Гуманітарна допомога ЗСУ і підозри волонтерам: що відбувається насправді?

ЛЬВІВ ‒ Галицький суд Львова 30 серпня обрав львівським волонтерам Олесю Дзиндрі та Юрію Музичуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання протягом місяця. Прокуратура Львівської області просила домашнього арешту терміном два місяці.

Відомого митця Олеся Дзиндру і добровольця тероборони Юрія Музичука прокуратура спільно зі слідчими Нацполіції, Управлінням Служби безпеки України у Львівській області підозрюють у продажі автомобілів, призначених для Збройних сил України. Волонтери такі звинувачення заперечують і заявляють, що проти них була вчинена провокація.

Це не перша ситуація в Україні, коли волонтерам прокуратура повідомляє про підозру у продажі гуманітарної допомоги для ЗСУ. Такі дії силовиків у Львові громадські активісти вважають провокаційними і спрямованими проти волонтерського руху. Силовики ж кажуть про продаж гуманітарних авто і документування факту передачі грошей. Що відбувається насправді?

Десятки львів’ян, серед яких – волонтери, громадські активісти, політики, митці, медики, прийшли під приміщення Галицького суду Львова, щоб висловити свою підтримку художникові Олесю Дзиндрі та Юрію Музичуку, яким суд обирав запобіжний захід. Учасники акції заявляли, що не вірять звинуваченням СБУ, прокуратури та поліції на адресу волонтерів, яких знають. Вони тримали плакати з гаслами: «Обережно, провокація», «СБУ чи ФСБ?».

Митець Олесь Дзиндра і доброволець тероборони Юрій Музичук з 1 березня займалися волонтерською діяльністю: возили автомобілі для ЗСУ з Європи, а також художник у ресторані власного музею годував переселенців. За цей час тут роздали близько 16 тисяч обідів. Обоє волонтерів ‒ пенсійного віку, тому могли їздити за кордон і перевозити автомобілі для воїнів ЗСУ. Син Олеся Дзиндри, який перебуває у Франції, шукає машини за вигідною ціною і у доброму технічному стані. За цей час невеликій групі волонтерів, розповідають вони, вдалось передати воїнам понад 60 автомобілів, придбаних за пожертви доброчинців в Україні і за кордоном, тобто тих людей, які довіряють волонтерам. В Україні ці машини ремонтували, заправляли паливом і віддавали бійцям.

«Родичі воїнів приходять, кладуть гроші і кажуть, що дуже потрібна машина на фронт. Мій син шукає машини, домовляється, торгується, переконує, що це на фронт і робить це по всій Франції. А люди в Україні шукають кошти, ініціатором є ті, хто потребує транспорт, тобто військові. Це унікальне явище оперативності на низовому фронті, оминаючи бюрократію. Ми, згідно з законом, перетинаємо кордон, оформляємо документи, згідно з митним декларуванням. Наші діти створили благодійний фонд, щоб юридично все було правильно оформлено, і тут раптом, переславши понад 60 машин, один із «замовників» ‒ представник Червоноградського військкомату, перетворює наш ланцюжок роботи в акт продажу – і ми стаємо злочинцями за страшною статтею», ‒ говорить Радіо Свобода Олесь Дзиндра.

На початку серпня волонтери привезли у Львів зі Словенії чотири автомобілі на прохання Української добровольчої армії і 80-ї десантно-штурмової бригади. Наприкінці липня до Олеся Дзиндри задзвонив Сергій Шарко, який представився працівником Червоноградського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомат), і повідомив, що йому дуже потрібні машини для ЗСУ, бо вже військові туди їдуть. Він сказав, що має благодійний внесок на закупівлю машин для фронту, що це гроші військових і родичів.

«Сергій Шарко атакував, що дуже потрібні автівки, а ми йому казали, що немає таких. Він весь час провокував, щоб ті, які веземо, віддати на військову частину. Він нас переконував, що хлопці гинуть на Донбасі і вже потрібні машини, що він має зібрані благочинні кошти, щоб нам передати, і ми зможемо купити наступну партію автомобілів для тих воїнів, для яких веземо машини. Ми переконали тих військових, які чекали на автомобілі, що через тиждень їм привеземо, бо в Словенії машини вже були готові для купівлі», ‒ продовжує волонтер Юрій Музичук.

