Внаслідок протестів у Казахстані загинули 164 людини – дані МОЗ
Внаслідок заворушень у Казахстані загинули 164 людини, повідомляє казахська служба Радіо Свобода – Радіо Азаттик – із посиланням на дані міністерства охорони здоров’я країни.
У повідомленні МОЗ вказані три регіони та найбільше місто країни. В Алмати, за даними міністерства, загинули 103 людини (зокрема двоє дітей), у Кизилординській області – 21 людина, у Жамбильській – 10, в Алматинській – вісім людей. На які міста та регіони припадають решта 22 загиблих – невідомо, ці дані не уточнюються.
Влада Казахстану вперше з 5 січня опублікувала кількісні відомості про загиблих. Раніше повідомлялося про загибель 28 співробітників силових органів та 26 «озброєних людей».
У країні з 6 січня триває «антитерористична операція». Токаєв заявив, що структурам, що її здійснюють, надано «стріляти на поразку без попередження».
В Алмати, де мирні акції протесту, що розпочалися 4 січня, незабаром почали супроводжуватися безчинствами, підпалами, грабежами та мародерством, низка осіб також озброєні та використовують вогнепальну зброю. При цьому влада вживає термін «злочинні групи» та «терористи» до всіх учасників протестів.
Лідери ОДКБ планують 10 січня відеоконференцію для обговорення кризи в Казахстані
Лідери очолюваної Росією Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) планують провести відеоконференцію 10 січня, щоб обговорити протести в Казахстані.
Речник Кремля 9 січня підтвердив участь президента Росії Володимира Путіна у розмові, повідомило державне інформаційне агентство ТАСС.
Казахстан був охоплений кількаденними протестами після того, як демонстрації проти зростання цін на паливо переросли в загальний антиурядовий протест.
Влада Казахстану звернулася за допомогою до ОДКБ, куди входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Вірменія.
Росія направила кілька тисяч військових до Казахстану під егідою ОДКБ, цей крок розкритикували США.
Дипломати США і Росії провели 9 січня в Женеві «робочу вечерю» перед офіційним днем переговорів вимог Москви, лідери держав-членів Організації договору про колективну безпеку обговорять події в Казахстані, а в колишній столиці цієї країни влада відновила доступ до інтернету. Докладніше про це та інше – в огляді новин Радіо Свобода.
Читайте тут
Число затриманих у звʼязку з протестами в Казахстані сягнуло майже 8 тисяч
У Казахстані з початку протестів затримано 7939 людей, повідомляють російські інформагенції з посиланням на МВС Казахстану.
«Правоохоронці спільно з військовослужбовцями Нацгвардії та спецпідрозділів в Алмати на 2 ринках затримали 207 осіб. Вилучено 5 викрадених авто, викрадені товарно-матеріальні цінності, 2 одиниці гладкоствольної та 4 холодної зброї», – йдеться у заяві відомства.
Крім того, Комітет нацбезпеки повідомив про «нейтралізацію двох екстремістських осередків, які брали участь у заворушеннях» із 4 до 8 січня 2022 року в Алмати.
У Казахстані 10 січня оголошено днем жалоби за загиблими під час протестів.
Токаєв назвав події в Казахстані «спробою держперевороту»
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав останні події в країні «спробою державного перевороту». Про це він заявив 10 січня на онлайн-саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Військовий контингент цієї організації, основу якого складають російські військовослужбовці, зараз перебуває у Казахстані на запит Токаєва.
Президент Казахстану не сказав, які політичні сили стояли за «спробою перевороту». За словами Токаєва, «під ширмою стихійних протестів розгорнулася хвиля масових заворушень, як по єдиній команді проявилися релігійні радикали, кримінальні елементи, бандити, мародери і дрібні хулігани», а потім і «озброєні бойовики, які чекали свого часу». Як заявив Токаєв, у заворушеннях брали участь і люди з-за кордону, яких він назвав терористами. Про які конкретно зарубіжні країни йдеться, він не сказав.
Токаєв заявив, що влада виконала вимоги учасників мирних акцій протесту, у тому числі про зниження цін на пальне, і закликав не змішувати мирні акції з заворушеннями. За його словами, армія в Казахстані ніколи не стрілятиме у мирних протестувальників. Раніше слова Токаєва про те, що співробітники силових структур мають право стріляти без попередження, розкритикували як правозахисники, так і представники країн Заходу, зокрема держсекретар США.
