Наступний етап війни Росії проти України може затягтися на кілька місяців через зміну ситуації на фронті. Про це заявив радник американського президента Джейк Салліван на брифінгу 4 квітня. За його словами, російські військові передислокуються із півночі України на Донбас. Ймовірно, вони мають намір розгорнути додаткові батальйонні тактичні групи із десятків тисяч солдатів. За оцінками США, Росія зосередиться на спробах захопити території Луганської та Донецької областей, щоб замаскувати попередні воєнні невдачі в Україні.
Олексій Мельник, військовий експерт, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», прокоментував цю інформацію.
– Багато надходить повідомлень про те, що російська армія залишає Сумську, Чернігівську, Київську області. За вашою інформацією, на цій території російських військових уже немає?
Швидше за все, на черговий етап ескалації можна очікувати, напевно, протягом наступних двох-трьох місяців
– Я не можу сказати, що це за моєю інформацією, це за інформацією, яку я черпаю з багатьох джерел. Справді, російська армія відводить свої війська із тих регіонів, про які ви сказали. Це вимушений крок Росії. Знаємо, з яких причин. Але це ще не нагода святкувати перемогу. Так, це важливе досягнення, але до перемоги дуже далеко. Зараз триває перегрупування цих сил, і найближчими місяцями Росія кине всі свої резерви, які ще не були задіяні. За даними британської розвідки, але це і очевидно, що ті виведені сили з Чернігівської та Київської областей певний час готуватимуться, переформовуватимуться, доозброюватимуться. І, швидше за все, на черговий етап ескалації можна очікувати, напевно, протягом наступних двох-трьох місяців.
– Тобто йдеться вже про літо?
Зараз дуже критичним буде період до 9 травня, коли Путіну потрібно буде щонайменше відрапортувати
– Йдеться про другу хвилю. Зараз дуже критичним буде період до 9 травня, коли Путіну потрібно буде щонайменше відрапортувати щодо захоплення Луганської та Донецької областей, щодо адміністративних кордонів, щодо закріплення на південних рубежах. А після того, як Росія знову перегрупує ті виведені війська, за результатами мобілізації, що проводиться в Росії, це вже буде підготовка для наступної хвилі ескалації.
– Що передбачає наступна хвиля ескалації? Можна по-різному сприймати інформацію, яка звучить у нашому ефірі. Багато хто може сприймати її так, ніби наступний етап – це якраз наступ на Донецьку та Луганську області, на території, які раніше не були захоплені. Здається, що ви маєте на увазі щось інше?
Путін та його командування почали коригувати якісь оперативні цілі. Основна мета – знищення України – залишається незмінною
– Я маю на увазі, що Путін та його командування зараз уже почали коригувати якісь оперативні цілі. При цьому основна мета цієї операції – знищення України – залишається незмінною. Те, що зараз, на мою думку, вони бачать реалістичним, – це розширення зони окупації від півдня вздовж Дніпра і до паралелей Харкова. Ось це, швидше за все, ті оперативні цілі, які Росія ставитиме перед собою на наступні два-три місяці.
– Тобто, умовно, це Херсонська область, яка зараз уже під контролем російських військових, частина Запорізької області, Донецька, Луганська та Харківська?
Дніпро – це також стратегічно важливе місто для Росії
– Так, і Дніпро – це також стратегічно важливе місто для Росії.
– Чому?
– З багатьох причин. Якщо подивитися на мапу: у чому стратегічне значення Ізюму, на ті інфраструктурні об’єкти, а Дніпро було під прицілом ще з часів Януковича. Це дуже важливий об’єкт, з погляду військово-промислового комплексу. У планах Росії – або взяти його під контроль, або якщо не вийде, то просто знищити.
«Нас сусіди відкопували»: як живе село на Запоріжжі, що потерпає від обстрілів військ РФ (фотосвідчення)
– Що зараз відбувається у Херсонській області, яка залишається під контролем російських військових уже понад місяць? Чи правильно я розумію, що Росія там зараз накопичує свої сили?
– Росія намагається встановити контроль. Наразі можна говорити про те, що Україна не контролює повністю Херсонську область та місто Херсон. Але це не означає, що Росія взяла їх під контроль. Є великі проблеми у Росії, пов’язані із встановленням військово-цивільних адміністрацій. Там є військова адміністрація, але поки що не можна говорити, що там встановлена окупаційна влада, як це було, наприклад, у 2014 році у Донецькій та Луганській областях. Зараз у Росії із цим великі проблеми.
