Згідно з інформацією Генштабу Збройних сил України, за 27 днів агресії Росії проти України загинуло понад 15 тисяч російських солдатів – що більше, аніж за майже десять років війни СРСР в Афганістані. Також в Україні загинули вже принаймні п’ятеро російських генералів і багато полковників. Перед вторгненням Москву попереджали, що війна в Україні може стати «другим Афганістаном і Чечнею», а насправді російські втрати вже перевершили втрати в Афганістані та сумарні втрати під час двох чеченських воєн. Чому фактор величезних втрат підштовхував керівництво СРСР вивести війська з Афганістану? І чому на свої колосальні втрати, як виглядає, не звертає увагу нинішній Кремль?
За час радянської інтервенції в Афганістані (1979-1989), за офіційними даними, загинуло 14 453 військовослужбовця.
За неповний місяць російського вторгнення в Україну, згідно з даними Генштабу ЗСУ, вже загинуло десь біля 15 300 російських військових.
Війна в Афганістані вимотала СРСР. А війна в Україні вимотає РосіюСергій Куніцин
Значні втрати в Афганістані не давали спокою ні Леоніду Брежнєву, який вводив туди війська, ні Михайлу Горбачову, який виводив війська. Афганська війна виснажила СРСР в економічному плані і фактор великих втрат був одним з ключових в ухваленні рішення про виведення військ. А сама невдала війна в Афганістані прискорила розпад СРСР.
«Ну, люди – це для них ніхто», – пояснює нинішнє ставлення до втрат з боку Кремля колишній ветеран війни в Афганістані, експрем’єр Криму Сергій Куніцин.
В інтерв’ю Радіо Свобода Куніцин, який брав участь в афганській кампанії на початку 1980-х, додає: «Річ у тім, що війна в Афганістані вимотала Радянський Союз. А війна в Україні вимотає Росію».
«В Україні зараз для Путіна випалена земля. Тому йдеться про фантастичні втрати, яких Росія ніколи не зазнавала – чи в форматі СРСР, чи нинішньої Росії», – каже відомий політик і культурний діяч Микола Томенко, який брав участь в афганській війні в середині 1980-х.
Попри весь маразм старців комуністичного політбюро, виглядає, що вони були більш адекватними з точки зору витрат фінансових і людських, аніж ПутінМикола Томенко
«Думаю, що попри весь маразм старців комуністичного політбюро, виглядає, що вони були більш адекватними з точки зору витрат фінансових і людських, аніж Путін і його найближче оточення, – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Томенко. – Стільки людей загинуло – і Путіна абсолютно це не цікавить».
Про те, що вторгнення в Україну може стати для «другим Афганістаном і Чечнею», Кремль попереджали західні політики.
«Україна – горда країна з довгою історією… Якщо доведеться, українці будуть воювати і захищати свою країну. Вторгнення призведе лише до трясовини, як ми знаємо з радянсько-афганської війни чи конфлікту в Чечні, – прогнозувала в кінці січня глава британської дипломатії Ліз Трасс. – Кремль не засвоїв уроків історії…».
Афганістан vs Україна
Як ми вже зазначали, за менш аніж місяць війни в Україні, російські втрати в живій силі вже перевищили втрати СРСР в Афганістані за майже десятиліття війни там.
Так само значними є втрати і в озброєннях і техніці.
Так, в Афганістані СРСР втратив 147 танків – в Україні вже понад 500. В Афганістані за десятиліття – 118 літаків, а нині в Україні – вже біля сотні і понад 120 вертольотів.
Переломним моментом в Афганістані вважали набуття афганськими моджахедами американських переносних зенітко-ракетних комплексів класу «земля-повітря» «Стінгер».
«Коли «Стінгери» з’явились в Афганістані, то наші льотчики почали боятися літати. Кілька сотень вертольотів було збито в Афганістані, а в Україні за кілька тижнів вже понад 100 російських вертольотів було знищено українською армією, – каже Сергій Куніцин. – Плюс за останній час українська армія сильно змінилася – це тепер одна з найсильніших армій не лише в Європі, а й у світі. Дякуючи нашим партнерам, вона зараз гарно озброєна. Спасибі туркам за «Байрактари», англійцям – за N-LAW, американцям за «Джавеліни». Це те озброєння, яке дало такі результати, на які не чекали».
Сергій Куніцин вважає правильною стратегію, яку обрали ЗСУ.
Такий рівень (російських втрат) впливає на мораль та згуртованість підрозділівЕвелін Фаркас
«Якщо в Росії 15 тисяч вбитими, то рахуйте, що втричі більше поранених, а скільки вони техніки втратили! Дуже ґрамотно воюють ЗСУ. Я знімаю капелюха! Запускають великі колони, потім відсікають колони з боєприпасами, пальним, боєзарядами і все це знищується разом з особовим складом, а «Байрактари» і «Джавеліни» спалюють військову техніку. Це те, до чого Росія не була готова», – каже він в інтерв’ю.
«Такий рівень (російських втрат) впливає на мораль та згуртованість підрозділів, особливо коли ці солдати не знають, чому вони воюють», – сказала в інтерв’ю газеті The New York Times Евелін Фаркас, яка була на чільній посаді в Пентагоні в часи президенства Обами і займалась Україною та Росією.
Як кажуть співрозмовники Радіо Свобода, хоч в Афганістані і були значні жертви серед цивільного населення, але є й відмінності.
