Казахстан: на вулицях Байконура зʼявилася російська бронетехніка
Вулиці казахстанського міста Байконур патрулює російська бронетехніка, повідомляє «Інтерфакс», посилаючись на місцевий телеканал «Байконурінфо».
«Перед новорічними святами в місті було запроваджено сигнал «Гром», відповідно до якого правоохоронні органи комплексу «Байконур» працюють у посиленому режимі несення служби», – йдеться у сюжеті.
На відео зображена колона з кількох машин поліції, а також камуфльованого вантажного автомобіля «Урал» та броньованої розвідувально-дозорної машини БРДМ-2. Схожі бронемашини раніше використовувалися в Управлінні МВС Росії на комплексі «Байконур», що випливає з архівних фотографій на сайті адміністрації.
Канал також зазначає, що в місті зберігається спокійна ситуація. Раніше 7 січня влада Байконура заборонила пересуватися містом групами більше трьох осіб. Виняток було зроблено лише для родин. Не можна пересуватися містом у період з 23:00 до 6:00, винятки – виробничі потреби або необхідність відвідати аптеку. У той же проміжок часу не працюватимуть КПП. Магазини та громадське харчування можуть працювати до 22:00, алкоголь можна продавати тільки в кафе та ресторанах. На підприємствах зʼявляються народні дружини для патрулювання міста за заявками поліції.
США мають запитання щодо запиту Казахстану про введення військ ОДКБ – Блінкен
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що у Сполучених Штатів є запитання щодо запиту Казахстану про допомогу від очолюваної Росією безпекової організації для придушення протестів. 7 січня очільник американської дипломатії сказав, що казахстанська влада «безперечно має спроможність належним чином впоратися з протестами» таким чином, щоб поважати права протестувальників, підтримуючи закон і порядок.
«Тож незрозуміло, чому вони відчувають потребу в будь-якій сторонній допомозі», – сказав Блінкен під час пресконференції.
Колишній керівник Комітету національної безпеки Казахстану (КНБ) Карім Масімов взятий під варту за підозрою у державній зраді, повідомляє Казахська редакція Радіо Свобода (Радіо Азаттик).
54-річний Масімов – один із найвпливовіших політиків часів президентства Нурсултана Назарбаєва. До призначення на посаду голови КНБ він у різні роки двічі був прем‘єр-міністром Казахстану та керівником Адміністрації президента, секретарем Ради безпеки, міністром економіки та міністром транспорту. Масімов був відсторонений з посади голови спецслужби 6 січня після того, як урядові сили втратили контроль над основними адміністративними будівлями Астани.
У суботу, 8 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив жалобу за загиблими під час протестів. За останніми даними МВС Казахстану, в результаті сутичок між протестувальниками і силовиками загинули 26 учасників протестних акцій і 18 правоохоронців. Агенція Інтерфакс повідомляє, що станом на суботу затримано 4404 людини. В Алмати продовжують лунати постріли.
Назарбаєв не виїжджав із Казахстану – речник
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв не залишав країну, він перебуває у столиці та підтримує звʼязок із президентом Касим-Жомартом Токаєвим. Про це у твітері 8 січня оголосив речник Назарбаєва Айдос Укібай.
Назарбаєв, за словами його речника, закликає всіх згуртуватися навколо президента Казахстану «для подолання поточних викликів та забезпечення цілісності нашої країни».
Казахстанське видання Orda.kz увечері 7 січня повідомило, що Назарбаєв та члени його родини залишили Казахстан на тлі масових протестів, що тривають у країні з початку січня. На тлі протестів президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв усунув Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки країни, яку той обіймав останні роки. Назарбаєв від початку протестів не з'являвся на публіці і не виступав із заявами.
ОБСЄ висловило співчуття через загибель співробітника ТБ під час протестів в Казахстані
Представниця ОБСЄ зі свободи ЗМІ Тереза Рібейро висловила співчуття рідним і близьким співробітника телеканалу «Алмати ТВ» Муратхана Базарбаєва, який загинув під час протестів у найбільшому місті Казахстану.
Автомобіль знімальної групи телеканалу потрапив під обстріл у четвер ввечері біля резиденції президента в Алмати. Водій Базардаєв загинув, журналіст отримав кульові поранення. Його доправили до лікарні.
