ЛЬВІВ ‒ У час різдвяних свят у Львові пройшла традиційна хода звіздарів. Її учасники несли містом понад півсотню різдвяних (колядницьких) зірок, які виготовили самостійно з різних матеріалів. А супроводжувалось це дійство колядуванням.
Українська традиція колядування, щедрування дуже різноманітна і багата.
Скільки колядок співають українці? На це запитання, навряд, чи дасть відповідь етнограф. Їх є сотні і вони різного походження. Церковні колядки «Бог предвічний», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Пречиста Діва по світу ходила» сприймаються як народні.
Це свідчення того, що церковні колядки фольклоризувалися, що народна традиція колядування переплелася з церковною , прийшла з Риму до України, через Польщу. Колядувати в різних українських регіонах починають неодночасно.
Кожна територія має свої традиції колядуванняЛариса Лукашенко
«Давніший пласт колядок називаємо дохристиянський. Новий пласт це колядки, які були створені вже при церквах, монастирях, церковних школах. Церковні колядки чи коляди, прийшли в Україну з Європи. Кожна територія має свої традиції колядування. В одних місцевостях колядують від Андрія, в інших від Романа ‒ 2 грудня, закінчують теж у різні дати. На Гуцульщині завершують колядувати на Йордан. В інших теренах можна співати аж до великого посту. Як правило, на Різдво співають колядки, на Старий новий рік, на Маланки і Василя ‒ щедрують. Гуцульщина не має щедрівок. Там лише колядують від Різдва до Водохреща.
Прийнято розрізняти колядки і щедрівки. Так само на кожному терені їх по різному називають і розрізняють. Форма колядок і щедрівок перегукується. Останні тенденції такі, що ми називаємо колядки і щедрівки зимовими наспівами, бо по формі, своїй будові вони доволі часто мають спільні риси та основу.
Обряд водіння Кози на Маланки супроводжується відповідними піснями, музичним супроводом, може виконуватися інший текст, але форма вірша однакова.
На Водохреще на більшості теренах щедрують йорданські щедрівки:
«Хрестився Христос на Йордан.
Там Божая Мати Сина породила.
Сина породила, в пелени повила»», ‒ розповідає етнограф, музикантка Лариса Лукашенко.
Лариса Лукашенко під час своїх етнографічних досліджень віднайшла забутий обряд-забаву «гоготуха», гоготання (щедрування). Він виконувався на Маланки на Підляшші (південно-східна Польща). Гоготати (чи щедрувати) дозволялося лише жінкам.
Це називалося гоготатиЛариса Лукашенко
«У нас на заході України, на Берестейщині, західному Поліссі, на Підляшші був цікавий обряд гоготуха. Перед новим роком, на Маланки, жінки перебиралися у різні театралізовані костюми і ходили по хатах, це називалося гоготати і це супроводжувалося наспівами:
«Василева мати пішла гоготати.
Що ж їй дати?
Кишки, ковбаски,
На кийочку кашки».
Наскільки Україна велика і як вона відрізняється наспівами! Якими винятковими є давні колядничі гуцульські танці, інструментальні награвання. Гуцульщина зберегла багато архаїчних звичаїв», ‒ каже фольклористка Лариса Лукашенко.
Колядники у гуцульському селі Криворівня на Різдво з колядою заходять в усі хати, доводиться обійти близько 800 дворів. А на Богоявлення в це село приїжджає багато людей, щоб послухати гуцульську колядку і піти до Чорного Черемоша на освячення Йорданської води.
Відомою є і Красноїльська Маланка у Чернівецькій області, яка починається звечора 13 січня. Молоді люди переодягаються у різних персонажів і готуються до цього театралізованого свята заздалегідь. Адже щороку роблять самі нові костюми та маски.
Франко досліджував колядки
Колядками, щедрівками захоплювались етнографи і з початку ХІХ століття досліджувати це явище, їздячи селами і записуючи людей. Тоді літературне угруповання священника Маркіяна Шашкевича «Руська трійця» заклало фонд текстів народних колядок і щедрівок.
А у 1790 році монахи-василіяни Української греко-католицької церкви видали у Почаївській лаврі видали «Богогласник» ‒ збірку українських релігійних пісень, з мелодіями.