Працівник Червоноградського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Шарко приїхав у Львів із кількома людьми у військовій формі по автомобілі. Вони всі машини ретельно оглянули, і вони їм підійшли. Як повідомила Радіо Свобода пресслужба СБУ у Львівській області, зараз машини перебувають на зберіганні в ЗСУ, у подальшому вони будуть арештовані і передані для потреб ЗСУ. Наступного дня представник військкомату забіг у музей Олеся Дзиндри і приніс «гроші».

«Я одразу побачив, що гроші несправжні, а за хвилю вбігли люди у масках і формі. Це було жахливо. Мене звинуватили у продажі машин, які були призначені для ЗСУ. Ми оформили акт передачі і його підписали ті, хто забрав авто безоплатно. Це була підстава, організована підстава і провокатор із військкомату», ‒ каже Олесь Дзиндра.

Позиція СБУ і прокуратури

Прокуратура повідомила волонтерам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 201-2 (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги) Кримінального кодексу України.

Управління СБУ у Львівській області заявило, що «зловмисники незаконно продавали автотранспорт, який ввозили з-за кордону як гуманітарну допомогу, прикриваючись, з огляду на матеріали справи, волонтерством».

«Дані фігуранти ввезли в Україну для потреб армії і задекларували як гуманітарну допомогу, і не платили мито, понад 30 автомобілів. Оперативники спецслужби у Львівській області задокументували факт злочину, викрито на «гарячому», коли за 20700 євро вони намагались продати 4 автівки, які були оплачені через благодійний фонд і мали передаватись безкоштовно військовим як гуманітарна допомога, але ніяк не бути проданими», ‒ зазначила у коментарі Радіо Свобода речниця Управління СБУ у Львівській області Роксолана Яворська.

Львівська обласна прокуратура просила запобіжний захід для волонтерів у вигляді домашнього арешту протягом двох місяців. Прокурор Юрій Кишка під час судового засідання наголосив:

«Службова особа Червоноградського військкомату здійснювала свої обов’язки і, відповідно, користуючись загальнодоступною інформацію з телеграм-каналу, з приводу можливості придбання даних транспортних засобів для потреб ЗСУ. Користуючись цією інформацією, особа сконстатувалась із Дзиндрою і Музичуком про можливий продаж транспортних засобів. У митній декларації вбачається, що автомобілі отримані як гуманітарна допомога і призначалися безпосередньо для благодійного фонду «Фонд допомоги армії».

Суддя Галицького суду Львова обрала для підозрюваних найлегшу форму запобіжного заходу ‒ у вигляді особистого зобов’язання протягом місяця. Волонтери повинні здати внутрішній і закордонний паспорти, прибувати на виклик правоохоронних органів, утримуватись від спілкування. Через місяць буде вирішуватись питання про продовження запобіжного заходу. Два місяці триватиме досудове розслідування, під час якого буде вирішено, чи передаватимуть справу до суду, чи її закриють.

Непоодинокі історії

Історія з волонтерами Олесем Дзиндрою та Юрієм Музичуком набула розголосу. Громадський активіст і волонтер Святослав Літинський від початку повномасштабного вторгнення з великою групою однодумців привіз для військовослужбовців близько 300 автомобілів. Гроші на них давали друзі, знайомі, родичі військових і самі бійці, які потребували авто.

Перш ніж військові сядуть за кермо автомобіля, протягом тижня-двох волонтери збирають гроші, далі треба їхати за кордон, конвертувати гроші у валюту, шукати автомобіль, привезти його, відремонтувати і передати військовим. Цей процес триває місяць.

Святослав Літинський не виключає, що завтра і проти нього «можуть організувати якусь провокацію».

