У Нідерландах на суді у справі про катастрофу малайзійського пасажирського «Боїнга», збитого над Донецькою областю України 17 липня 2014 року, сторона обвинувачення 20 грудня розпочала виступ по суті справи.
Очікується, що обвинувачення представлятиме свої аргументи впродовж трьох днів. У середу, 22 грудня, воно має повідомити суд, якого покарання вимагає для чотирьох обвинувачених у причетності до катастрофи «Боїнга». Це колишній командувач підтримуваних Росією бойовиків Ігор Гіркін (псевдо «Стрєлков») і троє його колишніх підлеглих – двоє громадян Росії та громадянин України. Нікого з них у суді немає, їх судять заочно.
Слідство знову представляє докази того, що «Боїнг» був збитий із контрольованої бойовиками території з установки «Бук», яка раніше була доставлена з Росії і належала російським військовим. Крім свідчень, серед доказів – аудіозаписи телефонні переговори обвинувачених, протоколи досліджень уламків «Боїнга», фото- та відеосвідчення.
Хто саме наказав стріляти і безпосередньо здійснював його, поки не встановлено. За словами обвинувача, підсудні Гіркін, Дубинський, Пулатов і Харченко «самі не натиснули кнопку, але запросили, отримали та застосували «Бук» у власних військових цілях і при цьому збили MH17» (цитата з трансляції судового засідання, яку веде блогер Кирило Михайлов, який висвітлює процес від початку).
Як заявила сторона обвинувачення, вона виходить з того, що обвинувачені, очевидно, мали намір збити український військовий літак, а не пасажирський «Боїнг». Це не змінює суті звинувачень, зокрема, в умисному вбивстві 298 людей, які були на борту «Боїнга». Обвинувачення наголошує, що підсудні не брали участі в міжнародному конфлікті як військовослужбовці і не дотримувалися законів ведення війни, тому до них не можна ставитися як до легітимних учасників воєнних дій (комбатантів).
Сторона обвинувачення також звинуватила Росію у веденні дезінформаційної кампанії та повідомила, що особи свідків довелося приховати через побоювання за їхню безпеку, повʼязані, зокрема, з діяльністю російських спецслужб. Відзначено, що Росія недостатньо співпрацювала зі слідством і судом. Проте до матеріалів справи долучені відповіді російської влади на запити, свідчення виробників озброєння та свідків, у тому числі такі, які не збігаються з висновками слідства.
Після виступу прокурора суд, як очікується, оголосить перерву до березня 2022 року, коли виступатиме захист підсудного Олега Пулатова, єдиного, кого в суді захищають адвокати. Після цього відбудуться дебати. За попередніми даними, суд, залежно від того, чи вони затягнуться, зможе оголосити вердикт 22 вересня, 17 листопада або 15 грудня 2022 року. Розпочався судовий процес у березні 2020 року.
«Боїнг» був збитий у розпал боїв між українськими військовими та підтримуваними Росією бойовиками. Із записів у соцмережах у день катастрофи видно, що в перші хвилини після неї представники російських гібридних сил раділи з того, що їм вдалося збити літак. Вони тоді писали, що це український військовий літак. Згодом частину цих записів було видалено. Про те, що був збитий літак, як випливає з даних прослуховування телефонних переговорів, доповіли також Гіркіну.
Росія категорично заперечує причетність до катастрофи «Боїнга», на борту якого загинули 298 цивільних, переважно громадяни Нідерландів. Москва також звинувачує суд в упередженості. При цьому своєї однозначної версії того, хто збив «Боїнг», російська влада не має – вона висловлювала кілька версій, які були відкинуті слідством. Обвинувачені у справі також заявляють про свою невинуватість. Ігор Гіркін на питання про «Боїнг» відповідає, що підпорядковане йому так зване «ополчення» літак не збивало, не підтверджуючи і не заперечуючи, що його могли збити, наприклад, російські військові.
Нідерланди та інші країни Заходу закликали Росію взяти на себе відповідальність за катастрофу, вважаючи доведеним щонайменше російське походження «Бука». Москва відмовляється це зробити. Росія починала консультації з Нідерландами, проте незабаром вийшла із них.
