Доступність посилання

ТОП новини

Путін, сам того не бажаючи, відкрив нове «вікно можливостей» для України


Антипутінська акція під посольством Росії в Берліні. Німеччина, 22 лютого 2022 року
Антипутінська акція під посольством Росії в Берліні. Німеччина, 22 лютого 2022 року
(Рубрика «Точка зору»)

Кремль, визнавши «незалежність» ОРДЛО, відкрив «вікно євроможливостей» для України.

ЄС визнав Росію стороною конфлікту

Окрім санкцій ЄС проти Росії після рішення Москви визнати «незалежність» «республік», утворених бойовиками, Євросоюз визнав Росію «стороною конфлікту» і закликає Кремль відмовитися від цього кроку і повернутися до перегорів у Нормандському форматі та Тристоронній Контактній групі по Донбасу.

Розумієте, що відбулося? Україна увесь час казала, що Росія – сторона конфлікту, Москва категорично заперечувала, ЄС дипломатично мовчав, – а тут – визнання!

Путін своїми руками виконує роботу за Україну!

Росія стала небезпечною для Європи та світу

Варто звернути увагу на тональність заяви, під якою підписи майже 70-ти євродепутатів: «Росія стала небезпечною для Європи та світу. Її агресію необхідно зупинити всіма можливими засобами».

Зупинили сертифікацію «Північного потоку -2»

Далі, Німеччина зупинила сертифікацію газопроводу «Північний потік -2». Тобто те, про що так довго говорила Україна, – збілося. Принаймні, якщо Кремль не піде на деескалацію, то газогін введений не буде.

Прекрасна новина для України, яка також свідчить, що у цьому вічному маневруванні своєї «ostpolitik» між Москвою і Києвом, Берлін – завдяки діям Путіна – явно став на український бік.

І хоча президент Литви Гітанас Науседа в Києві 23 лютого зазначив, що дії Москви «не є приводом для подиву» – насправді в ЄС зараз не просто подив, а, ймовірно, стан шоку…

Особливо в двох країнах, які історично, традиційно вважалися найбільшими партнерами Росії – Німеччині та Франції.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав, що Росія вдалася до «незбагненного, невиправданого» кроку, визнавши незалежність окупованих територій Донбасу.

Тобто і Берліні, і в Парижі панує відчуття якоїсь «зради», абсолютне нерозуміння дій Москви.

Під час пресконференції за підсумками «нормандського саміту». Зліва направо: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон та президент Росії Володимир Путін. Париж, 9 грудня 2019 року
Під час пресконференції за підсумками «нормандського саміту». Зліва направо: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон та президент Росії Володимир Путін. Париж, 9 грудня 2019 року

Понад 7 років Берлін і Париж вели переговори і консультації в рамках «Нормандської четвірки», підтримували Мінські угоди, вважаючи їх єдиним шляхом до вирішення конфлікту на Донбасі.

Вони вважали, що з Москвою не просто можна, а треба говорити, вести діалог. А тут таке...!

Самоізоляція Росії від Європи

Президент Путін зіпсував відносини з двома «локомотивами ЄС» – Німеччиною та Францією, які з 2014 року так хотіли стати миротворцями на Донбасі.

Оті довгі-довгі столи Путіна в Кремлі на переговорах з Емманюелем Макроном та Олафом Шольцем – то символ віддалення, самоізоляції Росії від Європи.

Таких слабких позицій Росії в Європі вже не було давно.

І це добре для України!

Саме Франція і Німеччина «викручували руки» Києву – то «формулу Штайнмайєра» для Донбасу нав’язували, то змушували на вибори в ОРДЛО погодитись, то особливий статус Донбасу дати… Була інформація, що французи і німці були не проти, аби Київ виконав забаганку Кремля і погодився на прямі переговори з бойовиками Донецька і Луганська...

І зараз всі Мінські угоди перекреслив Путін, визнавши так звані «ДНР» та «ЛНР».

Німецький міністр закордонних справ Анналена Бербок влучно зауважила: «Мінські угоди і Нормандія були одноосібно зруйновані російським президентом».

А до цього Кремль стільки років дискредитував Україну, звинувачуючи її в невиконанні Мінських домовленостей.

Проте в інтересах України максимально тісно працювати з Німеччиною і Францією й надалі.

Тобто треба працювати не в «Нормандській четвірці», а в «Нормандській трійці», зробити механізм українсько-німецько-французьких консультацій постійним і значно розширити порядок денний.

Саме Німеччина і Франція, нагадаю, є головними скептиками на шляху України до ЄС та НАТО.

Тому на тлі фактичного кінця «Нормандського формату» через дії Кремля – варто триматись Франції та Німеччини – це може стати запорукою євроінтеграції України. Треба цементувати партнерство і формат з ними.

Цікава ще одна подія – саміт Люблінського трикутника – Україна, Польща, Литва – в Києві.

Там пролунав заклик дати Україні статус кандидата на членство в ЄС. Це малопомітний, але надзвичайно важливий, стратегічний сигнал!

Вочевидь, Польща та Литва якось порадились з Берліном і Парижем – зараз тло таке, що Франція і Німеччина також можуть зняти перестороги щодо європейської перспективи України.

Відкривається вікно європейських можливостей для України. Гріх не скористатися цією нагодою!

Ростислав Хотин – журналіст-міжнародник

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG