У Києві та Хотимирі прощалися із викладачем КНУ, лейтенантом 95 бригади Денисом Антіповим. Вчений, викладач корейської мови, Антіпов певний час жив і стажувався у Південній Кореї. У 2014-м, з початком війни Росії проти України, Антіпов пішов на фронт і керував підрозділом аеророзвідки в одній із бригад Збройних сил України. Після широкомасштабного вторгнення Росії, що почалося 24 лютого 2022 року, Антіпов знову повернувся в ЗСУ. Записував і викладав відео з фронту. Загинув, обороняючи Харківщину. 11 травня поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області.
- Денис Антіпов (Denys Antipov) народився 1989 року в Івано-Франківську.
- Середню освіту отримав у Києві, зі золотою медаллю закінчив Київську гімназію №136
- Мав здібності до вивчення мов. У 2006 році вступив до КНУ імені Тараса Шевченка, вивчав мову і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії в Інституті філології.
- Двічі проходив мовне стажування у Південній Кореї – у 2008 році
в Сеульському національному університеті, а потім у 2011 році в Корейському університеті іноземних мов. - У 2012 році отримав диплом за спеціальністю «Мова та література і переклад (корейська, англійська)» та здобув кваліфікацію магістра філології, викладача – дослідника корейської та англійської мов і зарубіжної літератури, перекладача корейської та англійської мов.
- Працював над кандидатською дисертацією на тему «Лінгво-прагматичні особливості фахової мови електроніки на матеріалі корейської мови».
- Працював асистентом на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Навчально-наукового інституту філології.
- Був активним учасником акцій на захист української мови і Революції гідності.
- Захоплювався історією. Був засновником та адміністратором сторінки Вагон-ресторан «Свідки П'ятого Універсалу».
- Любив музику, грав на музичних інструментах.
- З початком російсько-української війни, у 2014 році Денис Антіпов пішов до військкомату добровольцем.
- У лютому 2015 року був зарахований у 5-ту батальйонно-тактичну групу 81-шої окремої аеромобільної бригади.
- З червня 2015 року і по квітень 2016-го здійснював аеророзвідку біля Донецького аеропорту, на Світлодарській дузі, під Попасною, в Авдіївській промзоні та інших місцях.
- У 2016 році повернувся з війни повернувся командиром взводу аеророзвідки батальйону.
- Із 2016 року він розвивав власну ветеранську справу, зокрема оформлював історичні картини, запустив магазин з виготовлення різноманітної сувенірної продукції UA GIFTS. Створив платформу для того, щоб інші ветерани теж могли продавати свою продукцію на його сайті. Під час епідемії коронавірусу на волонтерських засадах запустив виробництво захисних щитків для всіх охочих за собівартістю.
- Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Денис Антіпов пішов на фронт, у лави 95-тої окремої десантно-штурмової бригади.
- 9 березня отримав контузію та численні травми під час артилерійського обстрілу під Ізюмом на Харківщині. Як казав сам Денис - це був його другий день народження.
- Під час лікування у госпіталі давав інтерв'ю зарубіжним телеканалам, розповідаючи про те, що відбувається в Україні.
- Ледь відновившись, Денис Антіпов повернувся на фронт. Викладав короткі відео у мережу. Можна подивитися тут.
- Загинув у бою 11 травня поблизу села Довгеньке Ізюмського району Харківської області під час танкового та артилерійського обстрілу російських сил.
- Прощалися із Денисом Антіповим у Києві 18 травня у церкві св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі. Більше фото та інформації тут.
- Похоронили Дениса Антіпова у родинному селі Хотимир Івано-Франківської області. Дорогою люди ставали на коліна, проводжаючи оборонця України в останню путь.
Журналістка Радіо Свобода Богдана Костюк у 2018 році записала інтерв'ю із Денисом Антіповим.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