Плани Росії – це ще не портрет майбутнього, яке обов'язково буде
І я просто хотів би сказати, щоб ви мене правильно зрозуміли. Говорячи з приводу Дніпра, я озвучую плани Росії. Я не роблю прогнозу, що це станеться, тому що я впевнений, що цього не станеться. Така сама підготовка та оцінка ситуації проводиться західними партнерами та українським військовим командуванням. Я не маю деталей, але я впевнений, що плани Росії – це ще не портрет майбутнього, яке обов'язково буде.
– Ви говорите про те, що на переоснащення тих частин, які відступають із півночі України, потрібно два-три місяці. А ви можете оцінити, яке потрібне поповнення особового складу для того, щоб ці з’єднання відновити та наново відправити на схід та південь України?
Втрати – це близько 50 тисяч
– Є дані української сторони, є дані російської, є незалежні оцінки. Якщо відкинути в рази занижені російські оцінки, то, за найконсервативнішими оцінками, це від 10 до 15 тисяч загиблих російських військовослужбовців. А поранених, за прийнятими стандартами, втричі більше. [Тобто] втрати – це близько 50 тисяч. Моментально наростити непросто: не призвати і поставити у стрій, а підготувати, дати якусь базову підготовку. На все це потрібен час. Чому я й говорю про два-три місяці – бо мінімальний курс молодого бійця в радянській армії був один місяць. Російська армія недалеко пішла від радянської. Тому йдуть тимчасові розрахунки.
Те, що стосується техніки, зараз ми бачимо кадри на телебаченні, є багато відеосвідчень щодо тієї техніки, яку Росія змогла вивезти розбитою до РФ. Зрозуміло, що ці запаси не безмежні. Завдяки російській корупції та крадіжці, навіть незважаючи на величезні [військові] склади, якщо дивитися з супутника, не факт, що вся ця техніка може бути швидко введена в дію. У Росії є певні обмеження, але ті ресурси, які має Росія, – це теж серйозна загроза для України.
– За допомогою чого ці людські резерви наповнюватимуться? Чи можна заповнити зараз нестачу особового складу прихованою мобілізацією, чи для цього потрібна загальна у деяких регіонах?
– Про загальну, мабуть, говорить рано. Державна машина Росії, звичайно, може поставити в стрій за допомогою репресій, примусу, мабуть, мільйонну армію. Але наступного дня знову постає питання: нагодувати, озброїти. Швидше за все, це буде планова мобілізація тих, хто має досвід бойової служби. Можливо, якась частина осінніх призовників погодиться або їх змусять підписати контракти.
Є спроби залучати сирійських найманців – цифра була близько 900 людей. Це серйозна деструктивна сила. Але стратегічно це навряд чи змінить ситуацію. Росія зараз намагається використати будь-які резерви.
Знов-таки, ті випадки відмови південноосетинських [військових] після першого зіткнення. Є випадки відмови Росгвардії, яка дуже підготовлена для розгону демонстрацій, але за бойового зіткнення одразу біжить з поля бою. Росія має величезний резерв, але чим більшими будуть успіхи української армії, чим більше буде втрат з боку Росії і чим більше про це буде відомо в самому російському суспільстві, я думаю, росіяни, напевно, отримають відповіді на багато запитань, які зараз успішно згладжуються за допомогою цензури.
– А чи має Україна сили не лише оборонятися, а й звільняти ті території, які зараз зайняті росіянами? Для цього потрібне вже наступальне озброєння?
– По-перше, я хотів би сказати, що за всіх тих переваг, які були у Росії з першого дня війни: віроломний напад – ефект раптовості, військово-повітряні сили, ракети. При цьому Росія програє в тому, що мотивацію українських захисників не можна порівняти з тією мотивацією або відсутністю такої у російських військовослужбовців.
Згідно з незалежними оцінками, втрати України у цій війні як у техніці, так і в особовому складі втричі менші, ніж у російських військ
По-друге, щодо озброєнь, як показала практика, Україна успішно компенсує нестачу наступальних озброєнь за допомогою досить креативних сучасних підходів до застосування [озброєння]. До речі, згідно з незалежними оцінками, втрати України у цій війні як у техніці, так і в особовому складі втричі менші, ніж у російських військ. Це показники досить хорошої підготовки та досить ефективної оборони.
Те, що стосується наступу. Так, якщо ми розглядаємо класичну [ситуацію] – паритет у танках, в артилерії, в інших наступальних озброєннях – на мою думку, якщо застосовується комплексний підхід, то це, про що я вже говорив, дуже сильна мотивація. По-друге, це найефективніші маневрені методи збройної боротьби. Напевно, частково можна компенсувати нестачу в бойовій техніці або насамперед в авіаційних засобах ураження. Ну і сподіватимемося, що таки наші партнери найближчим часом поставлять важке озброєння, якого Україна намагається від них домогтися вже протягом тижня.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи житлові будинки, церкви, школи, лікарні, заправки, аеродроми, військові частини, нафтобази.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».
