Днями двоє казахстанських опозиціонерів, які зараз проживають в Україні, заявили про напад з боку співробітників СБУ. Один із них, Заманбек Тлеулієв, опублікував відео інциденту, на якому він звинуватив силовиків у побитті. Його колега Єлдос Насіпбеков також заявив про тиск з боку українських спецслужб. Опозиціонери говорять, що СБУ діяла в інтересах влади Казахстану. У відповідь українські силовики заявили, що діяли в межах закону.
Казахстан: Токаєв оголосив про виведення військ ОДКБ і запропонував нового прем’єра
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив про завершення місії Організації Договору про колективну безпеку, відповідно до якої в країну направили військових п’яти держав ОДКБ у зв’язку з масовими протестами, що переросли у заворушення в низці міст.
Виведення сил розпочнеться 13 січня і займе не більше ніж 10 днів, заявив Токаєв, виступаючи 11 січня у парламенті.
Президент Казахстану 11 січня також повідомив депутатам, що висунув кандидатуру нового прем’єр-міністра – Аліхана Смаїлова.
49-річний Смаїлов обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра в попередньому кабінеті, який Токаєв відправив у відставку минулого тижня, коли країну охопили безпрецедентні протести, які переросли в насильство, що призвело до загибелі щонайменше 163 людей.
Чи вплине криза в Казахстані на плани Путіна щодо України?
Тепер, коли між Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками розпочалася серія переговорів з Росією на високому рівні з приводу посилення тиску з боку Москви, аналітики розділилися в думках з приводу того, як реакція Кремля на заворушення в Казахстані може вплинути на напруженість з Україною, уздовж кордону якої Росія зібрала близько 100 000 боєздатних військ.
МЗС України прокоментувало «розгортання на території Казахстану іноземних військових сил»
Міністерство закордонних справ України заявило 10 січня, що «уважно слідкує за розвитком ситуації в Республіці Казахстан» і засуджує «насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв».
Українське зовнішньополітичне відомство вказало, що «надзвичайно важливо вжити максимальних заходів задля деескалації ситуації і уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення роботи об'єктів критичної інфраструктури та систем звʼязку».
«Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну», – наголошено в заяві.
Раніше МЗС України виступило з рекомендаціями для громадян України, які опинилися в Республіці Казахстан.
Токаєв назвав події в Казахстані «спробою держперевороту»
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав останні події в країні «спробою державного перевороту». Про це він заявив 10 січня на онлайн-саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Військовий контингент цієї організації, основу якого складають російські військовослужбовці, зараз перебуває у Казахстані на запит Токаєва.
Президент Казахстану не сказав, які політичні сили стояли за «спробою перевороту». За словами Токаєва, «під ширмою стихійних протестів розгорнулася хвиля масових заворушень, як по єдиній команді проявилися релігійні радикали, кримінальні елементи, бандити, мародери і дрібні хулігани», а потім і «озброєні бойовики, які чекали свого часу». Як заявив Токаєв, у заворушеннях брали участь і люди з-за кордону, яких він назвав терористами. Про які конкретно зарубіжні країни йдеться, він не сказав.
Токаєв заявив, що влада виконала вимоги учасників мирних акцій протесту, у тому числі про зниження цін на пальне, і закликав не змішувати мирні акції з заворушеннями. За його словами, армія в Казахстані ніколи не стрілятиме у мирних протестувальників. Раніше слова Токаєва про те, що співробітники силових структур мають право стріляти без попередження, розкритикували як правозахисники, так і представники країн Заходу, зокрема держсекретар США.
Число затриманих у звʼязку з протестами в Казахстані сягнуло майже 8 тисяч
У Казахстані з початку протестів затримано 7939 людей, повідомляють російські інформагенції з посиланням на МВС Казахстану.
«Правоохоронці спільно з військовослужбовцями Нацгвардії та спецпідрозділів в Алмати на 2 ринках затримали 207 осіб. Вилучено 5 викрадених авто, викрадені товарно-матеріальні цінності, 2 одиниці гладкоствольної та 4 холодної зброї», – йдеться у заяві відомства.
Крім того, Комітет нацбезпеки повідомив про «нейтралізацію двох екстремістських осередків, які брали участь у заворушеннях» із 4 до 8 січня 2022 року в Алмати.
У Казахстані 10 січня оголошено днем жалоби за загиблими під час протестів.
Дипломати США і Росії провели 9 січня в Женеві «робочу вечерю» перед офіційним днем переговорів вимог Москви, лідери держав-членів Організації договору про колективну безпеку обговорять події в Казахстані, а в колишній столиці цієї країни влада відновила доступ до інтернету. Докладніше про це та інше – в огляді новин Радіо Свобода.
