Яку допомогу надають волонтери на тимчасово окупованому півдні України? Якою є гуманітарна ситуація в містах і селах цього регіону? Як російські військові перешкоджають наданню гуманітарної допомоги жителям півдня? Історії порятунку людей з блокадного Маріуполя і не тільки та про те, в яких умовах під час масштабної війни Росії проти України доводиться діяти волонтерам – в новому випуску проєкта Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Ризик загинути
Із початком повномасштабного вторгнення Росії волонтерський рух в Україні набув нового розмаху. Волонтери в різних містах займаються організацією і доставкою гуманітарних вантажів для цивільного населення, допомагають армії. Крім того, організовують евакуації жителів із населених пунктів, які потрапили під російську окупацію, або ж із заблокованих Росією міст, зокрема, з Маріуполя.
Волонтерка з Маріуполя Анастасія Капчинська розповіла «Новинам Приазов’я», що разом з іншими волонтерами придбала необхідні для евакуації людей мікроавтобуси, і протягом певного часу маріупольців вдавалося вивозити. Але волонтери припинили це робити після того, як втратили водія.
Завдяки логістиці, вдавалося вивезти людей, маршрут будували так, щоб не їхав углиб, не їздив хаотичноАнастасія Капчинська
«Знаходили туди дуже сміливих водіїв, все через інтернет. Їхали за протоптаним маршрутом, маршрут коригували військові. Завдяки логістиці, вдавалося вивезти людей, маршрут будували так, щоб не їхав углиб, не їздив хаотично. Ми формували списки бомбосховищ, куди він заїжджав та забирав людей. Були різні схеми, він міг вивозити до Мангуша (населений пункт під Маріуполем), далі повертатися, а з Мангуша хтось забирав на іншому транспорті», – розповіла жінка.
Я більше посилати туди нікого не буду – це точноАнастасія Капчинська
За її словами, зараз вивозити людей з Маріуполя практично нереально і дуже небезпечно.
Волонтерка розповіла про загибель одного з водіїв.
«Я більше посилати туди нікого не буду – це точно. Ми збирали інформацію по крихтах. Наш другий водій чекав його в Токмаку (Запорізька область), щоб обмінятися порожній бус на заправлений, і щоб Гриша поїхав далі, але не дочекався. Дівчинка, яка виїжджала з міста, сказала, що бачила цей бус, в якому був молодий водій, поруч на пасажирському сидінні була стара бабуся, це, швидше за все, його мама. Він казав, що поїде по батьків і просив побудувати маршрут так, щоб він забрав на шляху ще когось. Я побудувала і знала, що він їхатиме на Ілліча і якраз машина була розстріляна у напрямку до центру з Ілліча. І так дівчинка сказала, що були всі мертві, і пасажири... А потім, коли ми побачили в інтернеті відео, у машині не було нікого. Швидше за все, місцеві жителі дістали і поховали... Не знаю».
Анастасія Капчинська розповіла, що зараз разом з іншими волонтерами опікується перевезенням евакуйованих жителів із Маріуполя до Одеси, Дніпра і Полтавської області.
Як у Маріуполі дізнаються про евакуацію?
Директор департаменту транспорту та зв’язку Маріупольської міської ради Василь Клат, якому нещодавно вдалося виїхати з Маріуполя, розповів, що інформація про можливі евакуації передається в місті лише від жителя до жителя.
Чекали цей режим тиші постійно, але він не наступав.Василь Клат
«Ми дуже чекали режиму тиші. Інформації ж ніде не було. Режим тиші для нас був сигналом, що з'явився якийсь коридор і можна шукати якісь автобуси, і стати за ними в якийсь ланцюг і виїхати з міста. В чеканні цього жили всі мої знайомі, друзі, колеги по роботі. Чекали цей режим тиші постійно, але він не наступав. І тому 14 числа, якраз у дружини був день народження, до нас у підвал навідались знайомі, які від якихось людей дізнались, що вроді як коридор існує, але тільки для легкових машин і вони після 14 числа після обіду застрибнули в автівку, дали нам цю інформацію і сказали, що поїхали», – розповів Клат.
Волонтер Денис Мінін, який займається організацією евакуації жителів міста, розповів, що спочатку виїхати з Маріуполя можна було або волонтерським транспортом, або власною автівкою. Втім, водії часто могли не знати, які небезпеки чекали на них в дорозі. Тому волонтери почали організовувати евакуаційні колони.
