Потоплення ракетного крейсера «Москва» у Чорному морі – визначна перемога для України. Однак вона може не мати значного впливу на хід війни, стверджують аналітики.
Флагман Чорноморського флоту затонув 14 квітня. Це сталося під час буксирування крейсера до порту після того, як на судні стався вибух, відповідальність за який взяли на себе українські військові.
«Москва» слугувала командним кораблем ВМС Росії у Чорному морі й була оснащена критично важливою комунікаційною інфраструктурою, розповів Радіо Свобода колишній головнокомандувач армії США в Європі Бен Ходжес.
«Затоплення крейсера стане потужним психологічним стимулом для українців та ударом для російського флоту», – сказав Ходжес, який сьогодні працює військовим аналітиком Центру аналізу європейської політики. За словами Ходжеса, з початку вторгнення Володимира Путіна в Україну 24 лютого російський флот не проводив десантних операцій. А потоплення «Москви» зробило б проведення будь-яких десантних операцій ще складнішим.
«Тепер ВМС Росії будуть ретельно думати чи варто наближатися до берега», – коментує він.
Глен Говард, президент Вашингтонського аналітичного центру Jamestown Foundation, під час конференції U.S.-Ukraine Business Council 14 квітня розповів, що затоплення «Москви» допоможе Україні зберегти судноплавні шляхи довкола Одеси відкритими. Одеса – ключовий порт для експорту української продукції, наприклад, пшениці.
Говард розповів, що Росія не зможе замінити «Москву» іншим кораблем, оскільки Туреччина обмежила доступ до Чорного моря суднам, які там базуються. Туреччина має такі повноваження відповідно до Конвенції Монтре затвердженої у 1936 році.
Військовий експерт Роберт Лі погодився, що потоплення «Москви» стало «серйозним успіхом» для України, проте, на його думку, ця подія не матиме «значного» впливу на хід війни.
«Про десантну атаку вже не могло бути й мови, а («Москву») потрібно було модернізувати», – написав він у твітері.
«Москва» була обладнана для стрільби протикорабельними ракетами «Базальт» і, ймовірно, не брала участі в атаках з моря, прокоментували в Інституті дослідження війни.
У Києві заявили, що 14 квітня українські війська завдали удару по крейсеру «Москва» протикорабельними ракетами «Нептун». Водночас Росія стверджувала, що на борту судна зайнялася пожежа, яка і спровокувала вибух.
У США підтвердили версію України. «Ми встановили, що вони вдарили по ньому двома ракетами «Нептун» », – заявив високопоставлений чиновник Пентагону на брифінгу 15 квітня, назвавши інцидент «великим ударом» для Москви.
Говард пояснив, що ракета «Нептун» може подолати відстань у 300 кілометрів, завдяки чому Україна зможе тримати російські кораблі на достатній відстані від Одеси, що зробить можливим експорт пшениці.
За його словами, багато аналітиків вважали, що Україна дарма витрачає гроші на розробку ракет «Нептун». Проте затоплення крейсера «Москва» продемонструвала зворотнє.
Чиновник на умовах анонімності розповів, що вважається, що в результаті ракетної атаки були жертви, проте важко оцінити їх число.
На борту крейсера було трохи більше ніж 500 матросів.
Представник Пентагону додав, що Сполучені Штати бачили, як інші російські судна рятували членів екіпажу. В Росії заявили, що екіпаж «Москви» евакуювали на кораблі, який перебував поблизу.
В Інституті дослідження війни розповіли, що незалежно від причини затоплення крейсера «Москва», ця ситуація звернула увагу на проблеми із військовими потужностями Росії.
«Обидві версії затоплення «Москви» вказують на потенційні недоліки Росії – або погану протиповітряну оборону, або неймовірно слабкі процедури безпеки та контролю за пошкодженнями на борту флагману Чорноморського флоту», – йдеться у щоденному брифінгу Інституту дослідження війни.
Говард констатував, що останнє судно такого розміру було втрачено у війні 40 років тому, коли британці потопили аргентинський крейсер «Генерал Бельграно» у ході Фолклендської війни. Тоді загинули 323 члена екіпажу.
«Генерал Бельграно» і «Москва» – приблизно однакового розміру, довжина обох складала близько 182 метри, проте на борту аргентинського крейсера було вдвічі більше моряків, повідомляє CNN.
Затоплення «Москви» – ще одна невдача Росії з початку вторгнення в Україну, яке триває вже 55-й день.
Росія розпочала атаку 24 лютого з півночі, сходу та півдня, розкинувши свої військові сили з близько 150 000 військовослужбовців на занадто велику територію, в результаті чого зазнала серйозних втрат військового складу.
Сполучені Штати та Захід оцінюють кількість загиблих російських військових у понад 10 тисяч.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
