Доступність посилання

ТОП новини

Імітація «Нюрнбергу»: для чого Путіну «трибунал» над «азовцями» та які шанси на порятунок?


Українські військовослужбовці, які тримали оборону в «Азовсталі», під час перевезення їх на окуповану територію Донеччини, 17 травня 2022 року
Українські військовослужбовці, які тримали оборону в «Азовсталі», під час перевезення їх на окуповану територію Донеччини, 17 травня 2022 року

Що відомо про підготовку в окупованому Маріуполі «суду» над полоненими українськими військовими полку «Азов»? Навіщо Росії проводити цей «судовий» процес? За яких умов військові «Азову» можуть бути звільнені з полону? Про це – в новому випуску програми проєкта Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що російські сили 24 серпня – в День Незалежності України, планують провести в окупованому Маріуполі так званий «судовий процес» над полоненими українськими військовослужбовцями полку «Азов». За даними відомства, під час цього «процесу» російські військові можуть вчинити теракт з метою звинувачення Збройних сил України.
  • Як повідомляє українська розвідка, кілька тижнів тривало переобладнання вцілілого приміщення Маріупольської філармонії. На сцені монтували залізні клітки, в яких утримуватимуть українських військових. Також зводиться кілька нових тимчасових споруд поряд із приміщенням, повідомляють розвідники. За їхньою інформацією, «щоб надати вигляду «легітимності» цієї акції, окупанти підготували спеціально навчених «свідків» і завозять «представників російських ЗМІ». При цьому, за одним із можливих сценаріїв окупантів, по приміщенню може бути завдано точкового ракетного удару.
  • Видання «Українська правда», з посиланням на власні джерела в українській розвідці, 19 серпня повідомило, що «під час показового судилища над українськими полоненими, перший етап якого пройде в Маріуполі, окупанти планують скопіювати формат Нюрнберзького трибуналу» – міжнародного суду над нацистськими воєнними злочинцями гітлерівського режиму в Німеччині.
  • Президент України Володимир Зеленський 21 серпня у своєму відеозверненні наголосив, що у разі проведення «судилища» над українськими військовими, будь-які переговори з Росією стануть неможливими.
  • Наступного дня, після оприлюднення цього відеозвернення, ватажок незаконного збройного угруповання «ДНР» Денис Пушилін повідомив, що заяви президента України не вплинуть на так званий «суд» над українськими військовими. Він додав, що підготовка до першого етапу так званого «трибуналу» начебто підходить до завершення.
  • 2 серпня Верховний суд Росії визнав український полк «Азов» терористичною організацією та заборонив її діяльності в Росії. До цього, 29 липня, від вибуху чи обстрілу згоріло одне з приміщень виправної колонії у селищі Оленівка на окупованій частині Донеччини. Тоді там загинули щонайменше 50 утримуваних Росією українських військовополонених.

Що відомо родичам?

Мати одного з бійців полку «Азов» Наталія розповіла «Новинам Приазовʼя», що родичі полонених досі не мають підтвердженої інформації про загиблих і поранених в Оленівці, а також даних про місце перебування інших полонених бійців полку.

Світ має боротись з дикунством. Остання страта в Європі була в 39 році, зараз ми спостерігаємо те ж саме
Мати «азовця» Наталія

«Ми запустили петицію, щоб врятувати українських полонених і закликаємо як українців, так і все світове товариство стати з нами разом у захисті наших хлопців, наших дівчат. Зараз дійсно така ситуація, що світ має боротись з дикунством. Остання страта в Європі була в 1939 році, зараз ми спостерігаємо те ж саме», – запевнила мати «азовця».

Жінка вважає, що «Росія має понести відповідальність» за всі свої дії стосовно полонених українських військових.

«Вони на цей день (24 серпня – ред.) запланували собі судилище і ми дуже схвильовані тим, що може статися. Ці нелюди, які підірвали людей, які спали вночі, в яких не було зброї – військовополонених, яких має охороняти Женевська конвенція. Країна, яка взяла їх у полон, вона має нести за них відповідальність, за їхні життя, за їхній стан», – наголосила жінка.

