Попри регулярні обстріли житлових кварталів Києва, українська столиця поступово оживає. Почали відкриватися магазини, аптеки, заправки, частково запрацювали підприємства. Водночас Київ продовжує укріплювати оборону і готуватися до можливого подальшого штурму з боку армії РФ.
Українська влада неодноразово заявляла, що столиця для російських військ є однією з найбільших мішеней. А головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний підкреслював: оборона Києва є стратегічним завданням.
Однією з тих, хто стоїть на варті української столиці – є поліція. Головні завдання якої – пошук диверсантів, охорона громадського порядку, протидія мародерству, допомога громадянам. Про те, як поліція Києва готується зустрічати противника, кого добирають до її лав та що таке «бойовий резерв» у її складі – журналісти «Схем» поговорили із начальником управління патрульної поліції Києва Юрієм Зозулею.
– Як організована робота поліції Києва в умовах війни?
– Головне наше завдання – патрулювати і реагувати на звернення громадян. Зрозуміло, що зараз таких повідомлень трохи менше. Але все одно нашою основною задачею є те, щоб місто бачило патруль. Наявність поліції говорить про те, що в місті все «ок». Влада тут присутня. Тут – безпечно. Крім цього, забезпечуємо супроводи – починаючи від військової техніки, «волонтерки» і гуманітарних вантажів. І готуємось до того, щоб тут зустрічати і «палити «русню»».
Зараз стає більше людей на вулицях міста – а отже, більше викликів. Але ми до цього готові. І це добре, насправді, місто має жити. Втім, люди мають все одно дотримуватись базових правил техніки безпеки. Ці правила, насправді, не дуже відрізняються від того, що було під час ковіду.
Тобто – треба уникати великих скупчень людей. Натовп, будь-який вибух чи падіння якоїсь ракети – ви самі розумієте, в чому ризик. Ми, наприклад, поліцейські, так само, ходимо по аптеках, і ми домовляємось таким чином, щоб не йшло 20 людей, а один збирає замовлення від усіх, йде – і купує. Так само варто вчиняти і містянам, за можливості. Якщо ви мешкаєте в якомусь багатоквартирному будинку, то краще зберіться, обговоріть, кому що треба – і відправте когось одного купити ліки чи продукти.
– Як ви готуєтесь до нового можливого наступу російської армії на Київ?
– Щодо наших планів – зрозуміло, я не можу їх розкрити, але як патрульна поліція, у нас сформовані підрозділи, які готові йти в бій. Тобто це конкретні підрозділи, які будуть задіяні не у патрулюванні, а саме на відбитті ворога. Але, при цьому всьому, навіть якщо хтось сюди «залізе», і почне стріляти чи ще щось утне, патруль буде до останнього виїжджати на лінію і здійснювати свої, в першу чергу, поліцейські функції.
Нам треба залишатися у стані максимальної готовності
Про тих, хто готовий йти в бій. В складі патрульної поліції – звичайні люди, які виявили бажання, сказали, що «хочуть йти палити «русню».
Зрозуміло, що ми не є бойовим підрозділом, але в ситуації, коли це вже буде така необхідність, і це буде в місті, у нас є люди, які чітко готуються. Насправді, до цього готовий кожний поліцейський.
Просто треба розуміти: одна справа – це поліцейські функції та патрулювання, інша справа – це ведення бойових дій в умовах міста. Це потребує певних навичок і знань, яких у нас, відповідно до нашої служби, в такому обсязі немає.
Тому для тих, хто сказав, що хоче стовідсотково до цього долучитись, ми проводимо зараз додаткові тренування. По медицині, по вогневій підготовці, по тактиці ведення бойових дій в місті. Готуємо такий, скажімо, бойовий резерв.
– Хто ці люди?
– Це все – абсолютно різні люді. Але це все люди, яких я знаю особисто, і я в них впевнений. Але – не всі з них будуть стріляти. Це різні задачі. У нас, крім стрільби, крім лінії, є багато логістичних, гуманітарних питань, які ми теж вирішуємо. Ці люди, станом на зараз, діючі поліцейські. Вони наділені тими самими функціями, якими наділений патрульний.
Якщо вони потім захочуть звільнитись, то я подумаю, можливо, їм дозволю (посміхається – ред.). Всі думають, що зараз легко вступити в патрульну поліцію, з неї потім звільнитись складно (сміється – ред.).
Я не Путін, я не знаю, до чого готуватися, що вони там собі напланували. Але нам треба залишатися у стані максимальної готовності.
Я не кажу, що кожен має скуповувати арсенали і патрони, тому що на війні у кожного свої функції. Але якісь базові навички надання першої медичної допомоги, треба знати всім обов’язково. Тому що ти не знаєш, прилетить у твій будинок чи ні, тобі буде треба допомагати рятувати сусідів.
Треба мати обов’язково якийсь запас їжі, заправлене авто. Це базові речі, які треба робити, внезалежно від того, зараз затишшя чи ні.
Сьогодні – затишшя, завтра не буде затишшя. А може затишшя протриває тиждень або два, це не привід для того, щоб розслаблятися.
Дуже добре, що завдяки цьому затишшю місто трохи більше відроджується, бізнес починає працювати, люди починають виходити, але це не означає, що нам треба забувати про загрозу, яка для абсолютно реальна.
