Третій раунд переговорів цього тижня, спрямований на послаблення напруженості через нарощування російських військ біля кордону з Україною, має відбутися 13 січня у Відні – там пройде засідання постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ).
Москва і Вашингтон вже підкреслили свої «фундаментальні» розбіжності щодо європейської безпеки під час напружених переговорів на початку цього тижня в Женеві й Брюсселі, а посол США в ОБСЄ визнав, що на зустрічі 13 січня не очікують прориву.
«Я не думаю, що цього тижня будуть якісь конкретні результати. Наша головна мета, в принципі, – налагодити діалог», – сказав Майкл Карпентер.
Читайте також: Росія перекидає війська з Сибіру і Далекого Сходу до кордонів України і в окупований Крим – CIT
«Так, наші позиції – полярні, але це не означає, що немає елементів і сфер, щодо яких ми не можемо домовитися», – додав Карпентер у коментарі російському телеканалу «Дождь».
Виклик, за його словами, полягає в тому, щоб «визначити, в яких формах взагалі можливо поглибити діалог в найближчі кілька місяців або навіть рік».
Засідання ОБСЄ стане першим у році, в ньому візьмуть участь усі 57 країн-членів.
На додаток до обговорення напруженості, викликаної нарощуванням військ Росії, на зустрічі міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау представить пріоритети своєї країни під час головування в ОБСЄ цього року.
Читайте також: Усі військові бази Росії на окупованому Донбасі. Супутникові знімки (оновлено)
Зустріч стане останнім із кількох дипломатичних заходів цього тижня, скликаних на тлі звинувачень Заходу в тому, що Москва накопичила танки й артилерію і близько 100 тисяч військових біля кордону з Україною.
Голова НАТО Єнс Столтенберґ 12 січня заявив після переговорів у Брюсселі на засіданні Ради НАТО-Росія, що відбувся «серйозний і прямий обмін».
За його словами, після чотиригодинного засідання ради між союзниками по НАТО і Росією існують «значні розбіжності».
«Наші розбіжності буде нелегко подолати, але це позитивний знак, що всі союзники по НАТО і Росія сіли за один стіл і зайнялися предметними темами», – додав генсекретар.
Голова НАТО сказав, що альянс стоїть на своєму, відхиляючи вимоги Москви щодо нової архітектури безпеки в Європі, і повторюючи позицію НАТО, що Україна має право вирішувати сама своє безпекове майбутнє, а Росія не має права накладати вето на прийняття до НАТО нових членів.
Такі вимоги Росія висунула минулого місяця на тлі занепокоєння з приводу нарощування її військ, яке на Заході вважають можливою підготовкою до вторгнення.
Москва наполягає, що військове розгортання є відповіддю на те, що вона називає зростаючою присутністю НАТО у сфері свого впливу, і заперечує плани вторгнення в Україну.
На пресконференції після зустрічі в Брюсселі заступник російського міністра закордонних справ Олександр Грушко заявив, що розширення НАТО становить загрозу безпеці Росії, але Москва готова говорити про розгортання зброї і заходи перевірки.
У Москві, за словами дипломата, вважають «абсолютним імперативом» припинення політики «відкритих дверей» НАТО і надання Росії юридично зобов’язувальних гарантій нерозширення Альянсу на схід.
Грушко додав, що рішення про продовження діалогу, у тому числі у форматі Ради Росія – НАТО, можна буде ухвалити лише після аналізу письмових відповідей альянсу на російські пропозиції.
Заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін заявив, що Москва розраховує в найкоротший термін підійти до підготовки угод про гарантії безпеки для Росії з боку НАТО. «Всі пропозиції доведені до Ради Росія – НАТО і перебувають на столі переговорів», – повідомило Міноборони Росії.
У зустрічі в Брюсселі також взяла участь заступниця держсекретаря США Венді Шерман, головний американський переговорник на Женевських переговорах.
Вона закликала Росію залишитися за столом переговорів, щоб обговорити Україну й інші питання, зокрема контроль над озброєннями.
«Якщо Росія піде... буде цілком очевидно, що вони ніколи серйозно не ставилися до дипломатії, і тому ми готуємося до будь-якої ситуації», – сказала Шерман.