ОДКБ відповіла згодою на запит Токаєва про введення військ до Казахстану
Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) надішле військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва. Про це у фейсбуці вночі 6 січня заявив премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки організації.
Токаєв попросив країни ОДКБ про силову підтримку увечері 5 січня. За словами Пашиняна, Рада колективної безпеки ОДКБ ухвалила рішення надіслати миротворчі сили до Казахстану «на обмежений за часом період з метою стабілізації та нормалізації обстановки у цій країні».
Членами ОДКБ є Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Склад і чисельність миротворчої місії ще не розкривалися.
5 січня протести проти влади охопили великі міста Казахстану. Влада втратила контроль над найбільшим містом країни Алмати. Увечері Токаєв назвав ситуацію в ефірі державного каналу результатом зовнішньої агресії. І заявив, що звернувся до глав держав ОДКБ по допомогу у подоланні «терористичної загрози».
Токаєв звинуватив протестувальників у тероризмі, нападі на мирних громадян та у тому, що учасники вуличних акцій пройшли «спеціальну підготовку за кордоном». За його словами, під Алмати військові вступили у бій із терористами. Жодне із цих тверджень не було підтверджене доказами.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.
Казахстан, протести і Росія: що призвело до заворушень і які наслідки вони матимуть?
Стихійні протести в Казахстані, спричинені низкою внутрішніх соціальних та політичних проблем, за два дні стали загальнонаціональними. Вони вплинуть на ситуацію в усьому регіоні, наголошують експерти. Дослідники попереджають, що Росія може використати їх як привід вдатися до гібридної агресії проти Казахстану, але з іншого боку, Кремль стикнеться з додатковими безпековими проблемами на південних кордонах.
Чому протести охопили Казахстан так швидко, які наслідки вони можуть мати – з'ясовувало Радіо Свобода.
Російські військові «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані – ОДКБ
Передові підрозділи з російського складу контингенту Колективних миротворчих сил Організації договору про колективну безпеку вже розпочали виконання поставлених завдань. Про це 6 січня повідомляють російські інформагенції з посиланням на секретаріат ОДКБ.
«Відповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, ухваленого 6 січня 2022 року, до Республіки Казахстан на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації обстановки направлено Колективні миротворчі сили Організації Договору про колективну безпеку», - сказали в секретаріаті.
Як повідомили в організації, до складу миротворчих сил увійшли підрозділи Збройних сил Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану. «Основними завданнями Колективних миротворчих сил ОДКБ стане охорона важливих державних та військових обʼєктів, надання сприяння силам правопорядку Республіки Казахстан у стабілізації обстановки та повернення її у правове поле», – вказали в ОДКБ.
Російські десантники увійшли до складу спрямованих до Казахстану сил, літаки Повітряно-космічних сил Росії «перекидають їх до республіки», повідомив секретаріат ОДКБ.
«Від Російської Федерації до складу Колективних миротворчих сил ОДКБ увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ. Наразі літаками військово-транспортної авіації ВКС Росії здійснюється перекидання на територію Республіки Казахстан російської частини миротворчого контингенту», – йдеться у повідомленні.
ОДКБ надішле військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва. Про це у фейсбуці вночі 6 січня заявив премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки організації.
Токаєв попросив країни ОДКБ про силову підтримку увечері 5 січня.
5 січня протести проти влади охопили великі міста Казахстану. Влада втратила контроль над найбільшим містом країни Алмати. Увечері Токаєв в ефірі державного каналу назвав ситуацію результатом зовнішньої агресії та заявив, що звернувся до глав держав ОДКБ по допомогу у подоланні «терористичної загрози».
«Аеропорт Алмати тимчасово зупинив свою діяльність, повідомляє прес-служба повітряної гавані. Також на якийсь час закриті аеропорти Актау та Актобе», – інформує телеканал.
За даними телеканалу, аеропорт у столиці, місті Нур-Султан, працює у штатному режимі.
У Казахстані вже п’ятий день продовжуються масові протести у десятці міст. У країні закриті аеропорти Алмати, Актау та Актобе, повідомив 6 січня державний телеканал «Хабар 24».
Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) вирішила надіслати військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва «на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації обстановки». Передові підрозділи з російського складу контингенту Колективних миротворчих сил ОДКБ вже розпочали виконання поставлених завдань.
Як повідомили в організації, до складу миротворчих сил увійшли підрозділи Збройних сил Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану: «Основними завданнями Колективних миротворчих сил ОДКБ стане охорона важливих державних та військових обʼєктів, надання сприяння силам правопорядку Республіки Казахстан у стабілізації обстановки та повернення її у правове поле».
Тим часом вдень 5 січня протестувальники захопили будинки міської адміністрації Алмати, аеропорт Алмати, місцеву резиденцію президента Токаєва та кілька адміністративних будівель. Вдень 5 січня по всьому Казахстану розпочалися відключення інтернету та телеканалів, а ввечері по всій території країни запровадили режим надзвичайного стану та комендантську годину. Також президент Токаєв оголосив про відставку першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки країни та забрав його посаду собі. Деякі експерти вважають, що це далеко не остання поступка, на яку вони підуть, щоб зупинити протести, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Чи означає все, що відбувається, що політична кар'єра Назарбаєва завершена і він остаточно відсторонений від влади? І чи можна вже говорити про перемогу протестних настроїв у Казахстані? Казахстанський опозиціонер, лідер руху «Демократичний вибір Казахстану» Мухтар Аблязов (рух у Казахстані заборонений і визнаний екстремістським) закликає не тішитися: поки, наголошує він, Назарбаєв нікуди реально не пішов. «Але якщо він дасть вказівку стріляти, то нинішня верхівка не матиме змоги сховатися ніде. Європа, Америка зараз налаштовані дуже жорстко», – попередив він в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Кремлівський жандарм став демонстративно агресивним» – українські політики про події в Казахстані
Українські політики стежать за подіями в Казахстані і введенням до цієї країни російських військ під егідою ОДКБ. У Росії тим часом наполягають на визнанні Казахстаном анексії Криму та говорять про «можливе воззʼєднання Казахстану з Росією».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, чинний депутат Верховної Ради Рефат Чубаров заявив, що він «на боці казахського народу, який повстав проти свавілля та жадібності власної влади». Політик нагадав, що «і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, і йолбаси (лідер) Нурсултан Назарбаєв так і не наважилися засудити РФ за військове вторгнення на територію України та окупацію Криму».
«Чим довше триватиме хаос і провокації, тим більше шансів у Кремля «оседлати» ситуацію та придушити Казахстан», – вважає Чубаров.
Колишній генеральний прокурор України і депутат Верховної Ради кількох скликань Юрій Луценко пише, що «без організованої політичної партії чи групи із лідерами та публічними цілями протести або захлинаються (як у Білорусі) або скочуються в мародерство (як у Казахстані)».
«Кремлівський жандарм став демонстративно агресивним. Відновлення імперії тепер відбувається не тільки підкупом еліт, але й літаками зі спецназом. Країна із розколотими елітами та непопулярною корумпованою владою стає легкою здобиччю Кремля», – написав Луценко.
Тим часом, головний редактор телеканалу RT (російського іномовлення) Маргарита Симоньян закликала «обовʼязково допомогти» чинній владі в Казахстані. «Але і деякі умови треба поставити», додає вона.
«1. Крим (тобто російську анексію півострова – ред.) визнати. 2. Кирилицю – повернути (Казахстан перебуває в процесі повернення своєї мови на латинський алфавіт – ред.). 3. Російська мова – друга держава, як у Киргизстані. 4. Залишити в спокої російські школи і не брехати Начальнику (Симоньян має на увазі російського президента Володимира Путіна – ред.), що і так добре», – написала медіачиновниця.
А член комітету Держдуми Росії з безпеки та протидії корупції Бійсултан Хамзаєв виступив за проведення референдуму про «воззʼєднання Казахстану з історичною Батьківщиною – Росією».
«Центральна Азія - це російська земля! У мережі йде обговорення можливого воззʼєднання Казахстану з Росією. Особисто моя позиція, як громадянина Російської Федерації, незалежно від політики та посад. Підтримую проведення референдуму в Казахстані про воззʼєднання Казахстану з історичною Батьківщиною – Росією», – написав обраний від Дагестану депутат у фейсбуці.
МЗС у Мінську повідомило, навіщо білоруські війська потрібні в Казахстані
Міністерство закордонних справ Білорусі заявило, що «підтримує зусилля керівництва Казахстану щодо припинення заворушень і мародерства, відновлення нормального функціонування країни».
«Ми з глибоким занепокоєнням відзначаємо, що ситуація в ряді регіонів Казахстану продовжує стрімко погіршуватися. Бойовики захопили арсенали зброї, в результаті їхніх насильницьких дій гинуть люди, зростає кількість потерпілих і поранених. Заслуговує на увагу чітка координація дій мітингувальників та організована протидія бойовиків правоохоронним органам. Фактично це спроба насильницького перевороту та зміни влади в Казахстані», – йдеться в заяві.
Відправка білоруських військ під егідою ОДКБ у заяві називається «допомогою дружньому казахському народу».
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відреагувала на рішення офіційного Мінська. Як передає білоруська служба Радіо Свобода, Тихановська заявила, що «Лукашенко, який втратив легітимність, не має права ухвалювати рішення про введення військ і жертвувати білорусами заради збройної симуляції стабільності в регіоні». Саме введення військ опозиціонерка назвала «збройним втручанням у справи іншої держави».
До складу контингенту, направленого до Казахстану, входять підрозділи збройних сил Росії, Вірменії, Білорусі, Киргизстану та Таджикистану. За попередніми даними, з Білорусі до Казахстану летить 103-тя бригада повітряно-десантних військ спеціального призначення.
Росія відправляє війська до Казахстану (фотогалерея)
На знімках, оприлюднених російськими військовими, видно, як війська відправляються до Казахстану, де тривають антиурядові протести. 6 січня десятки невідомих військових стріляли з автоматичної зброї в центрі Алмати.
Росія відправляє війська до Казахстану (фотогалерея)
Боррель про російські війська та події в Казахстані: «ситуація дуже тривожна»
Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель закликав до стриманості сторони конфлікту в Казахстані. Про це він сказав 6 січня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про розгортання в цій країні сил Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), зокрема, присутність російських військ.
«Ситуація, безперечно, дуже тривожна. Перш за все, ми маємо закликати до стриманості обидві сторони. І право демонстрантів має реалізовуватися ненасильницьким шляхом, оскільки уряд не обмежує контроль над демонстрантами. Здається, це не так, тому що загинуло кілька десятків людей, а також є постраждалі силовики. Отже, обидві сторони повинні поводитися стримано, щоб не допустити погіршення ситуації. А також ми очікуємо, що присутність військ – не знаю, скільки їх там точно, – не поставить під загрозу незалежність Казахстану. Але наявність цих військових потужностей є частиною угоди, наскільки мені відомо, між Казахстаном і Росією та іншими країнами, зокрема Білоруссю. Тож, оскільки це, по суті, імплементація угоди між суверенними країнами – нічого говорити. Але, безумовно, присутність іноземних військ однієї країни на території іншої – це те, на що нам слід дивитися з обережністю», – сказав очільник європейської дипломатії.
МЗС про події в Казахстані: ключовий пріоритет – безпека громадян України
Міністерство закордонних справ України уважно відстежує розвиток подій у Казахстані, повідомив Радіо Свобода речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.
«Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив відповідним підрозділам дипломатичної служби зосередитися на захисті інтересів українських громадян в Казахстані. Зараз ключовий пріоритет – їхня безпека. Посольство України в Нур-Султані перейшло на цілодобовий режим роботи. У разі загрози життю чи безпеці, українці можуть звернутися за допомогою за номером телефону: +7 705 755 66 10 або на електронну пошту: emb_kz@mfa.gov.ua. Ситуація ускладнюється запровадженням надзвичайного стану в Казахстані, нестабільною роботою мобільного зв’язку та Інтернету. Частково обмежено рух регіонального пасажирського транспорту, суттєво затримуються або скасовуються міжнародні авіарейси», – ідеться в коментарі.
У МЗС України відзначають, що увечері 5 січня група українських громадян не змогла вилетіти рейсом Алмати – Київ через призупинення роботи аеропорту. «Дипломати допомогли українцям із пошуком місць для ночівлі. Нині посольство з‘ясовує із адміністрацією аеропорту та авіакомпанією можливість здійснення зазначеного рейсу, підтримує зв‘язок із пасажирами. За інформацією МЗС, аеропорт Нур-Султана працює в штатному режимі. Сьогодні планується рейс до Києва. Очікуємо від казахстанської влади неухильного забезпечення безпеки громадян України, надання їм повного сприяння, зокрема і тим українцям, які воліють залишити територію Казахстану», – наголошують дипломати.
