Бердянськ Запорізької області перебуває під російською окупацією вже понад 50 днів. За цей час місто пережило дефіцит товарів, опинилося в інформаційній блокаді, через агресію військових РФ, переслідування та тортури затриманих активістів у місті перестали проводити проукраїнські мітинги, а з адміністративних будівель міста зняли українські прапори та герб. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» публікує дані про те, як змінюється життя в окупованому місті, про що містяни розповідають виключно на умовах анонімності через страх переслідувань з боку колаборантів або російських військових.
Ситуація на ринку
За інформацією місцевих жителів, в бердянських магазинах наразі є майже все необхідне, з’явилися навіть дефіцитні засоби гігієни.
Дуже багато людей продають товари з машин, з розкладних столиківЖителька Бердянська
«Те, чого немає в магазинах, можна купити з рук. Дуже багато людей продають товари з машин, з розкладних столиків. Тобто це перепродаж того, що вони або запасли раніше, або завезене якимось дивом у місто. Але ціни, щоправда, такі собі. Миючий засіб для посуду коштує 70-90 гривень, туалетний папір – 20 гривень, пральний порошок 100 гривень», – розповіла місцева жителька.
Разом з цим на полицях побільшало російських товарів. Як пояснюють в магазинах, вони зараз начебто дешевше у закупівлі. До підприємців окупанти висунули умови: «зареєструвати» свою діяльність або припинити. Це активно обговорюють в місцевих телеграм-каналах.
Хто серед колаборантів?
У місцевих пабліках час від часу оприлюднюють прізвища тих, хто начебто погодився працювати з окупантами. В переліку – працівники поліції, держслужбовці та голови комітетів мікрорайонів.
Росіяни погрожували сім’ям поліцейських. Можливо, дійсно, не всі пішли на співпрацю за власним бажаннямЖитель Бердянська
«Кажуть, росіяни погрожували сім’ям поліцейських. Можливо, дійсно, не всі пішли на співпрацю за власним бажанням. Але таких, впевнений, теж вистачає. Тих, хто і матір рідну продати готовий, кому гроші не пахнуть», – на умовах анонімності поділився один жителів міста.
Також нещодавно стало відомо про захоплення бердянського хлібокомбінату та міськводоканалу. Після публікацій про призначення окупаційними силами проросійського керівництва міста, стала також з’являтися інформація про те, що влада Запорізької області «заморозила» рахунки деяких підприємств, зокрема водоканалу. Але цю інформацію спростували в телеграм-каналі комунального підприємства.
Попри окупацію, бердянські ЗМІ й надалі інформують жителів про ситуацію у місті. Російські військові захопили радіо «Азовська хвиля», вигнавши працівників, і зараз транслюють свою інформацію, яку в місті, кажуть місцеві, більшість сприймає лише як російську пропаганду.
Стара музика, гімн радянський і ведучий голосом таким читає, як по радіо в дитинствіЖитель Бердянська
«Особливо нічого цікавого немає по цьому радіо. 16 квітня на «суботник» запрошували, оголошують про запис на «евакуацію» до Криму, прогноз погоди якась дівчина начитує. Ще рекламують свій телеграм-канал, який вже неодноразово блокували, тож підписників там небагато», – розповіли місцеві жителі.
Містяни кажуть, що довіряти інформації по захопленому радіо не варто, а говорячи про музичні заставки та манеру подачі інформації, згадують радянські часи: «Стара музика, гімн радянський і ведучий голосом таким читає, як по радіо в дитинстві. Назад в минуле».
Заблокована евакуація
Тривалий час колони автобусів з людьми, що хочуть евакуюватися на підконтрольну Україні територію, не пропускали в місто. Посадка відбувалася за кілька кілометрів від Бердянська – на кільцевій дорозі біля села Азовське. Але вже близько тижня «зелені коридори» зриваються.
За інформацією телеграм-каналу «Бердянськ зараз», у напрямку села Василівка дорогу розмило водою через сильні дощі. Виїхати через Оріхів неможливо – через активні бойові дії. За інформацією видання «Брд24», продовжити рух в бік Запоріжжя не можуть близько трьохсот автомобілів.
Водночас російські окупанти оголошують про запис на «евакуацію» до окупованого Росією українського Криму. Людям присвоюють «номери» і дотримуючись черги вивозять з міста.
«Дехто обирає Крим, щоб можна було втекти від війни разом з чоловіком, адже за кордон випускають лише жінок, дітей та пенсіонерів. Дехто далі поїде до родичів у Росію, є і такі», – розповідають бердянці.
- Бердянськ перебуває в окупації з 27 лютого.
- Після окупації місто залишилося без газопостачання, є постійні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Містяни скаржаться на високі ціни, довгі черги біля банкоматів.
- 21 березня українські правоохоронці отримали інформацію про те, що у інтернет-мережі опубліковане відео з особою, яка представляється як Сауленко Олександр Федорович. Чоловік повідомляв, що «бере на себе повноваження» з управління містом через начебто «повне самоусунення чинної влади і небажання співпрацювати з військово-цивільною адміністрацією». Самопроголошеному «меру» висунули підозру у колабораціонізмі, повідомили в Офісі генпрокурора України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