МЗС України прокоментувало «розгортання на території Казахстану іноземних військових сил»
Міністерство закордонних справ України заявило 10 січня, що «уважно слідкує за розвитком ситуації в Республіці Казахстан» і засуджує «насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв».
Українське зовнішньополітичне відомство вказало, що «надзвичайно важливо вжити максимальних заходів задля деескалації ситуації і уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення роботи об'єктів критичної інфраструктури та систем звʼязку».
«Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну», – наголошено в заяві.
Раніше МЗС України виступило з рекомендаціями для громадян України, які опинилися в Республіці Казахстан.
Чи вплине криза в Казахстані на плани Путіна щодо України?
Тепер, коли між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками розпочалася серія переговорів з Росією на високому рівні з приводу посилення тиску з боку Москви, аналітики розділилися в думках з приводу того, як реакція Кремля на заворушення в Казахстані може вплинути на напруженість з Україною, уздовж кордону якої Росія зібрала близько 100 000 боєздатних військ.
Казахстан: Токаєв оголосив про виведення військ ОДКБ і запропонував нового прем’єра
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив про завершення місії Організації Договору про колективну безпеку, відповідно до якої в країну направили військових п’яти держав ОДКБ у зв’язку з масовими протестами, що переросли у заворушення в низці міст.
Виведення сил розпочнеться 13 січня і займе не більше ніж 10 днів, заявив Токаєв, виступаючи 11 січня у парламенті.
Президент Казахстану 11 січня також повідомив депутатам, що висунув кандидатуру нового прем’єр-міністра – Аліхана Смаїлова.
49-річний Смаїлов обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра в попередньому кабінеті, який Токаєв відправив у відставку минулого тижня, коли країну охопили безпрецедентні протести, які переросли в насильство, що призвело до загибелі щонайменше 163 людей.
Днями двоє казахстанських опозиціонерів, які зараз проживають в Україні, заявили про напад з боку співробітників СБУ. Один із них, Заманбек Тлеулієв, опублікував відео інциденту, на якому він звинуватив силовиків у побитті. Його колега Єлдос Насіпбеков також заявив про тиск з боку українських спецслужб. Опозиціонери говорять, що СБУ діяла в інтересах влади Казахстану. У відповідь українські силовики заявили, що діяли в межах закону.
Ціна «миротворця». Що охороняють у Казахстані російські військові
Чому збунтувався Казахстан, що охороняють там російські війська, що спільного у «російської» та «казахстанської» моделей і чим вони відрізняються?
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на засіданні нижньої палати парламенту доручив зупинити роботу компанії «Оператор РОП», яку вважають афілійованою з Алією Назарбаєвою, молодшою дочкою колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, пише казахська служба Радіо Свобода.
За його словами, діяльність цієї компанії викликає «безліч питань» у підприємців і суспільства. «Дійшло до того, що було організовано певний громадський рух проти цієї приватної компанії. Я доручаю уряду вжити заходів щодо припинення адміністрування утилізаційного збору та розпорядження утилізаційним збором «Оператором РОП». Цим має займатися державна організація», – заявив Токаєв.
Компанія «Оператор РОП» з’явилася в 2015 році. Вона займається організацією збору, транспортуванням, переробкою й утилізацією відходів. Як мовиться у повідомленні на сайті, організацію у серпні 2021 року постановою уряду зробили відповідальною за реалізацію принципу розширених зобов’язань виробників (імпортерів) у Казахстані.
Розмір утилізаційного збору, що стягується приватною компанією, становить від однієї до дев’яти тисяч доларів. За даними на початок 2020 року, за три роки на рахунки «Оператора РОП» надійшло 220 мільярдів тенге (понад 504 мільйони доларів).
Найбільша стаття витрат – «стимулювання автопрому», на яке було направлено 75 мільярдів тенге (близько 172 мільйонів доларів). Як вказує казахська служба Радіо Свобода, багато автовласників чинили опір введеному збору, а в 2021 році було ініційовано рух проти нього.