«Мені сумно чути про трагічну загибель минулої ночі Муратхана Базарбаєва, співробітника «Алмати ТВ» в Казахстані. Висловлюю глибокі співчуття родині та друзям», – написала Рібейро в твітері.
Президент Казахстану наказав без попередження стріляти в «злочинців і терористів»
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав наказ армії та правоохоронцям стріляти на ураження в «бандитів й терористів», відкинувши пропозицію Заходу про мирні переговори.
Про це повідомляє Казахська редакція Радіо Свобода (Радіо Азаттик).
«Правоохоронним органам мною віддано наказ відкривати вогонь на ураження без попередження. За кордоном висловлюються заклики до сторін провести переговори для мирного вирішення проблеми. Яка дурість! Які можуть бути переговори зі злочинцями, вбивцями?» –заявив Токаєв в ефірі державних телеканалів у п‘ятницю.
Казахстанський президент додав, що владі довелося мати справу із «озброєними і підготовленими бандитами й терористами». За його словами, роль підбурювачів зіграли «так звані вільні ЗМІ» й «закордонні діячі». При цьому Токаєв не уточнив, про кого саме йде мова.
Силами ОДКБ в Казахстані командує генерал, який брав участь в анексії Криму
Силами ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку) у Казахстані керуватиме командувач Повітряно-десантних військ генерал-полковник Андрій Сердюков, повідомляють російські інформагенції з посиланням на офіційного представника Міністерства оборони Росії Ігоря Конашенкова.
Росія відправила до Казахстану підрозділи 45-ї бригади спецпризначення, 98-ї дивізії та 31-ї окремої бригади, усі вони – зі структури Повітряно-десантних військ). У Міноборони заявили, що усі військовослужбовці мають бойовий досвід.
З біографії Сердюкова відомо, що він був учасником Першої та Другої чеченських війн, марш-кидка зведеного батальйону десантників на Приштину (нині столиця Косова) в 1999 році та військової операції Росії в Сирії. У 2014 році він брав участь в окупації та спробі анексії Криму, через це його внесли до списку санкцій України.
Командувач ВДВ нагороджений орденами «За заслуги перед Батьківщиною» III та IV ступеня з мечами, а також званням Героя Росії.
Казахстан і висновки для України: бути далі від Москви, дбати про оборону, «не закручувати гайок»
Події в Казахстані не здатні надовго відвернути увагу Росії від агресії проти України; більше того, повернення найбільшої центральноазійської держави під вплив Кремля збільшує ризики для Києва, попереджають експерти. Водночас, на їхню думку, Україна нині має переваги завдяки Революції гідності: країна не стала членом ОДКБ, СНД та інших російських інтеграційних проєктів. І незалежні фахівці, й народні депутати закликають владу зробити висновки і «роботу над помилками» на основі подій у Казахстані. Опозиційні політики, до того ж, застерігають Банкову від спроб «закручувати гайки» та розвертатися до Росії, як це зробив режим Касима-Жомарта Токаєва у Казахстані.
Ці та інші реакції та висновки зібрало Радіо Свобода.
Протести в Казахстані: кількість затриманих перевищила 3800, загинули 26
Поліція в Казахстані затримала 3811 учасників антиурядових протестів, 26 мітингарів загинули, повідомляє агенція «Інтерфакс» з посиланням на МВС країни.
У сутичках загинули 18 силовиків, ще понад 740 зазнали поранень. Раніше президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що владі довелося мати справу як місцевими, так й іноземними «бандитами і терористами». Тому він віддав наказ армії й правоохоронцям стріляти на ураження по «злочинцям».
Токаєв 7 січня на засіданні контртерористичного штабу заявив, що «конституційний порядок здебільшого відновлено у всіх регіонах країни».
Киргизстан надсилає війська в охоплений протестами Казахстан – рішення парламенту
Парламент Киргизстану в п‘ятницю, 7 січня з другої спроби ухвалив рішення про відправку своїх військових в Казахстан по лінії ОДКБ. Про це повідомляє Казахська редакція Радіо Свобода (Радіо Азаттик) в телеграм.
