Експерт Defense Express Іван Киричевський проаналізував версії, які лунали про удари по аеродрому російських військових в Криму цього тижня. Вибухи в Новофедорівці він назвав «приниженням» для Росії. На його думку, такі втрати унеможливлюють новий наступ російської армії, але разом із цим експерт вважає, що говорити про деокупацію Херсонщини поки зарано. Детальніше читайте в інтервʼю для проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Росії доведеться обирати пріоритети»
Іван Киричевський вважає, що у Росії суттєво обмежилися ресурси для подальшої війни проти України, в тому числі на південному напрямку.
Росія зараз вступила в ту стадію, коли у неї ресурси для ведення війни обмежилися
– За деякими там підрахунками, максимум армія РФ може залучити для ведення війни 120 батальйонно-тактичних груп, з них мінімум 20% відведені на переформатування і поповнення втрат. Так от, скажімо, Росія зараз вступила в ту стадію, коли у неї ресурси для ведення війни обмежилися і їй довелося обирати пріоритетний напрямок, або зосереджуватися на проведенні наступу на сході України, або проводити контрнаступ з метою загальмувати наш контрнаступ на півдні України.
Експерт Defense Express вважає, що зараз російська армія «не здатна одночасно і наступати на сході, і стримувати контрнаступ ЗСУ на півдні».
Регулярні удари HIMARS, підрив усіх цих складів, вони суттєво ускладнили росіянам систему логістики
Тут одразу декілька причин цьому виникло. Те, що у росіян провалилася строкова мобілізація, відповідно, немає можливості постійно поповнювати свої втрати потоком кадрів. Друга проблема, що все-таки регулярні удари HIMARS, підрив усіх цих складів, вони суттєво ускладнили росіянам систему логістики.
Багаточисельні підриви складів снарядів для армії, яка в принципі покладалася саме на вогневий вал своєї артилерії, а потім вже посилання в бій гарматного м’яса, це було щось близько до катастрофи. Просто, на жаль, у росіян снарядів більше, ніж у нас установок HIMARS, і, скажімо, деякі заходи, щоб збільшити живучість своїх складів боєприпасів, росіяни все ж таки вжили.
Секретна зброя ЗСУ?
Киричевський відзначає, що російська армія зараз перекинула більшу частину своїх боєздатних сил на південь України, щоб «загальмувати просування ЗСУ». Але нещодавні вибухи на військовому аеродромі в анексованому Криму стали неочікуваними, каже експерт. Він перерахував, що могло завдати такого руйнівного удару.
– Тут питання в тому, якими засобами був завданий ракетний удар по цьому об’єкту, аеродрому біля Сак, якщо брати й перебирати всі можливі варіанти, то може знайтися однаковий набір аргументів як «за», так і «проти» версій.
Наприклад, була версія, що це міг бути завданий ракетний удар комплексом «Нептун», який там з протикорабельної версії був перероблений на відповідну модифікацію для завдання наземних ракетних ударів, але проблема в тому, що, скажімо так, при всьому бажанні у КБ «Луч» не було б часу, можливості та ресурсів встигнути допрацювати ракету «Нептун» так, щоб вона була придатною для завдання ракетних ударів по наземних цілях. Там просто відрізняється принцип роботи боєголовки.
– Прозвучала версія, що це міг бути навіть наш оперативно-тактичний комплекс «Грім», який там десь в планах на 2022 рік мав би існувати в складі такої дослідної батареї на пусковій установці й там декілька ракет. І питання, де ж ми взяли стільки ракет в такій товарній кількості, щоб завдати щонайменше по двох точках аеродрому удар.
