Боррель про російські війська та події в Казахстані: «ситуація дуже тривожна»
Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель закликав до стриманості сторони конфлікту в Казахстані. Про це він сказав 6 січня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про розгортання в цій країні сил Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), зокрема, присутність російських військ.
«Ситуація, безперечно, дуже тривожна. Перш за все, ми маємо закликати до стриманості обидві сторони. І право демонстрантів має реалізовуватися ненасильницьким шляхом, оскільки уряд не обмежує контроль над демонстрантами. Здається, це не так, тому що загинуло кілька десятків людей, а також є постраждалі силовики. Отже, обидві сторони повинні поводитися стримано, щоб не допустити погіршення ситуації. А також ми очікуємо, що присутність військ – не знаю, скільки їх там точно, – не поставить під загрозу незалежність Казахстану. Але наявність цих військових потужностей є частиною угоди, наскільки мені відомо, між Казахстаном і Росією та іншими країнами, зокрема Білоруссю. Тож, оскільки це, по суті, імплементація угоди між суверенними країнами – нічого говорити. Але, безумовно, присутність іноземних військ однієї країни на території іншої – це те, на що нам слід дивитися з обережністю», – сказав очільник європейської дипломатії.
Росія відправляє війська до Казахстану (фотогалерея)
На знімках, оприлюднених російськими військовими, видно, як війська відправляються до Казахстану, де тривають антиурядові протести. 6 січня десятки невідомих військових стріляли з автоматичної зброї в центрі Алмати.
Росія відправляє війська до Казахстану (фотогалерея)
МЗС у Мінську повідомило, навіщо білоруські війська потрібні в Казахстані
Міністерство закордонних справ Білорусі заявило, що «підтримує зусилля керівництва Казахстану щодо припинення заворушень і мародерства, відновлення нормального функціонування країни».
«Ми з глибоким занепокоєнням відзначаємо, що ситуація в ряді регіонів Казахстану продовжує стрімко погіршуватися. Бойовики захопили арсенали зброї, в результаті їхніх насильницьких дій гинуть люди, зростає кількість потерпілих і поранених. Заслуговує на увагу чітка координація дій мітингувальників та організована протидія бойовиків правоохоронним органам. Фактично це спроба насильницького перевороту та зміни влади в Казахстані», – йдеться в заяві.
Відправка білоруських військ під егідою ОДКБ у заяві називається «допомогою дружньому казахському народу».
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відреагувала на рішення офіційного Мінська. Як передає білоруська служба Радіо Свобода, Тихановська заявила, що «Лукашенко, який втратив легітимність, не має права ухвалювати рішення про введення військ і жертвувати білорусами заради збройної симуляції стабільності в регіоні». Саме введення військ опозиціонерка назвала «збройним втручанням у справи іншої держави».
До складу контингенту, направленого до Казахстану, входять підрозділи збройних сил Росії, Вірменії, Білорусі, Киргизстану та Таджикистану. За попередніми даними, з Білорусі до Казахстану летить 103-тя бригада повітряно-десантних військ спеціального призначення.
«Кремлівський жандарм став демонстративно агресивним» – українські політики про події в Казахстані
Українські політики стежать за подіями в Казахстані і введенням до цієї країни російських військ під егідою ОДКБ. У Росії тим часом наполягають на визнанні Казахстаном анексії Криму та говорять про «можливе воззʼєднання Казахстану з Росією».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, чинний депутат Верховної Ради Рефат Чубаров заявив, що він «на боці казахського народу, який повстав проти свавілля та жадібності власної влади». Політик нагадав, що «і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, і йолбаси (лідер) Нурсултан Назарбаєв так і не наважилися засудити РФ за військове вторгнення на територію України та окупацію Криму».
«Чим довше триватиме хаос і провокації, тим більше шансів у Кремля «оседлати» ситуацію та придушити Казахстан», – вважає Чубаров.
Колишній генеральний прокурор України і депутат Верховної Ради кількох скликань Юрій Луценко пише, що «без організованої політичної партії чи групи із лідерами та публічними цілями протести або захлинаються (як у Білорусі) або скочуються в мародерство (як у Казахстані)».