Рішення підтримали 69 депутатів, семеро проголосували проти. Напередодні депутати не змогли зібрати кворум під час екстреного засідання, а під час першої спроби голосування в пʼтницю рішення не набрало необхідної кількості голосів.
Раніше віцепрем‘єр країни Камчібек Ташієв повідомив, що країна може відправити в Казахстан 150 військових і 19 одиниць техніки.
Під час обговорення цього питання під парламентом Киргизстану зібралися десятки людей. Деякі тримали в руках плакати «Вимагаємо виходу з ОДКБ», «Киргизстан не буде підтримувати агресора Токаєва».
МВС Казахстану повідомило про 26 убитих та 18 поранених під час «зачистки»
Міністерство внутрішніх справ Казахстану 7 січня повідомило, що під час так званої «зачистки» в найбільшому місті країни Алмати було вбито 26 «озброєних злочинців» і ще 18 людей поранено, повідомляє державний телеканал «Хабар 24».
Крім того, силовики затримали близько трьох тисяч людей у всій країні. Як повідомляє МВС, усі будівлі адміністрацій у містах Казахстану «звільнені та взяті під посилену охорону».
Також унаслідок «протистояння з хуліганським натовпом» було поранено 216 військовослужбовців Нацгвардії в Алмати та Шимкенті, прозвітувала пресслужба військового формування.
Увечері 6 січня МВС повідомляло, що під час сутичок із протестувальниками в Казахстані загинули 18 силовиків.
МВС Казахстану повідомило про 26 убитих та 18 поранених під час «зачистки»
Блінкен поспілкувався з головою МЗС Казахстану – Держдепартамент США
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен 6 січня провів розмову з міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тлеуберді, повідомили в Державному департаменті США.
Блінкен, згідно з повідомленням, під час розмови засвідчив «повну підтримку» мирного врегулювання заворушень та поваги до свободи медіа в Казахстані.
«Секретар також згадав про важливість підтримки стабільності в Європі, зокрема, підтримки суверенітету та територіальної цілісності України у відповідь на російську агресію», – згадано в повідомленні Департаменту.
Блінкен у своєму твітері назвав розмову з Тлеуберді «продуктивною».
«Ми маємо намір підтримувати конституційні інституції Казахстану та мирне й дипломатичне вирішення суперечок», – заявив він.
В ООН закликали владу та протестувальників Казахстану утриматися від насильства
Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет закликала сторони протистояння в Казахстані утриматися від насильства та шукати мирні шляхи вирішення проблем. Про це вона сказала в своєму коментарі з приводу протестів у країні, які набули особливо запеклої форми в найбільшому її місті Алмати.
За останніми даними, 5 січня проти учасників протестів застосовувалися гумові кулі, сльозогінний газ та шумові гранати, а увечері 6 січня – вогнепальну зброю. Влада та протестувальники заявили про загиблих.
«Люди мають право на мирний протест та свободу висловлення поглядів. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані або скривджені, не повинні вдаватися до насильства», – йдеться у заяві Бачелет.
За офіційними даними, по всій країні затримали майже 2 300 учасників протестів. У Казахстані до 19 січня запроваджено надзвичайний стан.
Верховна комісарка ООН закликала звільнити всіх затриманих громадян, які лише реалізували своє право на мирний протест. Вона також нагадала владі Казахстану, що сила має застосовуватися з дотриманням суворих вимог до необхідності та пропорційності. Летальна зброя, зокрема, бойові патрони, повинна використовуватися лише як крайній захід проти конкретних осіб для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення, стверджує вона.
«Держави справді мають право оголошувати надзвичайний стан за певних обмежених обставин, але будь-який відступ від прав людини підпорядковується суворим вимогам необхідності та пропорційності. Деякі права, в тому числі право на життя, заборона на тортури та інше жорстоке поводження, а також право не зазнавати самовільного затримання, лишаються чинними за будь-яких обставин», – заявила посадовиця ООН.
Бачелет згадала про тотальне блокування інтернет-зв’язку в країні, який був повністю відсутній по всьому Казахстану з вечора до ночі 5 січня. Наразі інтернет в Алмати відсутній, в інших містах працює з великими перебоями.
