10 січня на засіданні ОДКБ Володимир Путін переплутав ім'я казахстанського президента Токаєва, назвавши його не Касимом-Жомартом, а Кемелом Жомартовичем. Обмовка може бути невипадковою: Кемел (або Кемель) – це ім’я батька Токаєва, автора книг про радянських чекістів у Казахстані. Це ж ім'я у 2019 році, коли Токаєв став в.о. президента Казахстану, взяв собі як прізвище його син Тимур, у якого Російська служба Радіо Свобода і телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», знайшли російський бізнес-актив: у 2016 році він входив до ради директорів акціонерного товариства «Маяк». Воно володіє однойменним житловим комплексом у підмосковних Химках, який отримав скандальну популярність через скарги місцевих жителів, які звинувачували забудовника в знищенні єдиного загальнодоступного стадіону в місті.
За однією з версій, заворушення у Казахстані на початку 2022 року стали наслідком міжкланової боротьби між людьми Токаєва та представниками його попередника, багаторічного президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Як нам вдалося з’ясувати, ще п'ять років тому син Касим-Жомарта Токаєва від його російської дружини був тісно інтегрований в одну з бізнес-структур, пов'язаних із Назарбаєвим і керованих його «гаманцем» Кенесом Ракишевим. За непідтвердженими даними, після початку протестів Ракишев залишив Казахстан.
Як Токаєв розлучився з «Російською Федерацією»
На сторінці Касим-Жомарта Токаєва у «Вікіпедії» мовиться, що він був одружений з Надією Давидівною Токаєвою. На офіційному сайті президента Казахстану сказано лише, що Токаєв розлучений і має сина на ім'я Тимур. Коли Токаєв обіймав посаду президента у 2019 році, казахстанські ЗМІ помітили на його руці обручку, але на наступних фотографіях вона зникла. Тоді ж журналістам вдалося знайти скупу інформацію про дружину Токаєва. У 2020 році видання acca.media виявило, що у 2011 році Надія Токаєва була почесним президентом Жіночої гільдії ООН – сам Токаєв на той час працював заступником генерального секретаря ООН та гендиректором відділення ООН у Женеві.
Казахстанські ЗМІ писали, що Надія Токаєва – росіянка. У російському комерційному реєстрі є її повна тезка: у 2005 році Надія Давидівна Токаєва була зареєстрована в Москві як індивідуальний підприємець, який займається здаванням нерухомості в оренду. Номер російського паспорта Надії Токаєвої, що закінчується на цифри 940, неодноразово публікувався в телеграм-каналах. Той самий номер можна знайти в кількох витоках персональних даних та кредитних історій росіян. Сервіс перевірки паспортів на сайті МВС вказує: російський паспорт Токаєвої, як і раніше, дійсний.
Саме російське громадянство Надії Токаєвої, за версією казахстанських ЗМІ, могло стати причиною її розлучення з Касим-Жомартом, коли він став виконувачем обов'язків президента Казахстану. На відміну від матері, Тимур російського паспорта не має.
У грудні 2021 року внесений Мін’юстом до списку «іноагентів» Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального опублікував ролик про те, як «Росреєстр» прибирає у своїй базі даних імена та прізвища високопоставлених російських чиновників, замінюючи їх словами «Російська Федерація». У розслідуванні йдеться і про колишню дружину Касим-Жомарта Токаєва та її сина Тимура. У старих виписках з «Росреєстру» вони були вказані як власники квартир у центрі Москви на вулиці Усачова та в Останньому провулку, але з 2020 року власниками цих квартир також значиться «Російська Федерація».
Як з'ясували Радіо Свобода та «Настоящее время», за словосполученням «Російська Федерація» приховані і кілька об'єктів підмосковної нерухомості, що належали Надії Токаєвій. Серед них – будинок у селі Абрамцеве. У місцевих село відоме як «генеральські дачі»: ділянки високопоставленим військовим там роздавав ще Сталін. Покупцем однієї з дач, що належали Токаєвій, у 2008 році стала сім'я московської журналістки Євгенії Лавут та кінопродюсера Євгена Гінділіса. Як розповіла Євгенія Лавут Радіо Свобода, Надія Токаєва під час продажу будинку скаржилася, що його важко утеплити, і говорила, що переїжджає до Криму, а через два роки, 2010-го, вивезла звідти старий диван та демонтовані сходи.
Зі швейцарського коледжу – до Хімків
«Я тут виріс, навчався, тут живу. На стадіоні «Маяк» займався спортом. Завжди ця територія була доступна. Тепер все перекрито, і незрозуміло навіть, де з друзями пограти у футбол», – розповідав мешканець підмосковних Хімок журналістам у 2014 році, обурюючись планами будівництва житлового комплексу «Маяк» на місці однойменного стадіону. Боротьбі місцевих жителів із забудовником присвячені десятки публікацій у російських ЗМІ та на сайті «Екооборона Московської області». Проте Хімкінський суд 2014-го став на бік забудовника.