«Кремлівський жандарм став демонстративно агресивним. Відновлення імперії тепер відбувається не тільки підкупом еліт, але й літаками зі спецназом. Країна із розколотими елітами та непопулярною корумпованою владою стає легкою здобиччю Кремля», – написав Луценко.
Тим часом, головний редактор телеканалу RT (російського іномовлення) Маргарита Симоньян закликала «обовʼязково допомогти» чинній владі в Казахстані. «Але і деякі умови треба поставити», додає вона.
«1. Крим (тобто російську анексію півострова – ред.) визнати. 2. Кирилицю – повернути (Казахстан перебуває в процесі повернення своєї мови на латинський алфавіт – ред.). 3. Російська мова – друга держава, як у Киргизстані. 4. Залишити в спокої російські школи і не брехати Начальнику (Симоньян має на увазі російського президента Володимира Путіна – ред.), що і так добре», – написала медіачиновниця.
А член комітету Держдуми Росії з безпеки та протидії корупції Бійсултан Хамзаєв виступив за проведення референдуму про «воззʼєднання Казахстану з історичною Батьківщиною – Росією».
«Центральна Азія - це російська земля! У мережі йде обговорення можливого воззʼєднання Казахстану з Росією. Особисто моя позиція, як громадянина Російської Федерації, незалежно від політики та посад. Підтримую проведення референдуму в Казахстані про воззʼєднання Казахстану з історичною Батьківщиною – Росією», – написав обраний від Дагестану депутат у фейсбуці.
У Казахстані вже п’ятий день продовжуються масові протести у десятці міст. У країні закриті аеропорти Алмати, Актау та Актобе, повідомив 6 січня державний телеканал «Хабар 24».
Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) вирішила надіслати військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва «на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації обстановки». Передові підрозділи з російського складу контингенту Колективних миротворчих сил ОДКБ вже розпочали виконання поставлених завдань.
Як повідомили в організації, до складу миротворчих сил увійшли підрозділи Збройних сил Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану: «Основними завданнями Колективних миротворчих сил ОДКБ стане охорона важливих державних та військових обʼєктів, надання сприяння силам правопорядку Республіки Казахстан у стабілізації обстановки та повернення її у правове поле».
Тим часом вдень 5 січня протестувальники захопили будинки міської адміністрації Алмати, аеропорт Алмати, місцеву резиденцію президента Токаєва та кілька адміністративних будівель. Вдень 5 січня по всьому Казахстану розпочалися відключення інтернету та телеканалів, а ввечері по всій території країни запровадили режим надзвичайного стану та комендантську годину. Також президент Токаєв оголосив про відставку першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки країни та забрав його посаду собі. Деякі експерти вважають, що це далеко не остання поступка, на яку вони підуть, щоб зупинити протести, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Чи означає все, що відбувається, що політична кар'єра Назарбаєва завершена і він остаточно відсторонений від влади? І чи можна вже говорити про перемогу протестних настроїв у Казахстані? Казахстанський опозиціонер, лідер руху «Демократичний вибір Казахстану» Мухтар Аблязов (рух у Казахстані заборонений і визнаний екстремістським) закликає не тішитися: поки, наголошує він, Назарбаєв нікуди реально не пішов. «Але якщо він дасть вказівку стріляти, то нинішня верхівка не матиме змоги сховатися ніде. Європа, Америка зараз налаштовані дуже жорстко», – попередив він в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Аеропорт Алмати тимчасово зупинив свою діяльність, повідомляє прес-служба повітряної гавані. Також на якийсь час закриті аеропорти Актау та Актобе», – інформує телеканал.
За даними телеканалу, аеропорт у столиці, місті Нур-Султан, працює у штатному режимі.
Російські військові «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані – ОДКБ
Передові підрозділи з російського складу контингенту Колективних миротворчих сил Організації договору про колективну безпеку вже розпочали виконання поставлених завдань. Про це 6 січня повідомляють російські інформагенції з посиланням на секретаріат ОДКБ.
«Відповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, ухваленого 6 січня 2022 року, до Республіки Казахстан на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації обстановки направлено Колективні миротворчі сили Організації Договору про колективну безпеку», - сказали в секретаріаті.
Як повідомили в організації, до складу миротворчих сил увійшли підрозділи Збройних сил Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану. «Основними завданнями Колективних миротворчих сил ОДКБ стане охорона важливих державних та військових обʼєктів, надання сприяння силам правопорядку Республіки Казахстан у стабілізації обстановки та повернення її у правове поле», – вказали в ОДКБ.
Російські десантники увійшли до складу спрямованих до Казахстану сил, літаки Повітряно-космічних сил Росії «перекидають їх до республіки», повідомив секретаріат ОДКБ.
«Від Російської Федерації до складу Колективних миротворчих сил ОДКБ увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ. Наразі літаками військово-транспортної авіації ВКС Росії здійснюється перекидання на територію Республіки Казахстан російської частини миротворчого контингенту», – йдеться у повідомленні.
ОДКБ надішле військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва. Про це у фейсбуці вночі 6 січня заявив премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки організації.
Токаєв попросив країни ОДКБ про силову підтримку увечері 5 січня.
5 січня протести проти влади охопили великі міста Казахстану. Влада втратила контроль над найбільшим містом країни Алмати. Увечері Токаєв в ефірі державного каналу назвав ситуацію результатом зовнішньої агресії та заявив, що звернувся до глав держав ОДКБ по допомогу у подоланні «терористичної загрози».
Казахстан, протести і Росія: що призвело до заворушень і які наслідки вони матимуть?
Стихійні протести в Казахстані, спричинені низкою внутрішніх соціальних та політичних проблем, за два дні стали загальнонаціональними. Вони вплинуть на ситуацію в усьому регіоні, наголошують експерти. Дослідники попереджають, що Росія може використати їх як привід вдатися до гібридної агресії проти Казахстану, але з іншого боку, Кремль стикнеться з додатковими безпековими проблемами на південних кордонах.
Чому протести охопили Казахстан так швидко, які наслідки вони можуть мати – з'ясовувало Радіо Свобода.
ОДКБ відповіла згодою на запит Токаєва про введення військ до Казахстану
Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) надішле військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва. Про це у фейсбуці вночі 6 січня заявив премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки організації.
Токаєв попросив країни ОДКБ про силову підтримку увечері 5 січня. За словами Пашиняна, Рада колективної безпеки ОДКБ ухвалила рішення надіслати миротворчі сили до Казахстану «на обмежений за часом період з метою стабілізації та нормалізації обстановки у цій країні».
Членами ОДКБ є Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Склад і чисельність миротворчої місії ще не розкривалися.
5 січня протести проти влади охопили великі міста Казахстану. Влада втратила контроль над найбільшим містом країни Алмати. Увечері Токаєв назвав ситуацію в ефірі державного каналу результатом зовнішньої агресії. І заявив, що звернувся до глав держав ОДКБ по допомогу у подоланні «терористичної загрози».
Токаєв звинуватив протестувальників у тероризмі, нападі на мирних громадян та у тому, що учасники вуличних акцій пройшли «спеціальну підготовку за кордоном». За його словами, під Алмати військові вступили у бій із терористами. Жодне із цих тверджень не було підтверджене доказами.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.
Під час спроб штурму адміністративних будівель в найбільшому місті Казахстану, колишній столиці Алмати «ліквідовані десятки нападників», повідомив зранку 6 січня офіційний представник поліції.
За повідомленнями з Алмати, на площі перед акіматом (мерією) відбувається інтенсивна стрілянина між військовими, які прибули для так званої «зачистки» території, та озброєними людьми.
У ніч на четвер комендатура Алмати повідомила, що правоохоронні органи розпочали «антитерористичну спецоперацію» в місті.
У місті Алмати, яке стало епіцентром протестів, 5 січня невідомі люди, озброєні гумовими палицями, ціпками, щитами, штурмували будівлю міського акімату.
Пізніше того ж дня стало відомо про захоплення групою людей аеропорту. У комендатурі заявили про «напад на Казахстан» та «акт агресії, спробу підриву цілісності держави».
