Питання, яке понад місяць тримає весь світ у напрузі: Як це все закінчиться?
Рішення Володимира Путіна розпочати війну в Україні – це всесвітньо-історична подія, яка стала завершальним етапом періоду після Холодної війни та дала початок новій, ще ненаписаній ері. Можливі сценарії розвитку подій коливаються від заморозки конфлікту, нової холодної чи активної війни за участі США, Росії та Китаю, до повалення Путіна й врегулювання політики Росії таким чином, щоб вона могла стати частиною архітектури безпеки Європи.
Складно уявити перемогу Путіна. Однак з поразкою він також навряд чи змириться.
Наші чотири можливі сценарії не є передбаченнями – вони покликані допомогти владним верхівкам уявити розвитки подій та запобігти найгіршому з них. Єдине, в чому ми можемо бути впевненими стосовно війни в Україні, це примарність будь-якої впевненості.
1. Заморожений конфлікт
Розвиток подій:
Росія вестиме війну в Україні понад рік, внаслідок чого продовжить збільшуватись кількість смертей невинних цивільних. Путін і надалі не полишить спроб замаху на життя президента України Володимира Зеленського, який не покине столиці України.
Економіка:
Ціни на нафту у світі в 2023 році становитимуть сто доларів за барель, оскільки Європа поступово відмовлятиметься від російської енергії. Деякі галузі взимку 2022-2023 матимуть скорочене електропостачання. Хоч США, на відміну від Європи, вдасться подолати рецесію, американці все ж будуть незадоволені високою ціною на бензин.
Росія:
РФ опиниться у скрутному становищі. Скорочення постачання основних продуктів харчування та менша, ніж очікувалося, допомога Китаю, призведе до інфляції в країні. Російські олігархи усвідомлять неможливість перемоги над Україною та почнуть палацовий переворот, щоби місце Путіна посів колишній президент Дмитро Медведєв. ФСБ придушить переворот, а десятки генералів опиняться у в’язниці.
ЄС:
Війна зайде в глухий кут, тож президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонують своє посередництво. Виснажені рецесією громадяни ЄС знеохотяться приймати біженців, кількість яких зросте до 10 мільйонів. Європейські лідери підуть на поступки: скасують деякі санкції за умови припинення Росією вогню, тож бойові дії на Україні зменшаться.
Путін відведе частину своїх військ з України, однак продовжить контролювати більшу частину узбережжя України, аби зберегти сухопутний міст між регіоном Донбасу та Кримом.
На часткове виведення військ очільники Німеччини та Франції лише частково знімуть санкції: тільки з тих, хто намагався повалити режим Путіна.
Однак ЄС переслідуватиме свої цілі та тимчасово скасує ембарго на російську енергетику. Адміністрація Байдена на такий крок не піде, однак толеруватиме імпорт російської енергії європейськими країнами.
США:
У США адміністрація Байдена боятиметься програти на виборах 2024 року, оскільки ціни на газ та інфляція зростатимуть, а економіка слабнутиме. Демократична партія втрачатиме контроль над Сенатом і Палатою представників на проміжних виборах у листопаді 2022 року, що різко знизить здатність президента США Джо Байдена просувати свою політику.
Перемовини:
Москва вимагатиме, щоб НАТО припинило постачання зброї в Україну, а також відмовилось від обіцянки 2008 року прийняти Україну та Грузію до Північноатлантичного альянсу. Україна погодиться на нейтралітет, якщо п’ять постійних членів Ради безпеки ООН (США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція), а також Німеччина та Туреччина стануть гарантами її безпеки. Щодо Донецької та Луганської областей, Зеленський не визнає їхньої незалежності.
Через безрезультативність перемовин, Вашингтон запропонує збільшити військові поставки українським силам. Польща та інші країни Центральної Європи підтримають позицію США. Натомість Франція та Німеччина боятимуться, що Путін у відповідь на це поверне виведені ним війська. Зеленський наполягатиме на військовій підтримці, щоб остаточно вибити залишки російської армії.
