СІМФЕРОПОЛЬ – Зараз багато хто говорить і пишуть, що 2022 рік змінив світ, але насправді світ змінив 2014 рік, коли Росія, скориставшись ситуацією, анексувала Крим. Саме тоді було порушено світову рівновагу. Всі спроби України та її західних партнерів через дипломатію, санкції та інші мирні інструменти повернути статус-кво не мали дії. Навпаки: Росія обрала варіант повномасштабного вторгнення в Україну та відкритого протистояння усьому західному світу.
Вже всім зрозуміло, що військове протистояння затягується, а шанси на вирішення конфлікту через переговори все більш примарні. Чим це закінчиться – зараз не знає ніхто. Можливо, що людство входить у стадію Третьої світової війни. Можливо, дійде до застосування ядерної зброї. Країна-агресор готова на все, але Україна разом зі своїми союзниками готова йти до кінця заради захисту суверенітету країни, заради перемоги. Ще на початку цього року такий варіант розвитку подій мало хто міг допустити – тепер це реальність, і морально всі готові до всього.
Можливо, що людство входить у стадію Третьої світової війни. Можливо, дійде до застосування ядерної зброї
Сьогодні Україні надається безпрецедентна допомога з боку західних партнерів, що значно зміцнює віру українців і світової спільноти у перемогу над агресором. Міністр оборони України Олексій Резніков на засіданні глав міністерств оборони на авіабазі «Рамштайн» з обговорення допомоги Україні заявив, що кожен транш військової допомоги від країн Заходу наближає спільну перемогу у війні з Росією.
У Криму це все бачать та розуміють. Російська влада Криму намагається всіма способами просувати в уми кримчан підтримку так званої «спецоперації». Для цього вдаються до різних методів. Наприклад, як повідомив у своєму інтерв'ю газеті «Сельская новь» помічник кримського спікера Сергій Махонін, у Криму «триває акція на підтримку російської армії «Своїх не кидаємо».
За заявою Махоніна, вже «більше 65 тисяч кримчан» взяли участь у ній, наклеївши на своєму автомобілі символ «Z». Чесно кажучи, великі сумніви щодо зазначеного числа: спостерігаю на вулицях кримських міст зовсім небагато автомобілів із цим «символом». Також Махонін повідомляє, що «після закінчення бойових дій студентські загони готові виїхати й надавати допомогу у відновленні інфраструктури». Можливо, така картинка і є уявою кримського спікера та його помічників, але насправді у значної кількості кримської молоді бачення ситуації зовсім інше.
Спостерігаю, що відбувається у Криму, і не перестаю дивуватися. Молодь дедалі більше виявляє симпатії до України. Часто чую про конфлікти молодих людей навіть у власних сім'ях, де батьки, і особливо бабусі з дідусями, не в захваті від підтримки їхніми нащадками української позиції.
Знаю випадки, коли молоді кримчани, які встигли отримати українські документи, зараз просто їдуть до Європи – подалі від «русского міра»
Знайома працює в суді та розповіла, що молоді хлопці йдуть на крайнощі, щоб їх не призвали до російської армії. Особливо це стало помітно зараз – після подій 24 лютого. Каже, що стало набагато більше випадків, коли хлопці спеціально скоюють незначні злочини, щоб отримати умовну судимість і таким чином «косять» від призову, адже людей із судимістю до армії не призивають.
Знаю випадки, коли молоді кримчани, які встигли отримати українські документи, зараз просто їдуть до Європи – подалі від «русского міра», як це зробили багато громадян з материкової України, які постраждали від дій агресора. Думаю, таких кримчан досить багато.
Читаю в деяких проросійських телеграм-каналах інсинуації, що в Києві незадоволені: мовляв, кримські татари активно не виявляють своєї проукраїнської позиції в Криму. По-перше, жодного разу ніде в офіційних ЗМІ не бачила такої реакції з боку Києва. По-друге, кримські татари та їхній представницький орган Меджліс кримськотатарського народу поки що не ухвалювали рішення про зміну своєї стратегії мирного спротиву на своїй історичній батьківщині – у Криму. А по-третє, хочу сказати для авторів цих пропагандистських каналів, що, за моїми спостереженнями, більшість кримських татар стануть на захист України, але в потрібний момент і коли буде чіткий сигнал з боку керівництва України та Меджлісу.
А хто сумнівається – нехай згадає мітинг біля будівлі Верховної Ради АРК 26 лютого 2014 року, коли тисячі кримських татар взяли гору над проросійськими активістами.
Що-що, а високий рівень самоорганізації у кримських татар завжди був однією з відмінних рис, тому буде сигнал – будуть і дії! Так що кримські татари ще чекають свого часу. А те, що кримські татари посідають особливе місце у стратегічних планах Києва щодо звільнення Криму – можна не сумніватися. І прямий доказ тому – призначення Таміли Ташевої постійним представником президента України в АРК.
Днями спілкувалася з одним із відомих кримськотатарських громадських діячів (який вимушено залишив із сім'єю Крим після анексії) з Києва, і він на завершення нашої телефонної бесіди впевнено сказав: «Чекайте, скоро ми будемо в Криму».
Зарема Сеїтаблаєва – кримчанка, блогерка(ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