Письменник Іван Франко любив не лише колядувати. Але колядкам присвятив чимало своїх праць. Він записав багато колядок і щедрівок, які виконував народ. Як дослідник, дав визначення колядкам дохристиянським і релігійним. Найкращою різдвяною піснею називав « Бог предвічний».
«Найкращою з усіх наших пісень церковних я вважаю звісну коляду «Бог предвічний». Се правдива перла поміж нашими піснями церковними, і коли де, так іменно в тій пісні автор здужав піднятися до того чистого і високого релігійного настрою, яким відзначається оповідання євангеліста Луки о Різдві Христовім», писав Іван Франко.
Енергетика духу Різдва ‒ першочерговаГалина Похилевич
«Колядки різні за своєю манерою мелодики. Є архаїчні речі, які зафіксували на північному Підляшші, вони доволі монотонні, як «Щедрик» у народному виконанні. Для мене відчуття того, що колядка простіша чи складніша немає. Тому що важлива енергія, яка в ній є, а це прослава Різдва, народження Христа, чогось нового у житті. Ця енергетика духу Різдва ‒ першочергова», ‒ говорить музикантка, учасниця фольклорного гурту «Коралі» Галина Похилевич.
До сьогодні зберігається традиція і потреба колядувати у колі родини, на вулиці. Спільна коляда згуртовує сім’ю, людей, наголошує Галина Похилевич. У Львові багато родин об’єднуються у колядничі ватаги, щоб навчити дітей колядувати. Колядують переважно по рідних і знайомих. Зазвичай колядували у благодійних цілях, забираючи гроші на церкву чи інші потреби. Нині окремі українські музиканти стараються віднайти найдавніші колядки.
Родинні традиції існують і це дуже тішитьГалина Похилевич
«Батьки самі створюють вертепи. Родинні традиції існують і це дуже тішить. Різдво це час, який об’єднує родину в творчості. Колись хлопці створювали колядничу ватагу і ходили від хати до хати. А оскільки в селі жили великими родинами, то ходили, по суті, до родини, до близьких і це гарна паралель із сьогоденням. Тепер ми до таких родинних традицій повертаємося», ‒ зауважила Галина Похилевич.
Віддавна майструє різдвяні зірки майстер Богдан Новак з Дублян Львівської області. Традицію виготовлення різдвяних зірок у Дубляни привезли переселенці з Польщі, яких примусово виселили з села Мацьковичі у 1945 році, зокрема і родину Богдана Новака. Він щороку бере участь у ході звіздарів у Львові і колядує.
«Свою першу колядку заспівав у дитинстві і навчили мене старші в родині. Колядували «Бог ся рождає» і далі пішло і пішло. Пригадую, як у 50-ті роки заколядував упівську колядку і таки дістав трохи від батьків. Адже було заборонено. А я колядував:
«Новий рік ся зачинає,
Такий то голова колгосп закладає.
Автомати йдуть до хати
Кажуть заяви треба підписати.
Новий рік».
У радянський час колядувалиБогдан Новак
У радянський час колядували, але ввечері і в хаті. Дуже жалкую, що не записав давніх колядок моєї тітки, це пішло в небуття. Скільки колядок знала тітка! Це були надсянські колядки. Два тижні нас везли з нашого надсянського село в Україну. Але різдвяний дух у нас у родині передався, цьому вчили дітей», ‒ говорить Радіо Свобода Богдан Новак.
Цьогоріч Богдан Новак виготовив нову різдвяну зірку, з якою взяв участь у ході. Майстер створив її з 16 малих і великих решетів, зробив 80 різних отворів. Для Богдана Новака важливо зберегти українську традицію Різдва, коли з різдвяною зіркою колядують. А ще він передає своє вміння молоді.
Українська православна церква (ПЦУ), а також Українська греко-католицька церква (УГКЦ) наразі святкують Різдво Христове 7 січня за юліанським календарем (так званим «старим стилем»). Глави ПЦУ і УГКЦ заявляють, що вони особисто не проти переходу на відзначення Різдва 25 грудня, але потрібна просвітницька робота, щоб більшість вірян цього захотіли.
Більшість православних церков світу, як і Римо-католицька церква та більшість протестантських церков, також святкують Різдво 25 грудня за сучасним григоріанським календарем чи новоюліанським. В Україні з 2017 року 25 грудня, як і 7 січня, є офіційним вихідним днем.