Перформансу, влаштований рідними та близькими полонених оборонців Маріуполя, 3 серпня 2022 року
Перформансу, влаштований рідними та близькими полонених оборонців Маріуполя, 3 серпня 2022 року

Дівчина одного з бійців полку «Азов» Валентина також стверджує, що не має жодної актуальної інформації про свого нареченого з травня цього року.

«Він виходив на зв'язок 19 травня і він жодного разу мені не дзвонив. Тобто, я знаю, що він був в Оленівці перший час, але я здогадуюсь, що його кудись могли вивозити. Я точно не знаю, чи саме його вивозили, чи ні, бо це інші хлопці дзвонили і казали, що їх там збираються кудись перевозити то по 30, то по 100 осіб. Але от саме від мого хлопця я не чула нічого за весь час», – розповіла дівчина.

Валентина зазначила, що родичі полонених військових контактують з представниками української влади і Головного управління розвідки. Втім, інформації про обмін бійців поки теж немає.

Те, що перемовини ведуться, це ми знаємо. Вони дуже важкі, це відбувається постійно
Дівчина «азовця» Валентина

«Вони можуть, наприклад, домовитися про 200 осіб на обмін, потім Росія може сказати: «Ні, ми передумали, ми даємо вам тільки 30» і весь цей список знов міняється. Україна, наприклад, може до останнього не знати, хто саме буде в цьому списку. Те, що перемовини ведуться, це ми знаємо. Вони дуже важкі, це відбувається постійно, бо нашій владі, ми це бачимо і відчуваємо, що дуже важливо повернути кожного і цивільного, і хлопців, і дівчат, які там, до речі, також є», – зазначила Валентина.

«Дані «трибуналу» зберігають у таємниці»

Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що, за його даними, станом на 23 серпня, підготовка будівлі камерної філармонії для проведення в ній так званого «суду» над «азовцями» вже майже закінчена.

Петро Андрющенко
Петро Андрющенко


«Облаштовані клітки, облаштовані камери для тимчасового утримання наших захисників. Закінчують облаштування окремого ангару, щоб міг заїжджати автозак і там потім людей проводили до цієї будівлі, де вони планують проводити судилище», – повідомив радник мера.

Андрющенко зазначив, що будівля філармонії ретельно охороняється. Крім того, російські окупаційні сили намагаються зберігати в таємниці будь-яку інформацію стосовно проведення так званого «трибуналу».

Пушилін заявляє, що хочуть розпочати до кінця літа цей псевдопроцес
Петро Андрющенко

«Він (ватажок незаконного збройного угруповання «ДНР» Денис Пушилін – ред.) заявляє, що хочуть розпочати до кінця літа цей псевдопроцес, що надали згоду участі Росія, Білорусь та Сирія. Попередньо він заявляє, що є 23 арештовані людини, які потрапляють під цей «трибунал». І якихось 80 наче справ, які будуть розглядатися. Це майже вся інформація на сьогодні. Бачимо підготовку, але більш точної інформації немає. Дуже щільно вони її охороняють від витоків», – повідомив посадовець.

За інформацією Андрющенка, російські окупанти збираються утримувати українських військових під час проведення так званого «суду» у маріупольському слідчому ізоляторі й для цього набирають окремий персонал. Крім того, на «процесі» очікуються глядачі, каже радник мера Маріуполя.

«Переговорна позиція України зміцнюється»

Аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає, що заява Зеленського стосовно припинення переговорів з Росією у випадку проведення «суду» над «азовцями» стосується, перш за все, політичного врегулювання конфлікту. За її словами, фактично, такі переговори вже припинилися в березні цього року.

Марія Золкіна
Марія Золкіна

«Де-факто, ця частина і так вже припинена від березня – з того часу, коли ми дізналися про військові та воєнні злочини росіян на півночі Київщини та в інших містечках. Але, тим часом переговори про гуманітарні моменти, про військовополонених тривають і досі», – каже Золкіна.