Подальший розвиток подій:
На саміті НАТО Байден повідомить про два варіанти: тиснути на Зеленського і Путіна, щоб вони домовилися про припинення вогню, або посилити військову допомогу з боку Заходу Україні в надії, що український військовий прорив змусить Путіна піти на серйозні поступки.
2. Подвійна холодна війна
Розвиток подій:
Мирні переговори зайдуть у глухий кут, західні військові поставки не припинять руйнування українських міст Росією, тож стане очевидним, що ніхто не зможе перемогти у цій війні.
Дії країн ЄС:
Франція та Німеччина переконуватимуть Україну стати, подібно до Австрії, нейтральною та викреслити мету членства в НАТО з української Конституції в замін на виведення Росією своїх військ. Вашингтон теж вимагатиме таких поступок від України, тож Зеленський та Путін укладуть угоду. Питання Криму, Донецька та Луганська залишаться невирішеними. Президент Франції Еманнюель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонують провести мирну конференцію між НАТО та Росією, та зняти з Москви частину санкцій. США та деякі країни ЄС не підтримають цієї ідеї, бо таким чином Путін вийде сухим із води, й заплатить невисоку ціну за вторгнення в Україну. У відповідь на заклик східних країн ЄС, Америка та західні країни союзу розпочнуть військове укріплення кордонів Польщі та країн Балтії.
Макрон прагнутиме розширити ядерний потенціал своєї країни.
Економіка:
Ціни на нафту знизяться до 75-90 доларів за барель, Європа прискорить впровадження відновлювальних джерел енергії.
Глобальне економічне зростання після рецесії 2022-2023 становитиме 4 відсотки, тож розвиток економіки значно сповільниться. Як наслідок, почнуть занепадати такі організації, як ООН, СОТ та ВООЗ. Постраждають і Африка та Близький Схід, що залежали від експорту пшениці з України.
Наслідки для Росії:
На Росію чекає залежність від азійського ринку, з яким вона торгуватиме своїми енергоносіями. Китай шукатиме альтернативи міжнародній платіжній системі SWIFT. Росія обмінюватиме свої запаси золота на юані, щоби купувати товари з Китаю.
Китайсько-американські відносини:
Холодна війна пошириться ще й на Китай. Через надання підтримки Пекіном Москви, США введуть санкції проти деяких банків Китаю, почнеться бойкот китайських технологічних компаній.
Крім того, США заявлять про військову відповідь на будь-яке втручання Пекіна на Тайвані, який намагатиметься проголосити незалежність від Китаю.
Сі Цзіньпін посилює просування націоналістичних наративів, також Китай заручиться підтримкою Індії, Саудівської Аравії, ОАЕ, В’єтнаму, Бразилії та Туреччини, які неохоче підтримували Україну в часи війни.
3. Ядерна катастрофа
Розвиток подій:
Попри гідний опір українців, російські війська перетворять низку українських міст на руїни, тому Зеленський не бачитиме сенсу в проведенні переговорів за таких обставин. США та інші члени НАТО посилять постачання зброї Україні, таємно навчатимуть українських вояків на польській стороні кордону. Запекла боротьба триватиме навіть на захоплених Росією територіях, темпи виїзду біженців з України посиляться.
Росія:
Запроваджені санкції зруйнують добробут росіян сильніше, ніж криза 1998 року. Представники середнього класу віком до 40 років масово покинуть Росію. Москва заборонить експорт пшениці, заморозить ціни на оренду та продукти першої необхідності у великих містах. Поліція жорстоко придушуватиме акції протесту росіян.
Реакція Росії на таємні навчання:
Наляканий повторенням долі СРСР в Афганістані, Путін намагатиметься придушити навчання на польському боці кордону. Аби послати США та НАТО повідомлення про свої ядерні потуги, Росія спрямує ядерну ракету на малонаселене українське місто, що межує з Польщею.
