КИЇВ – Минулими вихідними загроза війни була не найбільшим занепокоєнням Андрія, 21-річного студента-медика київського університету.
Він думав, чи подарувати своїй дівчині коштовну золоту підвіску на День Святого Валентина.
«Я пішов із найкращою», – сказав він, сміючись, стоячи біля ювелірного магазину Love You у центральному київському торговому центрі. «Це набагато важливіше. Крім того, війни не буде. Принаймні ми сподіваємося, що ні».
В Україні все голосніше б'ють барабани війни. Оскільки на півночі, сході та в окупованому Криму на півдні розгорнуто понад сто тисяч військовослужбовців, поряд із новою складною зброєю та обладнанням із меншою видимістю, як-от транспортні засоби для копання траншей, дедалі більше аналітиків кажуть, що важко зробити висновок чи Росія таки вторгнеться в Укражну – вдруге за вісім років.
Міноборони Росії повідомило, що близько трьох десятків військових кораблів вирушили в північну акваторію Чорного моря. До складу морського угруповання входять десантні катери, які можуть використовуватися для десантування піхоти та бронетанкових частин на українське узбережжя.
За оцінками західної розвідки, Україна хоробро протистоїть, але нове вторгнення Росії було б катастрофою для Києва.
Тижні зростаючих попереджень, в основному від офіційних осіб США, досягли нового рівня 11 лютого, оскільки представники Білого дому заявили, що вторгнення може статися протягом наступних п’яти днів.
Президент США Джо Байден і президент Росії Володимир Путін розмовляли по телефону 12 лютого, намагаючись запобігти новій війні.
За словами Білого дому, Байден попередив Путіна, що вторгнення в Україну призведе до «швидких і серйозних» збитків для Росії та спричинить «широкомасштабні людські страждання».
Пізніше представник адміністрації США заявив, що цей дзвінок «не привів до фундаментальних змін у динаміці».
«Залишається незрозумілим, чи зацікавлена Росія в досягненні своїх цілей дипломатичним шляхом, а не шляхом застосування сили», – сказав чиновник.
Тим часом Кремль охарактеризував цей дзвінок як «збалансований» і «діловий», але так само – як такий, що не означав серйозних змін.
На тлі похмурих прогнозів західні країни продовжували вивозити та переміщати свій дипломатичний персонал. Колону автомобілів посольства США помітили, коли вона прямувала на захід від Києва. Державний департамент заявив, що частина його співробітників переїде до Львова.
Канада, у якій проживає велика кількість українських імігрантів, також заявила, що переносить своє посольство з Києва до Львова.
Президент України Володимир Зеленський знову спробував протистояти найстрашнішим застереженням із США, які останніми тижнями викликали нарікання у нього та його головних радників.
«Кращий друг наших ворогів – це паніка в нашій країні. І вся ця інформація тільки провокує паніку і не може нам допомогти», – сказав Зеленський журналістам 12 лютого. «Я не можу погодитися чи не погодитися з тим, чого ще не сталося. Поки що повномасштабної війни в Україні немає».
«Не з квітами»
Головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний також виступив з зухвалою заявою: «Ми зміцнили оборону Києва. Ми пройшли війну і маємо належну підготовку. Тому ми готові зустріти ворогів – і не квітами, [а гарматами та ракетами], – сказав Залужний. – Ласкаво просимо в пекло!»
Цими не по сезону теплими лютневими вихідними настрій майже двадцяти опитаних у центрі Києва людей виявляв суміш непокори та занепокоєння, а в деяких випадках – навіть байдужості.
Дехто, як Андрій, жартував про День святого Валентина. Інші згадали суперечливий результат, пов’язаний із національним відбором на пісенний конкурс Євробачення 2022 – події, яка привертає увагу широких кіл українського суспільства.
Але декому, наприклад, 46-річній Олені, фінансовій директорці великої київської компанії, яка прогулювалася біля знаменитого скляного мосту в Києві, було важко зберігати оптимізм.
«Настрій поганий», – сказала вона, попросивши використовувати лише її ім’я. «Що, на вашу думку, нам робити? Так, я стурбована».
Олена, яка сказала, що живе зі своєю літньою матір’ю та чотирма кішками, підготувалася на випадок дефіциту, спричиненого військовим наступом. Вона купила додаткову їжу, зняла додаткові гроші з банківських карток та купила додаткову воду… Хоча я вже всю воду випила», – сказала вона, сміючись.
«Ми повинні зберігати спокій. Паніка нікому не допоможе. Що нам робити? Почати плакати?» – запитала вона.
Володимир Іщенко, який гуляв зі своєю дружиною Світланою, кладучи свого сина у коляску, сказав, що вони не планують залишати Київ навіть у разі повномасштабного вторгнення, яке, на його думку, малоймовірне. І все ж – Світлана сказала, що виступає за те, щоб запакувати деякі запаси, як-от додаткові підгузки та суміш, на випадок, якщо їм доведеться раптово поїхати на захід України, де вони зможуть залишитися у родичів.
«Цього не буде. Серед моїх друзів, родичів ніхто не вірить», – каже Іщенко, 41-річний інженер-будівельник девелоперської компанії.