«В Афганістані мова йшла радше про локальну війну в горах і попри велику кількість цинічних випадків, коли потерпало мирне населення, все ж обстріли мирного населення були радше форс-мажором, а не чимось системним, – пояснює Микола Томенко. – А нині маємо все з рівністю до навпаки – деморалізована армія Путіна намагається бити по інфраструктурних об’єктах, по житлових масивах і фактично знищується все підряд».
Чечня vs Україна
Згідно з офіційними російськими даними, за час Першої чеченської війни (1994-1996) втрати Росії становили 3 826 і ще 1 906 вважалися зниклими безвісти.
Під час Другої Чеченської війни (1999-2000) втрати Росії становили 6 200-6 400 вояків плюс загинуло біля тисячі чеченських поліцейських, які підтримували Москву.
Треба сказати, що за час нинішнього вторгнення Росії в Україну, офіційно Міноборони Росії визнало свої втрати в Україні у 498 солдатів. Цю цифру було названо 2 березня – тобто це дані за перший тиждень теперішньої війни Росії проти України.
На підставі відкритих джерела Російська служба Бі-Бі-Сі встановила цього тижня імена 557 російських військових, які загинули зараз в Україні.
Раніше цього місяця керівник ЦРУ Вільям Бернс назвав кількість загиблих російських вояків між двома та чотирма тисячами, а газета The New York Times в статті за 16 березня написала про «понад сім тисяч».
Російська прокремлівська газета «Комсомольская правда» нопублікувала дані про загибель майже 10 тисяч російських солдатів під час бойових дій в Україні, а потім швидко видалила цю інформацію.
У матеріалі від 20 березня з посиланням на Міноборони Росії повідомлялося, що з початку повномасштабної війни 24 лютого загинув 9 861 російський солдат. Ці дані в рази більші за ті, які офіційно визнавало це відомство, хоча й менші за цифри, які озвучує українське командування.
Видання швидко видалило текст, проте 21 березня у мережі поширилася збережена в інтернет-кеші копія сторінки.
Генерали і полковники
За даними ЗМІ, в Україні вже загинуло принаймні п’ятеро російських генералів (включно з одним кадирівцем), а також принаймні семеро полковників і дев’ятеро підполковників російської армії.
Це досить значні втрати вищого командного складу – та ще й за кілька тижнів бойових дій.
«Це дуже, дуже незвично. Це перші три тижні війни і це досить високопоставлені генерали», – сказав в інтерв’ю CNN Девід Петреус, колишній командувач військ США в Іраку та Афганістані.
Українці мають дуже-дуже гарних снайперів і вони вибирають російських генералів за мішені наліво і направоДевід Петреус
За словами американського генерала у відставці Петреуса, причина тут в тому, що українська армія вдало подавляє комунікацію російських підрозділів, безпечні канали зв’язку не працюють, використовуються відкриті канали – часто мобільні телефони. Потім українці вдало блокують мобільний зв’язок, 3G інтернет, російські військові тоді забирають мобільні телефони в місцевого населення…
«Колона зупиняється. Нетерпеливий генерал сидить в кінці колони в броньованій машині. Він іде вперед колони дізнатися, що відбувається бо немає просування… Ініціативи на нижчих рівнях немає. Вони чекають на накази, що робити далі. (Генерал) тоді йде вперед, а українці мають дуже-дуже гарних снайперів і вони вибирають (російських генералів за мішені)», – пояснює Петреус.
Ми воюємо за свою Батьківщину. Плюс українці об’єднані… І таку націю перемогти неможливо. Неможливо!Сергій Куніцин
Згідно з повідомленнями ЗМІ, в Україні поблизу Маріуполя не стало російського генерал-майора Олега Мітяєва, який був командиром 150-ї мотострілецької дивізії російської армії. 11 березня у боях загинув генерал-майор 29-ї загальновійськової армії Андрій Колесников.
Начальник штабу 41-ї загальновійськової армії Росії генерал-майор Віталій Герасимов був убитий 7 березня біля Харкова, а кількома днями раніше (3 березня) від пострілу снайпера загинув генерал-майор Андрій Суховецький з того ж підрозділу що й Герасимов.
Під Гостомелем біля Києва в кінці лютого було розгромлено підрозділ так званих «кадирівців» – елітного чеченського спецназу Росгвардії на чолі з генералом Магомадом Тушаєвим.
«Це заручники пропаганди, в яку повірила абсолютна більшість населення Росії. Тут і ота парадна форма, і сподівання на медалі «За освобождениє Киева и Львова» від «нацистов-бандеровцов» – це спонукало «корисних ідіотів» – російських генералів – повірити в те, що все піде як по маслу і вони будуть парад проводити в Києві», – каже в інтерв’ю Микола Томенко.
«І, думаю, це змусило їх бути не надто обережними і вони були переконані, що стануть героями Росії і визначними воєначальниками. І вони полізли у відкритий бій на передові позиції. І цей «корисний ідіотизм імені Путіна» призвів до смертей. І достатня кількість і генералів, і полковників, знехтувала безпекою, сподіваючись, що за кілька днів вони будуть іти парадом по Хрещатику», – додає Томенко.
«Вони ж думали, що їх як в 2014 році будуть зустрічати з хлібом-сіллю та квітами! Цього не сталося. План повністю провалився, – каже в інтерв’ю Сергій Куніцин. – Моральний дух у них на дуже низькому рівні А ми воюємо за свою Батьківщину. Плюс українці об’єднані… І таку націю перемогти неможливо. Неможливо!»