Німеччина стала останньою країною, яка підтримала відключення Росії від міжнародної банківської системи платежів після вторгнення Росії в Україну, повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.
«Уже розпочалася технічна підготовка до ухвалення рішення та впровадження цієї санкції», – підтвердив на своїй сторінці у ФБ міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
Напередодні на користь цього кроку висловився прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, а до цього – Італія і Кіпр.
Раніше ЗМІ повідомляли, що саме ці три країни разом із Німеччиною виступали проти запровадження такої санкції проти Росії. Україна від початку агресії Російської Федерації закликала партнерів застосувати цей каральний захід проти сусідньої країни.
SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication) – це створена у 1973 р. електронна система передачі й проведення платежів, яку використовують по всьому світу банки та фінансові установи. Вона об’єднує понад 11 тисяч фінустанов з понад 200 країн світу. Система не зберігає і не переказує кошти, але дозволяє банкам та іншим фінансовим компаніям сповіщати один одного про майбутні операції. Через SWIFT щодня проходить понад $330 мільярдів.
Відключення від SWIFT часто називають «фінансовою ядерною зброєю». Відсутність цієї електронною системи значно ускладнює розрахунки з іншими фінансовими установами.
Заборона користуватися SWIFT обмежить Росії доступ до фінансових ринків у всьому світі. Вона також негативно вплине на експортно-імпортні операції, отримання кредитів, інвестування за кордоном та спричинить розпродаж російських цінних паперів. Можуть ставатися збої при переказах із використанням міжнародних платіжних систем Visa та Mastercard.
Російські високопосадовці заявляли, що готові до відключення. У 2014 році, під час анексії Криму, Москві вже погрожували відключенням від SWIFT. Тоді російський Центробанк створив власний аналог системи – СПФС. У критичній ситуації Росія може перейти на неї.
Напередодні стало відомо, що прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та президент Литви Гітанасем Науседа приїхали до Німеччини для обговорення з канцлером Олафом Шольцем посилення пакетів санкцій проти Росії через агресію проти України.
«Я прибув до Берліна з метою достукатися до совісті очільників Німеччини, аби вони нарешті погодились на руйнівні для Кремля санкції, які вплинуть на його дії», – повідомив Матеуш Моравецький.
Перед розмовою з Шольцем польський прем’єр ствердив що «необхідно закрити Північні потоки 1 й 2, остаточно звільнитися від російської сировини, від’єднати російські фінансові установи від капітальних ринків, конфіскувати майно олігархів, а також відключити Росію від системи SWIFT».
Моравецький прибув до столиці Німеччини, щоб «не втрачати цінний час» і переконати Шольца, у тому, що «всі санкції проти Росії вже мають бути на столі». Він відзначив хоробрість українців, які «боряться за нас, аби ми не стали наступними».
В Україні введено воєнний стан після нового вторгнення Росії. О 5-й ранку 24 лютого президент Росії Володимир Путін заявив про початок спецоперації на Донбасі після звернення про військову допомогу з боку угруповань «ДНР»/«ЛНР», які він перед тим «визнав».
Президент Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію. Країни Заходу почали застосовувати нові санкції проти Росії через її напад на Україну.
Попри пряме вторгнення, Кремль заперечує наміри окупації України. У Міністерстві оборони Росії також заперечують дані української сторони про збиті російські літаки, розбомблену бронетехніку, загибель російських військових і заявляють, що не обстрілюють українські міста.
24 лютого Кремль повторив попередню заяву Путіна про те, що метою вторгнення є «демілітаризація і денацифікація України».
Ну другу добу російського вторгнення прессекретар президента України Володимира Зеленського Сергій Нікіфоров заявив, що Україна не відмовлялася від переговорів із Росією і що сторони консультуються про місце та час проведення переговорного процесу.
25 лютого Кремль заявив, що Путін готовий відправити до Мінська делегацію на рівні представників Міноборони, МЗС і адміністрації президента для переговорів з українською стороною.