19-річний студент-інженер зі східного міста Краматорськ, який відвідував свою дівчину в Києві, гуляв на площі біля Михайлівського собору, де молодята позували для весільних фотографій перед тим, як сісти в лімузин. Він розповів, що вдома, на Донбасі, неподалік від лінії фронту між урядовими військами та підтримуваними Росією бойовиками – ніхто реально не сприймає загрозу ескалації війни.
«Люди там намагаються жити зараз. У них немає часу на війну. Є більш нагальні речі, про які потрібно думати», – сказав він. «Люди більше хвилюються за роботу, гроші, опалення будинків».
«Нам потрібно вести власну боротьбу»
Кілька тисяч людей пройшли маршем центром Києва, демонструючи непокору і виступаючи проти будь-якої можливої угоди, яка підірвала б український суверенітет.
«Українці чинитимуть опір». Марш єдності за Україну відбувся в Києві – фоторепортаж
Після виконання гімну хода, скандуючи «Слава Україні» та несучи плакати «Українці опиратимуться» та «Загарбники мають померти», пройшла до Майдану Незалежності, центральної площі, де у 2013 та 2014 роках тисячі демонстрантів розташовувалися в таборах протягом місяців – ядрі проєвропейського антикорупційного протестного руху, який набрав сили, коли президент Віктор Янукович відмовився від планів тісніших торговельних зв’язків з Євросоюзом та натомість повернув у бік Росії.
У лютому 2014 року на Майдані спалахнуло насильство, і Янукович утік з країни. Невдовзі після цього Росія захопила Кримський півострів і розпалила війну на сході України.
Стоячи на Майдані, 63-річний учитель на пенсії Олександр Антоновець, який зараз готує коней для запряжних перегонів, тримав український прапор з автографом, який, за його словами, подарували йому на знак подяки за підтримку демонстрантів.
Якщо війна прийде до Києва, звісно, дехто втече. Але багато з нас залишиться воюватиОлександр Антоновець
Він сказав, що готовий воювати, приєднатися до повстання чи опору, якщо до цього дійде. Чоловік вдячний за зброю, яку надали Сполучені Штати: на сотні мільйонів доларів, включаючи протитанкові ракети Javelins.
«Нам потрібно вести власний бій. Дякую вам за Javelins, але це наш власний бій, – сказав він. – Якщо війна прийде до Києва, звісно, дехто втече. Але багато з нас залишиться воювати».
Прогулюючись у невеликому сквері неподалік від Олімпійського стадіону, 63-річний Микола з донбаського міста Слов’янськ розповів, що приїжджає до Києва, щоб побачитися з донькою та онуком.
«Я пережив 2014 рік, пам’ятаю, що тоді було, скрізь падали артилерійські снаряди. Всі були налякані», – сказав він, маючи на увазі двомісячну битву, під час якої урядові сили відбили місто у підтримуваних Росією бойовиків на початку конфлікту на Донбасі. Війни, яка вбила понад 13 тисяч людей і досі кипить. «Я зараз цього не бачу. Я не думаю, що буде нова війна».
«Куди я піду?» – сказав він, відповідаючи на питання, що він робитиме, якщо Росія вторгнеться до Києва. «Я хвилююся про дітей, за своїх онуків. Вони бездоганні. І вони в пастці, в цьому безладі».
Росія думає, що Україна – це своя країна. У цьому проблемаДмитро
Прогулюючись зі своїм собакою Коді, Дмитро, програміст зі східного міста Харкова, який пише коди для розробника ігор у київському ІТ-секторі, сказав, що його друзі в армії впевнені, що вони зможуть добре дати опір під час вторгнення Росії. Він сказав, що його дівчина хвилюється і хоче поїхати, якщо почнеться війна, але він не планує цього.
«Росія думає, що Україна – це своя країна. У цьому проблема», – сказав Дмитро.
«Ми можемо погодитися з тим, що кулям байдуже, українець ти чи росіянин. Якщо буде нова війна, буде багато смертей. Але ми будемо воювати», – додав він.
«Як можна мати таку війну в 21 столітті?», – каже 27-річна домогосподарка Катерина, яка гуляла зі своїм 4-річним сином Нікою, прямуючи до родичів в інший район Києва. «Немає жодної причини для цього. Люди повинні вміти ладнати».
«Виїхати? Залишити Київ? Куди б ми поїхали? Це наш дім. Ми не плануємо їхати», – сказала вона.
Прогулюючись із дружиною Липками, елітним районом Києва, який історично був домом для урядовців та багатіїв, Микола, інженер на пенсії, сказав, що настрій у місті неспокійни, але не тривожний.
Звичайно, буде опір. Україна буде воюватиМикола
Він сказав, що вони не планують залишати Київ у разі вторгнення: «А чому ми маємо? Це наш дім».
Він сказав, що не знає, як розуміти заяви американських чиновників, які говорять, що не знають, чи Путін вирішив атакувати.
Але якщо буде війна, за його словами, «звичайно, буде опір. Україна буде воювати», – сказав він. «Так, дякую вам за зброю, Javelins. Але вони не матимуть для нас вирішального значення. Це буде наш бій».