«Ми частково чи повністю кинули свої роботи, збираємо гроші і забезпечуємо армію, бо не хочемо бути окупованими. Люди кинули все і всупереч чи за законом просто хотіли допомогти державі. А держава, замість того, щоб допомогти, проконсультувати, змінити закон, зараз вибиває серйозний стовп волонтерства з-під армії. З якою метою? Чи це низова ініціатива для того, щоб хабарями потім збагатитися, чи це ініціатива зверху, щоб централізувати все. Більшість волонтерів, яким пред’явлено підозри, не фінансувались міжнародними організаціями, а кошти збирали від друзів і знайомих. У результаті ‒ армія отримувала автомобілі. У військкоматі є посада, яку обіймає людина, яка організовує забезпечення для армії. Це його відповідальність знайти машину, забезпечити, а не волонтерів. А волонтери роблять його роботу. Тепер йому ніхто не довірятиме», ‒ каже Святослав Літинський.

Святослав Літинський пояснює, що є ситуації, коли волонтери привозять автомобілі для конкретного військового підрозділу, а звертаються інші військовослужбовці з фронту з проханням терміново передати їм машину, бо ситуація надскладна. Тоді волонтери домовляються з військовими, для кого везли авто, щоб ті почекали тиждень-два на іншу автівку. Вони погоджуються, але просять з прохача взяти гроші за машину, яка була для них привезена і відремонтована, і за ці кошти купити їм автомобіль. Згідно з законом, це відбувається продаж гуманітарної допомоги. Бо, як і стверджує прокуратура, автомобіль ввезений без мита і задекларований як гуманітарна допомога, зауважує він.

«За буквою закону ‒ це продаж гуманітарної допомоги. Хоч, очевидно, законодавець думав так, що якийсь дядько Сем, умовно, передав безкоштовно гуманітарну допомогу, а ти пробуєш її продати і наживаєшся. Реалії не такі, як пише закон. Бо на автомобіль зібрали гроші інші люди чи людина, яка вирішила пришвидшити допомогу армії й дала свої гроші. І виходить так, що ця особа відповідає критерію статті Кримінального кодексу і мала б сидіти від п’яти до семи років з повною конфіскацією майна. Ми щодня бачимо, що людям, яким довіряють, які не для власного збагачення допомагають війську, їх пробують правоохоронні органи вхопити», ‒ наголосив Святослав Літинський.

Тенденції по регіонах

Справа Олеся Дзиндри та Юрія Музичука не є поодинока в українських регіонах. 5 травня цього року СБУ затримала колишнього чиновника Львівської обласної адміністрації Романа Матиса і журналіста Євгена Шпитка, яким було повідомлено про підозру щодо продажу гуманітарної допомоги, зокрема військової амуніції, призначеної для ЗСУ. Романові Матису і Євгенові Шпитку суд призначив утримання в СІЗО під вартою чи сплату застави розміром 2 млн гривень кожному, яку вони сплатили.

30 серпня СБУ оголосила підозру 45-річному підприємцеві з Київщини, який «був фігурантом схеми розкрадання гуманітарної допомоги, співучасником Романа Матиса і Євгена Шпитка», мовиться в офіційному повідомленні СБУ. Він, за даними оперативників, забезпечував продаж військових товарів, які були завезені як гуманітарна допомога для ЗСУ.

«Зокрема, встановлено, що чоловік налагодив механізм привласнення коштів, які надходили на рахунки у вигляді цільової безповоротної фінансової допомоги від благодійників. Замість подальшої закупівлі військових товарів частина коштів благодійників осідала в кишенях у зловмисників», йдеться в повідомленні СБУ Львівської області. Чоловіку оголошено підозру за статтею 201-2 (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги) Кримінального кодексу, як і волонтерам Олесеві Дзиндрі і Юрієві Музичуку. Оскільки триває досудове розслідування, Роман Матис утримався від коментаря для Радіо Свобода.

За цією ж статтею вручили повідомлення про підозру 3 червня керівниці волонтерського Руху підтримки закарпатських військових Галині Ярцевій. Волонтерці продовжили запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 3 вересня. На сьогодні триває досудове слідство. Згідно з інформацією СБУ у Закарпатській області, Галина Ярцева «пропонувала громадянам придбати спорядження за половину вартості, вказуючи, що це благодійний внесок».

«Для прикладу, приходить мама і просить на роту, де служить син, дати 20 бронежилетів, шоломів, тощо. Ми їй для сина можемо дати тільки один, бо ж які підстави для видачі більшої кількості? А якщо запити великі – пропонували підтримати через благодійні внески, щоб можна було закривати потреби більшої кількості військових і мобілізованих. До слова, це стосувалось лише індивідуального спорядження бійця. Правоохоронці ж, які одними з перших у нас отримували спорядження, підіслали до нас свою людину, яка вмовляла кілька днів нас продати їй речі для кумів, друзів, бо, ніби вони погоріли. Чоловік вніс у благодійну скриньку 22 500 тисячі гривень і взяв 5 шоломів, які не проходили по документах як гуманітарка жодним чином і кілька пар кросівок. Узяв і поніс це в поліцію. 22 500 гривень фігурують як за продаж. Щоби притягнути мене до кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин, має бути сума близько 500 тисяч. Тому пред’явили два звинувачення. Друге за продаж патріотичних футболок. Ми розробили малюнки для футболок і розгорнули потужну кампанію, гроші з якої цільово скеровувались на придбання важливого спорядження для армії. Ми писали, що 100% доходу від продажу футболок іде на закупівлю конкретних речей для військових. За купівлю футболок розраховувались з особистої картки одного з наших волонтерів. Працювали прозоро, на повній довірі, тому і змогли допомогти не одній тисячі людей. Силовики написали нам про нецільове використання благодійних внесків у сумі 500 000 гривень, і це стало підставою кримінальної справи», ‒ розповідає волонтерка Галина Ярцева.

За словами Галина Ярцевої, волонтерський рух, який знаний на Закарпатті з 2014 року, через звинувачення силовиків не втратив репутацію і довіру серед людей.

«Але ми працюємо тепер, оглядаючись, постійно під пресингом, масово почали викликати людей на допити, кидати запити на передову до бійців, чи справді вони отримували допомогу. Правоохоронні органи розгорнули свою каральну машину. Ці справи зараз ‒ це диверсійна робота спецслужб, бо це відбувається у регіонах уже системно щодо волонтерів», ‒ зауважила Галина Ярцева.

У Луцьку прокуратура 18 серпня оголосила підозру волонтерці фонду «Добра справа» Ользі Косован щодо незаконної реалізації гуманітарної допомоги. Згідно з даними слідства, Ольга Косован продала 44 бронежилети вартістю понад 530 тисяч гривень, які ввезені в Україну як гуманітарна допомога. Як вона пояснила, 44 бронежилети мають сертифікат якості з металу офіційно завезеного і розмитненого в Україні. Волонтерка заперечує звинувачення і пояснює, що за кордоном купувала комплектуючі, а виготовляли бронежилети для військових в Україні. Ольга Косован зараз перебуває під нічним домашнім арештом. Такий запобіжний захід обрав апеляційний суд.

Волонтери вважають, що є недоліки у законодавстві щодо волонтерської діяльності, і їх потрібно змінити. Бо тенденції щодо притягнення волонтерів до кримінальної відповідальності будуть шкодити армії, зауважують вони. Адже багато хто з активних людей просто покине волонтерську діяльність, щоб не мати справи з правоохоронними органами, судами. Чи після всієї судової тяганини Олесь Дзиндра продовжить волонтерську справу? На це запитання Радіо Свобода він ствердно не відповів.

«Ключовою у волонтерському русі є довіра. Воїнів на передовій потрібно забезпечувати, бо в цьому є велика потреба. Є понад 300 постанов Кабміну, основні закони щодо волонтерської допомоги, де чітко роз’яснено. Але, на жаль, у Львові бачимо, що організована провокація. Люди, які не мали злого умислу і не були обізнані до кінця, що їх можуть так провокувати. Найгірше, що зараз відбувається, – це залякування активної частини громадян України, більше того, з відомими іменами. Це ганебні випадки, які підривають довіру до волонтерського руху. Виглядає на монополію в цьому напрямку, на те, що лише обласні військові адміністрації мають право займатись гуманітарною допомогою», ‒ говорить співзасновниця Першого жіночого ветеранського простору «Рехаб» Оксана Юринець.

Львівські волонтери ініціюють проведення у вересні форуму волонтерів, щоб донести свою позицію і пропозиції до керівництва держави.