Карім Масімов, давній соратник експрезидента Казахстану Нурсултан Назарбаєв, звільнений з посади голови Комітету національної безпеки Казахстану. На цій посаді його змінив Єрмек Сагімбаєв, який працював начальником Служби державної охорони. Відповідні укази президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва опубліковано 6 січня на сайті Акорди, повідомляє казахська служба Радіо Свобода.
56-річний Масімов був переміщений на посаду голови КНБ у вересні 2016 року з посади голови уряду. Вперше він пробув на посаді прем’єр-міністра з 2007 до 2012 року. Вдруге – з квітня 2014 року до свого призначення головою КНБ.
Зміна голови спеціальної служби Казахстану проведена на тлі протестів у регіонах, що не вщухають, і заяви комендатури Алмати про початок «антитерористичної спецоперації». В Алмати, який став епіцентром протестів і де оголошено режим надзвичайного стану, 5 січня невідомі люди, озброєні гумовими палицями, ціпками, щитами, штурмували будівлю міського акімату.
Пізніше того ж дня стало відомо про захоплення групою людей аеропорту. У комендатурі заявили про «напад на Казахстан» та «акт агресії, спробу підриву цілісності держави».
Відповідно до законодавства, надання згоди на призначення президентом країни голови Національного банку, генерального прокурора, а також голови Комітету національної безпеки належить до виняткової компетенції сенату Казахстану.
Масові протести в Казахстані: вибухи, сльозогінний газ, захоплення будівель (фотогалерея)
У Казахстані не вщухають масові протести. Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести. Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку.
Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив, що «влада не впаде». Влада оголосила надзвичайний стан вже на усій території Казахстану, повідомляють місцеві медіа.
Протестувальники почали захоплювати урядові будівлі в Алмати. Ось що відбувалося в країні останніми днями.
Масові протести в Казахстані: вибухи, сльозогінний газ, захоплення будівель (фотогалерея)
Токаєв заявив, що звернувся до країн ОДКБ по «допомогу» через протести в Казахстані
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн Організації договору колективної безпеки через протести в своїй країні. Відповідну його заяву поширили медіа з посиланням на державний телеканал «Хабар 24».
За словами Токаєва, сили міністерства оборони країни ведуть бої з «терористичними бандами», які нібито «пройшли підготовку за кордоном».
«У зв’язку з цим, покладаючись на договір про колективну безпеку, я сьогодні звернувся до глав держав ОДКБ – надати допомогу Казахстану у подоланні цієї терористичної загрози», – заявив президент.
Він не уточнив, якої саме допомоги попросив у країн ОДКБ.
Організація договору колективної безпеки – це військовий альянс, до якого, окрім Казахстану, входять Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Таджикистан.
Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести.
Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку. Згодом стало відомо про запровадження надзвичайного стану по всій країні.
Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і його прессекретар Дмитро Пєсков очима російського карикатуриста Сергія Йолкіна. Раніше у Кремлі прокоментували події в Казахстані як «внутрішні проблеми».
Влада оголосила надзвичайний стан по всій території Казахстану – медіа
По всій території Казахстану на тлі масових протестів запровадили режим надзвичайного стану. Про це повідомляють місцеві медіа. Раніше надзвичайний стан був запроваджений у низці регіонів, де відбувалися найзапекліші зіткнення.
В Алмати протестувальники захопили аеропорт, авіакомпанії скасовують туди рейси. Крім того, у місті учасники протестів намагаються захопити департамент внутрішніх справ і підпалили будівлю державного телеканалу «Казахстан». Захоплено будівлю управління Комітету державної безпеки.
Мітингувальники в Алмати також дійшли до будівлі акімату (мерії) та підпалили її. Там відбулися зіткнення з поліцією та бійцями Національної гвардії, є постраждалі.
У столиці країни Нур-Султані не працює інтернет. Жителі не можуть зняти готівку у банкоматах. Платежі інтернетом, у тому числі в транспорті, не приймаються.
Також у Тадликоргані протестувальники під гімн Казахстану знесли пам’ятник першому президентові країни Нурсултану Назарбаєву. У 2019 році він пішов у відставку з посади та очолив Раду безпеки країни.