Судилище над «азовцями» буде сприйматися Україною як свідчення того, що Росія абсолютно не готова домовлятися
Марія Золкіна

«Важливо в заяві Зеленського наголосити, що ці перемовини не на часі та судилище над «азовцями» буде сприйматися Україною як свідчення того, що Росія абсолютно не готова домовлятися. Ми це розуміємо і так, але у нас є деякі гравці, зокрема Туреччина, які вважають, що укладена зернова домовленість між Росією та Україною буде першим кроком до політичної домовленості», – пояснила аналітик.

Золкіна зазначила, що переговорна позиція України поступово зміцнюється. Сприятливим для неї є те, що ключова частина західних союзників, зокрема, які озброюють Україну і чинять тиск на РФ у вигляді санкцій, не примушують Україну йти на домовленості з Росією. Втім, вважає Золкіна, Кремль буде намагатися змусити українську владу піти на поступки в обмін на звільнення «азовців».

Вони переконані та переконують своє населення в тому, що будь-яке приниження українських військових буде демотивувати нашу армію захищатися
Марія Золкіна

«Ця стратегія недієва, але я слідкую за російськими меседжами, за їхньою пропагандою і вони переконані та переконують своє населення в тому, що будь-яке приниження українських військових буде демотивувати нашу армію захищатися, тим більше наступати», – розповіла Золкіна.

«Вони дотримуються цієї стратегії ще з травня, коли відбулася ця подія на «Азовсталі», коли наші виходили під егідою Червоного Хреста. Але переважно зиск буде для їхнього внутрішнього глядача та читача. Для міжнародної спільноти це буде аргумент, чому Україна не збирається укладати якісь політичні пакти про умовний мир з Росією», – додала вона.

«Судового процесу» не уникнути»

На думку аналітика фонду «Демократичні ініціативи», уникнути так званого «судового процесу» над полоненими українськими військовими не вдасться.

Автобус з пораненими українськими військовослужбовцями із «Азовсталі», травень 2022 року
Автобус з пораненими українськими військовослужбовцями із «Азовсталі», травень 2022 року

«Ми маємо тиснути на західні інституції, які не показують зараз ефективності, зокрема Червоний хрест. Щоб було зупинено все це і Червоний хрест отримав доступ до наших полонених на окупованій або на російській території. Але я не бачу можливості зараз це дипломатично зупинити», – наголосила Золкіна.

Колишній командир полку «Азов», офіцер Сил спеціальних операцій Максим Жорін розповів, до чого, на його думку, призведе проведення так званого «суду» над українськими військовими.

Дуже важливо, як на це відреагує світ, міжнародні організації. Чи вони дозволять це зробити
Максим Жорін

«На жаль, розуміючи всю неадекватність росіян, то можна очікувати абсолютно будь-чого. Дуже важливо, як на це відреагує світ, міжнародні організації. Чи вони дозволять це зробити, чи вони знов мовчки будуть спостерігати, чи вони дійсно хоч якусь реакцію на це дадуть. Але це злочин. Цей злочин зухвало анонсується і, безумовно, за це треба буде притягувати до відповідальності абсолютно кожного, хто до цього причетний», – запевнив екскомандир полку.

Також Жорін зазначив, що будь-які «вироки» українськім військовим не завадять вести перемовини по їхньому визволенню. Він також розповів, за яких умов «азовці» можуть бути звільнені з російського полону.

Максим Жорін
Максим Жорін
Працюємо щодня над тим, щоб поповнювати обмінний фонд і брати в полон, в першу чергу, російських офіцерів
Максим Жорін

«Україна віддавала на попередніх обмінах росіян, які отримували вироки на території України, Росія так само може повертати тих, по кому були проведені будь-які судові процеси, або слідчі дії, або будь-що інше. На процес перемовин та обміну це загалом не впливає, але це точно затягне на якийсь час повернення додому українських військовослужбовців», – вважає він.