Алія Назарбаєва – молодша із трьох дочок Нурсултана Назарбаєва. Видання The Telegraph 8 січня опублікувало статтю, де стверджується, що вона вивела з країни понад 300 мільйонів доларів. На ці кошти дочка Назарбаєва, за даними видання, купила особняк у Лондоні, будинок у Дубаї, приватний літак й акції швейцарського приватного банку CBH Bank.
Токаєв під час засідання також згадав Нурсултана Назарбаєва. За його словами, завдяки єлбаси (тобто лідеру нації, як називають Назарбаєва) в країні «з’явилася група дуже прибуткових компаній і прошарок людей, багатих навіть за міжнародними мірками». Він заявив, що гірничорудному та нафтогазовому сектору слід ділитися з державою частиною прибутку. Ці галузі перебувають у руках близьких родичів і наближених до колишнього президента, вказує казахська служба Радіо Свобода.
В Узбекистані журналістам та блогерам заборонили висвітлювати події у Казахстані
Блогери та журналісти з Узбекистану, які висвітлюють масові протести та заворушення у сусідньому Казахстані, повідомили, що їх викликають до правоохоронних органів та спецслужб і просять менше писати на цю тему та не закликати до мітингів. Про це повідомляє узбецька служба Радіо Свобода, Радіо Озодлік.
Один із блогерів, який говорив із журналістом узбецької служби РС на умовах анонімності, сказав, що заборону на висвітлення подій наклала Служба державної безпеки. Інший блогер – що співробітники спецслужби та дільничний вимагали письмового пояснення через пости про події в Казахстані. Ще одного зобовʼязали дати розписку, в якій він пообіцяв не висвітлювати те, що відбувається.
Центральні засоби інформації Узбекистану інформацію про протести в сусідній країні дають дозовано, зазначає узбецька служба РС. Як повідомив редакції один із місцевих журналістів, про Казахстан дозволено писати лише «придворним» блогерам та тим, хто отримав спеціальний дозвіл. У МВС публікацію радіостанції не коментували.
У 2021 році Узбекистан опустився в рейтингу свободи преси, який щорічно складає міжнародна організація «Репортери без кордонів», зі 157 місця на 180.
Українці в Казахстані розповідають про заворушення – відео
Українці, які проживають або ж народилися в Казахстані, розповідають про початок заворушення. Кажуть, що казахи не могли зробити те, до чого прийшов розвиток подій. Вони підозрюють, що була замішана інша сторона. Нині в країні відновився інтернет і вони отримують все більше інформації. Про що ще розповідають люди, дивіться у відео Радіо Свобода.
У Казахстані затвердили новий склад уряду, у ньому немає нових облич
У Казахстані затвердили склад нового уряду на чолі з колишнім першим заступником прем’єр-міністра Аліханом Смаїловим. Як повідомляє казахська служба Радіо Свобода, більшість членів колишнього кабінету зберегли свої посади або отримали підвищення.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав відповідні укази 11 січня.
Колишній заступник прем’єр-міністра Роман Скляр отримав посаду першого заступника голови уряду. Віцепрем’єр Єрали Тугжанов залишився на колишній посаді. Міністр торгівлі й інтеграції Бахит Султанов зберіг портфель і натомість отримав призначення на посаду заступника прем’єр-міністра.
Міністром енергетики став Болат Акчулаков, який раніше був керуючим директором з управління активами фонду «Самрук-Казина». У 2017-2019 роках Акчулаков працював віцеміністром енергетики.
Колишній перший заступник голови адміністрації президента Даурен Абаєв став головою Міністерства культури і спорту. Міністерство інформації та суспільного розвитку Казахстану очолив Аскар Умаров, який працював заступником міністра. Міністром юстиції став колишній голова судової колегії з адміністративних справ Верховного суду Канат Мусін. Міністерство охорони здоров’я очолила колишня заступниця міністра Ажар Гініят. Міністром національної економіки став Алібек Куантиров, який до цього працював заступником міністра. Міністром індустрії та інфраструктурного розвитку став колишній перший заступник міністра Каїрбек Ускенбаєв.
