Війська, очолювані Росією, почали виведення з Казахстану
Понад дві тисячі військовослужбовців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якій вирішальний голос має Росія, почали виведення з Казахстану 13 січня, повідомило Міністерство оборони Росії.
«Колективні миротворчі сили ... почали готувати техніку до завантаження в літаки військово-транспортної авіації Повітряно-космічних сил РФ і повернення в пункти постійної дислокації», – йдеться в повідомленні Міноборони РФ, яке цитують російські агенції.
ОДКБ – альянс, що складається з Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Вірменії і Таджикистану – заявив 12 січня, що для завершення виходу потрібно близько 10 днів.
У сім’ї Назарбаєва вперше прокоментували заворушення у Казахстані
Алія Назарбаєва, молодша дочка колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, опублікувала у соцмережах пост, у якому вперше прокоментувала масові протести і заворушення у Казахстані.
Вона назвала це «трагічними подіями» і висловила співчуття сім’ям загиблих.
«Нехай цей жорстокий урок для всіх нас стане останнім у нашій історії. Це неправильно, коли люди гинуть у мирний час», – написала Алія Назарбаєва. Вона подякувала «за моральну підтримку батька зараз». «Він отримує багато повідомлень цими днями від жителів різних регіонів», – додала дочка першого президента Казахстану.
Сам Нурсултан Назарбаєв не з’являвся на публіці від 28 грудня 2021 року. Він ніяк не коментував масштабні протести, що розгорнулися в країні, хоча зазвичай звертався до нації за ключовими темами. Деякі ЗМІ повідомили, що він із сім’єю полетів із Казахстану.
Проте речник колишнього президента стверджує, що Нурсултан Назарбаєв не залишав Казахстан і зараз перебуває у столиці. За його словами, Назарбаєв «проводить низку консультативних зустрічей і перебуває на прямому зв’язку з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим».
Старша дочка Назарбаєва Даріга пропустила вже два засідання Мажилісу (нижньої палати) парламенту Казахстану, її помічники пояснили це зараженням COVID-19.
Кампанія проти Назарбаєва і наближених до нього почалася в Казахстані
У Казахстані осідає пил після бурхливого початку року, коли спочатку мирні протести були захоплені насильницькими групами, які залишили бійню в Алмати та інших частинах країни.
На тлі заворушень також стало очевидно, що в уряді триває боротьба за владу між нинішнім президентом Касимом-Жомартом Токаєвим і прихильниками його все ще могутнього попередника Нурсултана Назарбаєва.
Схоже, зараз потрясіння закінчується тим, що членів сім'ї першого президента Назарбаєва та його близьких соратників, здається, очікує похмуре майбутнє.
Якщо й були сумніви щодо того, хто вийшов переможцем, Токаєв зупинив їх 11 січня на сесії парламенту, коли наказав припинити будь-який державний бізнес із величезною компанією з переробки відходів, пов’язаною з молодшою донькою Назарбаєва Алією.
«У підприємців та суспільства загалом є багато питань щодо діяльності компанії, яка називається Operator ROP», – сказав Токаєв.
Казахстан тиждень по тому: миротворці та руйнівні наслідки заворушень (фотогалерея)
Іноземні війська та наслідки пожеж – це Алмати через тиждень після масових заворушень, які охопили Казахстан, спричинених підвищенням цін на газ.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв залучив понад 2000 військовослужбовців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з Росією, щоб допомогти стабілізувати ситуацію в цій державі Центральної Азії на тлі масових демонстрацій.
Точна кількість людей, загиблих під час насильства, залишається невідомою.
Казахстан тиждень по тому: військові місії ОДКБ та руйнівні наслідки заворушень (фотогалерея)
Найближчим часом очікується відновення авіарейсів із Алмати до України – МЗС
У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що продовжують надавати консульську допомогу українцям в Казахстані, зокрема в транспортних питаннях.
«Міжнародний аеропорт Алмати відновив обслуговування цивільних повітряних суден. Вже відбулися рейси до Нур-Султана та Бішкека. Найближчим часом очікується оприлюднення графіку відновлення міжнародних рейсів, зокрема до України. За домовленістю із українським посольством авіакомпанія Air Astana здійснює для громадян України безкоштовне перебронювання квитків на нові авіарейси із Нур-Султана або Алмати. Дипломати та авіаперевізник працюють над якнайшвидшим відновленням рейсів Алмати – Київ. Наше посольство забезпечує зустріч громадян, які залізничним шляхом прибувають до Нур-Султана для подальшого вильоту до України, допомагає їм із тимчасовим місцем проживання і посадкою на рейси», – повідомив у коментарі Радіо Свобода речник МЗС Олег Ніколенко.
За його словами, дипломати також звернувся до компетентних органів Казахстану задля видачі виїзних віз українцям, які у зв’язку із подіями в казахстані перевищили 90-денний термін безвізового перебування в країні.
«Тримаємо питання захисту інтересів наших громадян в Казахстані на особливому контролі», – зазначив Олег Ніколенко.
Міжнародний аеропорт Алмати відновив у четвер свою роботу після того, як у ніч на 6 січня в результаті масових акцій протесту і заворушень на території летовища були розбиті вітрини кафе, магазинів, пунктів продажу авіаквитків. Після цього аеропорт припинив обслуговувати цивільні літаки.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня і тривали близько тижня. Приводом для них стало дворазове підвищення цін на пальне. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги.
Серед них – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва. Одним із гасел протестувальників стало «Шал, кет!», що перекладається як «Старий, йди!». Протестувальники мали на увазі Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента Казахстану залишив за собою значні повноваження.
Після відставки з посади президента країни у 2019 році він очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив чинний президент Токаєв.
Казахстан: влада Алмати повідомила про затримання ще понад 2 тисяч учасників протестів
У Казахстані, в місті Алмати, тривають затримання учасників масових протестів, які спалахнули на початку січня. Як повідомили у комендатурі міста російській агенції «Інтерфакс», за минулу добу затримано ще 2 159 людей, серед затриманих – «учасники незаконних акцій, мародерств та інших злочинів».
Повідомляється, що у затриманих вилучили 67 одиниць вогнепальної зброї та 3 112 боєприпасів.
Хоча ситуація в місті стабілізувалася, в Алматі зберігається режим надзвичайного стану і діє комендантська година.
У міській поліції стверджують, що з початку масових протестів зникло семеро людей. За даними поліцейських, всього з 4 січня безвісти зниклими офіційно вважають 22 особи, з них знайшлися 15.
Влада Казахстану досі не озвучила точних даних про загиблих і зниклих безвісти під час січневих протестів.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня і тривали близько тижня. Приводом для них стало дворазове підвищення цін на пальне. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги.
Серед них – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.
Одним із гасел протестувальників стало «Шал, кет!», що перекладається як «Старий, йди!». Протестувальники мали на увазі Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента Казахстану залишив за собою значні повноваження. Після відставки з посади президента країни у 2019 році він очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив чинний президент Касим-Жомарт Токаєв.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала владу Казахстану провести ефективне та неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, включаючи «застосування смертельної сили з боку силовиків» під час протестів.
У сина президента Казахстану є квартира і будинок у Швейцарії – ЗМІ
У сина президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва Тимура є будинок у швейцарському місті Сен-Прекс, а також квартира з видом на Женевське озеро, яку він придбав у 2010 році. Про це йдеться у розслідуванні щодо нерухомості й доходів сім’ї президента Казахстану, опублікованому виданням «Важные истории», що визнане в Росії «іноземним агентом».
Як йдеться в розслідуванні, антикорупційний проєкт Scanner Project ще у 2018 році знайшов у сина президента Казахстану квартиру у спальному районі Женеви – в будинку на вулиці Жільбер-Трольє. Згідно з випискою з женевського реєстру нерухомості, Тимур Токаєв володіє квартирою із 2006 року. Scanner Project оцінив тоді вартість квартири в цьому будинку у мільйон швейцарських франків.
Крім того, в розслідуванні йдеться і про статки інших персон з оточення Токаєва.
У листопаді 2019 року президент Казахстану призначив послом в Болгарії Темірта Ізбастіна – чоловіка своєї рідної сестри Карлиги Токаєвої. Як йдеться в розслідуванні, його дочка та племінниця Токаєва Дана Медеуова володіє в Болгарії трьома будівельними компаніями. У 2017 році Медеуова зі свого особистого рахунку перевела одній із компаній майже 700 тисяч євро і компанія придбала земельну ділянку у західній частині Софії.
Розслідувачі також виявили квартиру на узбережжі Маямі вартістю майже 1,4 млн доларів, яка належить тезці дружини одного з племінників Токаєва та першого заступника голови правління національного холдингу «Байтерек» Каниша Ізбастіна – Ботагоз Кургузовій.
«У Росії у сім’ї Токаєва нерухомості на сотні мільйонів рублів. Команда Олексія Навального виявила, що влада засекретила дані про нерухомість родичів казахського президента. З Росреєстру зникли будь-які дані про квартири Токаєвих», – зазначають журналісти.
Водночас із архівних виписок про нерухомість стало відомо, що Тимуру Токаєву належала квартира у майже 200 квадратних метрів у Москві.
«Важные истории» пишуть, що колишня дружина Токаєва Надія мала квартиру в будинку за два кілометри від Кремля. Також із 2000 року вона мала щонайменше 5 заміських будинків.
Касим-Жомарт Токаєв вранці 5 січня, у найгостріший період протесних подій у Казахстані, оголосив про відставку уряду і змістив 81-річного колишнього багаторічного президента країни Нурсултана Назарбаєва з його довічної посади голови Ради національної безпеки. Раду безпеки Казахстану очолив сам Токаєв.
«В Казахстані у мене багато друзів, тож я вирішила приїхати сюди на новорічні свята», – каже 24-річна Каріна Бібен, яка приїхала до Алмати в гості та несподівано для себе стала свідком початку казахстанських протестів.
Українка мала вилетіти до Києва 5 січня, але через штурм аеропорту в Алмати була змушена затриматися в країні, про яку, за її словами, особливо нічого до цього не знала. Інтерв’ю з нею читайте за лінком.
Розслідування. Як сім’я президента Казахстану пов'язана з Росією?
10 січня на засіданні ОДКБ Володимир Путін переплутав ім'я казахстанського президента Токаєва, назвавши його не Касимом-Жомартом, а Кемелом Жомартовичем. Обмовка може бути невипадковою: Кемел (або Кемель) – це ім’я батька Токаєва, автора книг про радянських чекістів у Казахстані. Це ж ім'я у 2019 році, коли Токаєв став в.о. президента Казахстану, взяв собі як прізвище його син Тимур, у якого Російська служба Радіо Свобода і телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», знайшли російський бізнес-актив: у 2016 році він входив до ради директорів акціонерного товариства «Маяк». Воно володіє однойменним житловим комплексом у підмосковних Химках, який отримав скандальну популярність через скарги місцевих жителів, які звинувачували забудовника в знищенні єдиного загальнодоступного стадіону в місті. Читайте про це за лінком.
Протести в Казахстані: влада заявила про загибель щонайменше 225 людей
Влада Казахстану визнала загибель щонайменше 225 людей під час недавніх акцій протесту в країні, повідомляє казахська служба Радіо Свобода.
«У період НП у морги країни доставлено 225 загиблих. Частина з них – це озброєні бандити, які брали участь у терактах, нападали на будинки та співробітників сил правопорядку. Серед загиблих 19 поліцейських та військових. На жаль, жертвами актів тероризму стали і мирні громадяни», – сказав представник генеральної прокуратури Казахстану Серік Шалабаєв під час брифінгу у суботу.