Читайте тут
Лідери ОДКБ планують 10 січня відеоконференцію для обговорення кризи в Казахстані
Лідери очолюваної Росією Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) планують провести відеоконференцію 10 січня, щоб обговорити протести в Казахстані.
Речник Кремля 9 січня підтвердив участь президента Росії Володимира Путіна у розмові, повідомило державне інформаційне агентство ТАСС.
Казахстан був охоплений кількаденними протестами після того, як демонстрації проти зростання цін на паливо переросли в загальний антиурядовий протест.
Влада Казахстану звернулася за допомогою до ОДКБ, куди входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Вірменія.
Росія направила кілька тисяч військових до Казахстану під егідою ОДКБ, цей крок розкритикували США.
Внаслідок протестів у Казахстані загинули 164 людини – дані МОЗ
Внаслідок заворушень у Казахстані загинули 164 людини, повідомляє казахська служба Радіо Свобода – Радіо Азаттик – із посиланням на дані міністерства охорони здоров’я країни.
У повідомленні МОЗ вказані три регіони та найбільше місто країни. В Алмати, за даними міністерства, загинули 103 людини (зокрема двоє дітей), у Кизилординській області – 21 людина, у Жамбильській – 10, в Алматинській – вісім людей. На які міста та регіони припадають решта 22 загиблих – невідомо, ці дані не уточнюються.
Влада Казахстану вперше з 5 січня опублікувала кількісні відомості про загиблих. Раніше повідомлялося про загибель 28 співробітників силових органів та 26 «озброєних людей».
У країні з 6 січня триває «антитерористична операція». Токаєв заявив, що структурам, що її здійснюють, надано «стріляти на поразку без попередження».
В Алмати, де мирні акції протесту, що розпочалися 4 січня, незабаром почали супроводжуватися безчинствами, підпалами, грабежами та мародерством, низка осіб також озброєні та використовують вогнепальну зброю. При цьому влада вживає термін «злочинні групи» та «терористи» до всіх учасників протестів.
Президент Казахстану видалив допис про «20 тисяч терористів» в Алмати
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв видалив повідомлення у твіттері про «20 тисяч терористів», які нібито напали на Алмати, повідомляє казахська служба Радіо Свобода, Радіо Азаттик.
Токаєв 7 січня написав кілька повідомлень у твіттері, в яких висловився про масові протести в країні. Він заявив про «бандитів», деякі з яких нібито говорили «не казахською».
«На Алмати було скоєно щонайменше шість хвиль терористичних атак, а загальна кількість атакуючих – 20 тисяч. Вони били та вбивали поліцейських та молодих солдатів, підпалювали адміністративні будівлі, займалися мародерством у приватних будинках та магазинах, убили кількох громадян, ґвалтували молодих жінок. Моя думка така: жодних розмов із терористами, ми повинні їх вбивати», – написав Токаєв.
Втім, увечері 8 січня цей запис вже був недоступний.
У невидаленій частині заяви президента Казахстану йдеться, що «протести призвели до подальшої ескалації насильства по всій країні, спровокувавши заворушення та напади на урядові будівлі, адміністративні установи та військові бази, захоплення аеропорту Алмати, місцевих та іноземних літаків».
«Аналіз ситуації показав, що Казахстан стикається зі збройним актом агресії, добре підготовленим та скоординованим злочинцями та терористичними групами, які пройшли підготовку за межами країни. Я наказав розпочати контртерористичну операцію для усунення загрози національній безпеці та захисту життя та майна громадян Казахстану», – написав заявив Токаєв.
Напередодні у своєму зверненні він дозволив силовикам стріляти на ураження без попередження.
За даними на ранок 9 січня, по всьому Казахстану затримано та доставлено до органів поліції 5 135 людей. При цьому МВС повідомляє, що близько 300 озброєних людей намагалися залишити країну. Відомство також заявило, що серед затриманих є «громадяни сусідньої держави».
Президент країни Касим-Жомарт Токаєв для боротьби з протестами спочатку залучив спецпризначенців й армію, а потім звернувся за військовою допомогою в ОДКБ.
Токаєв 7 січня віддав наказ армії та правоохоронцям стріляти на ураження в «бандитів й терористів», відкинувши пропозицію Заходу про мирні переговори.
Казахстан: число затриманих перевищило 5 тисяч, медіа повідомляють про вбитих цивільних
По всьому Казахстану станом на ранок 9 січня затримані та доставлені до органів поліції 5 135 осіб, повідомляє казахська служба Радіо Свобода, Радіо Азаттик, із посиланням на дані Міністерства внутрішніх справ.
