(Рубрика «Точка зору»)
Перший день проведення так званих референдумів на території окупованих Росією регіонів України продемонстрував, що цього разу Москва навіть не змогла підготувати прийнятну «картинку» незаконного голосування. Я неодноразово наголошував, що Путіну зовсім не складно провести «плебісцит» у будь-якому окупованому регіоні – досить просто збудувати декорацію. Але зараз не вдалася навіть вистава.
І це – важливий доказ того, що так звані референдуми готувалися поспіхом. Так, про можливість їхнього проведення говорили буквально з першого дня після того, як Володимир Путін визнав «незалежність» окупованих частин Донбасу, де діють угруповання «ДНР» та «ЛНР». І навіть робилися практичні кроки, щоб ці псевдореферендуми готувати.
До окупованих регіонів неодноразово приїжджав перший заступник глави адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко, у Луганську нещодавно відбулася нарада російських силовиків під головуванням заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва. Але дату проведення голосування так і не було визначено. Більше того, після звільнення українськими військами території Харківської області стверджувалося, що ця дата перенесена на невизначений термін. І раптом – такий поспіх!
«Бліцкриг» зазнав фіаско
Як на мене, такі зміни планів російського керівництва пов’язані із підсумками саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Самарканді. Російський президент розраховував, що зустрічі у старовинному узбецькому місті допоможуть йому продемонструвати, що жодної міжнародної ізоляції немає. А на практиці виявилося, що його партнери з ШОС не зацікавлені у продовженні війни.
Путін почав гарячково фіксувати свої «воєнні здобутки» політичними кроками
І це, до речі, було неважко передбачити. Адже економічна криза, яка багато в чому спровокована вторгненням Путіна в Україну, позначається і на інтересах таких країн, як Китай чи Індія. Так, можливо, якби «бліцкриг» Путіна вдався б, у Пекіні чи Делі не висунули б російському президенту претензій. Але «бліцкриг» зазнав фіаско. А довгостроковий конфлікт – явно не те, що потрібне голові КНР Сі Цзіньпіну, прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді або президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану.
Так званий референдум – це і предмет шантажу
Із зустрічей в Узбекистані президент Росії міг винести просте переконання: він не зможе довго воювати. Саме після цього Путін почав гарячково фіксувати свої «воєнні здобутки» політичними кроками.
Тепер так званий референдум – це вже зовсім не красива картинка, яка має ілюструвати мрії про «русский мир». Це і предмет шантажу – якщо йдеться про можливість застосування ядерної зброї. І можливість торгу – якщо виникне нагальна необхідність припинити війну та змиритися з тим, що Кремль не зможе перешкодити існуванню суверенної демократичної України.
А до ганьби Путіну не звикати.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