Відповідь Заходу:
Керуючись П’ятою статтею НАТО, Польща вимагатиме альянс стати на захист її територій. Спершу Байден поставить Путіну ультиматум: вивести російські війська з усієї України, включно з Кримом та Донбасом; зректися вимоги про неможливість членства України в НАТО; сплатити Україні репарації за руйнування. У разі невиконання ультиматуму, Захід застосує ядерну зброю. Проти цього проголосують Франція та Німеччина, однак їхні голоси залишаться в меншості.
Росія відмовиться виконувати умови, тож НАТО кількома крилатими ракетами знищить російську базу на кордоні України та Росії. Порівнявши такі дії з нацизмом, Путін завдасть два удари ядерними ракетами вже по Польщі, потім по базах НАТО в Німеччині, та базах США на Гуамі та Алясці.
Загинуть тисячі цивільних. США та Росія застосовують кібератаки на космічну ядерну зброю один одного.
Відповідь інших країн:
Китай намагатиметься бути посередником між сторонами війни, натомість країни Близького Сходу, Африки та Латинської Америки триматимуть нейтралітет. Попри зосередженість бойових дій в Європі, можна буде констатувати початок Третьої світової війни.
4. Новий сміливий світ
Розвиток подій:
Подібно до попереднього сценарію, невдоволена навчаннями НАТО, Росія запустить тактичну ядерну ракету на прикордонну з Польщею українську територію. Тиск з боку країн Європи переконає Вашингтон не давати ядерної відповіді, натомість Китай переконуватиме Росію вивести свої ядерні сили з режиму «підвищеної готовності». В Україні буде впроваджено режим припинення вогню під пильним контролем ОБСЄ та миротворців ООН. Впродовж дев’яти місяців після цього, Росія та Україна укладуть угоду, а російські війська остаточно вийдуть з України. За умов дотримання Москвою домовленостей, Захід розпочне послаблення санкцій.
Наслідки угоди:
Україна стане нейтральною державою та ухвалить нову Конституцію, затверджену на референдумі. Також Україна відновить зв’язки з ЄС, однак, аби заспокоїти Росію, вступить до Євразійського союзу Путіна (який побудований на ідеї «руского мира» та російського шовінізму). ООН визнаватиме Крим частиною Росії, оскільки мешканці півострова на референдумі проголосують за приєднання до РФ.
Донецьк та Луганськ стануть напів-автономними областями. Союз НАТО залишить свої двері відкритими, однак, через тиск західноєвропейських країн, своєї обіцянки 2008 року про поширення членства на Грузію та Україну не дотримається.
Ядерна безпека:
Росія та США проведуть переговори про СНО-ІІІ (договір про скорочення ядерних потенціалів, що вступив у дію в 2011 році) та скоротять кількість своїх боєголовок до тисячі одиниць.
Вибори в Росії:
Група російських олігархів, високопоставлених військових та розвідників напередодні виборів 2024 року висунуть Путіну ультиматум: піти у відставку чи відповідати перед судом за скоєні злочини. Путін обере перше, тож росіяни виберуть коаліційний уряд Михайла Ходорковського та Олексія Навального. Проте навіть під новим керівництвом на зміну політики, економіки та укріплення зв’язків Росії із Заходом підуть роки.
Китайсько-американські відносини:
Мирні переговори в Україні спричинять процвітання економік більшості країн світу. На тлі зусиль Китаю стати посередником між сторонами війни, та через відмову Пекіна підтримувати Москву, відбудеться перезавантаження китайсько-американських стосунків. Китай обмежить свої промислові амбіції, що призведе до реформи СОТ.
Країни G-20 зможуть перейти до вирішення питань етичних стандартів та екологічних проблем.
Метью Берроуз – американський аналітик, директор Ініціативи з прогнозування, стратегії і ризиків, Нова американська ініціатива із взаємодії, Центр міжнародної безпеки імені Брента Скоукрофта
Роберт Меннінг – старший науковий співробітник, Нова американська ініціатива із взаємодії, Центр міжнародної безпеки імені Брента Скоукрофта
Оригінал публікації – на сайті «Атлантичної ради», з дозволу якої здійснено цей передрук
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