Свої портфелі в новому складі уряду зберегли заступник прем’єр-міністра — міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберді, міністр фінансів Єрулан Жамаубаєв, міністр цифрового розвитку, інновацій та аерокосмічної промисловості Багдат Мусін, міністр екології, геології та природних ресурсів Серіккалі Брекешев, міністр освіти і науки Асхат Аймагамбетов, міністр праці та соціального захисту населення Серік Шапкенов, міністр сільського господарства Єрбол Карашукеєв. Крім того, посади за собою зберегли міністр оборони Мурат Бектанов, міністр внутрішніх справ Єрлан Тургумбаєв та голова МНС Юрій Ільїн.
Казахстан: в Алмати за добу затримані 1700 учасників протестів
У найбільшому місті Алмати за добу затримані майже 1700 осіб – учасників протестів. Вилучено 36 одиниць вогнепальної зброї та майже півтори тисячі боєприпасів, повідомила комендатура міста.
У місті після масових акцій досі закрито аеропорт. Інформація про те, що регулярні рейси з Алмати відновляться 14 січня, поки що не підтвердилася. У вівторок, 13 січня, було відновлено міжнародне авіасполучення зі столицею Казахстану Нур-Султаном.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня через дворазове підвищення цін на скраплений газ, пізніше гасла мітингувальників стали політичними. Через три дні влада оголосила надзвичайний стан. Токаєв відправив уряд у відставку та змістив з посади голови Ради безпеки колишнього президента країни Нурсултана Назарбаєва.
7 січня до Казахстану було направлено військових пʼяти країн Організації договору про колективну безпеку, основу контингенту складають російські військові. За даними влади, ситуація в країні стабілізувалася. Виведення контингенту ОДКБ розпочнеться 13 січня та потребуватиме не більш як 10 днів.
Що казахстанська криза означає для Китаю?
У той час як безпрецедентна хвиля протестів охопила Казахстан і переросла в насильницькі заворушення, Китай залишався в значній мірі мовчазним щодо кризи, що розгортається в центральноазійській країні, з якою він має спільну межу в 1782 кілометри, заявляючи, що це внутрішня справа, яка, як він сподівається, незабаром стабілізується.
Лише після того, як 7 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із зухвалою, грізною промовою, в якій він звинуватив у насильстві ймовірних «терористів», підготовлених за кордоном, і сказав, що сили безпеки отримали наказ придушити протести, Пекін, нарешті, зважився, а керівник Китаю Сі Цзіньпін запропонував свою підтримку зусиллям Токаєва, щоб придушити те, що Пекін вважав «кольоровою революцією» в Казахстані.
«У ключовий момент ви вжили рішучих, дієвих заходів, швидко відновивши спокій, – сказав Сі Токаєву, згідно з даними про їхню розмову, опублікованими китайськими державними ЗМІ. – Китай виступає проти будь-яких іноземних сил, які планують «кольорову революцію» в Казахстані».
Незважаючи на те, що Китай надає підтримку Токаєву, який перебуває в боротьбі, аналітики кажуть, що реакція Пекіну на кризу, що швидко змінюється в його багатому на нафту сусіді, вказує на його зважений підхід до регіону в цілому, де Китай суворо домагався своїх економічних цілей і часто виявляється, що орієнтується на інтереси ще одного з впливових сусідів Центральної Азії: Росії.
Війська ОДКБ почнуть залишати Казахстан 13 січня – Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що війська очолюваної Росією Організації Договору про колективну безпеку почнуть залишати його країну 13 січня.
У заяві від 12 січня ОДКБ – альянсу, що складається з Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Вірменії та Таджикистану – додається також, що для виведення з Казахстану контингенту, що налічує біля 2 тисяч військових, знадобиться близько 10 днів.
Раніше сьогодні Токаєв взяв участь у засіданні оперативної групи з надзвичайних ситуацій міста Алмати та зустрівся з родичами та колегами загиблих під час насильства правоохоронців. Точна кількість людей, загиблих під час насильства, залишається невідомою.
Солдати ОДКБ прибули до Казахстану минулого тижня після того, як керівництво багатої на нафту країни звернулося до блоку, очолюваного Росією, по військову допомогу через протести.
Заворушення розпочалися 4 січня з мирних протестів жителів віддаленого західного регіону Мангистау через різке підвищення цін на зріджений газ.