Шукаємо водіїв-волонтерів, які хочуть туди поїхати за своїми близькими. Оформлюємо на них документи, бо зараз, щойно туди потрапляєш, українські закони не працюютьДенис Мінін
«Волонтери їх організовують, волонтери їх збирають, волонтери пояснюють їм всі небезпеки. Другий шлях – це волонтерський транспорт, і я на цьому зупинився. Люди, які мене не знають, люди, які знають мене 3-5 хвилин, я можу навіть їм не передзвонювати, тому що телефон гарячий, почали відправляти гроші, хто скільки може. Хтось тисячу доларів, хто 10 тисяч доларів, хто 50 грн, хто 10 грн. Задля того, що б я зі своїми колегами волонтерами мав можливість купувати транспорт, щоб туди його відправляти. Також шукаємо водіїв-волонтерів, які хочуть туди поїхати за своїми близькими. Оформлюємо на них документи, бо зараз, щойно туди потрапляєш, українські закони не працюють», – каже він.
Також волонтер розповів, що є випадки, коли люди відмовляються евакуюватися з Маріуполя.
«Нікого не вмовляють, це ж вибір людини. Люди думають їхати, але бояться. На твоїх очах сусід міг залишитися без ноги, на твоїх очах будинок вигорів з першого поверху по дев'ятий, а тобі пропонує невідома людина, – уявіть себе на місці маріупольця, – невідома людина, на невідомому бусі, ще й каже, що вона гроші не візьме. Відвезе тебе в Україну. Ви б одразу погодились?».
Також Денис Мінін зазначив, що за можливості водії евакуаційного транспорту привозять жителям Маріуполя гуманітарну допомогу.
Якщо волонтерський, чи будь-який інший транспорт, хай і легковий, приходить в Маріуполь порожнім – це злочинДенис Мінін
«Я всюди кажу, якщо є можливість: якщо волонтерський, чи будь-який інший транспорт, хай і легковий, приходить в Маріуполь порожнім – це злочин! Там люди можуть не мати води, їжі нормальної, ліків. Ми маємо можливість це привезти», – зазначив волонтер.
РФ блокує роботу волонтерів
Вже відомі факти, коли російські військові блокували українські гуманітарні вантажі для жителів тимчасово окупованого півдня України. Зокрема, 31 березня українська влада направила до Мелітополя автобуси, завантажені гуманітарною допомогою, яку мали отримати мирні жителі.
Проте росіяни забрали весь вантаж. Міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук тоді зазначила, що у вантажі було 14 тонн продовольства і медикаментів.
Від виготовлення броні до випікання хліба: як українці допомагають своїй армії (фотогалерея)
Жителька Мелітополя Вікторія Кулешова розповіла «Новинам Приазов’я», що з початку повномасштабної війни в місті працювала низка волонтерських центрів. Але згодом їх захопили російські військові.
«З перших днів війни у нас, звісно, було набагато більше точок і більше волонтерів, але потім за декілька днів чи за тиждень ці точки захопили російські окупанти, і люди мали покинути ці приміщення, їм навіть не віддали їхні речі, але щось вдалось забрати наскільки я знаю.
І на сьогодні підтримка Мелітополя під керівництвом Валерія Газаєва, це той єдиний перевірений фонд, який мені відомий. Він разом зі спортсменами міста Мелітополя об'єднався та збирає кошти, які надходять, як підтримка з-за кордону, або знайомих тих людей, а також підприємці міста Мелітополя допомагають продуктами, або речами, якими вони володіють, або займаються виробництвом цього. Тобто вони якось сприяють, підтримують. І роздача невеликої гуманітарної підтримки відбувається кожного дня», – каже жінка.
За її словами, раз на тиждень кожен охочий містянин може отримати пакунок із продуктами, в якому будуть пів булки хліба, масло, трохи крупи, трохи картоплі, буряк та морква. Жителька каже, що в Мелітополі стає все складніше щось діставати особливо медикаменти.
Представник об'єднання волонтерів Запоріжжя Сергій Малишев повідомив, що останнім часом доставити гуманітарні вантажі у міста на тимчасово окупованому півдні складно, оскільки, за словами волонтера, нерідко російські військові забирають ці вантажі.
Немає жодної гарантії, що цей вантаж туди доїде і кілька разів навіть були ситуації, коли машини потрапляли під обстрілСергій Малишев
«Останні три тижні ми стикаємося з проблемою доставки вантажів на окуповану територію. Якщо раніше волонтерів, які їхали, щоб забрати людей із окупованої території, їх пропускали, доглядали – так. То останнім часом, починаючи з Василівки, дуже часто були ситуації, коли у людей відбирали вантажі, телефони. Немає жодної гарантії, що цей вантаж туди доїде і кілька разів навіть були ситуації, коли машини потрапляли під обстріл. Тому ми вирішили сконцентрувати нашу допомогу тим людям, які звідти вирвалися», – розповів Малишев.
Також волонтер із Запоріжжя додав, що жителі Маріуполя, яким вдається залишити місто на власному авто, часто стикаються з проблемою відсутності палива, і не можуть доїхати до Бердянська чи Мелітополя.
