Більшість данців проголосувала за приєднання до спільної оборонної політики ЄС через 30 років після відмови. Про це свідчать неофіційні результати референдуму 1 червня.
За підсумками підрахунку 97 відсотків бюлетенів близько 67 відсотків проголосували за скасування відмови.
Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила своїм прихильникам, що Данія «послала дуже важливий сигнал» своїм союзникам у Європі та НАТО, а також президенту Росії Володимиру Путіну.
Ми показуємо, що коли Путін вторгається у вільну країну і загрожує стабільності в Європі, ми об'єднуємося», – сказала Фредеріксен.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Шарль Мішель привітали «історичний вибір Данії».
«Це рішення є «сильним повідомленням про відданість нашій спільній безпеці», – написала фон дер Ляєн у Twitter.
Референдум влада вирішила провести незабаром після того, як Швеція та Фінляндія подали заявку на вступ до НАТО на тлі російського вторгнення в Україну.
Данія є членом-засновником НАТО, і приєднання до оборонної політики ЄС матиме відносно скромний вплив на архітектуру безпеки Європи. Основна зміна в тому, що данські сили зможуть брати участь у військових операціях ЄС, наприклад, в Африці та Боснії, а данські чиновники зможуть брати участь в обговоренні оборонних тем на рівні ЄС.
Копенгаген свого часу не хотів долучатися до зусиль ЄС щодо розбудови спільної безпекової та оборонної політики паралельно з трансатлантичним альянсом НАТО. Це була одна з відмов, на якій наполягали данці перед схваленням установчого документа ЄС, Маастрихтського договору 1992 року, який заклав основу для політичного та економічного союзу.
