив повномасштабне вторгнення Росії. Також Пєсков зазначив, що у Кремлі стежать за цією темою.
- До цього заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв 30 вересня у своєму телеграм-каналі написав, що заявка України в НАТО прискорить початок Третьої світової війни.
«Троянський кінь в Альянсі»
Голова громадської ліги «Україна-НАТО», старший лейтенант Збройних сил України Сергій Джердж у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що подання українською владою заявки на вступ до НАТО має на меті досягти вагомих зрушень у цьому питанні.
Це виграшна позиція для України, тому що якщо НАТО виявиться неготовим сьогодні прийняти Україну, то тоді потрібно буде дати якусь альтернативуСергій Джердж
«Важкі часи вимагають нестандартних рішень. Це про захист України, не тільки в медійному полі – перебити те, що усі обговорювали, цю анексію, але й досягти реальних зрушень на шляху до нашого членства в НАТО. У будь-якому випадку, це виграшна позиція для України, тому що якщо НАТО виявиться неготовим сьогодні прийняти Україну, то тоді потрібно буде дати якусь альтернативу, а альтернативою є серйозне надання зброї», – зауважив військовослужбовець.
Експерт зазначив, що Туреччина також може підтримати заявку України на її членство в НАТО, втім проблеми можуть виникнути з Угорщиною.
«Туреччина підтримує територіальну цілісність України, надає нам зброю, почала надавати зброю раніше навіть, ніж деякі західноєвропейські країни. Тому, можливо, можна буде переконати турецьких партнерів в тому, щоб вони підтримали цей рух. Щодо Угорщини, це складніше питання, тому що угорська преса неодноразово згадувала, що Росія фінансувала партію Віктора Орбана (прем'єр-міністр Угорщини – ред.) і допомагає залишатися йому при владі. Таким чином, він відпрацьовує вкладені в нього Кремлем кошти політичною своєю діяльністю, через блокування руху України до НАТО, відтермінування цього», – вважає голова громадської ліги «Україна-НАТО»
На думку Джерджа, Україна на сьогодні відповідає більшості критеріїв і стандартів НАТО.
Воно може бути прийняте у будь-який момент. Як тільки погодяться інші країни з такою пропозицією, з таким рішеннямСергій Джердж
«Ми довели свою спроможність і здатність не на словах, не теоретично, а в реальних діях: захищати свою країну, захищати партнерів, захищати Європу. Тому немає підстав нам відмовляти. Та щодо України, тут може бути прийняте політичне рішення. Якщо є якісь питання технологічного, технічного порядку, то можна авансом нам дозволити це все розв'язати, вирішити, реформувати пізніше, а сьогодні прийняти політичне рішення. Тому воно може бути прийняте у будь-який момент. Як тільки погодяться інші країни з такою пропозицією, з таким рішенням», – зауважив він
Професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі вважає, що НАТО й надалі буде уникати прямого військового протистояння з Росією.
«Угорщина – головний троянський кінь Кремля. Вони будуть сто відсотків проти. Є й інші країни. Навіть Франція, Німеччина, я не впевнений, що вони готові до такого рішення. Тому, що головна ідея всіх заяв і дій цих семи місяців війни – це уникнути протистояння, військового, з Росією. А якщо Україна буде прийнята до лав НАТО, пункт 5 північноатлантичного договору буде розповсюджуватися і на Україну. Тобто, всі ці країни вступлять у війну з Росією», – зауважив Ялі.
Угорщина – головний троянський кінь КремляЯлі
На думку експерта, в України з'явиться шанс стати членом НАТО, якщо в альянсі змінять процедуру голосування.
«Необхідно змінити процедуру прийняття – не шляхом консенсусу, а переважною більшістю голосів. Але, знову ж таки, пригадуємо саміт минулого року, заяви Джо Байдена, ті рішення, які були прийняті, ну і взагалі пізніше – перемовини у квітні в Стамбулі, що нібито Україна готова не приєднатися до лав НАТО, відмовитись, її підштовхнули відмовитись і на це її підштовхували її ж партнери», – зазначив Ялі.