Зокрема, 133 особи поміщені до ізоляторів тимчасового тримання за підозрою у скоєнні особливо тяжких злочинів. 516 людей зазнали адміністративного арешту. Щодо інших тривають перевірки та оперативні заходи.
В Алматинській області триває спецоперація. Комендант області Серік Кудебаєв закликав мешканців зберігати спокій і нагадав, що «у разі непокори законним вимогам, представники правоохоронних органів вживатимуть рішучих заходів аж до застосування зброї».
Тим часом увечері в Алмати спостерігалися «спалахи запеклого опору», заявив заступник акіма міста Єржан Бабакумаров в ефірі державного телеканалу «Хабар-24».
«Бойовики чинять збройний опір досі. Стабілізація є, але є спалахи запеклого опору», – сказав чиновник.
Також за інформацією МВС, «до Алмати 5 січня одночасно прибули 20 тисяч людей».
У ході заворушень щодо Казахстану було знищено 350 поліцейських автомобілів.
У МВС заявили, що «для підриву авторитету органів влади злочинці перевдягалися у форму співробітників поліції та військовослужбовців та чинили протиправні дії».
Тим часом медіа повідомляють про загиблих цивільних, в тому числі дітей. Зокрема, кілька інформаційних агенцій із посиланням на уповноважену з прав дитини Аружан Саїн повідомили про смерть 11-річної дитини, яку застрелили 5 січня на вулиці Алмати під час прогулянки з батьками.
Саїн заявила також, що у лікарні в Алмати з тяжкими пораненнями перебуває 15-річний підліток. Був поранений і госпіталізований та його батько. Обидва, за словами Саїн, їхали машиною, коли їхній автомобіль розстріляли.
Також 8 січня газета Jerusalem Post із посиланням на МЗС Ізраїлю повідомила, що під час заворушень в Алмати загинув 22-річний ізраїльтянин Леван Когіашвілі. Ізраїльський уряд нині організує доставку його тіла на батьківщину.
Сайт Orda.kz у своєму телеграм-каналі опублікував історії, зібрані журналістами у морзі Алмати. Люди, які були там, розповідали про загибель від куль своїх близьких, у тому числі чотирирічної дівчинки.
Офіційно ці повідомлення не отримали досі ні спростування, ні підтвердження.
Дані про загиблих та поранених міністерство внутрішніх справ востаннє оновлювало 7 січня. Тоді повідомлялося про загибель 18 силовиків та 26 цивільних осіб (стосовно цих людей застосовувався термін «ліквідація»). 748 людей отримали поранення.
Влада Казахстану обмежує інтернет, в Алмати інтернет вимкнено повністю ‒ журналіст
Казахстанська влада й надалі обмежує доступ населення країни до інтернету, а в найбільшому місті країни ‒ Алмати ‒ інтернет цілком заблоковано, повідомляє казахстанський журналіст.
«Ми все ще маємо проблеми з інтернетом ‒ його вмикають раз на день на кілька годин. В інших регіонах країни інтернет доступний навіть протягом ще коротших проміжків часу. Наприклад, у Павлодарському регіоні інтернет вмикають лише на годину, а в Алмати вказалі немає доступу до інтернету, хоча й ми чуємо новини, що різні малі провайдери дають інтернет, але він дуже повільний», ‒ сказав телефоном зі столиці Нур-Султана Даурен Хаіргелдін, журналіст телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки».
За словами журналіста, ситуація в Казахстані «є порівняно спокійною». На вулицях, за його словами, розташовані поліцейські та військовослужбовці.
«Ми можете бачити їх на вулицях. Зазвичай, силовики несуть варту в дворах в своїх автівках і спостерігають за тим, що відбувається», ‒ каже журналіст.
Через брак пального та блок-пости важко підвозити продукти харчування ‒ керівник ринку в Казахстані
Через брак пального для автівок та розставлені блок-пости силовиків, оптовим торговцям важко підвозити продукти харчування для продажу на базарах в Казахстані.
Про це агенції новин Reuters заявив один з керівників великого продуктового базару в Алмати, найбільшому місті Казахстану.
«Річ у тім, що ми маємо проблему з постачанням. Люди скаржаться, що в них закінчується пальне. Ось в чому проблема. Продукти харчування є десь на складах, але вони не можуть привезти їх сюди, бо ‒ як вони кажуть ‒ розставлені блок-пости та відчувається нестача пального», ‒ сказав Жумадін Патов, заступник директора відкритого продуктового ринку «Алтин Орда» (Золота Орда) в Алмати.