Не було ж офіційних даних там про те, що США нам нарешті дає всі ці балістичні тактичні ракети з дальністю стрільби до 300 км
Версія, що міг бути застосований все-таки «Атакамс», вона відкидається, бо не було ж офіційних даних там про те, що США нам нарешті дає всі ці балістичні тактичні ракети з дальністю стрільби до 300 км. Але, з іншого боку, пригадаймо так, що всі можливі офіційні особи – посол України в США Маркарова, секретар РНБО Данілов вказували, що коли Україна таки отримає ракети «Атакамс», про це не буде якось там окремого офіційного анонсу. Першим про це дізнається противник. Судячи з цього, першим про це дізнався противник, що це був «Атакамс». Україна поки бажає тримати таку інформацію в секреті.
За словами експерта, ще звучала версія про удар ракетою «Гарпун», адаптовану для ударів по наземних цілях».
Нам не передавали модифікації протикорабельних ракет «Гарпун», які здатні бити по наземних цілях
– Але нам не передавали модифікації протикорабельних ракет «Гарпун», які здатні бити по наземних цілях та, скажім, роботу по відповідному вдосконаленні «Гарпуна», щоб він міг бити по наземних цілях, немає, в США не довели до кінця, тобто взагалі невідомо, чи існує в природі протикорабельна ракета «Гарпун», яка може бити по наземних цілях.
Киричевський відкидає версію того, що удари по аеродрому в Новофедорівці могли нанести «дронами-камікадзе».
– «Дрони-камікадзе» мають занадто малу головку, щоб створити такий масштаб вибухів. І по-друге, виникає питання, як тоді управляв цей «дрон-камікадзе», тому що там потрібна безперебійна система управління – залетіти в глиб ворожих територій і не зазнати впливу засобів радіоелектронної боротьби – це теж в принципі неможливо.
«Дірява ППО»
Невизнання російським військовим командуванням та владою вразливість їхніх обʼєктів, тим більше в окупованому Криму, пояснюється страхом бути приниженими, вважає Киричевський.
– Була така ж грізна заява Медведєва про те що, як тільки Україна наважиться завдати удару по території Криму, то на Україну чекає «судний день». Щось має статися таке глобальне. Але для цього зараз їм треба визнавати, що у них ППО дірява. Ракета впала серед білого дня, звук прольоту було чутно, але ППО цього не побачила. Тому що ППО, зенітні ракетні комплекси, які обороняли аеродром. Виходить, що Росії треба визнавати, що ЗСУ завдали ракетного удару по її аеродрому, це в буквальному сенсі – приниження. Росіяни вирішили обрати таке більш менш приниження і не визнати наш удар.
«У РФ немає ракет для помсти»
Експерт вважає, що у російських сил вичерпалися усі можливі запаси крилатих ракет, які можна було націлити на південь України.
У них вже протикорабельні ракети для наземних ударів закінчилися і пішли в хід зенітні
– Можемо прослідкувати такий тренд, що коли Україні вдавалося реалізувати якісь такі удари по тилу противника, які мали обвальний психологічний ефект для росіян, вони намагалися нашу територію закидати ракетами. Цього разу цього не відбулося.
Якщо навіть у них вже протикорабельні ракети для наземних ударів закінчилися і пішли в хід зенітні, тому для такої реальної помсти, яку б росіяни хотіли нам влаштувати, вони не зможуть, вони просто вже відстріляли запас ракет.
Вплив вибухів у Криму на південний фронт
Як зазначив експерт, на пошкодженому ударами кримському аеродромі базувалися російські літаки, які регулярно обстрілювали Одесу крилатими ракетами.
Знизилася можливість завдавати повітряну підтримку своїм силам на Херсонському плацдармі
– Якщо такий важливий для росіян аеродром виведений з ладу, відповідно, у них суттєво знизилася можливість завдавати ударів по півдню України. Крім всього іншого, знизилася можливість завдавати повітряну підтримку своїм силам на Херсонському плацдармі.
Раз вийшла така неочікувана для росіян ситуація, що Україна змогла на дистанції майже 300 км дістати їхній аеродром в глибокому тилу, то це означає, що Україна встановлює вогневий контроль не тільки над усією Херсонщиною, але і починає добиратися довгою рукою до об'єктів ворога на території Криму, які можуть забезпечувати російські війська на Херсонському напрямку.