«Відключення інтернету, що фактично обмежує доступ людей до інформації… не є відповіддю на кризу, але загрожує розпалюванням насильства та заворушень. Я закликаю владу Казахстану забезпечити негайне та повне відновлення інтернет-послуг, які також мають життєво важливе значення для служб невідкладної медичної допомоги під час пандемії COVID-19», – додала вона.
Українські правозахисники закликали уряд підтримати право народу Казахстану на «демократичні вибори»
Низка українських правозахисних організацій опублікувала звернення щодо ситуації в Казахстані, де тривають заворушення. Текст заяви, під якою стоять назви 18 організацій, оприлюднив, зокрема, Центр прав людини Zmina.
Згідно з нею, правозахисна спільнота «надзвичайно стурбована» ситуацією в Казахстані і закликає казахську владу до мирного врегулювання ситуації та забезпечити дотримання прав людини в цій країні.
«За інформацією МОЗ країни, у результаті заворушень було госпіталізовано 400 людей, 62 особи перебувають у реанімації. Кілька десятків поліцейських і протестувальників загинули під час сутичок, за даними поліції. Точна кількість жертв і загиблих серед протестувальників наразі невідома. Є свідчення щодо непропорційного застосування сили з боку правоохоронців та серйозного перевищення службових обов’язків», – йдеться в зверненні.
Підписанти звернули увагу на те, що затриманим не надають доступ до адвокатів, кількох журналістів затримали під час висвітлення подій. Вони порівняли рішення про введення до Казахстану військ ОДКБ із придушенням Празької весни військами «Варшавського договору» 1968 року.
Організації закликали уряд України:
- зробити заяву про підтримку врегулювання ситуації в Казахстані «із суворим дотриманням міжнародних стандартів прав людини та поваги до принципів демократії»
- «підтримати народ Казахстану у прагненні реалізувати право на прозорі демократичні вибори та управління»
- забезпечити безпеку і за потреби – безпечну евакуацію з Казахстану громадянам України, які зараз там перебувають
Речник Міністерства закордонних справ раніше повідомив, що відомство уважно відстежує розвиток подій у Казахстані, а посольство у Нур-Султані перейшло в цілодобовий режим роботи для допомоги українцям, які наразі в цій країні.
Військові відкрили вогонь на центральній площі Алмати. Відео очевидців
На відео видно важку військову техніку та озброєний військовий персонал, який стріляє зі зброї, на площі Республіки в Алмати – головній площі міста. Відео зняте 6 січня.
Казахстан: влада та протестувальники повідомляють про загиблих учасників протистояння в Алмати
У департаменті поліції Алмати повідомили про проведення «антитерористичної операції» по місцю дислокації трьох адміністративних будівель. Про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода із посиланням на агентство «Інтерфакс», яке цитує офіційну представницю департаменту поліції Салтанат Азірбек.
Вона заявила, що десятки «учасників заворушень» у місті «ліквідовані», їхні особи встановлюються.
Канал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», повідомляє про стрілянину та вибухи в Алмати.
Начальник незалежного координаційного штабу на площі Республіки в Алмати Жасарал Куанишалін повідомив місцевому виданню Orda.kz, що протягом дня 5 січня в місті загинули щонайменше 30 людей з боку протестувальників. За словами Куанишаліна, у місті ведеться стрілянина бойовими патронами. Як доказ він показав журналістам гільзи.
Державний телеканал «Хабар 24» заявив, що число загиблих співробітників силових відомств зросло до 13 людей. Напередодні Міністерство внутрішніх справ Казахстану повідомляло про вісьмох загиблих та 317 постраждалих співробітників правоохоронних органів. Це були перші офіційні дані про жертв та постраждалих під час протестів у Казахстані, які почалися 2 січня.
В Алмати тривають погроми, протестувальники залишаються на центральній площі – кореспондент
У найбільшому місті Казахстану Алмати 6 січня продовжуються заворушення. Про це повідомив кореспондент Тимур Єрмашев в ефірі каналу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода за участі «Голосу Америки».