У МЗС України закликають співгромадян «уникати місць масових заходів, насамперед у великих містах, виявляти підвищену пильність і обережність, а також зареєструватися в електронній системі «ДРУГ» (https://friend.mfa.gov.ua), щоб дипломати могли вчасно надати допомогу».
«Українська держава своїх громадян не залишить напризволяще. Подальші кроки МЗС та інших відомств задля захисту інтересів українців в Казахстані будуть коригуватися залежно від розвитку безпекової ситуації», – наголосив речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.
В Алмати тривають погроми, протестувальники залишаються на центральній площі – кореспондент
У найбільшому місті Казахстану Алмати 6 січня продовжуються заворушення. Про це повідомив кореспондент Тимур Єрмашев в ефірі каналу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода за участі «Голосу Америки».
«У нас другу ніч у місті тривають погроми, розграбували крупні торговельні центри, магазини побутової комп’ютерної техніки і взагалі, все, що становить цінність, було розграбоване в Алмати. Особливо постраждали банкомати. Взагалі в місті зараз велика проблема з готівкою, а якщо готівка і є, то купити практично нічого не можна, тому що всі магазини закриті», – розповів він.
За його словами, до обіду 6 січня була інформація, що силовики відбили будівлю державної адміністрації, проте вона не підтвердилася.
«Коли ми туди приїхали, ми зрозуміли, що ця інформація не відповідає дійсності Будівля горить, вона сильно постраждала, а на площі все ще є протестувальники. Також горить будівля резиденції президента і… адміністративна будівля, де розташовані кілька телеканалів, а також одна з найбільших газет», – сказав Єрмашев.
Він назвав атмосферу в Алмати «дуже напруженою», зазначивши, що протягом дня знімальна група не помітила в місті жодного військового чи поліцейського. Через відсутність інтернету журналістам не вдалося отримати свіжу інформацію про постраждалих. Напередодні президент країни Касим-Жомарт Токаєв заявляв про 500 постраждалих.
Єрмашев розповів, що напередодні вночі в Казахстані кілька годин працював інтернет, і, судячи з моніторингу соцмереж, жителі незадоволені новинами про введення військ країн ОДКБ.
«Кажуть, що це рівносильно інтервенції, це каже про слабкість влади. Такі настрої. З того, що я чув від людей: що борт російських силовиків сів на військовому аеродромі під Алмати і навіть була інформація, що ці війська підходили до площі Республіки, намагаючись відбити адміністративні будівлі, але зазнали поразки. Наскільки мені відомо від людей, які живуть у тому районі», – додав він.
За даними місцевих журналістів, протести тривають також у кількох інших провінційних містах. Натомість у столиці Нур-Султані, як повідомив Даурен Хаїргельдін, ситуація спокійна, багато військових. При цьому проблема з інтернетом наявна й тут: жителі не можуть розрахуватися в магазинах картками через відсутність безготівкового розрахунку.
Казахстан: влада та протестувальники повідомляють про загиблих учасників протистояння в Алмати
У департаменті поліції Алмати повідомили про проведення «антитерористичної операції» по місцю дислокації трьох адміністративних будівель. Про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода із посиланням на агентство «Інтерфакс», яке цитує офіційну представницю департаменту поліції Салтанат Азірбек.
Вона заявила, що десятки «учасників заворушень» у місті «ліквідовані», їхні особи встановлюються.
Канал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», повідомляє про стрілянину та вибухи в Алмати.
Начальник незалежного координаційного штабу на площі Республіки в Алмати Жасарал Куанишалін повідомив місцевому виданню Orda.kz, що протягом дня 5 січня в місті загинули щонайменше 30 людей з боку протестувальників. За словами Куанишаліна, у місті ведеться стрілянина бойовими патронами. Як доказ він показав журналістам гільзи.
Державний телеканал «Хабар 24» заявив, що число загиблих співробітників силових відомств зросло до 13 людей. Напередодні Міністерство внутрішніх справ Казахстану повідомляло про вісьмох загиблих та 317 постраждалих співробітників правоохоронних органів. Це були перші офіційні дані про жертв та постраждалих під час протестів у Казахстані, які почалися 2 січня.
Військові відкрили вогонь на центральній площі Алмати. Відео очевидців
На відео видно важку військову техніку та озброєний військовий персонал, який стріляє зі зброї, на площі Республіки в Алмати – головній площі міста. Відео зняте 6 січня.
Українські правозахисники закликали уряд підтримати право народу Казахстану на «демократичні вибори»
Низка українських правозахисних організацій опублікувала звернення щодо ситуації в Казахстані, де тривають заворушення. Текст заяви, під якою стоять назви 18 організацій, оприлюднив, зокрема, Центр прав людини Zmina.
Згідно з нею, правозахисна спільнота «надзвичайно стурбована» ситуацією в Казахстані і закликає казахську владу до мирного врегулювання ситуації та забезпечити дотримання прав людини в цій країні.
«За інформацією МОЗ країни, у результаті заворушень було госпіталізовано 400 людей, 62 особи перебувають у реанімації. Кілька десятків поліцейських і протестувальників загинули під час сутичок, за даними поліції. Точна кількість жертв і загиблих серед протестувальників наразі невідома. Є свідчення щодо непропорційного застосування сили з боку правоохоронців та серйозного перевищення службових обов’язків», – йдеться в зверненні.
Підписанти звернули увагу на те, що затриманим не надають доступ до адвокатів, кількох журналістів затримали під час висвітлення подій. Вони порівняли рішення про введення до Казахстану військ ОДКБ із придушенням Празької весни військами «Варшавського договору» 1968 року.
Організації закликали уряд України:
- зробити заяву про підтримку врегулювання ситуації в Казахстані «із суворим дотриманням міжнародних стандартів прав людини та поваги до принципів демократії»
- «підтримати народ Казахстану у прагненні реалізувати право на прозорі демократичні вибори та управління»
- забезпечити безпеку і за потреби – безпечну евакуацію з Казахстану громадянам України, які зараз там перебувають
Речник Міністерства закордонних справ раніше повідомив, що відомство уважно відстежує розвиток подій у Казахстані, а посольство у Нур-Султані перейшло в цілодобовий режим роботи для допомоги українцям, які наразі в цій країні.
В ООН закликали владу та протестувальників Казахстану утриматися від насильства
Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет закликала сторони протистояння в Казахстані утриматися від насильства та шукати мирні шляхи вирішення проблем. Про це вона сказала в своєму коментарі з приводу протестів у країні, які набули особливо запеклої форми в найбільшому її місті Алмати.
За останніми даними, 5 січня проти учасників протестів застосовувалися гумові кулі, сльозогінний газ та шумові гранати, а увечері 6 січня – вогнепальну зброю. Влада та протестувальники заявили про загиблих.
«Люди мають право на мирний протест та свободу висловлення поглядів. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані або скривджені, не повинні вдаватися до насильства», – йдеться у заяві Бачелет.
За офіційними даними, по всій країні затримали майже 2 300 учасників протестів. У Казахстані до 19 січня запроваджено надзвичайний стан.
Верховна комісарка ООН закликала звільнити всіх затриманих громадян, які лише реалізували своє право на мирний протест. Вона також нагадала владі Казахстану, що сила має застосовуватися з дотриманням суворих вимог до необхідності та пропорційності. Летальна зброя, зокрема, бойові патрони, повинна використовуватися лише як крайній захід проти конкретних осіб для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення, стверджує вона.
«Держави справді мають право оголошувати надзвичайний стан за певних обмежених обставин, але будь-який відступ від прав людини підпорядковується суворим вимогам необхідності та пропорційності. Деякі права, в тому числі право на життя, заборона на тортури та інше жорстоке поводження, а також право не зазнавати самовільного затримання, лишаються чинними за будь-яких обставин», – заявила посадовиця ООН.
Бачелет згадала про тотальне блокування інтернет-зв’язку в країні, який був повністю відсутній по всьому Казахстану з вечора до ночі 5 січня. Наразі інтернет в Алмати відсутній, в інших містах працює з великими перебоями.
«Відключення інтернету, що фактично обмежує доступ людей до інформації… не є відповіддю на кризу, але загрожує розпалюванням насильства та заворушень. Я закликаю владу Казахстану забезпечити негайне та повне відновлення інтернет-послуг, які також мають життєво важливе значення для служб невідкладної медичної допомоги під час пандемії COVID-19», – додала вона.
Блінкен поспілкувався з головою МЗС Казахстану – Держдепартамент США
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен 6 січня провів розмову з міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тлеуберді, повідомили в Державному департаменті США.
Блінкен, згідно з повідомленням, під час розмови засвідчив «повну підтримку» мирного врегулювання заворушень та поваги до свободи медіа в Казахстані.
«Секретар також згадав про важливість підтримки стабільності в Європі, зокрема, підтримки суверенітету та територіальної цілісності України у відповідь на російську агресію», – згадано в повідомленні Департаменту.
Блінкен у своєму твітері назвав розмову з Тлеуберді «продуктивною».
«Ми маємо намір підтримувати конституційні інституції Казахстану та мирне й дипломатичне вирішення суперечок», – заявив він.
МВС Казахстану повідомило про 26 убитих та 18 поранених під час «зачистки»
Міністерство внутрішніх справ Казахстану 7 січня повідомило, що під час так званої «зачистки» в найбільшому місті країни Алмати було вбито 26 «озброєних злочинців» і ще 18 людей поранено, повідомляє державний телеканал «Хабар 24».
Крім того, силовики затримали близько трьох тисяч людей у всій країні. Як повідомляє МВС, усі будівлі адміністрацій у містах Казахстану «звільнені та взяті під посилену охорону».
Також унаслідок «протистояння з хуліганським натовпом» було поранено 216 військовослужбовців Нацгвардії в Алмати та Шимкенті, прозвітувала пресслужба військового формування.
Увечері 6 січня МВС повідомляло, що під час сутичок із протестувальниками в Казахстані загинули 18 силовиків.
МВС Казахстану повідомило про 26 убитих та 18 поранених під час «зачистки»
Киргизстан надсилає війська в охоплений протестами Казахстан – рішення парламенту
Парламент Киргизстану в п‘ятницю, 7 січня з другої спроби ухвалив рішення про відправку своїх військових в Казахстан по лінії ОДКБ. Про це повідомляє Казахська редакція Радіо Свобода (Радіо Азаттик) в телеграм.
Рішення підтримали 69 депутатів, семеро проголосували проти. Напередодні депутати не змогли зібрати кворум під час екстреного засідання, а під час першої спроби голосування в пʼтницю рішення не набрало необхідної кількості голосів.
Раніше віцепрем‘єр країни Камчібек Ташієв повідомив, що країна може відправити в Казахстан 150 військових і 19 одиниць техніки.
Під час обговорення цього питання під парламентом Киргизстану зібралися десятки людей. Деякі тримали в руках плакати «Вимагаємо виходу з ОДКБ», «Киргизстан не буде підтримувати агресора Токаєва».
Протести в Казахстані: кількість затриманих перевищила 3800, загинули 26
Поліція в Казахстані затримала 3811 учасників антиурядових протестів, 26 мітингарів загинули, повідомляє агенція «Інтерфакс» з посиланням на МВС країни.
У сутичках загинули 18 силовиків, ще понад 740 зазнали поранень. Раніше президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що владі довелося мати справу як місцевими, так й іноземними «бандитами і терористами». Тому він віддав наказ армії й правоохоронцям стріляти на ураження по «злочинцям».
Токаєв 7 січня на засіданні контртерористичного штабу заявив, що «конституційний порядок здебільшого відновлено у всіх регіонах країни».
Казахстан і висновки для України: бути далі від Москви, дбати про оборону, «не закручувати гайок»
Події в Казахстані не здатні надовго відвернути увагу Росії від агресії проти України; більше того, повернення найбільшої центральноазійської держави під вплив Кремля збільшує ризики для Києва, попереджають експерти. Водночас, на їхню думку, Україна нині має переваги завдяки Революції гідності: країна не стала членом ОДКБ, СНД та інших російських інтеграційних проєктів. І незалежні фахівці, й народні депутати закликають владу зробити висновки і «роботу над помилками» на основі подій у Казахстані. Опозиційні політики, до того ж, застерігають Банкову від спроб «закручувати гайки» та розвертатися до Росії, як це зробив режим Касима-Жомарта Токаєва у Казахстані.
Ці та інші реакції та висновки зібрало Радіо Свобода.