«Україна показала, що не змінить курс»
Колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, військовий експерт Микола Маломуж зазначив, що подання Україною заявки до НАТО не означає швидкого набуття членства у цій організації.
«Це ще не означає, що ми буквально найближчим часом вступимо до НАТО, але такий крок дійсно показав Путіну, що вже іншого шляху не буде, Україна не зверне з курсу євро і фактичної інтеграції щодо вступу в НАТО. Тобто, ілюзії його, що він захопить Україну, що Україна змінить курс, вони випарувалися», – запевнив експерт.
Маломуж зазначив, що деякі країни будуть і надалі утримуватися від підтримки України в питанні членства в НАТО.
Ряд країн будуть утримуватися, боячись агресії Російської ФедераціїМикола Маломуж
«При переговорах в різний період нашої історії вказано те, що НАТО це пряма загроза. І він (Путін – ред.) не допустить вступу України до НАТО. Заходу погрожував, особливо країнам Європи, що він застосує всі дії, включаючи військові, до всіх країн, хто підтримає вступ (України до НАТО – ред.). Тому ряд країн будуть утримуватися, боячись агресії Російської Федерації. Якщо вони побачать, що перемога, режим Путіна рушиться, то всі будуть раді вітати Україну в НАТО», – запевнив військовий експерт.
Маломуж зазначив, що українська сторона матиме активно працювати над політичним і дипломатичним аспектом підтримки України країнами-членами НАТО.
«Після цього кроку, з одного боку, це розширена співпраця з НАТО в плані активної військової допомоги Україні – стратегічної, економічної, фінансової, політичної, дипломатичної підтримки, але поступово – визначення шляхів щодо підготовки України в цілому до вступу в Альянс. І це активна робота поряд з безпековим сектором, військовим. Це і політичний, і дипломатичний, і комунікаційний», – підкреслив ексрозвідник.
Те, що деякі країни вже висловилися на підтримку вступу України до НАТО, є початком формату, який може сприяти цьому процесу, вважає експерт.
Ми вже працюємо в рамках НАТО, ми вже отримуємо допомогу, ми вживаємо моделі співвідношення, співмірності.Микола Маломуж
«Вже питання після нашої заявки стоїть, наскільки швидко це пройде. Фактичний стан речей показує те, що ми вже працюємо в рамках НАТО, ми вже отримуємо допомогу, ми вживаємо моделі співвідношення, співмірності. Це вказує на те, що Україна стає вже на потужні щаблі щодо співпраці з НАТО, щодо можливих форматів вступу. Вже не даром (не дарма?) є звернення 10 країн-учасниць-членів НАТО щодо прямої підтримки України. Це початок отого великого формату вже вступу безпосередньо», – запевнив Маломуж.
Він вважає, що НАТО може ухвалити рішення про вступ України до альянсу лише після звільнення ЗСУ окупованих територій та перемоги у війні.
«Після того, як ми звільнимо наші території, питання вступу стане вже безпосередньо в найближчі тижні. Ми вже і по стандартах, і по успіху переважаємо якоюсь мірою навіть країни НАТО. Тепер питання – готовність усіх учасників. Коли вони будуть готові? Коли не бачитимуть загрозу від Російської Федерації? А загрози тоді не буде, коли ми звільнимо території, покажемо, що ми перемагаємо РФ при підтримці країн НАТО і ми вже логічно входимо в модель НАТО», – зауважив експерт.
На думку Маломужа, погрози Кремля щодо прискорення Третьої світової війни, свідчать про поразки Росії «на всіх фронтах».