«У нас другу ніч у місті тривають погроми, розграбували крупні торговельні центри, магазини побутової комп’ютерної техніки і взагалі, все, що становить цінність, було розграбоване в Алмати. Особливо постраждали банкомати. Взагалі в місті зараз велика проблема з готівкою, а якщо готівка і є, то купити практично нічого не можна, тому що всі магазини закриті», – розповів він.
За його словами, до обіду 6 січня була інформація, що силовики відбили будівлю державної адміністрації, проте вона не підтвердилася.
«Коли ми туди приїхали, ми зрозуміли, що ця інформація не відповідає дійсності Будівля горить, вона сильно постраждала, а на площі все ще є протестувальники. Також горить будівля резиденції президента і… адміністративна будівля, де розташовані кілька телеканалів, а також одна з найбільших газет», – сказав Єрмашев.
Він назвав атмосферу в Алмати «дуже напруженою», зазначивши, що протягом дня знімальна група не помітила в місті жодного військового чи поліцейського. Через відсутність інтернету журналістам не вдалося отримати свіжу інформацію про постраждалих. Напередодні президент країни Касим-Жомарт Токаєв заявляв про 500 постраждалих.
Єрмашев розповів, що напередодні вночі в Казахстані кілька годин працював інтернет, і, судячи з моніторингу соцмереж, жителі незадоволені новинами про введення військ країн ОДКБ.
«Кажуть, що це рівносильно інтервенції, це каже про слабкість влади. Такі настрої. З того, що я чув від людей: що борт російських силовиків сів на військовому аеродромі під Алмати і навіть була інформація, що ці війська підходили до площі Республіки, намагаючись відбити адміністративні будівлі, але зазнали поразки. Наскільки мені відомо від людей, які живуть у тому районі», – додав він.
За даними місцевих журналістів, протести тривають також у кількох інших провінційних містах. Натомість у столиці Нур-Султані, як повідомив Даурен Хаїргельдін, ситуація спокійна, багато військових. При цьому проблема з інтернетом наявна й тут: жителі не можуть розрахуватися в магазинах картками через відсутність безготівкового розрахунку.
МЗС про події в Казахстані: ключовий пріоритет – безпека громадян України
Міністерство закордонних справ України уважно відстежує розвиток подій у Казахстані, повідомив Радіо Свобода речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.
«Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив відповідним підрозділам дипломатичної служби зосередитися на захисті інтересів українських громадян в Казахстані. Зараз ключовий пріоритет – їхня безпека. Посольство України в Нур-Султані перейшло на цілодобовий режим роботи. У разі загрози життю чи безпеці, українці можуть звернутися за допомогою за номером телефону: +7 705 755 66 10 або на електронну пошту: emb_kz@mfa.gov.ua. Ситуація ускладнюється запровадженням надзвичайного стану в Казахстані, нестабільною роботою мобільного зв’язку та Інтернету. Частково обмежено рух регіонального пасажирського транспорту, суттєво затримуються або скасовуються міжнародні авіарейси», – ідеться в коментарі.
У МЗС України відзначають, що увечері 5 січня група українських громадян не змогла вилетіти рейсом Алмати – Київ через призупинення роботи аеропорту. «Дипломати допомогли українцям із пошуком місць для ночівлі. Нині посольство з‘ясовує із адміністрацією аеропорту та авіакомпанією можливість здійснення зазначеного рейсу, підтримує зв‘язок із пасажирами. За інформацією МЗС, аеропорт Нур-Султана працює в штатному режимі. Сьогодні планується рейс до Києва. Очікуємо від казахстанської влади неухильного забезпечення безпеки громадян України, надання їм повного сприяння, зокрема і тим українцям, які воліють залишити територію Казахстану», – наголошують дипломати.
У МЗС України закликають співгромадян «уникати місць масових заходів, насамперед у великих містах, виявляти підвищену пильність і обережність, а також зареєструватися в електронній системі «ДРУГ» (https://friend.mfa.gov.ua), щоб дипломати могли вчасно надати допомогу».
«Українська держава своїх громадян не залишить напризволяще. Подальші кроки МЗС та інших відомств задля захисту інтересів українців в Казахстані будуть коригуватися залежно від розвитку безпекової ситуації», – наголосив речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.