Житловий комплекс все-таки було збудовано. Квартири за ціною від 140 до 220 тисяч рублів за 1 кв. метр у ньому можна купити і зараз.
Радіо Свобода і «Настоящее время» виявили у відкритих джерелах [pdf] річний звіт замовника цього будівництва ВАТ «Маяк» за 2016 рік, з якого випливає, що одним із членів ради директорів товариства на той час був син нинішнього казахстанського президента Тимур Токаєв. У документі наведені відомості про нього, що раніше не публікувалися: «Освіта – вища. Кандидат політичних наук. Коледж Леман, Женева, Швейцарія – диплом загальноосвітнього коледжу Вебстерський університет, Бельвю, Швейцарія. Дипломатична академія міністерства закордонних справ РФ».
В інтернеті можна знайти дисертацію Тимура Токаєва, яку він захистив в академії МЗС у 2009 році: «Стратегія республіки Казахстан щодо Заходу. Національні інтереси, пріоритети, напрямки». Прізвище Назарбаєва згадується у ньому 112 разів на 215 сторінках. Путін зустрічається один раз, Обама – шість, Буш – 14 разів. «Росія – єдиний союзник Казахстану», – пише Токаєв-молодший.
На момент публікації звіту ВАТ «Маяк» заробило 541 млн. рублів. Річні звіти за наступні роки нам знайти не вдалося, чи зараз Тимур Токаєв входить до ради директорів, нам невідомо.
Тимур та його команда
Цікавим є не лише сам факт участі сина казахстанського президента в раді директорів компанії, яка побудувала черговий житловий комплекс у Хімках, а й інші прізвища у списку членів ради «Маяка», які ведуть прямо до сім'ї Нурсултана Назарбаєва.
Тимур Токаєв пов'язаний із кількома юридичними особами в Казахстані, свідчать дані з бізнес-реєстрів. У тому числі він є керівником благодійного фонду імені свого діда Кемеля Токаєва. На сайті фонду він представлений членом правління.
Крім благодійного фонду, Тимур Токаєв формально вважається співвласником ще двох невеликих діючих компаній (геологорозвідка та технічна експертиза), які, за даними бази «СПАРК-Інтерфакс», фактично не ведуть жодної діяльності та не приносять прибутку.
У недавньому минулому Токаєв-молодший, згідно з тією ж базою даних, був співвласником компанії TOO «Саліш», що припинила існування. Попередня назва цієї організації – «Абі Петролеум Кепітал»; за даними казахстанських ЗМІ, Тимур Токаєв увійшов до її співзасновників у 2002 році, тобто у 18-річному віці, після чого компанія негайно отримала ліцензію на розробку родовища Грядове в Атирауській області.
Частку в нафтовій компанії Тимур Токаєв отримав у той момент, коли його батько залишив посаду прем'єр-міністра Казахстану, перейшовши на посаду голови МЗС країни. Другим співвласником «Абі Петролеум Кепітал» у рівній частині з Тимуром Токаєвим став Мухамед Ізбастін, син казахстанського дипломата Темірта Ізбастіна та одночасно племінник Касим-Жомарта Токаєва, тобто двоюрідний брат Тимура. Справи сімейного бізнесу двох кузенів йшли непогано: 2012 року фірма продемонструвала чистий прибуток у розмірі близько 50 мільйонів доларів. Надалі прибуток скоротився, а з 2014 року компанія стала збитковою, свідчать дані «СПАРК-Інтерфакс». «Абі Петролеум Кепітал» було ліквідовано в липні 2020-го вже під назвою ТОВ «Саліш».
З відкритих джерел також відомо [pdf], що станом на 2016 рік Тимур Токаєв був міноритарним акціонером компанії KM GOLD, яка в останні роки зазнала значних збитків. Таким чином, останні кілька років жоден з офіційних активів Токаєва-молодшого в Казахстані не приносить йому помітного доходу.
У 2018 році видання Scanner Project опублікувало «Путівник Женевою»: розслідувачі виявили, що Тимур Токаєв значиться у списку мешканців будинку номер три на вулиці Chemin Gilbert-Trolliet (один з його сусідів – Семен Винокуров, свояк глави російського МЗС Сергія Лаврова). За підрахунками видання kz.expert, вартість женевської квартири Токаєва може становити близько 2 мільйонів доларів. З посиланням на власні джерела kz.expert стверджує, що Токаєв-молодший живе не в Женеві, а в Москві, де веде свій бізнес, якому «ймовірно допомагають союзники його батька». Можливо, це якраз ВАТ «Маяк» – один із російських девелоперських проєктів, у яких Токаєв-молодший бере участь разом із найбільшими бізнесменами Казахстану.