Путін отримав ще більше противників. Ситуація стратегічно помінялась, йому тільки залишається триматися за свій режимМикола Маломуж
«Дійсно, в цій ситуації нагнітають, піднімаючи градус, вже останній аргумент – застосування ядерної зброї – показує на те, що режим Путіна програє по всіх фронтах. І на військовому фронті, на дипломатичному, оперативному. Навіть країни-учасниці в партнерських контактах з Росією, це, наприклад, Китай, Індія, Бразилія, – вже відмежовуються від позицій Путіна щодо підтримки його ядерної агресії. Навпаки, вони прямо йому кажуть, що це неприпустимо, це розв’яже стратегічне протистояння та знищить перспективи людства, якщо буде ядерна війна. Тому він отримав ще більше противників. Ситуація стратегічно помінялась, йому тільки залишається триматися за свій режим», – вважає ексрозвідник.
До того ж Росія не має настільки потужного потенціалу, який дозволив би їй виграти Третю світову війну, додав експерт.
«Сьогодні в щоденному режимі онлайн, кожну секунду фактично відстежуються всі ресурси, навіть не ядерні, тактичні, які сьогодні застосовує Росія проти України. Потужні розвідувальні сили залучені, всі системи контролю ядерних засобів Росії. І в цій ситуації надзвичайно мало шансів, що Росія зможе це зробити. Сьогодні зайняв позицію жорстку і Си Цзіньпін (голова КНР – ред.), і прем’єр Індії чітко вказав, і прем’єр Японії, і багато інших країн», – повідомив Маломуж.
«Важливий політичний крок»
Російський політемігрант, доктор політичних наук Михайло Савва називає подання Україною заявки на вступ до НАТО «важливим політичним кроком».
Всі надії на переговори на умовах Росії зникли після цієї заяви. Це був показник принципового виборуМихайло Савва
«Офіційна подача заявки на вступ до НАТО означає, що головної мети путінського режиму в цій війні не досягнуто. Україна не змінила свого стратегічного курсу, Україна, як і зафіксовано у її Конституції, добиватиметься членства в НАТО і для російської верхівки це стало показником неможливості перемогти Україну. Тобто, всі надії на переговори на умовах Росії зникли після цієї заяви. Це був показник принципового вибору. Україна готова продовжувати цю війну, готова йти на жертви для того, щоб забезпечити своє майбутнє», – наголосив він.
Експерт також вважає, що шлях України до вступу до Північноатлантичного альянсу не буде швидким.
«Прискорена процедура означає лише те, що не буде Плану дій для членства в НАТО. Це такий величезний документ, який кілька місяців готують і потім ще кілька років виконують, щоб відповідати стандартам НАТО. Україна вступатиме за прискореною процедурою, я сподіваюся, як зараз вступають Швеція та Фінляндія. Але це не скасовує принцип консенсусу для схвалення нових членів НАТО. Та фактично Україна вже в НАТО, оскільки вона цією війною захищає кордони НАТО, і НАТО активно допомагає Україні у цій війні», – пояснив Савва.
Він зазначив, що успіхи України у війні з Росією мають переконати країни-члени НАТО підтримати її вступ до Альянсу.
І хоча попереду ще дуже багато складнощів, саме цей чинник військових успіхів має переконати всіх членів НАТО підтримати вступ УкраїниМихайло Савва
«Україна, за моєю оцінкою, здобула перелом у цій війні, Україна нарощує зусилля. І хоча попереду ще дуже багато складнощів, саме цей чинник військових успіхів має переконати всіх членів НАТО підтримати вступ України. Україна підтвердила, що вона не піде на зрадницькі переговори, вона розуміє всю безперспективність переговорів на умовах Путіна, вона воюватиме. Це означає, що війна може стати довгою, проте мир, який буде укладений за результатами перемоги України, теж буде довгим», – зауважив Савва.
Він також наголосив на тому, що перемовини, які Путін пропонує зараз, це «перепочинок для того, щоб Росія зібралася з силами, накопичила нові озброєння і знову пішла в наступ». Українське керівництво це розуміє, тому перемовин з Путіним не буде, певен експерт.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