Він також додав, що ціни на продукти харчування ростуть на тлі заворушень в Казахстані та їхнього придушення.
Міністерство оборони Росії оприлюднило в суботу (8 січня) відеозапис прибуття своїх військ до Казахстану в рамках місії Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої входять військові зі ще чотирьох інших колишніх радянських республік.
Розслідувачі Bellingcat запускають базу даних для відстеження польотів із Казахстану та до нього
Розслідувальний сайт Bellingcat, що спеціалізується на перевірці фактів та розслідуваннях на основі відкритих даних, оголосив про запуск бази даних про авіаперельоти, що здійснюються з Казахстану та в цю країну, а також рух авіатранспорту в районі столиці Киргизстану Бішкека.
За словами авторів, вони покладалися на дані FlightRadar24, з 3 січня відстежували в реальному часі та вносили в таблицю рух бізнес-джетів та військових літаків, не включаючи звичайні цивільні та вантажні рейси.
«Здатність у реальному часі стежити за перельотами високопосадовців, вантажних рейсів і навіть військових у зону конфлікту і з неї може дати важливу інформацію про ситуацію, яка продовжує змінюватися», – йдеться у заяві організації.
Група зазначає, що в Казахстані на тлі протестів та заворушень циркулює безліч чуток, зокрема про місце перебування експрезидента Нурсултана Назарбаєва та членів його родини. Розслідувачі назвали створену базу першим кроком для оцінки достовірності тверджень, що вони могли покинути країну.
Токаєв: Казахстан скликає саміт ОДКБ
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував найближчим часом провести саміт Організації договору про колективну безпеку. Про це йшлося у телефонних розмовах Токаєва з президентом Росії Володимиром Путіним і спілкуванні Путіна з Олександром Лукашенком та премʼєр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном. Про обговорення за участю цих лідерів 8 січня інформують сайти президента Казахстану та Кремля.
«Касим-Жомарт Токаєв поінформував Володимира Путіна про те, що ситуація у країні стабілізується. Але осередки терористичних атак зберігаються. Тому боротьба з тероризмом буде продовжена з усією рішучістю. Глава нашої держави запропонував провести найближчим часом саміт ОДКБ у онлайн-форматі. Терміни зустрічі будуть узгоджені дипломатичними каналами», – ідеться в повідомленні сайту Токаєва.
«Нікол Пашинян повідомив, що вірменська сторона як чинний голова ОДКБ опікуватиметься організацією цього заходу», – інформує сайт президента Росії.
Організація договору про колективну безпеку є військово-політичним обʼєднанням, до якого входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Голос Росії в цій організації зазвичай є вирішальним.
Німеччина припинила експорт зброї до Казахстану – агентство
Уряд Німеччини вирішив припинити постачання зброї до Казахстану, де за останні дні десятки людей загинули в сутичках між протестувальниками і силовиками, повідомила німецька агенція DPA.
Торік, зазначає агентство, Німеччина видала ліцензій на експорт зброї і товарів військового призначення в Казахстан на загальну суму близько 2,5 мільйони доларів. Раніше Берлін закликав всі сторони протестів утриматися від насильства.
Рішення про введення російського контингенту в Казахстан нагадує, як радянські війська в 1956-му влаштували розправу над народом Угорщини, в 1968 році розправилися з «Празькою весною» у Чехословаччині, а в 1979 році окупували Афганістан. І щоразу в Кремлі говорили про «терористів» та «екстремістів», які не дають мирним громадянам «будувати соціалізм». І щоразу звинувачували «світову реакцію» у змові проти Радянського Союзу та його союзників.
Але при цьому в самих країнах, яким Москва хотіла «допомогти», більшість населення ставилася до окупантів з неприхованою ненавистю. Не маю сумніву, що так буде і в Казахстані. Точка зору Віталія Портникова.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввечері 5 січня назвав протестувальників «терористами» та звернувся до країн-учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням надіслати війська для придушення «бандитських формувань». Вже 6 січня до Казахстану прибули російські військові та бронетехніка, ввечері того ж дня прилетіли військові з Білорусі.
Звернення Токаєва до ОДКБ, так само як і згода ОДКБ на дії на території суверенної держави, критикують багато казахстанців та іноземних експертів. Російський економіст Владислав Іноземцев наголосив, що якщо ситуація в Казахстані розвиватиметься «за сценарієм втрати влади, то жодні сили ОДКБ цю справу не врятують», і вважає, що запрошення військових має насамперед політичнк значення.
