Російський посол у Великій Британії Андрій Келін заявив, що «не вірить», що російські збройні сили можуть застосувати під час війни проти України тактичну ядерну зброю.
За його словами, у Росії дуже суворо регламентоване використання ядерної зброї, і це можливо лише у випадках відповіді на агресію, коли існування держави перебуває під загрозою.
«Це не має нічого спільного з нинішньою операцією», – сказав посол в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, пославшись на російську воєнну доктрину.
У відповідь журналіст Бі-бі-сі зауважив, що одним з приводів для російського вторгнення в Україну в Кремлі називали якраз «загрозу існування Росії» через плани України, що нібито мали місце, отримати ядерну зброю.
Про такі загрози – з боку України чи Заходу – заявляли й інші високопосадовці, зокрема секретар російської Ради безпеки Микола Патрушев або голова російської делегації на переговорах з Україною Володимир Мединський.
Келін відповів, що Росія вирішує цю проблему проведенням «обмеженої воєнної операції» (російський політичний евфемізм, щоб не називати війною те, що відбувається в Україні – ред.), зазначивши, що Росія не нарощує чисельність свого угруповання, задіяного в Україні, оскільки вважає, що військ, що є «достатньо, щоб вирішити наші завдання».
В інтерв’ю Бі-бі-сі посол – всупереч численним свідченням та іншим доказам – знову відкинув причетність російських військових до вбивств мирних жителів у Бучі, назвавши те, що там відбувалося «постановкою».
Президент Росії Володимир Путін невдовзі після початку вторгнення в Україну 24 лютого наказав перевести російські сили ядерного стримування в особливий режим несення служби. Цей наказ досі не був скасований. На тлі російських невдач на фронті на російських федеральних телеканалах почали говорити про можливість застосування Росією ядерної зброї, пише Російська служба Радіо Свобода. Зокрема, очільниця RT Маргарита Сімоньян припустила, що Путін, швидше, піде на цей крок, ніж на поразку у війні з Україною. При цьому в МЗС Росії продовжують запевняти, що Росія не застосує ядерну зброю першою.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
