Читачі, очевидці та журналісти продовжують повідомляти й надсилати до редакції відеоматеріали про перекидання у Крим російської військової техніки та озброєння. Крим.Реалії спробували розібратися, що з військових вантажів, як, куди і навіщо везуть Керченським мостом та іншими шляхами на півострів, а також де все це може зберігатися і як використовуватися.
Крим напханий військовою технікою та боєприпасами
Початок окупації Криму був пов’язаний із масовим перекиданням російських військ на територію півострова морським і повітряним шляхами. Активно використовувалася поромна залізнична переправа Порт Крим – Порт Кавказ. Суходільного сполучення з материковою Росією не було.
Пересування російських колон військових машин, що прямують до Криму, спостерігачі стали фіксувати після завершення будівництва Керченського мосту й відкриття автомобільного руху в 2018 році.
Із запуском залізничного сполучення наприкінці 2019 року і пересування військових ешелонів також стало буденністю.
Підготовка до вторгнення в Україну та відкрита агресія активізувала військові перевезення та мілітаризацію півострова. 22 лютого колони військових машин масово прямували до Криму.
Окупація півдня України російськими військами стала вимагати оптимізації перевезень. 21 червня на півночі Криму зафіксували сформований ешелон із військовими катерами.
У серпні перевезення активізувалися
26 серпня до Криму пройшов ешелон із важкою військовою технікою Росії.
27 серпня через Крим на окупований південь України перекидали російських «добровольців».
1 вересня через Крим знову перекидали колону російської військової техніки.
Аналітик медіа-центру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен опублікував авторські скріншоти у сервісі Google Earth фотографій Криму у високій якості. «Півострів напханий військовою технікою та складами боєприпасів. Там ще курити та курити», – оцінив він масштаби російських озброєнь на півострові станом на середину серпня.
Міністерство оборони України закликає кримчан повідомляти в чат-бот «єВорог» у Telegram про російські війська в анексованому Криму.
Як завозять?
Коментуючи на прохання Крим.Реалії російські військові перевезення до Криму, керівник військових програм безпеки Центру глобалистики «Стратегія ХХI» (Київ) Павло Лакійчук розповів, що російська армія, як і радянська, орієнтується у логістиці на залізницю. Військовий експерт зазначив, що цьому сприяють і фізико-географічні умови в самій Росії, що зумовило існування окремого роду військ – залізничних військ. Він вважає, що автомобільні перевезення не займають значне місце, і російська армія не має для цього достатньо сил і засобів, що серйозно б’є по її боєздатності.
«Реальне забезпечення південного угруповання Росії, а також перекидання здійснюються через Крим. Вони знімають техніку та озброєння з інших напрямків: з Харкова, Донецька. І виводять її до Росії, а потім все одно женуть на Ростов, і через Краснодар – до Криму залізницею. Власне, це досить велике плече. І це займає багато часу, до кількох діб», – заявив Павло Лакійчук.
Він зазначив, що ешелонами возять і техніку, яку ремонтують на військових базах у Росії.
Кримський міст – ключовий об’єкт. І, насамперед, цей міст не тільки і навіть не стільки автомобільний, скільки залізничний. Близько 80% йде через ньогоПавло Лакійчук
«Шляху через суходільний коридор немає. Єдиний шлях – через Крим. Невеликі підрозділи можуть рухатися своїм ходом. А ось при перекиданні військ та серйозних боєприпасів – лише через Крим. Тому, безперечно, Кримський міст – ключовий об’єкт. І, насамперед, цей міст не тільки і навіть не стільки автомобільний, скільки залізничний. Близько 80% йде через нього. Не слід забувати, що перекидання через Крим здійснюється ще й кораблями та суднами, на Севастополь із Новоросійська, а також транспортною авіацією, переважно – на Сімферополь чи на Бельбек. Авіацією перекидають термінові та невеликі вантажі, критичні у плані потреб. Сімферопольський аеропорт та аеропорт Бельбек – це два військові логістичні хаби сьогодні», – розповів військовий експерт.
На його думку, таких транспортних шляхів забезпечення могло бути і більше, але окупанти повністю зруйнували і практично звели нанівець значущість Керченської поромної переправи порт Крим – порт Кавказ.