«Ми, як українська армія, безпосередньо я, як представник Сил спеціальних операцій, працюємо щодня над тим, щоб поповнювати обмінний фонд і брати в полон, в першу чергу, російських офіцерів, які хоч якусь цінність мають для Росії в плані обміну», – додав Жорін.

«Кинути кістку росіянам»

Професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету Максим Ялі зазначив, що полк «Азов» перебував у центрі уваги російської пропаганди всі 8 років війни. Тому проведення цього «процесу» є однією з головних цілей Кремля.

Максим Ялі
Максим Ялі

«Приділялося так багато уваги завдяки тому, що саме вони брали участь у звільненні Маріуполя у 2014 році та надали серйозний спротив у 2022 році, тримаючись майже 3 місяці. Попри всі прогнози, зірвавши багато в чому плани Росії щодо окупації інших територій. Маріупольський гарнізон взяв на себе удар в перші місяці війни», – пояснив Ялі.

«Зараз треба кинути кістку всередині держави Росії, насамперед ура-патріотам, на яких і базується не лише підтримка війни проти України, а йде мобілізація на фронт так званих добровольців, контрактників й інших», – зазначив політолог.

За допомогою винесення «азовцям» обвинувальних вироків Росія хоче «підняти ставки» на переговорах з українською владою, вважає Ялі.

Це козир, який вони будуть використовувати та затягувати обмін саме «азовців», тому що вони мають велику суспільну вагу
Максим Ялі

«Ми бачили прецедент вже при Зеленському, коли повертали того ж Олега Сенцова (українського режисера – ред.), інших політичних бранців, кримських татар і військових, які були вже засуджені. Звичайно, він (Путін – ред.) буде це прив'язувати під ті вимоги, які вони постійно висувають: це, принаймні, визнання приналежності Росії Криму, а також визнання так званих республік «ДНР\ЛНР», – нагадав професор кафедри міжнародних відносин.

«У нас також є льотчики серед полонених, офіцери високого рангу. Певними частками дрібними обміни можуть бути, як це вже було і перемовини ведуться. Але, звичайно, це козир, який вони будуть використовувати та затягувати обмін саме «азовців», тому що вони мають велику суспільну вагу», – вважає політолог.

За словами Ялі, світова практика свідчить про те, що навіть таким потужним державам, як США, не завжди вдається швидко звільнити своїх полонених військових.

Джон Маккейн
Джон Маккейн

Промовистим кейсом є доля сенатора Маккейна. «Великий друг України, який багато років провів у полоні, просидів у ямі. І було багато спроб його визволити, і також це відтягувалось. Він був відомою особистістю, героєм США, за що потім і отримав нагороди», – навів приклад історик.

Політолог переконаний, що «Росія буде намагатися отримати максимальну вигоду для себе в обмін на «азовців». Але те, що українські військові будуть засуджені, не означає втрату шансів на їхнє повернення.

  • Українські військові, які обороняли заблокований російською армією Маріуполь і в останній період оборони утримували «Азовсталь», почали 16 травня покидати територію заводу на виконання наказу вищого керівництва України. Українська сторона назвала це «евакуацією з метою порятунку життя людей», а російська сторона заявила, що українські військові «здалися у полон».
  • В Оленівці розташована колонія, де, зокрема, утримуються українські військовополонені, взяті в полон. У ніч проти 29 липня один із бараків виправної колонії у селищі Оленівка на окупованій частині Донеччини був зруйнований, за повідомленнями, загинули понад 50 військовополонених, ще 73 – були поранені.
  • ООН обіцяє направити місію для розслідування загибелі українських військовополонених.
  • Водночас, розвідка США повідомила, що Росія працює над фабрикацією доказів «нападу на в’язницю» в Оленівці, щоб звинуватити в ньому Україну.
  • Російська влада і бойовики угруповання «ДНР» досі не пустили на місце події міжнародних експертів. Росія стверджує, що ЗСУ завдали по колонії ракетного удару системами HIMARS. У Києві звинуватили в організації вибуху Росію.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.







ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG