Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко ухвалив рішення скасувати постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як незаконну та необґрунтовану, повідомляє пресслужба САП.
За повідомленням, одночасно Клименко повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду під час проведення досудового розслідування.
«Такі рішення прийнято за результатами вивчення матеріалів справи, ретельного дослідження висновків прокурорів під час закриття цього кримінального провадження та за наслідками проведення наради за участі прокурорів та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснювали досудове розслідування. Керівник САП виявив численні неузгодженості у висновках та аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження», – повідомляє пресслужба відомства.
У САП уточнюють, що подальші рішення у цій справі прийматиме вже оновлений склад прокурорів.
21 вересня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС про відмову в задоволенні скарги на рішення щодо закриття кримінального провадження, частково скасувавши ухвалу.
20 травня минулого року прокурор САП учетверте закрив цю справу. Перший раз справа була закрита 27 серпня 2020 року. Аналогічні рішення ухвалювалися в січні і березні 2021 року.
Розслідування справи «Роттердам+» тривало понад чотири роки. За цей період відбулося понад 10 державних і міжнародних експертиз, які підтвердили економічну і юридичну обґрунтованість формули.
Формула розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, неформально відома як «Роттердам +», є нині предметом гострих суперечностей щодо того, чи привела вона до заподіяння збитків, і низки розглядів. Зокрема, справу щодо цієї формули розслідує Національне антикорупційне бюро України. Сторони посилаються на різні експертизи, які чи підтверджують такі збитки, чи спростовують їх.
Ця формула, одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.
Читайте також: Формула «Роттердам +» і її наслідки: коротко про головне
Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.
Як казав тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.
Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.
За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.
Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.
Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.
Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам+».