«Вона перебуває просто в жалюгідному стані і поновленню не підлягає», – заявив він.
І де зберігають?
Павло Лакійчук вважає, що техніка концентрується в частинах та з’єднаннях у місцях їхньої постійної дислокації, де є відповідні можливості та умови – ремонтні майстерні та ремонтні підрозділи, а також на базах зберігання.
«У 2014 році вони створили у Новоозерному, трохи південніше, 943-й центр мобілізаційного розгортання. Він є спеціально обладнаним великим майданчиком, де зосереджували техніку, що не входила до складу частин і з’єднань російських військ у Криму. Ця техніка призначалася окремо для розгортання за їхніми планами до рівня цілої дивізії. Саме звідти перекидалися війська на Херсонський та Запорізький напрямки. Ця техніка така – Т-62, старі танки, гармати. Такий оперативно-стратегічний пункт зберігання техніки, що створювався завчасно», – розповів він.
Джанкой – «Чорнобаївка-2»
Джанкой, на думку Павла Лакійчука, виступав і виступає передовою тиловою базою всього угруповання, що окупувало територію Запорізької області.
«Таким чином, угруповання для нападу, особливо в Джанкої, були створені від самого початку окупації Криму. І протягом 2016-2018 років вони добре там окопалися та створили інфраструктуру, яка почала діяти та забезпечувати ті війська, що увійшли на південь України. У Джанкої розташований великий аеродром, який вони використовують як аеродром армійської тактичної авіації. Армійська авіація – це штурмовики СУ-25 та вертольоти, які завдають ударів безпосередньо на полі бою. Ударні гелікоптери та військово-транспортні гелікоптери МІ-8 для перекидання майна і всього необхідного. Коротше кажучи, Джанкой – це російська тилова «Чорнобаївка-2». Активно використовуються артилерійські склади, що обладнані в Новоозерному. Туди теж із Джанкоя до Євпаторії возять залізницею. З Євпаторії до Новоозерного – автомобілями. Потрібно розуміти: все, що до Криму привозиться залізницею через Керченський міст, усе слідує через Джанкой», – зазначив експерт.
Кримський міст – законна ціль Збройних Сил України
Поки є Крим, поки є Кримський міст, Росія має безпрецедентну можливість перекидати стільки військ, скільки потрібноАндрій Клименко
«Що стосується якихось там переміщень російських сил, я теж не коментував би це. Поки є Крим, поки є Кримський міст, Росія має безпрецедентну можливість перекидати стільки військ, скільки потрібно. Якщо ешелони йдуть залізницею через Керченський міст, то вони проходять через кілька хвилин. На півдні ситуація важка, і я поки що, на жаль, не бачу передумов, щоб вона швидко змінилася», – зазначив головний редактор видання BlackSeaNews та керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко у коментарях для Новин Приазов’я.
«У міжнародному праві записано: Крим – це Україна. І тому цей міст – банальний об’єкт незаконного будівництва, дозволу на нього Україна не надавала. Він завдає шкоди екології півострова, тому має бути демонтований. Добровільно чи ні – не важливо», – цитує радника президента України Михайла Подоляка американський тижневик Newsweek.
Раніше у липні колишній верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав заявив газеті The Times, що Кримський міст є «законною ціллю» для Збройних Сил України.
Росія кинула значні сили на захист мосту, розповів в ефірі Радіо НВ секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
Кримський міст та HIMARS?
Ідея будівництва Кримського мосту та його рокадної ролі в Чорноморському регіоні просувалася Росією давно. Цьому передували події та конфлікт на острові Тузла у 2002 році.
У 2006 році Росія запропонувала будувати окружну дорогу довкола Чорного моря, цей проєкт Кремль продовжує лобіювати в Організації Чорноморського економічного співробітництва з урахуванням захоплених та окупованих територій.
Спостерігачі зазначили: якщо задати пошук у Google Maps за словом «HIMARS» (назва американської реактивної системи залпового вогню, що постачається Україні в рамках ленд-лізу – КР), сервіс видасть координати Керченського мосту.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