Кордон України та Польщі: «гуманітарний коридор» для біженців на пункті пропуску «Краковець» (фотогалерея)
5 квітня у тимчасово окупованому Бердянську російські військові заблокували роботу гуманітарного центру і взяли волонтерів у полон. Про це повідомили на офіційній сторінці Бердянської міської ради у фейсбук. У повідомленні сказано, що близько 10 ранку російські військові заблокували роботу гуманітарного центру, який був розташований у Центрі дитячої та юнацької творчості Бердянська.
Місцева влада повідомила, що озброєні військові заблокували двері і завели усіх працівників та волонтерів до актової зали. Звʼязок з ними перервався.
Пізніше, того ж дня, Бердянська рада повідомила, що близько 16 години російські військові відпустили майже всіх працівників гуманітарного центру. Невідомою залишилася доля трьох працівників виконкому Бердянської міської ради – Олексія Юрченка, Віктора Кузьменка, Олександра Фаєва та директора Центрі дитячої та юнацької творчості Олега Балабана. За словами очевидців, російські військові їх забрали та вивезли у невідомому напрямку.
«Вкрадені ліки для Херсонщини»
Про ситуацію у Херсоні «Новинам Приазов’я» розповіла місцева жителька Олександра Жовнір. За її словами, російські військові не пропускають українську гуманітарну допомогу ні до самого міста, ні до сіл поблизу Херсона.
Люди по кілька днів сидять без світла, без води, діти теж сидять в підвалах. До них не доходить допомога, тому, що росіяни не пропускаютьОлександра Жовнір
«Всі села, які навколо Херсона, вони стерті з обличчя землі, немає вцілівших будинків. В Станіславці, в Олександрівці жахлива ситуація, людей евакуюють вже тоді, коли їм просто немає де жити.
Я прямо знаю, через те, що ми живемо в одному місті, спілкуємось між собою, практично в усіх родичі в селах біля Херсона і усі один одному розповідають. Люди по кілька днів сидять без світла, без води, діти теж сидять в підвалах. До них не доходить допомога, тому, що росіяни не пропускають. Вони дуже глибоко і щільно окопалися в селах.
Я знаю навіть про ситуацію в Білозерці, у мене там дуже хороша, близька подруга живе, точніше вони зараз виїхали, бо останньою краплею було те, що російські солдати ходять прямо по будинках, можуть щось взяти, дуже грубі, перевіряють телефони, перевіряють все вдома. І це не просто хтось десь сказав, це моя подруга, це реальна ситуація», – засвідчила жінка.
За її словами, ситуація з продуктами, медикаментами в регіоні така ж складна, як і була.
«Я знаю, що мер домовляється про те, щоб гуманітарну допомогу пропустили в місто, але кожного разу це зривається. Тому медикаменти і продукти не дають завозити. Розумієте, одне діло коли фермери привозять картоплю, м'ясо – вони дуже сильно допомагають місту, людям дійсно є, що їсти. Але інша справа – немає харчування для дітей, а є діти, у яких спеціальні дієти, є діти які не переносять лактозу. У місті практично немає сумішей, немає каш дитячих. Хоча наскільки я останній раз була в Херсоні, то АТБ довозили зі складів дитяче харчування «Карапуз». Але зараз його дійсно дуже мало. Тому людям, у яких діти потребують спеціальну дієту, спеціальні суміші, то їх просто не знайти», – додала жінка.
Волонтерка з Херсона Ірина Саліхова повідомила, що в Херсонській області особливо складною залишається проблема з медикаментами.
«Дуже складна ситуація з тим як ввозити медикаменти. Наприклад у нас сьогодні кілька машин мали завезти медикаменти з Миколаєва, вони їхали окремо, виїжджали у різний час, і одну із машин вже на в'їзді у Херсон зупинили і відібрали усі медикаменти, забрали телефон у водія, розвернули його і порожнім відправили на Миколаїв. У нас медикаментів та засобів гігієни там було приблизно на 7 тис. доларів», – розповіла волонтерка.
За її словами, всі 43 дні війни в область немає постачання медикаментів. Багато, хто в області помирає, не дочекавшись потрібних ліків.
«Тільки те, що вдається, трошечки, невеликими партіями якось ввозити, але це крапля в морі, це не закриває потреби всієї області. І якщо у місті, обласному центрі, ситуація трохи простіша тому, що тут більше волонтерських штабів, то в області ситуація критична, і нам щодня приходять повідомлення від людей з області, які просять медикаменти й щодня приходять одне два повідомлення про те, що заявку скасовувати, бо людина вже померла», – повідомила Саліхова.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
- Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.
- Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.
- Маріуполь залишається заблокованим російською армією із 1 березня 2022 року. Більшість районів міста - знищені.
- Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію». Крім того, Кремль, попри численні свідчення і докази, заперечує, що російські війська цілеспрямовано убивають цивільне населення.
