Президент України Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради закон щодо конфіскації російських активів в Україні та за кордоном. Документ встановлював новий вид санкцій – стягнення в дохід держави активів фізичних чи юридичних осіб.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, закон «не встановлює чітких критеріїв, за якими особа може бути віднесена до числа тих, на кого поширюється дія такої санкції. Це не відповідає вимогам Конституції України».
У пресслужбі зауважують, що закон також наділяє новими повноваженнями Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо виявлення та розшуку активів, які підлягають блокуванню, фізичних та юридичних осіб, зазначених у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України.
«Ці повноваження НАЗК виходять за межі його компетенції, визначеної законом України «Про запобігання корупції», – повідомляють в ОП.
21 квітня народні депутати ухвалили закон щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб.
Автори законопроєкту пояснювали, що метою документа є «перешкоджання використанню економічних активів на шкоду нацбезпеці України та залучення активів, які є підґрунтям для діяльності, спрямованої на ведення агресивної війни». Депутати, які підготували цей законопроект, зауважували, що «катастрофічні тенденції безпекової та гуманітарної ситуації в Україні та світі у зв’язку зі збройною агресією РФ виправдовують запропоновані заходи».
В організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» вважають, що закон потребує доопрацювання, і рекомендували покращити окремі положення законопроєкту. Зокрема щодо визначення виключних підстав, особливих умов, досудового та судового порядку застосування нового виду санкції – стягнення активів в дохід держави. Також важливо окреслити чіткіше коло і повноваження суб’єктів, які ініціюють, ухвалють рішення та реалізують ці види санкцій тощо.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