Мирні протести переросли в мітинги, на яких висувалися вже політичні вимоги, в тому числі і про усунення колишнього президента Назарбаєва від впливу на ухвалення усіх важливих рішень. Демонстранти скандували «Шал, кет!», що казахською означає «Старий, іди!».
Згодом на вулицях зʼявилися погромники, які грабували та спалювали громадські будівлі та магазини в Алмати та інших містах. 12 січня казахстанські засоби інформації повідомили, що після того, як насильство вдалося зупинити, було затримано ще 1700 осіб, і загальна кількість затриманих унаслідок протестів і заворушень сягнула майже 10 тисяч.
Експерти з прав людини з Організації Об’єднаних Націй 11 січня закликали владу Казахстану припинити «необмежене застосування сили, в тому числі летальної смертельну, проти протестувальників».
Казахстан: українці розповіли про пережите
З початку року Казахстан охопили масові протести. Тисячі людей виступили проти підвищення цін на скраплений газ, який використовують як пальне. Згодом на вулицях зʼявилися погромники, які грабували та спалювали громадські будівлі та магазини в Алмати та інших містах. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запровадив у країні надзвичайний стан і попросив допомоги у подоланні кризи в країн-челнів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Про те, що відбувалося в Казахстані і яка ситуація нині, Радіо Свобода розпитали в українців, які проживають в цій країні. Близько десятка людей відмовлялися розповідати свої історії, однак троє українців все-таки погодилися на розмову. Читайте про це за лінком.
Війська ОДКБ мають залишити Казахстан: що відомо про цей блок під орудою Росії?
Президент Казахстану, який особисто закликав іноземний військовий контингент до своєї країни, уже хоче його виведення. Днями під час звернення до парламенту Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення місії Організації договору про колективну безпеку.
У трьох областях Казахстану з 13 січня скасовують надзвичайний стан
У Казахстані у трьох областях – Павлодарській, Західноказахстанській і Північноказахстанській – скасовують надзвичайний стан. Відповідні укази напередодні підписав президент Касим-Жомарт Токаєв.
Режим надзвичайного стану скасовується з 7:00 13 січня 2022 року. Влада запровадила його з 5 по 19 січня на всій території Казахстану після того, як протести з вимогою зниження цін на газ і проведення реформ переросли в заворушення.
Токаєв звернувся до голів держав ОДКБ із проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози», після чого організація направила до країни кілька тисяч військових. 11 січня президент оголосив про завершення місії ОДКБ у Казахстані. Виведення військ має розпочатися 13 січня.
За даними влади Казахстану, під час січневих подій було пошкоджено 53 адміністративні будівлі у восьми регіонах країни. Найбільше постраждало місто Алмати, де, за офіційними даними, було пошкоджено чи зруйновано 166 об’єктів.
10 січня під час онлайн-саміту ОДКБ Токаєв назвав останні події в країні «спробою державного перевороту» за участю «терористів, зокрема іноземних». Які саме країни він має на увазі – не уточнив. За даними МВС Казахстану, після протестів і заворушень затримано 9,9 тисяч людей, відкрили сотні кримінальних справ.
Точна кількість загиблих у Казахстані, як і раніше, залишається невідомою. Влада підтвердила, що щонайменше 18 силовиків були вбиті, але все ще не назвала кількість жертв серед цивільного населення, пише казахська служба Радіо Свобода. 9 січня telegram-канал, пов’язаний з урядом, видав інформацію про загибель 164 людей під час січневих подій у країні. Пізніше того ж дня Міністерство охорони здоров’я заперечило ці відомості.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала владу Казахстану провести ефективне та неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, включаючи «застосування смертельної сили з боку силовиків».
Касим-Жомарт Токаєв вранці 5 січня, у найгостріший період подій, оголосив про відставку уряду і змістив 81-річного колишнього багаторічного президента країни Нурсултана Назарбаєва з його довічної посади голови Ради національної безпеки.
Токаєв також звільнив голову Комітету нацбезпеки Каріма Масімова – давнього союзника Назарбаєва. До того ж, Масімов був заарештований за звинуваченням у держзраді. Під варту взяли ще кількох високопосадовців служб безпеки.