У 2005 році роботи з геологорозвідки на родовищі Грядове в Казахстані виконувала на замовлення «Абі Петролеум Кепіталс» Тимура Токаєва компанія АТ «Казахстанкаспійшельф», що наполовину належала АТ Sat&Company. Це товариство було створено одним із найбагатших та найвпливовіших бізнесменів Казахстану Кенесом Ракишевим [pdf].
Із Ракишевим пов'язано і те саме російське девелоперське ВАТ «Маяк»: голова ради директорів «Маяка» (в який входив Тимур Токаєв) – Махмуджон Ерматов, співзасновник і керівник цілої низки компаній, зареєстрованих в тому самому особняку на Верейській вулиці в Москві. Одна з них, «Сат-Інвест», згадана у розділі «партнери» на сайті ЖК «Маяк». Всі ці компанії (в усіх назвах є слово «Сат») – частина російських активів, що прямо або опосередковано перебувають під контролем Кенеса Ракишева.
Основний власник ВАТ «Маяк»(57,4%) – нідерландський фонд Dostyk Investments B.V., який фактично перебуває під контролем Тимура Кулібаєва, чоловіка середньої дочки Назарбаєва та «найвпливовішого бізнесмена» назарбаївської епохи.
Кенес Ракишев теж успішно вбудований в еліту Казахстану: він не тільки великий підприємець з інтересами в девелопменті, видобутку корисних копалин, технологічному та банківському секторах, а й одружений із дочкою Імангалі Тасмагамбетова, найвизначнішого політика Казахстану назарбаївської епохи. Тасмагамбетов був керівником адміністрації президента, акімом (мером) Алмати та Астани, міністром оборони, а з 2016 по 2019 роки – послом Казахстану в Росії (з цієї посади його звільнив на пенсію новий президент Токаєв-старший).
З іншого боку, Ракишев має багато бізнес-проєктів і налагоджених зв'язків у Росії. У ЗМІ та блогах його називали одночасно «вірним гаманцем Назарбаєва» та людиною, що допомагає партнерам «освоїтися на землі російській». Кенес Ракишев нагороджений орденом імені Ахмата Кадирова, а Рамзан Кадиров писав, що багато років є його «справжнім другом і братом» (хоча цей «медовий місяць» тривав недовго).
В останні роки Ракишев сконцентрував зусилля в секторі високих технологій: він бере участь у проєкті, що створює смартфони та комп'ютери, які використовують блокчейн, а також інвестував у виробництво електромобілів – і водночас у видобуток у Казахстані металів, необхідних для виробництва акумуляторних батарей.
У короткій біографії на сайті фонду імені Кемеля Токаєва сказано, що його онук Тимур, як Кенес Ракішев, «займається нерухомістю і технологічними стартап-проєктами».
Кемел-лайт
Відтоді, коли син Касим-Жомарта Токаєва входив до ради директорів «Маяка», одного з бізнесів Кенеса Ракішева, минуло вже п'ять років. Чим зараз займається Тимур Токаєв – невідомо, але не пізніше за квітень 2019 року, коли його батько став виконувачем обов'язків президента Казахстану, Токаєв-молодший змінив ім'я на Тимур Кемел, ймовірно, на честь діда. Першими про це написали у грудні казахстанські ЗМІ та телеграм-канали, в одному з яких було опубліковано фрагмент посвідчення особи Токаєва, виданий 11 квітня 2019 року. У бізнес-реєстрах також є інформація про зміну імені 37-річного бізнесмена. Але в російських базах даних про Тимура Кемела немає ніякої інформації: він або не веде в Росії справ, або користується своїм старим ім'ям.
Натомість відомо, чим займається зараз «гаманець Назарбаєва» Кенес Ракишев. 10 січня 2022 року агентство «Інтерфакс» опублікувало новину про завершення угоди між казахстанським БТА-банком Ракішева та віцепрезидентом компанії «Адамант» Володимиром Голубєвим з продажу останньому 100% частки у компанії «Норд Стар». Ця компанія у вересні 2020 року стала першим резидентом Арктичної зони РФ у Мурманській області, уклавши угоду з «Корпорацією розвитку Далекого Сходу». Близько 3 мільярдів рублів вона планує інвестувати у розвиток морського порту та нафтобази «Вітіно».
Чому один із найближчих до Назарбаєва казахстанських бізнесменів охолов до цього проєкту – невідомо, зате для Голубєва участь у ньому виглядає цілком логічною. У ЗМІ його теж не раз називали «гаманцем», але вже Ігоря Сечіна, а ще пов'язували зі злочинним світом Санкт-Петербургу 1990-х років. Журналіст Андрій Константинов стверджував у книзі «Бандитський Петербург», що Голубєв був відомий як кримінальний авторитет на прізвисько Бармалей і був пов'язаний з «тамбовським» злочинним угрупованням. Голубєв, статки якого видання «Діловий Петербург» оцінювало в 2020 році в 4,6 мільярда рублів, категорично заперечує свої зв'язки з криміналом: у 2017 році він домігся вилучення посилань на публікації про ці зв'язки з пошукової видачі Google.