Наступник Назарбаєва, Касим-Жомарт Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки країни змінивши на посаді першого главу держави Нурсултана Назарбаєва і запевнив, що діятиме максимально жорстко стосовно учасників заворушень.
Протести в Казахстані: захоплена мерія, сутички з силовиками, спалена техніка
Тисячі протестувальників удень 5 січня прорвали кордони поліції на площі Республіки в Алмати. Демонстранти озброїлися гумовими кийками, щитами та розпочали штурм будівлі мерії міста. Невдовзі вони її захопили. Влада вже заявила про зниження ціни на газ. Однак протести не вщухають. Тепер мітингувальники вимагають припинення переслідування протестувальників, зміни виборчого законодавства для допуску до виборів незалежних кандидатів-самовисуванців, обмеження президентських повноважень та розширення повноважень парламенту, повернення до Конституції 1993 року, а також відходу від політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який зберігає свій вплив (Відео: Reuters, AP, AFP, Казахська служба Радіо Свобода).
Казахстан: Токаєв оголосив, що обійме посаду Назарбаєва у Раді безпеки країни
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пішов із посади голови Ради безпеки Казахстану. Цей орган очолить чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Про це він заявив у зверненні до нації.
За словами Токаєва, вжитих на тлі масових протестів заходів недостатньо. Президент вважає, що за заворушеннями стоять «фінансово мотивовані змовники», які мають «ретельно продуманий план».
«Тому я як глава держави і відсьогодні голова Ради безпеки маю намір діяти максимально жорстко», – сказав Токаєв.
Він спростував повідомлення про свою втечу і запевнив, що незабаром виступить «з новими пропозиціями щодо політичної трансформації Казахстану».
Назарбаєв очолив Раду безпеки у 2019 році, залишивши пост президента.
Нині у Казахстані частково введено режим надзвичайного стану, він діє у Алмаати, в Нур-Султані та у Мангістауській й Алматинській областях. У кількох регіонах тривають антиурядові демонстрації. Учасники протестів вступають у протистояння з поліцією, захоплюють та підпалюють адміністративні будівлі, громлять магазини та офіси.
Мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ розпочалися в Казахстані 2 січня в Жанаозені (місто в Мангістауській області, на заході Казахстану). Потім вони переросли в масові протести.
Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку.
В Алмати на вулиці Толе-бі горить бізнес-центр, де розташована філія владної партії «Нур Отан», пожежу ніхто не гасить
Як повідомляє з місця репортер Радіо Азаттик (казахська служба Радіо Свобода), на місці немає пожежних машин – ніхто вогонь не гасить. На вулиці немає також поліцейських.
Коли почалося задимлення у будівлі, невідомо. Вчора цією вулицею проходила протестна хода. Проте свідки кажуть, що пожежа у будівлі розпочалася задовго до цього.
В Алматинській філії партії «Нур Ота» на дзвінки не відповідають.
Сьогодні рух транспорту на вулиці Толе-бі обмежений, машини їдуть з одного боку вулиці.
«Внутрішні проблеми»: у Кремлі прокоментували події в Казахстані
Протести в Казахстані є внутрішньою справою цієї країни, заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.
«Ми переконані, що наші казахстанські друзі можуть самостійно вирішити свої внутрішні проблеми», – заявив він.
Пєсков також наголосив на важливості того, щоб у ситуацію ніхто не втручався ззовні. У Росії, додав чиновник, влада Казахстану допомоги не просила.
Про ситуацію в Казахстані висловились і в МЗС Росії: «Уважно стежимо за подіями в сусідній братській країні. Виступаємо за мирне вирішення всіх проблем у рамках конституційно-правового поля та діалогу. Сподіваємось на якнайшвидшу нормалізацію ситуації в країні».
Вранці 5 січня уряд Казахстану пішов у відставку.
Інтернет не працює або працює дуже повільно у багатьох частинах країни.
Посольство України в Казахстані закликало громадян утриматися від поїздок до цієї країни.
Триває спецефір телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», щодо протестів в Казахстані: