Силами ОДКБ в Казахстані командує генерал, який брав участь в анексії Криму
Силами ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку) у Казахстані керуватиме командувач Повітряно-десантних військ генерал-полковник Андрій Сердюков, повідомляють російські інформагенції з посиланням на офіційного представника Міністерства оборони Росії Ігоря Конашенкова.
Росія відправила до Казахстану підрозділи 45-ї бригади спецпризначення, 98-ї дивізії та 31-ї окремої бригади, усі вони – зі структури Повітряно-десантних військ). У Міноборони заявили, що усі військовослужбовці мають бойовий досвід.
З біографії Сердюкова відомо, що він був учасником Першої та Другої чеченських війн, марш-кидка зведеного батальйону десантників на Приштину (нині столиця Косова) в 1999 році та військової операції Росії в Сирії. У 2014 році він брав участь в окупації та спробі анексії Криму, через це його внесли до списку санкцій України.
Командувач ВДВ нагороджений орденами «За заслуги перед Батьківщиною» III та IV ступеня з мечами, а також званням Героя Росії.
Президент Казахстану наказав без попередження стріляти в «злочинців і терористів»
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав наказ армії та правоохоронцям стріляти на ураження в «бандитів й терористів», відкинувши пропозицію Заходу про мирні переговори.
Про це повідомляє Казахська редакція Радіо Свобода (Радіо Азаттик).
«Правоохоронним органам мною віддано наказ відкривати вогонь на ураження без попередження. За кордоном висловлюються заклики до сторін провести переговори для мирного вирішення проблеми. Яка дурість! Які можуть бути переговори зі злочинцями, вбивцями?» –заявив Токаєв в ефірі державних телеканалів у п‘ятницю.
Казахстанський президент додав, що владі довелося мати справу із «озброєними і підготовленими бандитами й терористами». За його словами, роль підбурювачів зіграли «так звані вільні ЗМІ» й «закордонні діячі». При цьому Токаєв не уточнив, про кого саме йде мова.
ОБСЄ висловило співчуття через загибель співробітника ТБ під час протестів в Казахстані
Представниця ОБСЄ зі свободи ЗМІ Тереза Рібейро висловила співчуття рідним і близьким співробітника телеканалу «Алмати ТВ» Муратхана Базарбаєва, який загинув під час протестів у найбільшому місті Казахстану.
Автомобіль знімальної групи телеканалу потрапив під обстріл у четвер ввечері біля резиденції президента в Алмати. Водій Базардаєв загинув, журналіст отримав кульові поранення. Його доправили до лікарні.
«Мені сумно чути про трагічну загибель минулої ночі Муратхана Базарбаєва, співробітника «Алмати ТВ» в Казахстані. Висловлюю глибокі співчуття родині та друзям», – написала Рібейро в твітері.
Назарбаєв не виїжджав із Казахстану – речник
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв не залишав країну, він перебуває у столиці та підтримує звʼязок із президентом Касим-Жомартом Токаєвим. Про це у твітері 8 січня оголосив речник Назарбаєва Айдос Укібай.
Назарбаєв, за словами його речника, закликає всіх згуртуватися навколо президента Казахстану «для подолання поточних викликів та забезпечення цілісності нашої країни».
Казахстанське видання Orda.kz увечері 7 січня повідомило, що Назарбаєв та члени його родини залишили Казахстан на тлі масових протестів, що тривають у країні з початку січня. На тлі протестів президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв усунув Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки країни, яку той обіймав останні роки. Назарбаєв від початку протестів не з'являвся на публіці і не виступав із заявами.
Колишній керівник Комітету національної безпеки Казахстану (КНБ) Карім Масімов взятий під варту за підозрою у державній зраді, повідомляє Казахська редакція Радіо Свобода (Радіо Азаттик).
54-річний Масімов – один із найвпливовіших політиків часів президентства Нурсултана Назарбаєва. До призначення на посаду голови КНБ він у різні роки двічі був прем‘єр-міністром Казахстану та керівником Адміністрації президента, секретарем Ради безпеки, міністром економіки та міністром транспорту. Масімов був відсторонений з посади голови спецслужби 6 січня після того, як урядові сили втратили контроль над основними адміністративними будівлями Астани.
У суботу, 8 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив жалобу за загиблими під час протестів. За останніми даними МВС Казахстану, в результаті сутичок між протестувальниками і силовиками загинули 26 учасників протестних акцій і 18 правоохоронців. Агенція Інтерфакс повідомляє, що станом на суботу затримано 4404 людини. В Алмати продовжують лунати постріли.
США мають запитання щодо запиту Казахстану про введення військ ОДКБ – Блінкен
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що у Сполучених Штатів є запитання щодо запиту Казахстану про допомогу від очолюваної Росією безпекової організації для придушення протестів. 7 січня очільник американської дипломатії сказав, що казахстанська влада «безперечно має спроможність належним чином впоратися з протестами» таким чином, щоб поважати права протестувальників, підтримуючи закон і порядок.
«Тож незрозуміло, чому вони відчувають потребу в будь-якій сторонній допомозі», – сказав Блінкен під час пресконференції.
Казахстан: на вулицях Байконура зʼявилася російська бронетехніка
Вулиці казахстанського міста Байконур патрулює російська бронетехніка, повідомляє «Інтерфакс», посилаючись на місцевий телеканал «Байконурінфо».
«Перед новорічними святами в місті було запроваджено сигнал «Гром», відповідно до якого правоохоронні органи комплексу «Байконур» працюють у посиленому режимі несення служби», – йдеться у сюжеті.
На відео зображена колона з кількох машин поліції, а також камуфльованого вантажного автомобіля «Урал» та броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ-2. Схожі бронемашини раніше використовувалися в Управлінні МВС Росії на комплексі «Байконур», що випливає з архівних фотографій на сайті адміністрації.
Канал також зазначає, що в місті зберігається спокійна ситуація. Раніше 7 січня влада Байконура заборонила пересуватися містом групами більше трьох осіб. Виняток було зроблено лише для родин. Не можна пересуватися містом у період з 23:00 до 6:00, винятки – виробничі потреби або необхідність відвідати аптеку. У той же проміжок часу не працюватимуть КПП. Магазини та громадське харчування можуть працювати до 22:00, алкоголь можна продавати тільки в кафе та ресторанах. На підприємствах зʼявляються народні дружини для патрулювання міста за заявками поліції.
Вірменія 6 січня ухвалила рішення розмістити вірменські війська у складі сил Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) у Казахстані. Таке ж рішення у п’ятницю, 7 січня, ухвалив і Киргизстан. Російські війська вже знаходяться на території Казахстану.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввечері 5 січня назвав протестувальників «терористами» та звернувся до країн-учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням надіслати війська для придушення «бандитських формувань». Вже 6 січня до Казахстану прибули російські військові та бронетехніка, ввечері того ж дня прилетіли військові з Білорусі.
Звернення Токаєва до ОДКБ, так само як і згода ОДКБ на дії на території суверенної держави, критикують багато казахстанців та іноземних експертів. Російський економіст Владислав Іноземцев наголосив, що якщо ситуація в Казахстані розвиватиметься «за сценарієм втрати влади, то жодні сили ОДКБ цю справу не врятують», і вважає, що запрошення військових має насамперед політичнк значення.
Рішення про введення російського контингенту в Казахстан нагадує, як радянські війська в 1956-му влаштували розправу над народом Угорщини, в 1968 році розправилися з «Празькою весною» у Чехословаччині, а в 1979 році окупували Афганістан. І щоразу в Кремлі говорили про «терористів» та «екстремістів», які не дають мирним громадянам «будувати соціалізм». І щоразу звинувачували «світову реакцію» у змові проти Радянського Союзу та його союзників.
Але при цьому в самих країнах, яким Москва хотіла «допомогти», більшість населення ставилася до окупантів з неприхованою ненавистю. Не маю сумніву, що так буде і в Казахстані. Точка зору Віталія Портникова.
Німеччина припинила експорт зброї до Казахстану – агентство
Уряд Німеччини вирішив припинити постачання зброї до Казахстану, де за останні дні десятки людей загинули в сутичках між протестувальниками і силовиками, повідомила німецька агенція DPA.
Торік, зазначає агентство, Німеччина видала ліцензій на експорт зброї і товарів військового призначення в Казахстан на загальну суму близько 2,5 мільйони доларів. Раніше Берлін закликав всі сторони протестів утриматися від насильства.
Токаєв: Казахстан скликає саміт ОДКБ
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував найближчим часом провести саміт Організації договору про колективну безпеку. Про це йшлося у телефонних розмовах Токаєва з президентом Росії Володимиром Путіним і спілкуванні Путіна з Олександром Лукашенком та премʼєр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Про обговорення за участю цих лідерів 8 січня інформують сайти президента Казахстану та Кремля.