«Говорити про звільнення Херсону зарано»
Киричевський вважає, що говорити про пришвидшення деокупації півдня, зокрема Херсонщини, не варто.
– Це складні операції, які вимагають тривалої підготовки, підбору вдалого моменту для удару і, відповідно, поповнення певного роду боєприпасів. Чим більше буде перед ними маячити перспектива їхньої поразки в рамках нашої контрнаступальної операції зі звільнення Херсону, вони будуть намагатися завзято і люто завдавати нам максимального збитку. Намагатися максимально стримати просування наших військ, максимально уражати об'єкти інфраструктури.
Лунають якісь повідомлення, що росіяни почали мінувати якусь критичну інфраструктуру на півдні України, можливо, якоїсь частини руйнувань за принципом випаленої землі вони спробують завдати. Якщо нам вже відомі певні наміри противника, то відповідні служби України будуть робити все, щоб ці наміри не були реалізовані.
«Бавовна» на військових обʼєктах РФ продовжиться»
Киричевський радить українцям на окупованій частині півдня, зокрема в Криму, триматися якнайдалі від військових обʼєктів. Він прогнозує нові вибухи в цих місцях.
Хто там самі окупанти, їм краще зараз сісти на машину або якийсь там свій автотранспорт і рухатися в напрямку російського мосту, й покинути півострів
– Раз задана політична рамка, що війна має закінчитися звільненням Криму, що є логічно, то, очевидно, «бавовна» (вибухи) на російських військових об’єктах на тимчасово окупованому півострові будуть продовжуватися. Відповідно, нашим співвітчизникам краще триматися подалі від цих об’єктів. Особливо зараз максимально уникати будь-якого контакту з окупаційними силовиками, бути впевненими, що ЗСУ просуваються до того, щоб звільнити Кримський півострів.
Ну а ті, хто там самі окупанти, їм краще зараз сісти на машину або якийсь там свій автотранспорт і рухатися в напрямку російського мосту (Керченський міст – ред.), й покинути півострів. Поки той же Кримський міст не виведений з ладу.
- В окупованому Криму 9 серпня сталася серія вибухів на військовому аеродромі під Саками. Про це повідомили російські та підконтрольні їм кримські медіа. Зокрема, телеграм-канал «Mash на хвилі», з посиланням на очевидців, розповів, що горіли склади з боєприпасами та злітна смуга в Новофедорівці. Всього повідомили про десять вибухів. Також була інформація, що пошкоджені сусідні будинки.
- Міністерство оборони Росії стверджує, що причиною вибухів на військовому аеродромі в селищі Новофедорівка стала начебто «детонація кількох авіаційних боєприпасів».
- Міністерство оборони України 9 серпня опублікувало заяву, в якій йшлося про те, що відомство «не може встановити причину займання» на аеродромі, однак вкотре нагадало «про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях». Українське міністерство припускає, що Росія може використати пожежу в інформаційній війні.
- 10 серпня у Генеральному штабі ЗСУ заявили, що Росія напередодні втратила 9 літаків. Однак у повідомленні українського відомства не вказано, чи є взаємозв'язок цих втрат із подіями у Новофедорівці.
- Перші супутникові знімки за 10 серпня, зроблені сервісом Planet Labs, які є у розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода), зафіксували ураження після вибухів на військовому полігоні «Саки» поблизу селища Новофедорівка у Криму. На них видно пошкоджену російську авіацію, зокрема, винищувачі типу Су-30СМ та бомбардувальники Су-24М. Загалом, судячи з супутникового знімку, були уражені щонайменше 9 літаків, а також приміщення, схожі на склади.
- Британська розвідка повідомила, що, за її даними, російська армія втратила щонайменше вісім військових літаків через вибухи на аеродромі біля Саків в окупованому Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.