Представник генеральної прокуратури Казахстану сказав, що дані про загиблих уточнюються і можуть змінитися. За словами Шалабаєва, поліція та військові почали застосовувати вогнепальну зброю 6 січня і вона була спрямована лише проти «терористів».
«6 січня рішенням Ради безпеки в країні було оголошено про проведення антитерористичної операції. Лише з цього дня органи правопорядку та збройні сили почали застосовувати вогнепальну зброю для знищення терористів», – заявив він.
Російські війська не покинуть Казахстан повністю – Чалий
Отримавши можливість ввести свої війська на територію Казахстану, Росія повністю їх вже не виведе, вважає надзвичайний і повноважний посол Валерій Чалий. Про це він заявив у «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода.
Дипломат не виключив, що Росія лише продемонструє виведення військ ОДКБ з Казахстану, проте частина російських підрозділів залишиться для охорони державних об'єктів.
За словами Чалого, в результаті, такі дії «можуть створити красиву картинку ОДКБ та підсилити імідж організації».
Посол нагадав, що в конфлікті між Вірменією та Азербайджаном, в ОДКБ «вірмен не підтримали, просто кинули їх на амбразуру». Тому ситуація в Казахстані, за словами Чалого, допоможе їм реабілітуватися.
Два зяті Назарбаєва залишили керівні посади у великих держкомпаніях Казахстану
Голова правління компанії «Казтрансойл» Дімаш Досанов та голова правління «QazaqGaz» Кайрат Шаріпбаєв залишили свої посади, повідомляє казахська редакція Радіо Свобода.
Досанов одружений на Алії Назарбаєвій – молодшій доньці першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Шаріпбаєва ЗМІ називають «нинішнім» чоловіком іншої дочки екс-президента – Даріги.
Їхні повноваження припинені достроково, причини звільнення не вказуються. ЗМІ Казахстану раніше писали, що і Досанов, і Шаріпбаєв потрапили у керівні органи державних енергетичних компаній після того, як взяли шлюб з доньками Назарбаєва.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня і тривали близько тижня. Приводом для них стало дворазове підвищення цін на пальне. Згодом протестувальники почали висувати політичні вимоги.
Серед них – зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва. Одним із гасел протестувальників стало «Шал, кет!», що перекладається як «Старий, йди!». Протестувальники мали на увазі Нурсултана Назарбаєва, який після звільнення з посади президента Казахстану залишив за собою значні повноваження.
Після відставки з посади президента країни у 2019 році він очолював Раду безпеки Казахстану. 5 січня на тлі протестів він залишив цю посаду, Раду безпеки Казахстану очолив чинний президент Токаєв.
Австралія депортувала тенісиста Джоковича після скандалу через відсутність щеплення
Влада Австралії у неділю депортувала з країни відомого сербського тенісиста Новака Джоковича після скандалу через відсутність у спортсмена щеплення від COVID-19.
Про це повідомляє агенція Associated Press.
Джоковича помітили в залі аеропорту Мельбурна у супроводі двох австралійських чиновників перед тим, як літак з спортсменом відправився в Об’єднані Арабські Емірати.
Раніше суд Австралії відхилив апеляцію першої ракетки світу на повторне анулювання візи.
Новак Джокович прилетів до Мельбурна 5 січня, але не зміг пройти паспортний контроль в аеропорту. Причиною стала плутанина із оформленням візи тенісиста. Раніше йому надали медичну довідку, в якій вказувалось, що тенісист нещодавно перехворів на COVID-19. Австралійська влада вирішила анулювати його візу, про що поінформувала прикордонна служба Австралії. Джоковича відправили до імміграційного ізолятора, який славиться своїми суворими умовами утримання.
Джокович не зможе взяти участь у турнірі Australian Open, який розпочнеться 17 січня. Перемога на цих змаганнях дала б йому перше місце за кількістю титулів на турнірах Великого шолома.
Казахстан: в Алмати за «участь у незаконних акціях і мародерство» затримали майже 3 тисячі людей
За 16 днів після початку мітингів у найбільшому місті Казахстану Алмати затримали 2748 людей. Усіх затриманих підозрюють в участі у незаконних акціях та мародерстві. Про це повідомляє оперативний штаб комендатури міста.
У затриманих в Алмати вилучили 131 одиницю вогнепальну зброю та 4179 боєприпасів.
На 18 січня немає точної інформації про те, скільки всього в країні людей затримані під час протестів. За останніми даними, затримано понад 10 тисяч учасників протестів і заворушень.
Порушено 695 кримінальних справ за тяжкими та особливо тяжкими статтями, 695 людей заарештовані, ще 85 затримані як підозрювані. Як повідомив старший помічник генерального прокурора Азамат Саргазін, серед них 44 справи щодо актів тероризму, 15 – щодо вбивств, шість справ за фактами пропаганди та закликів до захоплення влади.
Назарбаєв: конфлікту у владі немає, я є пенсіонером
Колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який не зʼявлявся на публіці з початку масових протестів та заворушень у країні, 17 січня виступив із відеозверненням.
Він заявив, що жодного конфлікту чи протистояння в еліті країни немає, а чутки про такий конфлікт назвав безпідставними. Назарбаєв додав, що з 2019 року є пенсіонером і зараз «перебуває на заслуженому відпочинку» у столиці Казахстану.
Також Назарбаєв твердить, що метою заворушень було «руйнування цілісності країни та засад держави». Він закликав берегти незалежність Казахстану «як зіницю ока» та висловив співчуття рідним та близьким загиблих унаслідок заворушень.
Молодший брат Назарбаєва разом із сім’єю вилетів за кордон через Киргизстан – джерела
Молодший брат колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Болат разом із сім’єю вилетів за кордон через Киргизстан, повідомила киргизька служба Радіо Свобода з посиланням на джерела.
Декілька прикордонників, які просили не вказувати їхні імена, підтвердили, що Болат Назарбаєв і «ще п’ять-шість людей» перетнули кордон Киргизстану вранці 6 січня через прикордонний пункт «Ак-Жол». Вони стверджують, що їх зустріли люди, близькі до влади Киргизстану.
Радіо Азаттик отримало копії паспортів Болата Назарбаєва, Нурсаїна Назарбаєва і Бауржана Нургазиули, які свідчать про те, що ці люди перетнули кордон з Киргизстаном. Інформації про Нурсаїна Назарбаєва у відкритих джерелах немає. Відомо, що людина на ім’я Бауржан Нургазиули є керівником ринку «Барис» в Алмати.
Декілька співробітників аеропорту Манас також повідомили киргизькій службі Радіо Свобода, що вони мають інформацію про те, що близькі Нурсултана Назарбаєва вилетіли в Дубай через Киргизстан.
Речниця аеропорту Алія Курбанова повідомила, що 6 січня в аеропорту приземлився літак Bombardier, який прибув із Дубаю, проте, кому він належить – невідомо. «Хто є пасажирами комерційного рейсу, ми не знаємо. Це не входить до наших обов’язків. Крім того, літак Bombardier прилетів із Північної Македонії. Він приземлився для техстопу. У цей час із літака ніхто не виходив», – зазначила вона.
Офіційні особи Киргизстану не спростували і не підтвердили повідомлення, що родичі Назарбаєва вилітали з Бішкека.
Речниця Державної прикордонної служби Гульміра Борубаєва пояснила, що не може надати інформацію про перетин кордону громадянами. За її словами, згідно з нормативними правовими актами, вона вважається секретною.
18 січня колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який не зʼявлявся на публіці з початку масових протестів та заворушень у країні, виступив із відеозверненням.
Він заявив, що жодного конфлікту чи протистояння в еліті країни немає, а чутки про такий конфлікт назвав безпідставними. Назарбаєв додав, що з 2019 року є пенсіонером і зараз «перебуває на заслуженому відпочинку» у столиці Казахстану.
Казахстанці продовжують вимагати від нинішнього президента Касим-Жомарта Токаєва припинити репресії у країні. Тим часом він одного за іншим відправляє у відставку родичів колишнього президента Нурсултана Назарабаєва. Про місце перебування самого елбаси досі не було відомо. Лише вдень 18 січня Нурсултан Назарбаєв уперше після протестів з'явився у відеозверненні. Про останні події у Казахстані телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповів політолог Казбек Бейсебаєв.
Парламент Казахстану схвалив скасування довічного головування Нурсултана Назарбаєва в Раді безпеки
Парламенту Казахстану на пленарному засіданні 19 січня схвалив законопроєкт, який передбачає скасування довічного головування першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва в Асамблеї народу Казахстану (АНК) та Раді безпеки країни.
Як повідомили у пресслужбі Мажилісу парламенту Казахстану, відповідні поправки передбачені законопроєктом «Про внесення зміни до закону «Про політичні партії».
Схвалений Мажилісом документ відправили на розгляд Сенату.
Тепер головування в Раді безпеки та АНК планується закріпити за президентом Казахстану, повідомив у фейсбуці депутат Мажилісу Канат Нуров.
5 січня на тлі масових протестів у Казахстані президент Касим-Жомарт Токаєв повідомив, що сам обійняв посаду голови Ради безпеки, який за законом мав довічно очолювати Назарбаєв. Крім того, з посад було знято кілької високопосадовців, тісно пов’язаних з Назарбаєвим.
У канцелярії Назарбаєва заявили, що той «сам ухвалив рішення передати посаду голови Ради безпеки президенту, оскільки добре усвідомлював, що заворушення та терор вимагали оперативної, жорсткої та безкомпромісної відповіді від керівництва країни».
«Чистки» у спецслужбі Казахстану свідчать про велику недовіру президента Токаєва до силовиків
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв «реструктуризує» Комітет національної безпеки (КНБ) після насильницьких антиурядових протестів минулого тижня на тлі звинувачень у тому, що деякі члени КНБ працювали проти нього.
OCCRP: Назарбаєв контролює активи на суму майже 8 мільярдів доларів
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв контролює активи на 7,8 мільярда доларів через благодійні фонди. Про це йдеться у спільному розслідуванні Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) та видань «Vласть» і Kloop.
Автори розслідування стверджують, що під час роботи президентом Назарбаєв заснував чотири благодійні фонди зі схожими назвами та непрозорою звітністю. Ідеться про «Назарбаєв Фонд», «Фонд Нурсултан Назарбаєв», «Фонд Демеу» та «Єлбаси Фонд». Серед активів, якими володіють фонди, є банки в Казахстані, Киргизстані та Росії, телеканали, готелі, торгові центри, фабрики, склади, приватний літак вартістю понад 100 мільйонів доларів, поле для гольфу, облігації та готівка.
Формально ці багатомільярдні активи Назарбаєву не належать, але фактично він їх контролює як засновник фондів, ідеться у розслідуванні.
Представник Назарбаєва відмовився коментувати розслідування, у трьох фондах також проігнорували запит журналістів. В одному із фондів заявили, що Назарбаєв не отримує прибутку від активів, а на гроші фонду будувалися освітні установи імені першого президента.
Назарбаєву зараз 81 рік. Він очолював Казахстан близько 30 років, у 2019 році залишив посаду президента, однак залишався довічним головою Ради безпеки та владної партії, а його родичі та наближені особи продовжували обіймати провідні посади.
З початком протестів у Казахстані Назарбаєв не зʼявлявся на публіці, ЗМІ повідомляли, що він залишив країну. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звільнив Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. 18 січня Назарбаєв виступив із відеозверненням, у якому заявив, що передає всі повноваження Токаєву, і жодного конфлікту еліт у Казахстані немає.