«Касим-Жомарт Токаєв поінформував Володимира Путіна про те, що ситуація у країні стабілізується. Але осередки терористичних атак зберігаються. Тому боротьба з тероризмом буде продовжена з усією рішучістю. Глава нашої держави запропонував провести найближчим часом саміт ОДКБ у онлайн-форматі. Терміни зустрічі будуть узгоджені дипломатичними каналами», – ідеться в повідомленні сайту Токаєва.
«Нікол Пашинян повідомив, що вірменська сторона як чинний голова ОДКБ опікуватиметься організацією цього заходу», – інформує сайт президента Росії.
Організація договору про колективну безпеку є військово-політичним обʼєднанням, до якого входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Голос Росії в цій організації зазвичай є вирішальним.
Розслідувачі Bellingcat запускають базу даних для відстеження польотів із Казахстану та до нього
Розслідувальний сайт Bellingcat, що спеціалізується на перевірці фактів та розслідуваннях на основі відкритих даних, оголосив про запуск бази даних про авіаперельоти, що здійснюються з Казахстану та в цю країну, а також рух авіатранспорту в районі столиці Киргизстану Бішкека.
За словами авторів, вони покладалися на дані FlightRadar24, з 3 січня відстежували в реальному часі та вносили в таблицю рух бізнес-джетів та військових літаків, не включаючи звичайні цивільні та вантажні рейси.
«Здатність у реальному часі стежити за перельотами високопосадовців, вантажних рейсів і навіть військових у зону конфлікту і з неї може дати важливу інформацію про ситуацію, яка продовжує змінюватися», – йдеться у заяві організації.
Група зазначає, що в Казахстані на тлі протестів та заворушень циркулює безліч чуток, зокрема про місце перебування експрезидента Нурсултана Назарбаєва та членів його родини. Розслідувачі назвали створену базу першим кроком для оцінки достовірності тверджень, що вони могли покинути країну.
Міністерство оборони Росії оприлюднило в суботу (8 січня) відеозапис прибуття своїх військ до Казахстану в рамках місії Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої входять військові зі ще чотирьох інших колишніх радянських республік.
Через брак пального та блок-пости важко підвозити продукти харчування ‒ керівник ринку в Казахстані
Через брак пального для автівок та розставлені блок-пости силовиків, оптовим торговцям важко підвозити продукти харчування для продажу на базарах в Казахстані.
Про це агенції новин Reuters заявив один з керівників великого продуктового базару в Алмати, найбільшому місті Казахстану.
«Річ у тім, що ми маємо проблему з постачанням. Люди скаржаться, що в них закінчується пальне. Ось в чому проблема. Продукти харчування є десь на складах, але вони не можуть привезти їх сюди, бо ‒ як вони кажуть ‒ розставлені блок-пости та відчувається нестача пального», ‒ сказав Жумадін Патов, заступник директора відкритого продуктового ринку «Алтин Орда» (Золота Орда) в Алмати.
Він також додав, що ціни на продукти харчування ростуть на тлі заворушень в Казахстані та їхнього придушення.
Влада Казахстану обмежує інтернет, в Алмати інтернет вимкнено повністю ‒ журналіст
Казахстанська влада й надалі обмежує доступ населення країни до інтернету, а в найбільшому місті країни ‒ Алмати ‒ інтернет цілком заблоковано, повідомляє казахстанський журналіст.
«Ми все ще маємо проблеми з інтернетом ‒ його вмикають раз на день на кілька годин. В інших регіонах країни інтернет доступний навіть протягом ще коротших проміжків часу. Наприклад, у Павлодарському регіоні інтернет вмикають лише на годину, а в Алмати вказалі немає доступу до інтернету, хоча й ми чуємо новини, що різні малі провайдери дають інтернет, але він дуже повільний», ‒ сказав телефоном зі столиці Нур-Султана Даурен Хаіргелдін, журналіст телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки».
За словами журналіста, ситуація в Казахстані «є порівняно спокійною». На вулицях, за його словами, розташовані поліцейські та військовослужбовці.
«Ми можете бачити їх на вулицях. Зазвичай, силовики несуть варту в дворах в своїх автівках і спостерігають за тим, що відбувається», ‒ каже журналіст.
Казахстан: число затриманих перевищило 5 тисяч, медіа повідомляють про вбитих цивільних
По всьому Казахстану станом на ранок 9 січня затримані та доставлені до органів поліції 5 135 осіб, повідомляє казахська служба Радіо Свобода, Радіо Азаттик, із посиланням на дані Міністерства внутрішніх справ.
Зокрема, 133 особи поміщені до ізоляторів тимчасового тримання за підозрою у скоєнні особливо тяжких злочинів. 516 людей зазнали адміністративного арешту. Щодо інших тривають перевірки та оперативні заходи.
В Алматинській області триває спецоперація. Комендант області Серік Кудебаєв закликав мешканців зберігати спокій і нагадав, що «у разі непокори законним вимогам, представники правоохоронних органів вживатимуть рішучих заходів аж до застосування зброї».
Тим часом увечері в Алмати спостерігалися «спалахи запеклого опору», заявив заступник акіма міста Єржан Бабакумаров в ефірі державного телеканалу «Хабар-24».
«Бойовики чинять збройний опір досі. Стабілізація є, але є спалахи запеклого опору», – сказав чиновник.
Також за інформацією МВС, «до Алмати 5 січня одночасно прибули 20 тисяч людей».
У ході заворушень щодо Казахстану було знищено 350 поліцейських автомобілів.
У МВС заявили, що «для підриву авторитету органів влади злочинці перевдягалися у форму співробітників поліції та військовослужбовців та чинили протиправні дії».
Тим часом медіа повідомляють про загиблих цивільних, в тому числі дітей. Зокрема, кілька інформаційних агенцій із посиланням на уповноважену з прав дитини Аружан Саїн повідомили про смерть 11-річної дитини, яку застрелили 5 січня на вулиці Алмати під час прогулянки з батьками.
Саїн заявила також, що у лікарні в Алмати з тяжкими пораненнями перебуває 15-річний підліток. Був поранений і госпіталізований та його батько. Обидва, за словами Саїн, їхали машиною, коли їхній автомобіль розстріляли.
Також 8 січня газета Jerusalem Post із посиланням на МЗС Ізраїлю повідомила, що під час заворушень в Алмати загинув 22-річний ізраїльтянин Леван Когіашвілі. Ізраїльський уряд нині організує доставку його тіла на батьківщину.
Сайт Orda.kz у своєму телеграм-каналі опублікував історії, зібрані журналістами у морзі Алмати. Люди, які були там, розповідали про загибель від куль своїх близьких, у тому числі чотирирічної дівчинки.
Офіційно ці повідомлення не отримали досі ні спростування, ні підтвердження.
Дані про загиблих та поранених міністерство внутрішніх справ востаннє оновлювало 7 січня. Тоді повідомлялося про загибель 18 силовиків та 26 цивільних осіб (стосовно цих людей застосовувався термін «ліквідація»). 748 людей отримали поранення.
Президент Казахстану видалив допис про «20 тисяч терористів» в Алмати
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв видалив повідомлення у твіттері про «20 тисяч терористів», які нібито напали на Алмати, повідомляє казахська служба Радіо Свобода, Радіо Азаттик.
Токаєв 7 січня написав кілька повідомлень у твіттері, в яких висловився про масові протести в країні. Він заявив про «бандитів», деякі з яких нібито говорили «не казахською».
«На Алмати було скоєно щонайменше шість хвиль терористичних атак, а загальна кількість атакуючих – 20 тисяч. Вони били та вбивали поліцейських та молодих солдатів, підпалювали адміністративні будівлі, займалися мародерством у приватних будинках та магазинах, убили кількох громадян, ґвалтували молодих жінок. Моя думка така: жодних розмов із терористами, ми повинні їх вбивати», – написав Токаєв.
Втім, увечері 8 січня цей запис вже був недоступний.
У невидаленій частині заяви президента Казахстану йдеться, що «протести призвели до подальшої ескалації насильства по всій країні, спровокувавши заворушення та напади на урядові будівлі, адміністративні установи та військові бази, захоплення аеропорту Алмати, місцевих та іноземних літаків».
«Аналіз ситуації показав, що Казахстан стикається зі збройним актом агресії, добре підготовленим та скоординованим злочинцями та терористичними групами, які пройшли підготовку за межами країни. Я наказав розпочати контртерористичну операцію для усунення загрози національній безпеці та захисту життя та майна громадян Казахстану», – написав заявив Токаєв.
Напередодні у своєму зверненні він дозволив силовикам стріляти на ураження без попередження.
За даними на ранок 9 січня, по всьому Казахстану затримано та доставлено до органів поліції 5 135 людей. При цьому МВС повідомляє, що близько 300 озброєних людей намагалися залишити країну. Відомство також заявило, що серед затриманих є «громадяни сусідньої держави».
Президент країни Касим-Жомарт Токаєв для боротьби з протестами спочатку залучив спецпризначенців й армію, а потім звернувся за військовою допомогою в ОДКБ.
Токаєв 7 січня віддав наказ армії та правоохоронцям стріляти на ураження в «бандитів й терористів», відкинувши пропозицію Заходу про мирні переговори.