Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявляє про порушення Росією прав військовополонених.
«У Держдумі Росії пропонують примусити полонених українських військових здавати кров для поранених окупантів, цей факт свідчить про аналогію звірств, нацистів у концтаборах під час Другої світової війни. Така практика примусового донорства була поширена в нацистських концтаборах. Вʼязні Бухенвальду, які вижили, згадували, що у них брали кров для солдатів Вермахту, при цьому людей морили голодом і змушували працювати. Росія грубо порушує статтю 26 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Звертаюся до Комісії ООН з розслідування порушень прав людини під час військового вторгнення РФ в Україну врахувати ці факти порушень прав військовополонених Збройних сил України», – йдеться у повідомленні від 24 квітня.
Крім того, Денісова повідомила, що «у порушення Женевської конвенції 1949 року країна-окупант утримує полонених українських вояків у колоніях загального режиму, не здійснивши перепрофілювання в’язниць у табори для військовополонених».
Військовополонені ЗСУ, за її даними, перебувають у колоніях загального режиму у Ростовській області РФ. «Для цього окупанти розселили одразу дві пенітенціарні установи на півдні Росії: колонію загального режиму №1 у місті Звєрєво, а також № 12 у Каменську-Шахтинському поблизу російсько-українського кордону».
Денісова вказала, що правила поводження із полоненими регламентуються Конвенцією про поводження з військовополоненими і додатковими протоколами до неї, ухваленими в 1977 і 2005 роках: «РФ в 2019 році денонсувала Протоколи 1 і 2 до цієї конвенції, але, попри це, країна-окупант зобов’язана виконувати принципи, викладені в тексті Конвенції про поводження із військовополоненими, станом на 1949 рік».
Раніше омбудсмен заявляла, що українські жінки-військові, яких визволили з російського полону, були піддані катуванню і жорстокому поводженню – полонених роздягали догола в присутності чоловіків, змушували присідати, обрізали волосся.
Також, як вона вказувала, військових із острова Зміїний «у палатках тримали без їжі, без води на морозі, з обмороженими кінцівками, на них спускали собак».
Російська сторона заяв Денісової не коментувала, проте раніше звинувачувала Україну в нібито відмові дотримуватися Женевської конвенції щодо військовополонених. У МЗС України ці заяви назвали черговими фейками.
ОБСЄ ж у своєму звіті 13 квітня, вказуючи на те, що Росія чинила в Україні воєнні злочини, вказала і на певні порушення міжнародного гуманітарного права з боку України, зокрема у ставленні до російських військовополонених, яких на початку повномасштабної війни оцінювали як злочинців, а не як комбатантів. Натомість уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 11 квітня запевнила Радіо Свобода, що з військовополоненими РФ поводяться відповідно до Женевської конвенції.
21 квітня міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила про шостий обмін полоненими між Україною та Росією від 24 лютого.
За даними Ірини Верещук станом на 12 квітня, Росія захопила в полон близько 1 700 військових та мирних жителів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
